-
21 примеривать
и Примерять примерять и Примерить1) что, что к чему - примірювати и приміряти, при[по]міряти що, що до чого, (только одежду) прикидати, прикинути; (только обувь) прибувати, прибути що. [Приміряла сорочечки, шовком повимережувані (Квітка). Будем приміряти черевички до ніжок (Рудч.). Чи ти прибувала черевики? Не малі? (Кост. п.)];2) (прибавить меряя) примірювати и приміряти, приміряти, (о земле) прирізувати, прирізати що, чого до чого. Примеренный -1) приміряний, прикинутий; прибутий;2) приміряний, прирізаний. -ться -1) примірюватися и примірятися, бути приміряним; прирізуватися, бути прирізаним;2) к чему - пристосовуватися до чого, рахуватися з чим, з[у]важати на що; см. Соображаться (с чем), Приноравливаться к чему;3) на кого - замірятися, заміритися, намірятися, намірятися на кого (що робити) (см. Намериваться), (из ружья) націлятися, націлитися в (на) кого.* * *см. примерять -
22 смерить
змі́ряти; ( измерить) ви́міряти\смеритьть глаза́ми (взгля́дом) — змі́ряти очи́ма (по́глядом)
\смеритьть пло́щадь ко́мнаты — ви́міряти (змі́ряти) пло́щу кімна́ти
-
23 вверять
вверить звіряти, звірити, повіряти, повірити, доручати, доручити, приручати, приручити, довіряти, довірити. [Ти мене покидаєш, кому-ж мене приручаєш? (Метл.). Честь свою і долю звіряти комусь (Грінч.)].* * *несов.; сов. - вв`еритьзвіря́ти и зві́рювати, зві́рити, ввіря́ти, вві́рити, довіря́ти, дові́рити, доруча́ти, доручи́ти; повіря́ти, пові́рити -
24 вымеривать
вымерить и вымерять вимірювати, виміряти, виміряти, зміряти. Вымеренный - виміряний, міряний. [Казав себе на мірянім ланцюгу спускати в море (Рудан.)].* * *несов.; сов. - в`ымеритьвимі́рювати, ви́мірити, виміря́ти, ви́міряти -
25 намеривать
и Намерять намерить и намерять1) намірювати и наміряти, наміряти, (о мног.) понамірювати що и чого. [Наміряв два корці жита (Брацлавщ). На осінь обміряли (землі); взявся наш землемір списувати, скільки він наміряв (Кониськ.)];2) см. Намежёвывать 1;3) (метить в кого, во что) ціляти, націляти(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що; срв. Метить 2 а. Намерянный -1) наміряний, понамірюваний;2) см. Намежёванный 1. -ться -1) (стр. з.) намірюватися и намірятися, бути намірюваним наміряним, понамірюваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) (измеряя что) намірятися, попоміряти (досхочу); б) (меряясь с кем) намірятися з ким;3) (нацеливаться, замахиваться) намірятися, наміритися, що (з)робити; замірятися, заміритися на кого. [Раз десять може я вже намірявся його штрикнути в бік (Куліш)].* * *несов.; сов. - нам`еритьнамірювати, -рюю, -рюєш, наміряти -
26 Переверять
переверить перевіряти, перевірити, вивіряти, вивірити, (о мног.) поперевіряти, повивіряти що. Переверенный - перевірений, вивірений. -ся - перевірятися, вивірятися, бути перевіреним, вивіреним. -
27 доверять
-ся, доверить, -ся вірити, повірити кому, няти (мати) віру, діймати віри кому, звіряти, -ся, звірити, -ся на кого, сповіряти, сповірити на кого, упевнюватися, упевнитися на кого, (полагаться) здаватися, здатися на кого, увіряти на кого. [Вірить на його, як на себе і гроші йому дає на сховок. Я йому віри не діймаю. І я віри не йму. Він на ню звіряв усе своє добро. Я сам писати не можу, я звіряю йому розписатися за мене. Згодом хлопці знов поладнали, тільки вже Санько не звірявся так на Стецька, як перше (Грінч.). На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряв. Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Хіба ви на дядька ввіряєте? На його не ввіряй - одурить]. Доверенный кому - (прилаг.) звірений [Нам звірене, - що мусіли як святість ви берегти, - віддати ви посміли! (Грінч.)], (сущ.) довірений, повірений, повір(е)ник; срв. Уполномоченный.* * *несов.; сов. - дов`еритьдовіря́ти, дові́рити, звіря́ти, зві́рити; ( поручать) доруча́ти, доручи́ти; ( иметь доверие) йня́ти ві́ри (ві́ру) несов., дійма́ти ві́ри, дійня́ти ві́ри -
