-
21 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
22 цена
жен.price; worth, value прям. и перен.; cost ( стоимость)цена без запроса коммерч. — fixed price
платить дорогой ценой — to pay a high price for smth.
набивать цену — to jack up the price of smth.
набивать себе цену — to build oneself up (in smb.'s eyes)
назначать цену — to quote a price, to price, to ask, to quote, to tag; to tax амер.; разг.
бешеные цены — exorbitant/extravagant prices
дутые цены — inflated prices; fancy prices разг.
номинальная цена — face value; nominal price
подниматься в цене — to go up (in price), to take a jump
покупная цена — buying price, purchase price
понижение цен — fall/drop in prices
пониженные цены, сниженные цены — reduced price
розничная цена — retail price; mark-up
твердые цены — fixed/stable/firm prices
ценой в — at the price (of); at the cost (of)
••знать себе цену — to know one's own worth/value; have a high opinion of oneself; to be self-assured, to be self-possessed
любой ценой — at any price/cost
ценою чего-л. — at the cost/price of smth.
цены нет (кому-л./чему-л.) — it is priceless/invaluable
это в цене разг. — one has to pay a good price; it is very costly
-
23 цена
53 (вин. п. ед. ч. цену) С ж. неод. hind, väärtus (ka ülek.); высокая \ценаа kõrge hind, оптовая \ценаа hulgi(müügi)hind, розничная \ценаа jae(müügi)hind, рыночная \ценаа turuhind, закупочная \ценаа kokkuostuhind, покупная \ценаа ostuhind, сниженная \ценаа alandatud hind, твёрдая \ценаа kindel hind, бросовая \ценаа maj. dumpinguhind (välisturul ajutiselt alandatud hind), красная \ценаа kõrgeim hind, \ценаы на товары kaubahinnad, \ценаа билета pileti hind, \ценаа на мясо liha hind, \ценаа три рубля за килограмм kolm rubla kilogramm, kilo hind kolm rubla, снижение цен hindade alandamine v alanemine, \ценаа дружбы sõpruse hind, \ценаа деления шкалы skaalajaotise väärtus, \ценаой больших усилий suurte pingutustega, \ценаой упорного труда visa tööga, назначить цену hinda v väärtust määrama, купить за сходную цену mõõduka v talutava hinnaga ostma, \ценаа поднимается hind tõuseb, набивать цену на что mille hinda tõstma v üles lööma v üles kruvima, сбивать цену на что mille hinda alandama v alla laskma v alla lööma, падать в \ценае hinnas langema, odavamaks minema, запрашивать высокую цену kõrget hinda nõudma v küsima, продать за свою цену oma hinnaga müüma; ‚придавать цену кому-чему keda-mida tähtsaks pidama;быть в \ценае hinnas olema;любой \ценаой iga hinna eest, maksku mis maksab;дорогой \ценаой kalli hinnaga, missuguse hinnaga küll, kallilt (kätte tulema);грош \ценаа кому-чему kõnek. kes-mis pole krossigi väärt;набить vнабивать себе цену kõnek. enese hinda üles kruvima v kõrgeks ajama -
24 цена
[cená] f. (acc. цену, gen. цены, pl. цены, gen. pl. цен)1.prezzo (m.), costo (m.); valore (m.)2.◆красная цена + dat.:
грош цена + dat.:
дорогой ценой — a caro prezzo (fig.)
ценой + gen. — a costo di
если бы он научился работать на компьютере, ему бы цены не было — se imparasse ad usare il computer sarebbe apprezzatissimo
-
25 цена
-
26 цена
1) ( стоимость) prezzo м., costo м.розничная цена — prezzo al dettaglio [al minuto]
2) (плата, вознаграждение) prezzo м., compenso м., costo м.••3) (роль, значение) valore м., importanza ж.* * *ж.1) ( стоимость) prezzo m, costo mрозничная / оптовая цена́ — prezzo <al minuto / all'ingrosso>
продажная цена́ — prezzo di vendita
рыночная цена́ — prezzo <di mercato / corrente>
умеренные / невысокие цены — prezzi modici / miti / contenuti
цена́ со скидкой, пониженная цена́ — prezzo <ridotto / di favore>
нормированная цена́ — calmiere m
твёрдая цена́ — prezzo fisso
вздутые цены — prezzi esorbitanti / esosi
снижение цен — abbassamento / diminuzione dei prezzi
повышаться в цене — aumentare / crescere di prezzo; rincarare vi (e)
падать в цене — calare / diminuire di prezzo
любой / какой бы то ни было ценой — a qualunque costo; costi quel che costi; caschi il mondo; o di riffa o di raffa предосуд.
2) перен. ( значимость) valore m, pregio mценою жизни а — costo della ( propria) vita
дорогой ценой — a caro prezzo; con sacrifici
••быть в цене — essere caro / quotato
не постоять за ценой разг. — dare qualunque cosa per...
