Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

навпаки

Толкование Перевод

21 invertedly

adv

1) у зворотний бік

2) навиворіт

3) навпаки

* * *

adv

у зворотний бік; навиворіт; навпаки

English-Ukrainian dictionary > invertedly
22 on

1. adv

на, до, далі, уперед

1) місцеперебування, рух, напрям — далі, уперед

tea is on — чай на столі (чай подано)

I sent my luggage on — я послав свій багаж заздалегідь

go on! — ідіть далі!, продовжуйте

go on reading — читайте далі

later on — пізніше

the game is on — гра триває

the play was on for months — п'єса багато місяців не сходила зі сцени

what is on today? — що йде сьогодні (в кіно, театрі)?

2) дія, робота

the machine is on — машина працює

the radio is on — радіо увімкнуте

to put the brakes on — загальмувати

3) надівання, натягування

he had his spectacles on — він був у окулярах

put on your coat — надіньте пальто

4) збільшення — на

the price is 5 points on — ціна вища на 5 пунктів

◊ and so on — і так далі

◊ he is a little bit on — він напідпитку

◊ they were on to him at once — вони відразу його розкусили

◊ he is always on to me — він завжди чіпляється до мене

◊ keep your hair on! — спокійно!, не хвилюйтеся!

2. prep — на, по, в, біля, коло, після, під час, у, з приводу, про, за, при, з, від, під, над, до

1) місцеперебування — на

on the surface of the water — на поверхні води

on page four — на четвертій сторінці

2) рух по поверхні — по

a fly walked on the ceiling — муха повзала по стелі

3) спрямованість руху — по, на, у, в

the light shone on us — світло падало на нас

to kiss smb. on the lips — поцілувати когось у губи

to strike on the neck — ударити по потилиці

to pat smb. on the hand — погладити когось по руці

to knock on the door — постукати у двері

4) розташування поблизу або на межі — на, біля, коло

on the Continent — на материку

on the border — на кордоні

he sat on my right — він сидів праворуч від мене

Stratford-on-Avon — Стратфорд на Ейвоні

5) частина світу — на

on the east — на сході

6) час — у, в, на

on Tuesday week — у наступний вівторок

on any day — в будь-який день

on the 1st of May — Першого травня

on a rainy autumn evening — у дощовий осінній вечір

on a dark night — темної ночі

7) послідовність подій — після

on the birth of her daughter — після народження її дочки

8) одночасність подій — під час

on a trip — під час подорожі

9) наявність з собою — у

I have no money on me — у мене нема грошей з собою

a pistol was found on him — у нього знайшли пістолет

10) предмет розмов — з приводу, про

a book on birds — книга про птахів

a lecture on history — лекція з історії

11) умова, причина, підстава — з, за, при, у, в, на, під

on credit — у кредит

on one's own responsibility — під свою особисту відповідальність

on that ground... — на тій підставі, що...

to congratulate smb. on smth. — поздоровити когось з чимось

on the first occasion — при першій нагоді

12) джерело — з, за, від

to have smth. on good authority — узнати щось з достовірних джерел

a profit on the sale of — прибуток від продажу

13) спосіб дії, руху — по

on a sudden — раптом

on the quiet — тихенько

on the telephone — по телефону

on television — по телебаченню

on an ocean liner — на океанському лайнері

on one's knees — на колінах

14) інструмент дії, знаряддя — на

to play on an organ — грати на органі

to cut one's finger on a knife — порізати палець ножем

15) сфера діяльності, місце роботи — на, в

to be on the staff — бути в штаті

to work on a paper — працювати в газеті

16) перебування в стані — на, у, в, під

on leave — у відпустці

on sick-leave — на лікарняному бюлетені (листку)

on one's trial — під слідством

to be on strike — страйкувати

to be on a trip — подорожувати

to be on fire — палати

17) зайнятість чимсь — на, у, з

on business — у справі

to send smb. on an errand — послати когось з дорученням

on duty — на чергуванні

18) характер відносин — у, на

on good (bad) terms — у добрих (поганих) стосунках

19) засоби існування — на

to live on one's earning — жити на свій заробіток

20) об'єкт дії, ставлення — над, до

to work on smth. — працювати над чимсь

to be fair (unfair) on smb. — бути справедливим (несправедливим) до когось

to complain on smb. — скаржитися на когось

21) надія, розрахунок — на, від

to rely (count) on smb., smth. — покладатися (розраховувати) на когось, щось

to depend on smb., smth. — залежати від когось, чогось

22) приблизність, неточність

just on a year ago — десь близько року тому

23) у словосполученнях

on account — внаслідок, через

on no account — ні в якому разі

on the average — у середньому

on behalf of — від імені

on the contrary — навпаки

on side — частина поля, де знаходиться бетсмен (крикет)

on the one (the other) hand — з одного (іншого) боку

on time — вчасно

on the instant — відразу, негайно

on the whole — загалом

on foot — пішки

this is on me — за це плачу я

* * *
I a
1) ближній, внутрішній

2) cпopт. частина поля, на якій стоїть гравець з битою ( крикет)

