набираться

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

здоров'я, дужість. Отсутствие -вья - безздоров'я. Беречь -вье - шанувати здоров'я. Дай бог -вья кому - дай боже здоров'я кому, поздоров боже кого. Лишить -вья кого - здоров'я збавити кому. Набираться -вья - набирати здоров'я. Ослабевать -вьем - занепадати (занепасти) (на здоров'ї). С надорванным -вьем - занепалий. Его -вье падает - він упадає на здоров'ї. Плохое -вье - лихе здоров'я. Слабый -вьем - кволий. Пить (выпить) за чьё -вье - пити (випити), здоровкатися до кого, поздоровкати кого. Пей (пейте) на -вье - здоров пий, пийте здорові, здорові пивши. Если -вье позволяет, то… - як здоров'я змагає, то… Поправить -вье - порятувати (підправити) здоров'я. Спрашивать о -вьи - питати за (на) здоров'я. Как -вье? - як ся маєш (маєте)? чи живі-здоровї? яково-можете? (гал.) як дужі? На -вье ему - на здоров'я йому, нехай здоров ходить.

* * *

набідуватися, набідитися, налихуватися; срв. Набраться беды (под Набираться 4). [Ой, синоньку, ой що я набідилась з отією відьмою! (Л. Укр.)].

* * *

см. набираться

и Надоумлять надоумить напоумляти, напоумити, наумляти, наумити, доумляти и (редко) доумити, доумити кого, (редко понаумити кому), нарозумляти, нарозумити кого, настановляти, настановити на (добрий) розум кого, на розум посилати, послати кому, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти, дорадити, дораяти кого, кому, (наставлять) напучувати и напучати, напутити, навчати, навчити кого. [Напоумте мене, скажіть, як лихові моєму запобігти (Богодух.). Наумив її, щоб вона вчила такою мовою, якою вони говорять (Н.-Лев.). Почала доумити мене (Кониськ.). Вона понаумила чоловікові застановити ґрунт (Яворн.). Нарозумив він мене почати справу (Канівщ.). Спасибі господу, що тобі на розум послав уклонитися від зла (Квітка). Спасибі добрим людям: нараяли мене позивати громаду (Київщ.). Нічого не можна було йому зробити, та дораяли люди: «Піди, розкажи батькові» (Звин.). Напутьте-ж мене, що мені з такою людиною діяти (Короленко)]. Надоумленный - напоумлений, наумлений, нарозумлений. -ться -

1) (стр. з.) напоумлятися, нарозумлятися, настановлятися на (добрий) розум, напучуватися и напучатися, бути напоумлюваним, напоумленим и т. п.;

2) (ср. з.) напоумлятися, напоумитися, доумлятися, доумитися, добирати, добрати розуму, дорозуміватися, дорозумітися, надумуватися, надуматися, (набираться ума) набиратися, набратися розуму. Наконец то -мился приехать - нарешті добрав розуму (надумався) приїхати. Надоумляя других, и сам -шься - инших напоумляючи, і сам розуму наберешся.

* * *

несов.; сов. - надо`умить

напереть напирати, наперти, натискати, натиснути, налягати, налягти, (надавливать) надавлювати, надавити, (о мног.) понапирати, понатискувати и т. п. на кого, на що. [Із-за Дніпра напирає дурний Самойлович (Шевч.). А биймо двері! напрімо скільки сили! (Куліш). Та не налягайте бо! не встою! (Звин.)]. Лёд -рает на мост - крига напирає (натискає, пре) на міст. Неприятель сильно -рал на нас - ворог міцно напирав (налягав) на нас. Он всё -рает на этот факт - він все натискає (напирає, на(по)лягає) на цей факт. Напёртый - напертий, натиснутий и натиснений, надавлений, понапираний, понатискуваний, понадавлюваний. -ться -

1) (стр. з.) напиратися, бути напираним, напертим, понапираним и т. п.;

2) (наваливаться) напирати(ся), наперти(ся), навалюватися, навалитися, налягати, налягти, (о мног.) понапирати(ся) и т. п.;

3) (нажираться) напиратися, напертися, нажиратися, нажертися, (о мног.) понапиратися, понажиратися.

* * *

несов.; сов. - напер`еть

1) напира́ти, напе́рти, -пру́, -пре́ш; (несов.: надавливать, теснить) натиска́ти, нати́скувати, -кую, -куєш

2) (несов.: делать упор) натиска́ти, нати́скувати; напира́ти; ( налегать) наляга́ти; ( настаивать) наполяга́ти

3) (набираться, скопляться) напира́тися, напе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, натиска́тися и нати́скуватися, -кується, нати́снутися

несов.; сов. - напит`аться

1) (сов.: наесться) наї́стися, -ї́мся, -ї́сися и мног. понаїда́тися, сов. нагодува́тися, -ду́юся, -ду́єшся

2) ( чем - пропитываться) наси́чуватися, -чуюся, -чуєшся, насити́тися, -сичу́ся, -сити́шся (чим); (проникаться чем-л. набираться чего-л.) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся (чого)

начесть

I. нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати що, чого; срв. Насчитывать. При проверке счетов на него -чли сто рублей - перевіряючи рахунки (під час перевірки рахунків) на його нараховано (нарахували, налічено, налічили) сто карбованців. Начтённый - нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний. -ться - нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п.

II. Начитывать, начитать -

1) (изв. количество) начитувати, начитати, (о мног.) поначитувати чого; (быть в состоянии -тать, особ. при отрицании) вчитувати, вчитати. [Багато начитав цієї зими (Київ). Хіба цього багацько вчитаєш? (Звин.). Цього багато не вчитаєш (Брацл.)];

2) (вычитывать) начитувати, начитати, вичитувати, вичитати, (о мног.) поначитувати, повичитувати що. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.). Вичитав з книжки (Сл. Ум.)];

3) (произносить) проказувати що (як или мов (з книжки) читати), проказати що (як или мов (з книжки) прочитати). -вать сказки - проказувати казки, як (мов) з книжки читати;

4) кому (отчитывать) - вичитувати, вичитати кому. Начитанный -

1) начитаний, поначитуваний;

2) начитаний, вичитаний, поначитуваний, повичитуваний;

3) проказаний (як или мов (з книжки) прочитаний);

4) вичитаний;

5) прлг. - см. отдельно. -ться -

1) (стр. з.) начитуватися, бути начитуваним, начитаним, поначитуваним и т. п.;

2) чего (набираться чего из книг) - начитуватися, начитатися (о мног.) поначитуватися чого. [Начитавсь філології (Крим.)];

3) (вдоволь, сов.) начитатися, попочитати (досхочу), (о мног.) поначитуватися; (в некоторой степени) почитатися чого. [Лист у неї в руках; не надивиться на його, не начитається (Тесл.). Український письменник повинен почитатися путящих записів з народніх уст (Грінч.)].

* * *

1) начи́тувати, начита́ти

2) (читая, узнавать) вичи́тувати, ви́читати, начи́тувати, начита́ти

несов.; сов. - скоп`иться

1) ( набираться) набира́тися, набра́тися, -бере́ться, збира́тися, зібра́тися, призби́руватися, -рується, призбира́тися; ( накопляться) нагрома́джуватися, -джується, нагрома́дитися, -диться, накопи́чуватися, -чується, накопи́читися

2) ( собираться в одно место) ску́пчуватися, -чується, ску́пчитися

3) страд. несов. збира́тися, призби́руватися; збива́тися; склада́тися, відклада́тися; накопи́чуватися, нагрома́джуватися; копи́тися; ску́пчуватися; ску́плюватися, -люється; згрома́джуватися; набува́тися