набути

См. также в других словарях:

• набути́ть — набутить, бучу, бутишь …   Русское словесное ударение

• набути — I див. набувати I. II див. набувати II …   Український тлумачний словник

• набути — I = набувати (чого поступово збільшуючи, досягти якоїсь нової ознаки, якости тощо), набрати, набирати (чого, що), набратися, набиратися (чого), нажити, наживати (що); нагромадити, нагромаджувати (що перев. зі сл. енергія , напруга й под.);… …   Словник синонімів української мови

• набути — 1 дієслово доконаного виду здобути набути 2 дієслово доконаного виду взути діал …   Орфографічний словник української мови

• зъєднати — набути …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• набутить — набутить, набучу, набутим, набутишь, набутите, набутит, набутят, набутя, набутил, набутила, набутило, набутили, набути, набутите, набутивший, набутившая, набутившее, набутившие, набутившего, набутившей, набутившего, набутивших, набутившему,… …   Формы слов

• Набутить — сов. перех. см. набучивать I Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

• набутити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• навчитися — научитися, научатися, навчатися (чого, з інфін., зі сполучним сл. як набути певних знань, навичок, уміння що н. робити), вивчитися, вивчатися (чого й з інфін.); підкуватися, підовуватися (з чого, в чому й без додатка набути певного запасу… …   Словник синонімів української мови

• зазвучати — чи/ть, док. 1) Почати звучати, утворювати звуки. || Сповнитися звуками. 2) Почати лунати, чутися (про голос, мелодію та інші звуки). || чим. Набути якого небудь відтінку, якоїсь особливості. 3) перен., у чому. Виявитися, з явитися (в голосі,… …   Український тлумачний словник

• набутий — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набути I. •• Набу/ті озна/ки риси, які з явились в організмі протягом його індивідуального життя під впливом зовнішніх умов. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набути II …   Український тлумачний словник