3) ефективний; діючий; який має силу

4) обізнаний, знаючий; підходящий; пристойний

5) цілком можливий, досяжний; легкий
II adv
1) указує назнаходження на поверхні чого-нпбудь; рух на поверхню чого-небудь

2) указує напродовження дії

to work on — продовжувати працювати; просування вперед- у просторовому е часовому значенні вперед; наближення до якого-небудь моменту до; віддалення- у просторовому е часовому значенні

later on — пізніше

3) указує на наявність або настання дії або процесу

the game is on — гра йде

4) указує на увімкненість або роботу механізму, приладу, системи- часто передається дієслівними префіксами в-, за-; the light is on світло горить

5) указує нанадягання одягу або наявність її на кому-небудь, на натягування чохла в, на; передається дієслівними префіксами; нанесення чого-небудь на поверхню предмета в, на; передається дієслівними префіксами

6) указує на напрямок на, до

to head on (to) — мop. тримати курс (на)

7) кoм. указує на збільшення вище

and so on, — так далі

on and off — час від часу

on and on — нескінченно, не перестаючи

hold on! — тримайся!

come onl — ну, давай!, узяли!, почали!
III prep
1) у просторовому значенні вказує назнаходження на чому-небудь або на поверхні чого-небудь на; рух по поверхні по; спрямованість або місце прикладення дії на, в, у, по; місцезнаходження або положення біля або на межі чого-небудь на; в, біля; знаходження на такій-то річці (у географічних назвах) на

Stratford-on-Avon — Стратфорд-на-Ейвоні; частини світу на

on the west — на заході

2) у часовому значенні вказує наякий-небудь день, момент часу в, у, на; дату- передається poд. відмінком

on and after the 15th — починаючи з п'ятнадцятого ( числа) включно; частину дня в; передається орудним відмінком; послідовність подій після, по; з герундієм передається дієприслівником

cash on delivery — зі сплатою після доставки; одночасність подій під час; по

on his full age — по досягненні ним повноліття

3) указує на наявність чого-небудь (при собі, з собою) у

I have no money on me y — мене при собі немає грошей

4) указує на предмет переговорів, суперечки, тему книги, лекції про, відносно, з ( приводу), на

5) указує наумову на, за, при, в, під

on certain conditions — на певних умовах

on the condition that — за умови, що; підставу, причину на, з, із, по, за, в, у; передається орудним відмінком

on account of — внаслідок, через

on no account y — жодному разі

on a charge of smth — за звинуваченням у чому-небудь

on the occasion of smth — з нагоди чого-небудь

on an order — за наказом

on suspicion — за підозрою; джерело з, за, по

on hearsay — з чуток; джерело доходу, предмет оподаткування з, із, на

profit on the sale of — дохід з продажу

6) указує наспосіб дії- передається прислівником (із субстантивованим прикметником)

on the cheap — по дешевці

on a sudden — раптово; спосіб передачі по

on the telephone — по телефону; спосіб пересування в, на; разом з iм. передається прислівником

on horseback — верхи; опору на

on one's knees — на колінах

7) указує наінструмент, знаряддя на; передається орудним відмінком

to cut one's finger on a knife — порізати палець ножем; паливо на

on oil — на мазуті

8) указує насферу діяльності, роботу в якій-небудь установі, у комісії на, в, у; перебування у складі, числі в, у

on the programme y — програмі; знаходження в якому-небудь стані, положенні або на перебіг процесу на, в, у, при

on leave y — відпустці

on sick-leave — на бюлетені; зайнятість чим-небудь у даний час на, по, в, у, з, із

on business y — справі; у відрядженні

on duty — під час виконання службових обов'язків; на чергуванні; характер відносин в, у, на

on good terms y — гарних стосунках

9) указує назасоби існування на; передається орудним відмінком; предмети харчування на; передається орудним відмінком

10) указує на предмет витрат на

11) указує наоб'єкт дії до, на, над, для; передається дaв.; poд. відмінками

to work on smth — працювати над чим-небудь

to impose a fine on smb — накласти штраф на кого-небудь; особу або установу, на яку виписаний чек, куплені або замовлені квитки на; особу, яка зазнає неприємностей, відчуває біль

