Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

наводить+тоску

  • 1 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 2 грусть

    сум, сумування, смуток (р. -тку), журба, туга; срв. Печаль. Наводить грусть - смутити, засмучувати кого. Наводящий грусть - сумовитий, смутливий. Развеять грусть - розвести (розвіяти, рознести) тугу. [Ой де-б я, де-б я тоску печаль рознесла?].
    * * *
    сум, -у, сму́ток, -тку, сму́тність, -ності, сумува́ння, журба́, журі́ння, жур, -у; зажу́ра; диал. жура́, журбо́та; ( печаль) ту́га, жа́лість, -лості

    Русско-украинский словарь > грусть

См. также в других словарях:

  • наводить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я навожу, ты наводишь, он/она/оно наводит, мы наводим, вы наводите, они наводят, наводи, наводите, наводил, наводила, наводило, наводили, наводящий, наводимый, наводивший, наводя; св. навести; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • Наводить — I несов. перех. 1. Ведя, указывая путь, направлять к кому либо или к чему либо, приводить куда либо. отт. перен. Направлять, переводить (внимание, речь и т.п.) на что либо. 2. Нацеливая, производить наводку чего либо на кого либо или на что либо …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Наводить волынку — Пск. 1. Неодобр. Наговаривать, клеветать на кого л. ПОС 4, 135. 2. Нагонять тоску, печалить кого л. СПП 2001, 22 …   Большой словарь русских поговорок

  • Наводить (вызывать) тоску — Неодобр. Тосковать, вспоминая что л. Шевченко 2002, 297 …   Большой словарь русских поговорок

  • тоска — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? тоски, чему? тоске, (вижу) что? тоску, чем? тоской, о чём? о тоске 1. Тоской называют неприятное чувство, которое испытывает человек, когда сожалеет о каком либо плохом событии, которое уже случилось …   Толковый словарь Дмитриева

  • тоска — и; ж. 1. Тяжёлое гнетущее чувство, душевная тревога, грусть, уныние. На меня нашла т. Мучит т. Смертная, смертельная т. Сердечная, душевная т. Т. одиночества. Т. сжимает сердце. 2. Разг. Гнетущая, томительная скука. Нагонять, наводить тоску.… …   Энциклопедический словарь

  • тоска — и/; ж. 1) Тяжёлое гнетущее чувство, душевная тревога, грусть, уныние. На меня нашла тоска/. Мучит тоска/. Смертная, смертельная тоска/. Сердечная, душевная тоска/. Тоска/ одиночества …   Словарь многих выражений

  • «ЮРИЙ СЛЕЗКИН (СИЛУЭТ)» —         Статья. Опубликована: Сполохи, Берлин, 1922, № 12. Вошла в качестве предисловия в книгу: Слезкин Ю. Роман балерины. Рига: Литература, 1928. Ю. С. С. практически единственная в наследии Булгакова литературно критическая статья в… …   Энциклопедия Булгакова

  • БРАТЬ — БРАТЬ, беру, берёшь, прош. вр. брал, брали, брало, несовер. (к взять). 1. кого что. Захватывать рукой, принимать в руки. Брать палку. Берите, сколько можете донести. || перен. Останавливаться мыслью на ком чем нибудь, выбирать для рассмотрения,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЩЕМИТЬ — ЩЕМИТЬ, щемлю, щемишь, несовер. 1. что. Сжимать, стискивать что нибудь между чем нибудь. 2. перен., кого что. Наводить тоску на кого что нибудь. «Щемящий душу напев.» Салтыков Щедрин. «Инда страх меня, слышь ты, щемит.» Некрасов. 3. перен., безл …   Толковый словарь Ушакова

  • Щемить — I несов. перех. Сжимать, стискивать что либо между чем либо. II несов. неперех. 1. Ныть, болеть. отт. Вызывать ощущение тупой ноющей боли. 2. перен. Наводить тоску на кого либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»