-
1 набубнявіти
набу́хнуть, разбу́хнуть -
2 набубнявілий
набу́хший, разбу́хший
См. также в других словарях:
набубнявіння — я, с. Дія за знач. набубнявіти. Набубнявіння насіння. Набубнявіння бруньок … Український тлумачний словник
набубнявілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до набубнявіти. 2) у знач. прикм. Збільшений в об ємі, розпухлий … Український тлумачний словник
набубнявіти — іє, док. 1) Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. 2) Розширитися, збільшитися обсягом від насичення вологою. 3) Набрякнути, опухнути … Український тлумачний словник
набубнявіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
набубнявіти — віє, Пн. Наливатись соками; збільшитись за обсягом від насичення вологою … Словник лемківскої говірки
набубнявілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
набубнявіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розпенчняти — набубнявіти, набухнути від вологи … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
набухлий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до набухнути. 2) у знач. прикм. Те саме, що набубнявілий 2) … Український тлумачний словник
понабрякати — а/є, док. 1) Набрякнути (про частини тіла, місця на тілі). 2) Набратися соком, набубнявіти (про бруньки, плоди і т. ін.) … Український тлумачний словник
набряклий — 1) (про частини тіла, кровоносні судини, шрам тощо збільшений в об ємі від припливу крові, молока тощо), набухлий, напухлий, розбухлий, набубнявілий; пухлий, надутий, здутий (про кровоносні судини зазв. від напруження) Пор. опухлий 2) див.… … Словник синонімів української мови