12) уживається післядієслів зі значенням покладатися, ґрунтуватися, впливати на, від; пpикм., дієприкм. мин. часу (у предикативі), указуючи на направленість інтересів на що-небудь, схильність до чого-небудь, рішучість- часто передається орудним відмінком

to be keen on music — палко захоплюватися музикою

13) указує на кількаразове повторення за

mile on mile — миля за милею

14) указує на приблизність, неточність майже, біля, близько

15) icт. указує на перехід у який-небудь стан

to fall on sleep — заснути

16) у сполученнях

on the contrary — навпаки

on an /the/ average y — середньому

on the whole — в загальному

on the other hand — з іншого боку

on the spot — відразу

English-Ukrainian dictionary > on
23 otherwise

1. adj

протилежний; інший

2. adv

1) інакше, по-іншому, іншим способом

I think otherwise — я думаю інакше

2) бо, інакше

go at once otherwise you will miss the train — ідіть негайно, інакше (бо) спізнитеся на поїзд

and otherwise — і навпаки

* * *
I a
протилежний; інший, інакший
II adv
1) інакше, іншим способом, іншим чином; по-іншому

2) в інших відношеннях

3) або ж, у противному разі

and otherwise, — навпаки

English-Ukrainian dictionary > otherwise
24 over

1. n

1) лишок; надлишок, зайвина

2) доплата

3) військ. переліт (снаряда)

4) рад. перехід на прийом

2. adj

1) верхній

2) вищий, вищестоящий

3) зайвий

4) надмірний

3. adv

указує на:

1) рух через щось

to jump over — перестрибнути

2) широкий характер дій

the hills are covered all over with snow — гори усі вкриті снігом

3) перебування або рух над чимсь; нагорі; нагору

4) наближення до певного місця, до якоїсь особи

he went over to the railings — він підійшов до поручнів

5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі

to make a property over to smb. — передати майно комусь

6) лишок, зайвину

they were gone two hours or over — їх тут нема вже дві години, а то й більше

7) завершеність дії

to think over — продумати

8) закінчення, припинення дії

the meeting is over — збори закінчилися

9) знову, ще раз

it must be done over — це необхідно переробити

over against — навпаки

over and above — до того ж

over and over (again) — багато разів, знову й знову

it is you all over — це так схоже на вас

4. prep

1) над, вище

clouds were drifting over the city — хмари пливли над містом

2) над, через

over the river — через річку

3) понад, більше

over five years — понад п'ять років

4) протягом

to stay over the whole month — залишатися протягом місяця

5) щодо, про

to talk over the literature — говорити про літературу

6) по, через

we heard it over radio — ми почули про це по радіо

over head and ears — по вуха

over smb.'s signature — за чиїмсь підписом

over the left — саме навпаки

head over heels — шкереберть

it is over my head — це вище від мого розуміння

to be head over ears in love — бути до нестями закоханим

to turn over a new leaf — почати нове життя

* * *
I n
1) надлишок

2) приплата

3) вiйcьк. переліт ( снаряда)

4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)

5) paд. перехід на прийом
II a
1) верхній; зовнішній

2) вищестоящий

3) зайвий, надлишковий; надмірний
III adv
указує на

1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-

to step over — переступити; зміну положення, перекидання, перехід з вертикального положення в горизонтальне- часто передається дiєcл. префіксом пере-

please, turn over — дивися на звороті ( напис); перехід на протилежну сторону, зміну позиції- часто передається дiєcл. префіксом пере-

to sail over — переплисти ( на іншу сторону); наближення до якого-небудь місця або особи або перехід до чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом під-; знаходження на якій-небудь стороні

over here — тут

over there — там

2) повторення знову, ще раз

over again, over and over (again) — знову, багато разів ( підряд)

3) старанність виконання дії або доведення її до кінця- часто передається дiєcл. префіксами про-, пере-

to talk over — обговорити

to check over — перевірити; закінчення чого-небудь

the lesson is over — урок закінчений

4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованість

to lay over — відкладати; відтерміновувати

5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)

I ached all over — у мене все боліло

6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу

7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-

to make a property over to smb — передати майно кому-небудь

8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто

9) вимір по діаметру або упоперек в

10) у сполученнях

over against — навпроти; проти, у порівнянні

all over — типовий (для кого-л)

over with — зроблений, закінчений

over and above — до того ж, крім того; занадто, надто
IV prep
1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по

2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за

over dinner — за обідом

3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше

4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший

5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-

6) указує на подолання труднощів, перешкод

7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по

over the radio — по радіо

8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється

English-Ukrainian dictionary > over
25 very

1. adj

1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний

the very truth — чистісінька правда

the veriest coward — страшенний боягуз

2) той самий, той же, саме той (як підсилення)

he lives in this very place (house) — він живе саме тут (у цьому будинку)

come here this very minute! — іди сюди в цю ж мить (негайно)!