28 домеривать
домерять, домерить домірювати, доміряти, домірити (о мног. - подомірювати). Не домерить до нормы - уміряти. [Не скачіть сажнем, а то ви або умірите, або намірите]. Домеренный - доміряний.* * *несов.; сов. - дом`еритьдомі́рювати, домі́ряти и домі́рити -
29 прицеливать
прицелить приціляти и -цілювати, прицілити, націляти и -цілювати, націлити, налучати, налучити, наміряти, намірити, приміряти, примірити, (во множ.) попри[пона]цілювати, поналучати, пона[попри]міряти що на що. Прицеленный - прицілений, націлений, налучений, намірений, примірений.* * *прице́лить приці́лювати и приціля́ти, приці́лити -
30 проверять
проверить перевіряти (реже перевірювати), перевірити, вивіряти, вивірити, звіряти, звірити. [Історик повинен дбати про правду, а для того всі джерела одно одним перевірити (Єфр.). Він захотів був вивірити себе (Крим.). Я в свойому господарстві це добре перевірив (Л. Укр.). Перевірте рахунки. Звірив на собі, що нема гірше, як води вип'єш з холоду (Грінч.)]. -рить своими глазами - на свої очі вивірити що (звірити що, перевіритися в чому). Проверенный - перевірений, вивірений, звірений. [Це вже звірена річ, що це так було (Харківщ.)]. -ться - перевірятися, вивірятися, звірятися, бути перевіреним, вивіреним, звіреним.* * *несов.; сов. - пров`еритьперевіря́ти, переві́рити; (устанавливать наличие, пригодность) звіря́ти и зві́рювати, зві́рити, вивіря́ти, ви́вірити -
31 промеривать
промерить и промерять1) виміряти и вимірювати, виміря[и]ти. [Виміряли вже і вздовж, і впоперек];2) умірювати, уміряти. [На десятьох аршинах уміряв п'ядь]. Промеренный -1) виміря[е]ний;2) уміряний.* * *тж. промер`ять; несов.; сов. - пром`еритьпромі́рювати и проміря́ти, промі́ряти и промі́рити -
32 Недоверять
не мати віри до кого, не йняти (не діймати) віри, не довіряти, не вірити кому, чому, не ввіряти кому и на кого, на що, не ввіряти на кого; срв. Доверять. [Ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату (Рудч.). З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть (Номис). А козак на жінку не потурає, жінці віри не діймає (Дума)]. -
33 Померивать
померить и померять міряти, поміряти, (усилит.) попоміряти що. Помере[я]нный - поміряний. -ряться ростом, силой - помірятися (з)ростом, силою з ким. -
34 замерять
техн., несов. замеря́ть, сов. заме́ритьвиміря́ти и вимі́рювати, ви́міряти, заміря́ти и замі́рювати, замі́рити и замі́ряти -
35 смерить
техн.змі́ряти; ( измерить) ви́міряти -
36 замерять
техн., несов. замеря́ть, сов. заме́ритьвиміря́ти и вимі́рювати, ви́міряти, заміря́ти и замі́рювати, замі́рити и замі́ряти -
37 смерить
техн.змі́ряти; ( измерить) ви́міряти -
38 верить
1) см. Веровать;2) вірити, няти (йняти, до[і]ймати, давати) віри (віру). [Я вірю в кращий час (Самійл.). Ніколи нікому не няла віри. Гаінка дуже їй віри доймала (Грінч.). На такі брехні віри ймете? (М. Левиц.)]. Не верить своим ушам - на свої вуха не ввіряти. Слепо в. (шут.) - вірити, як турчин у місяць. В. в долг - давати на-бір (на повір), навіряти. [Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє].* * *ві́рити; ( доверять) йня́ти ві́ри (ві́ру); ві́рувати\верить на сло́во — віри́ти на сло́во, бра́ти на ві́ру
