-
1 наворот
наворот м. разг. [navorot](модное приспособление, деталь, украшение) most stylish device, detail or decoration, nifty;с наворотами most fashionable, in glass and gear, gussled up
-
2 наворот
Colloquial: gadget -
3 наворот
ngener. bibelot ((ðàâè.) Nous fournissons les produits concernés bibelots pour les voitures tels que de fabrication de câbles d'équipement, détecteur de diamant, lumière menée d'anneau à votre choix.), option (Le charme des voitures sans options, pas de direction assistée, starter, vitres manuelles... juste un volant et des sièges!) -
4 Наворот
см. Наворачивание и Наворочение. -
5 наворот
-
6 бесполезный наворот
-
7 повтор
наворот; срв. Повторение.* * *1) см. повторе́ние2) лит. повто́р, -у -
8 заезд
1) заїжджання,оконч. заїхання; заїзд (-ду), заворот, наворот (-ту). -дом - наїздом, переїздом, наворотом;2) воен. и спорт. - загін (-гону). Война -дом - війна загонами. В первый -езд - першим загоном; (скопление подвод) завіз (-возу). У мельницы, большой -езд - на млині дуже завізно.* * *заї́зд, -у -
9 наворачивать
наворотить1) (наезжать) навертати, навернути, набігати, набігти, наїжджати, наїхати на кого, на що чим. [Коні набігли на паркан (Канівщ.)];2) (наваливать) навертати, навернути, нагортати, нагорнути що на що. [Зима замети навертає (Мирний). Ач яку купу нагорнув! (Звин.)];3) (приваливать) навертати, навернути, привалювати, привалити, накривати, накрити кого, що чим. [Хай мене наверне важка ця скеля, що на їй сиджу (Мирний)];4) (сворачивать на кого) навертати, навернути, скидати, скинути що на кого. [На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив (Чернігівщ.)];5) (клонить, склонять) навертати, навернути, нахиляти, нахилити кого, що на що, до чого. [Наверни мене на їх віру (Манж.). «Причепа» навертає думку до побутової повісти (Рада)]. Навороченный - навернений и навернутий; нагорнений и нагорнутий; привалений, накритий; скинений и скинутий; нахилений. -ться - навертатися, навернутися; бути навертаним, наверненим, навернутим и т. п.* * *несов.; сов. - наворот`ить1) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понавертати; ( нагребать) нагорта́ти, нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти2) (несов. накручивать) накру́чувати, наві́рчувати, -чую, -чуєш3) (чего - сов.: беспорядочно наговорить, написать), нагородити, -роджу́, -ро́диш (чого), наплести́, -плету́, -плете́ш (чого)4) (несов.: управлять кем-чем-л.) заправляти5) (несов.: есть с аппетитом) наверта́ти, наверну́ти -
10 повторительный
повторний, повторяльний, поновний. -ный приём - наворот. [Вони трьома наворотами жили в нас (= в три -ных приёма)]. Повторительно - повторно и повторне, другим наворотом.* * *1) ( вторичный) повто́рний2) ( предназначенный для повторения пройденного) повто́рювальний, повто́рний3) спец. повто́рювальний -
11 приём
1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].* * *1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходув один \приём м проче́сть кни́гу — за одни́м ра́зом (за́ходом; присест: при́сідом) прочита́ти (одни́м за́ходом прочита́ти) кни́жку (кни́гу)
переписа́ть статью́ за два \приём ма — переписа́ти статтю́ за два за́ходи (на́пади, двома́ на́падами)
3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собуоказа́ть хоро́ший \приём кому́ — до́бре прийня́ти кого́, до́бре поста́витися до ко́го, ви́явити до́бре ста́влення до ко́го
оказа́ть блестя́щий \приём — влаштува́ти урочи́сту зу́стріч
\приём м у врача́ — прийма́ння у лі́каря
ра́зные приёмы лече́ния — рі́зні спо́соби лікува́ння
часы́ приёма — прийма́льні годи́ни
-
12 прибамбас
прибамбас м. разг. [pribambas]см. наворот;с прибамбасами most up-to-date, sophisticated, with a lot of modern devices and adornments, often excessive; with bells and whistles
См. также в других словарях:
наворот — вещь, ситуация, перипетии, деталь Словарь русских синонимов. наворот сущ., кол во синонимов: 6 • вещь (51) • деталь … Словарь синонимов
наворот — НАВОРОТ, а, м. 1. Сложное положение, необычная ситуация; яркий эпизод; запутанная интрига, перипетия. 2. Модная, экстравагантная, красивая вещь, деталь одежды и т. п. (часто о бесполезной, чисто декоративной). 1. от наворачиваться, 1; 2. от… … Словарь русского арго
НАВОРОТ — Попасть в наворот. Жарг. мол. Оказаться в сложной, неприятной ситуации. АиФ, 1992, № 25. Клеить навороты. Жарг. мол. Неодобр. Демонстрировать силу, авторитет, богатство. Максимов, 182 … Большой словарь русских поговорок
НАВОРОТ — современный боевой браслет … Энциклопедия вооружений
наворот — м. разг. см. навороты Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
наворот — навор от, а … Русский орфографический словарь
наворот — у, ч., діал. Повернення. •• Двома/ (трьома/) на/воротами двома (трьома) заходами, прийомами … Український тлумачний словник
НАВОРОТ — вариант наруча, усиленного металлическими накладками или шипами … Энциклопедия вооружений
наворот — новатор ровнота … Краткий словарь анаграмм
наворот — іменник чоловічого роду діал … Орфографічний словник української мови
Наворот — 1. Превышение нормы, нечто внешнее. Син.: примочка. 2. См. прикол … Словарь криминального и полукриминального мира