3) самий; граничний

it grieves me to the very heart — це засмучує мене до (самої) глибини душі

4) сам по собі; простий

he could not, for very shame, refuse to give something — йому було просто соромно нічого не дати

5) навіть, хоча б; аж до

the very rats quit the ship — навіть пацюки покинули корабель

6) істинний, законний

very God of very God — рел. бога істина від бога істинна

◊ in very deed — насправді, безумовно

◊ in very truth — воістину

◊ the very idea! — що ви кажете! (подив)

◊ the very man — найбільш підхожа людина

◊ the very thing — саме те, що потрібно

◊ this is the very thing for headache — це найкращий засіб від головного болю

◊ to catch in the very act — спіймати (застати) на місці злочину

2. adv

1) дуже, значно

a very trying time — дуже тяжкий час

very much — дуже, надзвичайно

I was very much surprised — я був надзвичайно здивований

I feel very much better — мені значно краще

2) після заперечень — дещо, доволі, досить

not so very small — не такий уже й маленький

not very well — досить погано

you are not very polite — а ви не досить ввічливі

I am not very fond of music — я не дуже люблю музику

3) самий, най-

the very first (best) — найперший, найкращий

at 7, at the very latest — найпізніше о сьомій годині

I did the very best I could — я зробив усе, що тільки міг

4) точно, прямо; якраз, саме

the very same — той же самий

the very same man — та ж сама людина

very much the other way — якраз навпаки

◊ very good (well) — дуже добре, чудово; гарно; гаразд

◊ very heavy bomber — військ. надважкий бомбардувальник

◊ very heavy rocket — військ. надпотужна ракета

◊ we very nearly died — ми мало не загинули

◊ may I have it for my very own? — чи можна мені взяти це для себе особисто?

◊ my very own Christy — Крісті, рідна моя

◊ very early warning system — військ. система дуже раннього попередження

◊ V. light — військ. сигнальна ракета Вері

◊ V. pistol — військ. сигнальний пістолет Вері

◊ V. Reverend — його превелебність (про настоятеля собору)

* * *
I a
1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це

2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)
II adv.
1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще

2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо

3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував

4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

English-Ukrainian dictionary > very
26 vice versa

лат.

навпаки; І dіslіke hіm and vice versa я його не люблю, і він відповідає мені тим же; he calls black whіte and vice versa він називає чорне білим і навпаки

English-Ukrainian dictionary > vice versa
27 навыворот

нрч.

1) (наизнанку) навиворі[о]т, виворотом, перевертом, вивертом, вивернувши; см. Наизнанку [Надів кожуха навиворот, - будеш битий (Приказка)];

2) (превратно) навпаки, назворот, наопак, наопач, опак, навбакир. [І все робили назворот (Котл.). Написав письмо наопак (Волинь). Вони прийняли мої слова якраз навбакир (Грінч.)].

* * *

нареч.

1) ( наизнанку) нави́воріт

2) ( наоборот) навпаки́; нави́воріт; диал. ви́воротом

Русско-украинский словарь > навыворот
28 не

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *
I част.
не

не был — не був

не дали́ — не да́ли

не уходи́ — не йди

рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а

сон не в сон — сон не [в] сон

не будь э́того — коли́ б (якби) не це

не бо́лее, как — не більш, як

не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му

не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні

не могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися
II
(отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́

не за что — см. что I 1)

не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го

не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що

не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким

не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го

не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го

не к че́му, не для че́го — см. что I 1)
III
( нет) диал. ні

Русско-украинский словарь > не
29 обратно

назад, поворітьма, навспак, навідворіт(ь). [Вертаюсь назад. Їдучи поворітьма, до вас заїду. Не потече Дніпро навспак. Він подарував мені лошачка, а я йому навідворіт свого]. -но движению солнца - навпаки сонця. -но пропорциональный - зворотно- пропорційний. Получать деньги -но - одержувати гроші назад. Отсылка -но - відсилання назад. Итти -но - вертатися.

* * *

нареч.

1) ( назад) наза́д

2) ( наоборот) навпаки́; ( противоположно) зворо́тно

3) мат. обе́рнено

\обратно пропорциона́льный — обе́рнено пропорці́йний (пропорціона́льний)

Русско-украинский словарь > обратно
30 обратный

поворотний, зворотний, відворотний. [Я хтів зберегти сили на поворотну путь. Зворотні хвилі. Світ вертається назад, проходить одворотну еволюцію]. На -ном пути - поворітьма, наповорітьма. -ные лошади - поворотні коні. -ный ямщик - ямщик з поворотом. В -ную сторону - назопак, навпаки, взадгузь. [Писав взадгузь від правої руки до лівої. Коли сонечко назопак зійде, тоді до тебе братік прийде. Покрутни навпаки]. -ной (тыльной) стороной руки - навідворіть руки. [Помащу тією мастю, та й розтираю навідворіть руки].

