-
1 calculated
-
2 calculated dodge
-
3 deliberate crime
-
4 intended
навмисний, умисний; обдуманий, задуманий- intended bodily harm
- intended consequence
- intended crime
- intended goal
- intended infliction
- intended insult
- intended killer
- intended killing
- intended victim -
5 intended crime
навмисний злочин, задуманий злочин -
6 intentional
intentional creation of conditions for perpetration of a crime — умисне створення умов для вчинення злочину
intentional denigration of the honor and dignity of an individual in an obscene form — = intentional denigration of the honour and dignity of an individual in an obscene form умисне приниження честі і гідності людини у непристойній формі
intentional denigration of the honour and dignity of an individual in an obscene form — = intentional denigration of the honor and dignity of an individual in an obscene form
- intentional commissionintentional participant in a crime — особа, яка свідомо бере участь у злочині
- intentional disclosure
- intentional endangering
- intentional failure
- intentional guilt
- intentional infringement
- intentional omission
- intentional participation
- intentional poisoning
- intentional tort -
7 judgement sample
-
8 premeditated
навмисний, умисний, заздалегідь обдуманийpremeditated murder by mother of her newly-born child — умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
premeditated murder under affect — умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
- premeditated malicepremeditated severe bodily injury that resulted in the death of the victim — умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого
- premeditated murder
- premeditated nature
- premeditated nature of a crime
- premeditated suicide -
9 prepense
-
10 purposeful
навмисний; який має намір; цілеспрямований; важливий -
11 purposive
навмисний; який слугує певній меті; цілеспрямований, рішучий- purposive construction
- purposive interpretation -
12 intentional
1. nщось уявне (вигадане, позірне)2. adj1) навмисний, умисний2) філос. уявний, домислений* * *a1) навмисний2) iм. щось уявлюване, створене уявою -
13 fraud in fact
фактичний навмисний обман, фактично вчинений обман, навмисний обман; прямий обман -
14 advised
adjобміркований, обдуманий; навмисний* * *a1) продуманий; навмисний2) інформований, сповіщений -
15 aforethought
-
16 calculated
adj1) підрахований; скалькульований; розрахунковий3) бажаний, очікуваний* * *[`kʒlkjuleitid]a1) обчислений, підрахований; розрахунковий2) навмисний; зроблений з наміром, навмисно -
17 Deliberate
Iadj1) навмисний, умисний; нарочитий2) обережний, обачний; обдуманий, зважений3) неквапливий, неспішний, повільнийIIv1) міркувати, обмірковувати; зважувати2) вагатися* * *I a1) навмисний, умисний2) поміркований, зважений; обережний, обачний3) неквапливий; неспішнийII v1) обдумувати; обмірковувати, зважувати2) вагатися -
18 designed
adj1) спланований2) призначений; пристосований, придатний3) навмисний, умисний* * *a1) спланований2) призначений; пристосований, придатний3) навмисний -
19 designful
adjнавмисний, умисний; зроблений за планом* * *aнавмисний; зроблений за планом -
20 felonious
adj1) злочинний; навмисний, умисний2) поет. зловмисний* * *a1) юp. злочинний; навмисний2) пoeт. злочинний, зловмисний
См. также в других словарях:
навмисний — науми/сний, а, е. Зробл., вчинений з наміром, свідомо; умисний … Український тлумачний словник
навмисний — (учинений з наміром, свідомо), (з)умисний; свідомий (зазв. щодо вартого осуду вчинку); демонстративний, підкреслений (на якому зумисно наголошують) … Словник синонімів української мови
навмисний — прикметник … Орфографічний словник української мови
баратрія — ї, ж. Навмисний збиток вантажу та судну з боку капітана або судової команди, що завдається без відома судновласника … Український тлумачний словник
зумисний — а, е, діал. Навмисний … Український тлумачний словник
навмисність — науми/сність, ності, ж. Абстр. ім. до навмисний, наумисний … Український тлумачний словник
нарочитий — а, е. 1) Те саме, що навмисний. 2) іст. Спеціально обраний із знатних, іменитих … Український тлумачний словник
наумисний — див. навмисний … Український тлумачний словник
саботаж — у, ч. 1) Навмисний зрив роботи, який виявляється у прямій відмові від неї або в недбалому, несумлінному її виконанні. 2) чого. Прихована протидія здійсненню чого небудь … Український тлумачний словник
умисний — (вми/сний), а, е. Зробл., вчинений з певним наміром, свідомо; навмисний … Український тлумачний словник
пакістник — ника, Пр. Навмисний шкідник; пакосник … Словник лемківскої говірки
