-
1 інше
ІНШЕ (лат. alteritas - відмінність) - термін, основне значення якого в античній філософії задане протиставленнями: єдине - інше, тотожне - інше; потому І. постає як принцип множинності і як принцип розрізнення. У "Парменіді" Платон дав діалектику єдиного та І., котру сприйняв неоплатонізм, а в "Тімеї" розкрив сполучення тотожного таї., фукціонування їх у космічній душі, де І. постало у вигляді принципу невпорядкованого руху. Аристпопгель розумів І. як протилежне тотожному і як відмінне. І., витлумачене онтологічно, є інобуття Д. ане розуміння І. простежується у філософських вченнях, які дотримуються неоплатоністської або об'єктивно-ідеалістичної традиції. Так, у Гегеля суще й І. "світяться одне в одному". У комунікативній філософії екзистенційного спрямування І. осмислюється у контексті взаємодії "Я" і "Ти" (Ясперс, Бубер, Левінас). Філософія діалогу Бахтина розглядає І. як "подію співбуття, в якому воно є способом людської присутності у світі, "не-алібі буття". І. тлумачиться як "Інший" Бартом як властивість буденної свідомості, котра сприймає Іншого як річ, видовище, щось відщеплене й відчужене. Дельоз вбачає в І. передусім структуру поля сприйняття, яка уможливлює вихід за межі власного простору "у несвій" ("чужий"). І. як структура є оприявненням можливого світу. Для Бодріяра це означає і "кінець соціальності", репрезентованої як "європейськість". "Втрата І." характеризує постмодерну ситуацію. У фемінізмі, що ґрунтується на засадах постструктуралізму, І. розглядається крізь призму положення Деррида про подолання логоцентризму, відповідно - фаллоцентризму попередньої культури як чужої. У постфемінізмі І. осмислюється в контексті стратегій жіночої ідентичності (на відміну від чоловічої). Історична візія І. окреслювалась іще Дильтеєм, де у часовій перспективі воно опиняється всередині сущого, що переживається, тобто визначається самою історичністю буття. Досвід "чужого" як досвід "нездоланної відсутності" (Гуссерль) є предметом феноменологічних студій. В екзистенційній онтології Гайдеггера І. осмислюється у модусі "співбуття", що, розгортаючись як сучасність, веде до зустрічі різних культурних традицій. На освоєнні "чужого" як подоланні відчуження між досліджуваним текстом і його автором акцентує увагу герменевтика Гадамера (див. герменевтика філософська). У філософській антропології і культурологічних дослідженнях концепт І. як "чужого" тлумачиться засадниче і є підставою пошуку ціннісних систем індивідуальних і колективних ідентифікацій та компаративістських описів моделей "своєї" і "чужих" культур. -
2 інше
I мест. II (род. -ого - с предметным значением)ино́е, друго́е; ( при перечислении) что -
3 інше
рэшта -
4 әдетінше
-
5 керегінше
керегінше алу — брать необходимое количество; столько, сколько нужно
-
6 мейлінше
до отказа; вволю; самый; очень -
7 өмірінше
-
8 якщо банк не дає згоди на інше
Українсько-англійський словник > якщо банк не дає згоди на інше
-
9 еркінше
-
10 керегінше
-
11 керісінше
үст. vice versa, on the contraryнаоборот -
12 көзінше
үст. in smb's presenceв присутствии, на глазах -
13 мейлінше
үст. to overflowing, to satietyдо отказа, вволю -
14 шірінше
-
15 әдісінше
по чьему-либо способу, методу -
16 әлінше
-
17 бетінше
сам по себе, по своему усмотрению,тек өз бетіңше істеме, ақылдас — не делай всё лишь по своему усмотрению, посоветуйся
-
18 бүгінше
на сегодня, на этот день -
19 білгенінше
по знанию; знающий, умудрённый -
20 еркінше
вдоволь, свободно, вольно
См. также в других словарях:
әнше — (Шымк., Мақт.) сонша, соншама, қанша, бірталай. Ә н ш е жерден жаяу келдік (Шымк., Мақт.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
бақадар әлінше — Қ орда., Қарм.) өз әліне, шамасына қарай. Өзіне тиісті жұмысты Алпысбай да б а қ а д а р ә л і н ш е істеген шығар ау Қ орда., Қарм.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
бетінше айту — (Орал, Жән.) бетке айту, көзіне айту. Ахметке бұл сөзді б е т і н ш е а й т! (Орал, Жән.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
көбінше — (Алм., Кег.; Шымк., Арыс) көбінесе, көбіне. Қойды баққанда к ө б і н ш е бөліп жаямыз (Алм., Кег.). Мақта дегенің к ө б і н ш е суғаруға байланысты (Шымк., Арыс). – Болса ылайлау, арығы қисық, жолаң, к ө б і н ш е құр арпа боп жатады (М. Әу.,… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
дәнше — үст. Дән секілді, дән құсап. Өйткені терең ойлы, көзі қарақтылар түгел аласталған соң, аңқау ел диірмен тасына түскен д ә н ш е үгітіліп, бас сауғаға қарай жалтарды (Қ. Толыбаев, Бабадан., 98) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
жөптеуінше — үст. жерг. Ұйғарымынша, ойынша. Абзалдың ж ө п т е у і н ш е: теңіз тамағындағы болған жайды ауданға тез хабарламай болмайды (Ә. Сарай, Атырау, 508) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
келінше — үст. Келін сияқты, келін тәрізді. ≈ Ол к е л і н ш е иіліп сәлем берді … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
түйіндеуінше — үст. Түйіндеуі бойынша. Автордың т ү й і н д е у і н ш е, жоңғармен болар соғысты сезе, біле тұрып, оған тойтарыс бере нақты шараларды алдын ала іске асырмау Тәукенің басшылығының сәтсіздігінің көрінісі (Н.Мыңбатырова, Төле би., 28) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
шәшінше — зат. көне. Мата аты. Абайдың үстінде ақ ш ә ш і н ш е бешпет, шалбар, басында ақ қалпақ (Ә.Кәкітайұлы: Жұлдыз, №6, 42) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
індекс — див. також перелік технічних комітетів br 01 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ТЕРМІНОЛОГІЯ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ. ДОКУМЕНТАЦІЯ 01.020 Термінологія (засади та координація) 01.040 Словники термінів 01.040.01 Загальні положення. Термінологія. Стандартизація.… … Покажчик національних стандартів
переходити — I перех одити джу, диш, недок., перейти/, перейду/, пере/йдеш, док. 1) перех. і через що. Йдучи, переправлятися через що небудь або на другий бік чого небудь. 2) перех., через що, чим і по чому. Проходити якийсь простір, яку небудь віддаль і т.… … Український тлумачний словник