* * *

1) ( ведущий назад) зворо́тний, зворо́тній; (возвращающийся назад, возвратный) поворо́тний

2) ( изнаночный) зворотний

3) ( противоположный) протиле́жний

4) мат. обе́рнений

Русско-украинский словарь > обратный
31 превратно

криво; (наоборот) навпаки, навспак, напереверт, навиворот, назворот, навпроти. Понимать, судить -но - розуміти, гадати криво, навпаки и т. д.

* * *

нареч.

перекру́чено; неправди́во, фальши́во; помилко́во, хи́бно; непра́вильно

Русско-украинский словарь > превратно
32 против

I. Противу, нар. навпроти, навпроть, насупроти. [Сказав пан, що приїде, щоб виїхали навпроти (Козелец.). Безглуздо хочуть вас до шлюбу потягти, а ви не кажете ні слова навпроти (Самійл.). Та не йдіть бо навпроть (Київ.). А легенький насупроти вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирн.)].

II. предл. с род. пад.

1) проти, навпроти, напроти(в), супроти(в), насупроти(в), (визави) просто, напросто кого, чого. [Хлопці стояли один проти одного (Н.-Лев.). Я сів на бульварі напроти будинку (Коцюб.). Супротив двора та твоя кума (Чуб.). Хата його стоїть просто церкви (Борз.). Просто Зінька сидів зовсім білий дід (Грінч.). Напросто Лаговського містився за столом грецький консул (Крим.)]. Я живу -тив - я живу просто церкви. Поставить что -тив огня - поставити що попри огонь, просто огню. -тив неба на земле - просто (проти) неба на землі;

2) проти, супроти(в) кого, чого; (вопреки) всупереч кому, чому; на кого, на що. [Проти насильства боронюся я (Грінч.). Супротив його ніхто не встоїть (ЗОЮР. І.). І досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього (Л. Укр.). Добре нам відомо, як тобі Бог помагає на всякого ворога (Куліш)]. -тив воли, желания - проти волі, мимо волі, проти бажання, всупереч бажанню, нехотячи, наперекір, через силу. Делать против ч.-л. желания - іти на супереки а ким. -тив убеждения, совести, чести - проти переконання, совісти (сумління), чести, всупереч переконанню, совісті (сумлінню), честі. -тив течения - проти води, устріть води. [Чи легше тягти проти води, чи за водою (Гр. І.)]. - тив солнца - навпаки сонця. [Вулицями обходила навпаки сонця (Квітка)]. Ошибка -тив языка, грамматики - помилка проти (супроти) мови, проти (супроти) граматики. Я -тив этого - я проти цього, я противний цьому. Это -тив закона - це проти закону, це противно законові. Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка - ліки проти пропасниці, проти нежитю и на пропасницю, на нежить. Помощь -тив кого - поміч проти кого и на кого. [Запобігав їх помочи на Шведа (Куліш)]. Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого - вирушити, іти проти ворога и на ворога, війною на кого. Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит - хвороба ваша проти (супроти) його хороби нічого не варта.

* * *

1) предл. с род. п. про́ти (кого-чого); ( напротив) навпро́ти, напро́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого)

2) (предл. с род. п.: вопреки) про́ти (кого-чого), всу́переч (кому-чому); (вопреки воле, желанию) ми́мо

3) в знач. сказ. про́ти

Русско-украинский словарь > против
33 противоположный

протилежний, супротилежний, противний, супротивний; (противоречащий чему) суперечний чому. [Перейшов мовчки до протилежної стіни (Л. Укр.). Стіни супротилежного будинку (Кониськ.). Два діяметрально супротилежні типи (Грінч.). Полум'я осявало противну стіну (Коцюб.). Напросто мене сидів на супротивній лаві якийсь добродій (Крим.). Шевченко мав діяметрально протилежні Кулішевим історичні погляди (Грінч.). Письменники протилежного напряму]. Доказывать совершенно -ное - доводити цілком (су)протилежне, супротивне. -ные свойства - супротивні, (су)цротилежні властивості. -ные интересы - супротивні, супротилежні, суперечні інтереси. [Суперечні національні інтереси (Грінч.). Усі інтереси маси стали супротилежними інтересам панів (Кониськ.)]. -ная сторона, -ный берег - протилежний, супротилежний, противний бік, берег, той бік, берег. Находящийся на -ной стороне, -ном берегу - тогобічний, тогобіцький, по той бік, по тім боці. [Тогобіцькі гори (Корол.)]. В -ную сторону от чего-л. - у противний (протилежний, другий) бік від чого, насупротив, навпаки, наопак, наопач чого. [Ти мусиш тікати в противний бік (Франко). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)].