красная цена́ тому... — al massimo costerà / costerebbe...
знать цену кому-л. — essere conscio del valore di qd
цена́ тому грош — non vale nulla / un fico secco разг.
этому цены нет — una cosa <di immenso valore / che non ha prezzo>
* * *n1) gener. costo, importo, pregio, prezzo2) brit.engl. price3) econ. corso, prezz d'occasione, valore, valore espresso in moneta, yen (ден. ед. Японии)4) fin. prezzo d'affare, prezzo d'occasione, prezzo di favore, prezzo favorevole, prezzo ridotto, valore monetario -
27 mousse
(f) мусс, взбитые белки♦ faire de la mousse стараться показать себя1) преувеличивать, муссировать2) расписывать, расхваливать3) выводить из себя♦ se faire mousser выхваляться, набивать себе ценуСовременная Фразеология. Русско-французский словарь > mousse
-
28 Ц-34
НАБИВАТЬ/НАБИТЬ СЕБЕ ЦЕНУ coll VP subj: human usu. pres or past) to (try to) better s.o. 's opinion of o.s., make o.s. look more important to others ( usu. in order to achieve a certain status, obtain sth. etc)X набивает себе цену - X is building himself up (in s.o. Ts eyes)X is trying to enhance his own value (image) X is trying to convince s.o. of how invaluable (indispensable etc) X is X is trying to make s.o. appreciate X (more).Рассказывая новому начальнику, как неохотно ее отпускали с предыдущего места работы, она надеялась набить себе цену. By telling her new boss stories about how they hated to see her leave her old job, she hoped to build herself up in his eyes. -
29 набить
vb. udstoppe* * *vt pf1ipfнабивать1 fylde, stoppe; proppe; polstre; udstoppeнабить оскд-мину gøre led ved ell. træt afнабить руку blive rutineret, få (det rette) håndelag2 на + akkbanke, hamre, slå (fast) på ngt3 +genskyde, nedlægge (en vis mængde).
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Набивать себе цену — НАБИВАТЬ СЕБЕ ЦЕНУ. НАБИТЬ СЕБЕ ЦЕНУ. Разг. Презр. Стараться показать, представить себя более значительным, более важным в глазах других людей. Стёпка начал набивать себе цену: он, мол, тоже не лыком шит, в учении понимает толк, через его руки… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Набивать себе цену — – информировать в разговоре о своих достоинствах. Например, сообщая о своем образовании, полагая, что оно выше, чем у собеседника, о своем высоком родстве, о престижном месте работы, о том, какую большую сумму денег потратил на обустройство дачи… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
набивать себе цену — информировать в разговоре о своих достоинствах. Например, сообщая о своем образовании, полагая, что оно выше, чем у собеседника, о своем высоком родстве, о престижном месте работы, о том, какую большую сумму денег потратил на обустройство дачи … Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология
Набить себе цену — НАБИВАТЬ СЕБЕ ЦЕНУ. НАБИТЬ СЕБЕ ЦЕНУ. Разг. Презр. Стараться показать, представить себя более значительным, более важным в глазах других людей. Стёпка начал набивать себе цену: он, мол, тоже не лыком шит, в учении понимает толк, через его руки… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Набивать/ набить себе цену — Разг. Возвышать себя во мнении других. БТС, 569; ЗС 1996, 33; Ф 1, 308 … Большой словарь русских поговорок
НАБИВАТЬ — НАБИВАТЬ, набить, набивывать что на что и во что; что чем; наколачивать, надев осаживать. Набивать обручи на бочку, шину на колесо. | Наполнять, начинить что тиском, гнетом, утолакивать. Набить ледник, трубку. Я сроду тюфяков не набивывал. | *… … Толковый словарь Даля
Набивать цену — НАБИВАТЬ ЦЕНУ. НАБИТЬ ЦЕНУ. Разг. Создавая большой спрос, поднимать цену на что либо. Заметив большое требование, купцы, особенно китайцы, набивали цену на свой товар (Гончаров. Фрегат «Паллада»). У него теперь водились деньжонки. Он чуть набивал … Фразеологический словарь русского литературного языка
Набить цену — НАБИВАТЬ ЦЕНУ. НАБИТЬ ЦЕНУ. Разг. Создавая большой спрос, поднимать цену на что либо. Заметив большое требование, купцы, особенно китайцы, набивали цену на свой товар (Гончаров. Фрегат «Паллада»). У него теперь водились деньжонки. Он чуть набивал … Фразеологический словарь русского литературного языка
выламываться — набивать себе цену … Воровской жаргон
выпендриваться — набивать себе цену … Воровской жаргон
выделываться — ВЫДЕЛЫВАТЬСЯ, аюсь, аешься; несов., без доп. Ломаться, жеманничать, воображать, строить из себя кого что л., набивать себе цену. Ты особо не выделывайся, а пей, пока дают … Словарь русского арго