навести+на+мысль

1) ( направить) diriger vt; braquer vt (бинокль, револьвер); pointer vt (телескоп, орудие)

2) перен. ( на что-либо) suggérer vt

3) ( покрыть)

••

см. наводить на мысль; наводить на фокус

gener. auf die richtige Spur leiten (подсказать правильную мысль)

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

см. наводить на мысль; наводить на фокус

90 С ж. неод.

1. mõte, idee, kavatsus; mõtlemine; блестящая \мысльь hiilgav mõte v idee, глубокая \мысльь sügav mõte, задняя \мысльь tagamõte, основная \мысльь произведения teose põhiidee, научная \мысльь teaduslik mõte, teadusmõte, современная инженерная \мысльь nüüdisaegne insenerimõte v tehniline mõte, передовая \мысльь eesrindlik v edumeelne mõte, общественная \мысльь ühiskondlik mõte, навязчивая \мысльь painav v tüütav mõte, образ \мысльей mõtteviis, -laad, в \мысльях mõttes, и в \мысльях не было ei tulnud mõttessegi, ei olnud mõtteski, по \мысльи автора autori kavatsuse kohaselt v mõtte järgi, ход v течение \мысльи mõttekäik, у кого мелькнула \мысльь kellel tuli v sähvatas mõte, навести на \мысльь кого keda mõttele viima, напасть на \мысльь (äkki) mõttele tulema, не допускать даже \мысльи о чём isegi mitte mõtlema millele, погрузиться в свои \мысльи (oma) mõtteisse süvenema v vajuma, подать \мысльь кому kellele ideed v mõtet andma, прийти к \мысльи mõttele tulema, в голову пришла странная \мысльь kummaline mõte tuli pähe, поделиться своими \мысльями oma mõtteid jagama, ухватиться за \мысльь mõttest kinni haarama, носиться с \мысльью kõnek. (üht) mõtet peas kandma, (ühe) mõttega ringi käima;

2. \мысльи мн. ч. mõttelaad, vaated, veendumused; \мысльи молодёжи noorte mõttelaad v vaated, мы с вами одних \мысльей olen teiega sama v ühte meelt, mul on teiega ühised vaated v veendumused, непостоянен в \мысльях ebakindlate vaadetega; ‚

держать в \мысльях что millele mõtlema, mida meeles pidama, mõttes hoidma;

собираться v

собраться с \мысльями mõtteid koondama

gener. uzvedināt uz pareizām domām

• НАВОДИТЬ/НАВЕСТИ кого НА МЫСЛЬ ( какую)

[VP; subj: human or abstr; often foll. by a что-clause; usu. this WO]

=====

⇒ to suggest a certain idea to s.o., influence s.o. to think a certain way:

- X навел Y-а на[AdjP] мысль≈ X put a [AdjP] thought (idea) into Y's head (mind);

|| X навел Y-а на мысль, что... - X put the thought (the idea) into Y's mind that...;

- X prompted Y to think (suggest, conclude etc) that...;

- thing X gave rise to the thought that...;

- [in limited contexts] thing X led Y to the conclusion that...

     ♦ "Я говорю, - прогнусил [Азазелло], - что тебя хорошо было бы утопить". - "Будь милосерден, Азазелло, - ответил ему кот, - и не наводи моего повелителя на эту мысль" (Булгаков 9). "I say," drawled Azazello, "that you ought to be drowned " "Be merciful, Azazello," the cat replied, "and don't put such thoughts into my master's head" (9b).

     ♦ Новеллистичность поэзии Ахматовой навела Мандельштама на мысль, что ее генезис нужно искать не в поэзии, а в русской психологической прозе (Мандельштам 2). It was this "novelistic" quality of Akhmatova's verse which prompted M[andelstam] to suggest that its genesis must be sought not in poetry at all, but in Russian psychological prose fiction (2a).

     ♦...Первым поводом к отречению его от либерализма было появление гласных судов и земских управ. Это навело его на мысль, что существуют какие-то корни и нити, которые надобно разыскать и истребить... (Салтыков-Щедрин 2)....The main reason why he had renounced his liberal faith was the institution of trials by jury and rural councils. This led him to the conclusion that there existed certain roots and threads which had to be found and destroyed (2a).

подск||аза́ть, \подсказатьа́зывать

1. suflori;

2. перен. (внушить) sugesti.

* * *

сов., (вин. п.)

1) apuntar vt, soplar vt; dictar vt ( продиктовать)

2) ( навести на мысль) sugerir (непр.) vt

* * *

сов., (вин. п.)

1) apuntar vt, soplar vt; dictar vt ( продиктовать)

2) ( навести на мысль) sugerir (непр.) vt

* * *

gener. (навести на мысль) sugerir, apuntar, dictar (продиктовать), soplar

m мысль f; poet. (oft pl.) a. дума; Idee, Einfall; in Gedanken машинально; ( im Geiste) мысленно; seinen Gedanken nachhängen быть погружённым в свои мысли; ( schon) bei dem Gedanken при (одной) мысли (an A о П); auf den Gedanken kommen напасть на мысль; auf den Gedanken bringen навести на мысль; sich Gedanken machen ( über A, wegen) беспокоиться (о П, из-за Р); mir kam der Gedanke мне пришла в голову мысль; sich bei dem Gedanken ertappen ловить себя на мысли; kein Gedanke! и думать нечего!

1) ( кого-что на кого-что), разг. бәрдерү, китереп бәрү

2) (кого-что на что) (навести на мысль, идею и т. п.) фикергә китерү, фикер (идея) тудыру, фикер (идея) тууга ярдәм итү

1) yavaştan aytmaq, fısıldamaq

2) (перен. навести на мысль) aqlına tüşürmek, aqıl ögretmek, kösterip bermek

1) яваштан айтмакъ, фысылдамакъ

2) (перен. навести на мысль) акълына тюшюрмек, акъыл огретмек, косьтерип бермек

1) prompt

2) ( навести на мысль) suggest

1. еIушъэшъэн, еIон

2. перен. (навести на мысль) ыгу къэгъэкIын, гу лъегъэтэн

навести и навесть

1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;

2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];

3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];

4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);

5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;

6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];

7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -

1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;

2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;

3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.

* * *

несов.; сов. - навест`и

• Эти рассуждения наводят на мысль, что... - These considerations suggest that...

• Это наводит на мысль, что... - This suggests that...