* * *

протиле́жний, супроти́вний, супротиле́жний

Русско-украинский словарь > противоположный
34 dreams go by contraries

var: dreams go contrary
у снах все навпаки сни треба тлумачити навпаки

English-Ukrainian dictionary of proverbs > dreams go by contraries
35 contrary

['kɒntr(ə)rɪ] 1. adj
1) протиле́жний; супроти́вний; супере́чний; несприя́тливий

contrary weather — несприя́тлива пого́да

2) [kən'trɛərɪ] упе́ртий, сваві́льний, примхли́вий
2. n
зворо́тне, протиле́жне, супроти́вне

on the contrary — навпаки́

to the contrary — у протиле́жному зна́ченні, іна́кше, навпаки́
3. adv
протиле́жно, всу́переч

contrary to all experience — всу́переч уся́кому до́свіду

to act contrary to one's interests — ді́яти на шко́ду чиї́мсь інтере́сам

English-Ukrainian transcription dictionary > contrary
36 двоїстої істини теорія

ДВОЇСТОЇ ІСТИНИ ТЕОРІЯ, подвійна істина - вчення про поділ філософських та богословських істин, згідно з яким істинне в філософії може бути хибним в теології, і навпаки В. чення про двоїсту істину виникло в Середні віки, під час поширення філософії Аристотеля, коли виявилось, що ціла низка філософських положень Аристотеля суперечить догматам мусульманської та християнської релігій. Найбільш впливовими мислителями, які утверджували Д.і.т., були Аверроес (Ібн Руїид), Брабантський, Жандунський, Ніфо, Ок кам, Помпонацці та ін. Згідно з принципом двоїстої істини, досягнуті наукою результати мають право на існування, але лише як наділені статусом можливих імовірних істин, в той час як теологічним істинам притаманні абсолютність, очевидність та достовірність. Такий погляд на науку в межах християнського вчення про божественну всемогутність був плідним, оскільки слугував виправданню наукових занять. Найбільш докладно ця точка зору розвинута у вченні ТомиАквінського про істини віри та істини знання, згідно з яким теологічні істини мають пріоритетне значення по відношенню до наукових. Д.і.т. вступила в конфлікт з науковим знанням у період зародження наукової картини світу, зокрема геліоцентричної системи Коперника, коли наукові істини стали претендувати на онтологічний статус. Це особливо проявилось в процесах інквізиції над Бруно та Галілеєм, яка повела нещадну боротьбу з новими, науково-природничими уявленнями про картину світобудови. Поступово Д.і.т. поступається місцем поняттю наукової істини, яке, стаючи абсолютно незалежним від Істини Одкровення, перебирає на себе атрибути останньої - абсолютність, достовірність та довершеність. У новій формі Д.і.т. була відновлена Кантом, який вважав необхідним не захист науки від релігії, а, навпаки, захист релігії від науки: "я повинен був обмежити сферу знання, щоб дати місце вірі".

