набутися

1) пробы́ть доста́точно; нажи́ться

2) (с указанием как) провести́ вре́мя

нажиться

1) (стр. з.) наживатися, бути наживаним, нажитим, понаживаним и т. п.; срв. Наживать. [Надбане і на дочок, і на синів: є що з'їсти й спити (Грінч.). І жіноче, і дівоче, і все, що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)];

2) (разживаться) наживатися, нажитися, розживатися, розжитися, багатіти, забагатіти, (диал.) наскарблятися (несов.). [На тих волах він дуже наживсь (Звин.). Розживавсь багатством лях за козацькими плечима (Франко). Забагатів торгуючи (Київ). Корчми вони взяли, порон теж у їх руках, - наскарбляються (Канівщ.)];

3) (досыта) наживатися, нажитися, набуватися, набутися, попожити, (досхочу), (о мног.) понаживатися; (влача существование) наживотітися; (в определ. помещении, месте) намешкатися, насидітися, надомуватися; (припеваючи) нарозкошуватися; (с горем пополам) набідуватися, нагорюватися; срв. Жить. [І хоч я жив, то все-ж я не нажився (Франко). Ні я нажилася, ні я набулася (Пісня)].

* * *

несов.; сов. - наж`иться

1) нажива́тися, нажи́тися, попожи́ти

2) страд. несов. нажива́тися; набува́тися

пожити (н. вр. -живу, -веш и -жию, -жиєш). -жить вдоволь - набутися. -жить некоторое время где-л. - пережити, перебути деякий час десь. -жить в своё удовольствие - порозкошувати, розкоши и розкошів зажити (зазнати). -вший человек - підтоптаний чоловік.

* * *

приобресться набуватися, набутися, бути набутим, здобуватися, здобутися, бути здобутим, бути придбаним, надбаним, наживатися, бути нажитим, заживатися, бути зажитим и т. д. [I сьогодні, зараз хотілось їм здобути те, що звичайно набувається роками великої праці та боротьби (Н. Рада). Царство небесне здобувається силою (Єв.)].

* * *

1) набува́тися; купува́тися

2) здобува́тися; дістава́тися; засво́юватися

3) набува́тися