-
39 выверять
выверить вивіряти, вивірити, звіряти, звірити; (весы) виважувати, виважати, виважити, витаровувати, витарувати. Выверенный - вивірений, звірений; (о весах) витаруваний.* * *несов.; сов. - в`ыверитьвивіря́ти, ви́вірити -
40 долг
1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].* * *1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ностіпе́рвым до́лгом — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, щонайпе́рше, пе́ршим ді́лом
2) ( взятое взаймы) борг, -убрать, взять в \долг — позича́ти, пози́чити, бра́ти, узя́ти в по́зику (в по́зичку, в борг, на́бір, на́борг)
См. также в других словарях:
Ряти — Спортивные награды Лёгкая атлетика (мужчины) Олимпийские игры Серебро Барселона 1992 метание копья Бронза Сеул 1988 метание копья … Википедия
Ряти, Сеппо — Спортивные награды Лёгкая атлетика (мужчины) Олимпийские игры Серебро Барселона 1992 метание копья Бронза Сеул 1988 метание копья … Википедия
Ряти Сеппо — Спортивные награды Лёгкая атлетика (мужчины) Олимпийские игры Серебро Барселона 1992 метание копья Бронза Сеул 1988 метание копья … Википедия
міряти — (визначати, установлювати величину, розмір когось / чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), вимірювати, виміряти, виміряти, вимірити, заміряти, замірювати, заміряти, зміряти, змірювати, зміряти; обмірювати, обміряти, обміряти, промірювати,… … Словник синонімів української мови
недоміряти — I недом іряти див. недоміряти. II недомір яти я/ю, я/єш і недомі/рювати, юю, юєш, недок., недомі/ряти, яю, яєш і недомі/рити, рю, риш, док., перех. і без додатка. Відміряти чого небудь менше, ніж необхідно, належить. || Продаючи, відміряти чого… … Український тлумачний словник
звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… … Український тлумачний словник
зміряти — I зм іряти див. зміряти. II змір яти я/ю, я/єш і рідше змі/рювати, юю, юєш, недок., змі/ряти, яю, яєш і змі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Визначати прийнятими одиницями виміру величину, силу, зріст і т. ін. кого , чого небудь. || Прикидати в… … Український тлумачний словник
міряти — яю, яєш, недок., перех. і без додатка. 1) Визначати величину кого , чого небудь якоюсь мірою. 2) перен. Встановлювати, визначати величину, розміри чого небудь певним мірилом. Міряти по собі. Міряти поглядом. 3) перен. Ходити, рухатися в якому… … Український тлумачний словник
повіряти — я/ю, я/єш і рідко пові/рювати, юю, юєш, недок., пові/рити, рю, риш, док., перех. 1) Розповідати, звіряти кому , чому небудь щось потаємне, інтимне. 2) Виявляючи довір я, доручати, передавати кому небудь когось, щось; довіряти. 3) рідко. Довіряючи … Український тлумачний словник
розміряти — I розм іряти див. розміряти. II розмір яти я/ю, я/єш і рідко розмі/рювати, юю, юєш, недок., розмі/ряти, я/ю, я/єш і рідко розмі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Міряючи, визначати величину, розміри чого небудь, відстань між чимсь. || Міряючи,… … Український тлумачний словник
звіряти — I = звірити (що не криючись, правдиво розповідати кому н. щось потаємне), повіряти, повірити, довіряти, довірити, довірятися, довіритися, звірятися, звіритися (в чому), ділитися (чим), повідати, повідувати, повідати II див. перевіряти … Словник синонімів української мови