Л. Озадовська

Філософський енциклопедичний словник > двоїстої істини теорія
37 дух

ДУХ - потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Д. характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Як єдність процесів творчого опредметнення та розпредметнення Д. виступає в об'єктивній та суб'єктивній формі С. уб'єктивний Д. - це інтегральне самовизначення людського "Я" як ідеального буття, "внутрішнього світу", мислячої самосвідомості. Суб'єктивний Д. визначається через зростання у суб'єкті "безконечної персони" (Гегель) як результату перенесення зовнішнього універсуму у внутрішній світ особистості. Об'єктивний Д., навпаки, є пов'язаним із зворотним процесом опредметнення внутрішніх станів, тобто виходу за межі ідеальності у предметне буття, з прагненням суб'єкта до самореалізації як окремого культурного світу. Об'єктивний Д. постає у вигляді інтерсуб'єктивного колективного досвіду усіх різновидів суб'єктоб'єктної взаємодії, яка притаманна історичному процесу формоутворення олюдненого буття. Саме таке буття і здатне до інтеріоризації у "внутрішнє буття" суб'єкта. Отже, суб'єктивний та об'єктивний Д. виступають в органічній єдності. Взаємопов'язаність об'єктивного та суб'єктивного у складі Д. проявляється, зокрема, в тому, що він маніфестується через рольові структури діяльності суб ' єкта та символічні витвори буття, що потребують індивідуальної розшифровки. В цьому відношенні Д. виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. До атрибутів Д. належать: 1) активність як самотворча діяльність на перетині буттєвості та свідомості; 2) безконечність, тобто здатність до трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями творчості та розуму суб'єкта; 3) свобода як самодіяльність, як необмеженість самовідтворення, виявів проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження своєї буттєвості; 4) абсолютність як самоцінність та властивість самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм перетворення існуючого; 5) самосвідомість у вигляді саморефлексивного мислення та самопокладання смислу. Як філософська категорія Д. є наскрізною проблемою усієї історії філософії. У Платона, який уперше розгорнув цю проблему в систематичній формі, Д. це "світова душа", котра, будучи дотичною до істини та вічних ідей (ейдосів), об'єднує через гармонію і красу життєвий статус розуму та тілесність речей, виступає принципом саморуху. В давньогрецьк. філософії Д. трактувався не як надприродна сутність, а у складі буття і визначався чи то як "пневма" (життєва сила, або, навіть, "тонка" матерія на зразок повітря), чи як "нус" (інтелектуальне начало). Так, у ' стоїків Д. водночас і тілесний початок, і мудрість, здатність жити відповідно до Логосу світу. Тільки з Плотина починається спіритуалізація Д., яка набуває чіткого виразу у Філона Александрійського, котрий ототожнював Д. з Логосом, Софією, духовним життям. У християнстві Д. розглядався як третя іпостась Трійці ("Святий Дух"), що втілює творчу, породжуючу силу Бога-Отця і Бога-Сина. Земним місцеперебуванням цього Д. є церква та душі праведників В. ідповідним чином патристика (Августин Блаженний) та томізм (Тома Аквінськиїї) перетлумачують тезу Аристотеля про Д. як вищий інтелектуальний регістр душі. В Україні, яків інших європейських країнах, релігійне розуміння Д. розвивалось у руслі християнської антропології (Могила, Прокопович, Яворський, Туптало, Кониський та ін.). Д. розглядався як істина душі та вища цінність. Сковорода пов'язує його з "внутрішньою людиною", що має богоподібну природу, та особливим, "третім" символічним світом біблійних архетипів вічності, краси, абсолюту. Масштабне вчення про Д. втілене у системі Гегеля Д. ля нього Д. - це світовий розум, котрий в своєму діалектичному розвитку за принципом тріади (теза, антитеза, синтеза) проходить фази чистих логічних сутностей, природи (як свого інобуття) та історії і усвідомлює себе як абсолют (абсолютну ідею чи абсолютне знання). В цьому розвитку Д. визначається як "для-себе-буття" чи свобода. Вчення про Д. розвивалось Марксом. Ідучи за Гегелем, він співставляє Д. та працю як дві діалектично пов'язані протилежності, в яких праця виступає як позитивна діяльність, що оречевлюється в її результатах, а Д. - як сила негації. Останнє означає у гегелівській традиції те, що "Я" принципово не згасає в жодному результаті, а використовує його як поштовх до подальшого розвитку, тобто предметне буття є для Д. стартовою підставою, передумовою руху. Отже, "первинність" буття є тут позитивно діалектичним моментом творчої негації Д. Розуміння Д. як вільної, творчої сили, що не оречевлюється, а лише символізується у бутті, розвинуте в XX ст Б. ердяєвим. Він визначає Д. як творчість, що є подоланням небуття та втіленням свободи. В такій якості Д. виступає як смисл буття суб'єкта, що розкривається в особистісному існуванні людини. Д., за Бердяєвим, є поєднанням божественної природи з людиною. Аксіологічна позиція в розумінні Д. як найвищої цінності, що розкривається в історичному бутті, відстоювалась Дильтеєм та Віндельбандом. Проти віталістичного тлумачення Д. як інтелектуально паразитичного породження життєвого процесу, котре сковує душу (Клагес, Лессинг, Фробеніус) виступали Гартман, Шелер, Ясперс, для яких Д. маніфестує сходження суб'єкта через символ до вищих щаблів адекватного існування людини О. соблива, але соціально важлива лінія в аналізі Д. була пов'язана з проблемою духовних передумов національного життя. Історично тема національного Д. найбільш виразно формулюється Гердером, який вбачав в ньому носія базисних культурних форм нації та її мовної свідомості. Надалі проблема національного Д. розвивалась в зв'язку з філософією мови (Гумбольдт), філософією історії (Фіхте) та філософією культури (Шпенглер). В Україні проблема національного Д. розроблялась кирило-мефодіївцями (Костомаров, Куліш, Білозерський) під кутом зору народної свідомості, православ'я, укр. ідеї в контексті слов'янської культури. У складі питань державотворення аналіз національного Д. здійснювався в працях Донцова та Липинського. В культурно-історичному аспекті проблема національного Д. досліджувалась Чижевським. В сучасній літературі під поняттям національного Д. мається на увазі інтегральне виявлення духовних ресурсів ствердження нації як суб'єкта світової історії. Ці ресурси визначаються самосвідомістю народу, його світосприйняттям, віруваннями, ментальністю культури та соціальною пам'яттю традицій. Отже, проблема Д. виходить за межі чисто академічного інтересу і має значення не тільки в історико-філософському, а й світоглядно-соціальному ракурсі.

