-
1 испортить
1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];2) спартачений, спаскуджений и т. д.;3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.* * *1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити3) (навести порчу) зуро́чити -
2 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
См. также в других словарях:
Порча (магия) — У этого термина существуют и другие значения, см. Порча. Проверить адекватность изложения маргинальных теорий. Проверить изложение на соответствие ВП:МАРГ и ВП:ВЕС. На странице обсуждения могут быть подробности … Википедия
ВЫНЕСТИ СОР ИЗ ИЗБЫ — кто Разглашать сведения о каких л. неприятностях, касающихся узкого круга своих лиц и потому скрываемых от посторонних. Подразумеваются семейные ссоры, дрязги, неурядицы и т. п., а также конфликты в группе лиц, объединённых какими л. общими для… … Фразеологический словарь русского языка
ВЫНОСИТЬ СОР ИЗ ИЗБЫ — кто Разглашать сведения о каких л. неприятностях, касающихся узкого круга своих лиц и потому скрываемых от посторонних. Подразумеваются семейные ссоры, дрязги, неурядицы и т. п., а также конфликты в группе лиц, объединённых какими л. общими для… … Фразеологический словарь русского языка
ЛИЛИТ — в еврейском фольклоре женский демон ночи. Считалось, что она насылает эротические сновидения. Согласно поверью, Лилит стремится навести порчу на младенца и его мать или вовсе их извести, особенно в первую неделю после родов. В раввинистической… … Энциклопедия Кольера
ПОРЧА — ПОРЧА, и, жен. 1. см. портить, ся. 2. В старых народных представлениях: болезнь, напущенная злой ворожбой, тем, кто хотел сглазить кого н. Навести порчу на кого н. Заговорить кого н. от порчи. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова.… … Толковый словарь Ожегова
ОПРИЗОРИВАТЬ — ОПРИЗОРИВАТЬ, опризорить кого, сев. вост, изурочить, оприкосить, сглазить, испортить, повредить дурным глазом, навести порчу, болезнь. Не задумываясь утверждаю, что поверье это, часто в применении своем суеверное, в сущности основано на истине,… … Толковый словарь Даля
КРЕСТНАЯ СИЛА — сила Честного Животворящего Креста Господня, в могущество которой верило большинство русских. Крест это, прежде всего, любовь, готовность пострадать за других вплоть до смерти. Эта любовь Иисуса Христа и дала ту силу кресту, которая может… … Русская история
Калач — У этого термина существуют и другие значения, см. Калач (значения). Калач … Википедия
ведьма — Как и во многих других традиционных обществах, вера в существование В. в средневековой Европе была неотъемлемым компонентом народной культуры. Люди верили в то, что существуют женщины и мужчины, обладающие магической способностью… … Словарь средневековой культуры
Нитсшест — (др. исл. níðstang) у германских племен шест для проклятия врагов. Название происходит от понятия нитс. Содержание 1 Устройство 2 Истории … Википедия
порча — и; ж. 1. к Портить и Портиться. П. механизма. П. зрения. Намеренная п. имущества, оборудования. П. нравов. П. воды. Уберечь продукты от порчи. Небрежность привела к порче машины. 2. По суеверным представлениям: заболевание, вызванное колдовством … Энциклопедический словарь