С. Кримський

Філософський енциклопедичний словник > дух
38 матеріалізм

МАТЕРІАЛІЗМ ( від лат. materialis - речовинний) - філософське вчення, згідно з яким матерія первинна, а свідомість, дух - вторинні. Дане співвідношення має насамперед просторовий і часовий зміст: свідомість притаманна не всій матерії, а лише окремим її утворенням; спочатку існує матерія, а потім в ній виникає дана властивість. З її появою принцип М. змінюється і доповнюється новим: матерія є філософська категорія для позначення об'єктивної реальності, яка дана людині у її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображається нашими відчуттями, існуючи незалежно від них; матерія існує незалежно від нашої свідомості. Але коли матерія незалежна від свідомості, то і, навпаки, свідомість незалежна від матерії, і замість монізму виходить дуалізм. Тому потрібне уточнення, яке є у Дицгена: людський орган пізнання - це частка природи, що відображає інші частки природи. М. полягає у тому, що останні, які не мають у собі свідомості, виникають раніше і існують незалежно від людини - носія пізнання Д. ане відношення знову змінюється, якщо йдеться про суспільство, де незалежно від свідомості одних існують свідомості інших людей. Історичне, суспільне буття - це діяльність, а вона визначається структурою: мета - засіб - результат, перша вихідна ланка якої має ідеальний чи духовний характер. Суспільне буття опосередковане свідомістю. Тому історичний матеріал вимагає заглиблення в такі шари людської істоти, які не залежать від свідомості, а передують їй і визначають її. їх складає тілесна природа людини, її фізичні, матеріальні потреби, які не можна задовольнити без допомоги свідомості, але які від неї не залежать, їй передують, - потреби в засобах життя (їжі, одязі, житлі і т.п.). Зазначена структура діяльності стає такою: матеріальні потреби - цілі - засоби - результати. Подібні потреби існують завжди, випливають з людини як природної істоти, природа постачає також в кінцевому підсумку і матеріал для знарядь та продуктів праці. В цьому і полягає істина матеріалістичного розуміння історії Ч. им менше розвинуте суспільство, тим більшою мірою залежить воно від матеріальних потреб і компонентів життя і навпаки. Коли пізнання і діяльність набувають планетарного характеру, стають сумірними з геологічними силами землі, матеріальне і духовне стають рівноправними факторами, втрачають свою абсолютність. Це відбувається в тій реальності, яка носить назву феномена ноосфери (сфери розуму). М. з відношенням "первинності - вторинності" зберігає своє значення на периферії ноосфери, в тих межах, де перероблена дійсність стикається з дійсністю неосвоєною - як в оточенні людства, так і в ньому самому.

М. Булатов

Філософський енциклопедичний словник > матеріалізм
39 positive discrimination

дискримінація "навпаки" ( чоловіків або білих у США)

English-Ukrainian law dictionary > positive discrimination
40 reverse discrimination

зворотна дискримінація, дискримінація "навпаки" ( чоловіків або білих у США)

English-Ukrainian law dictionary > reverse discrimination

Страницы

См. также в других словарях:

навпаки — нареч, кол во синонимов: 2 • впаки (3) • против (15) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
навпаки — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
навпаки — присл. 1) Зовсім інакше, протилежно чому небудь. 2) Всупереч кому , чому небудь; наперекір. || у знач. прийм., з дав. в. Уживається для вираження того, всупереч чому відбувається дія в реченні. 3) у знач. вставн. сл. Уживається для підсилення… … Український тлумачний словник
навпаки — 1) присл. (зовсім інакше, протилежно тому, як буває, як припускалося), навиворіт, навідворіт, назворіт, навбакир, навспак 2) див. наперекір … Словник синонімів української мови
усьпак — навпаки … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
одворотні — навпаки … Лемківський Словничок
противні — навпаки … Лемківський Словничок
навпак — навпаки, Та біс підкусив вас брататись, братерство ж навпак повернути. [Звн 176]; [ВЛ] … Толковый украинский словарь
вспак — навпаки, назад … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
навспак — навпаки, навиворіт … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
преко — навпаки, всупереч, наперекір … Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

навпаки

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

навпаки

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: