міцне+вино

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *

1) слабкий, слабий, кволий; тендітний

2) поганий, недостатній

3) нерішучий; безвільний

4) непереконливий, необгрунтований, хиткий

5) рідкий, водянистий; неміцний

6) в'ялий, невиразний (про стиль тощо)

7) збіднений (про горючу суміш)

8) фон. ненаголошений, редукований (про звук); другорядний (про наголос)

9) бірж, знижуваний (про ціни тощо)

* * *

1) слабкий ( фізично); безсилий; кволий, тендітний

2) безвольний, нерішучий; нестійкий

3) непереконливий, безпідставний, хиткий

4) рідкий, водянистий; некріпкий

5) неефективний, неавторитетний

6) нездатний

7) невиразний, бідний ( про мову)

8) гpaм. слабкий

9) фон. ослаблений, редукований; слабкий, другорядний ( про наглос)

1. adj

1) повний; налитий по вінця

2) наповнений, заповнений

3) нескорочений, неукорочений

4) повний, вичерпний

5) повністю укомплектований

6) що досяг найвищої точки, повний

7) цілий, нерозчленований

8) багатий (на щось — of)

9) дорідний, огрядний, пухкий

10) широкий, вільний, просторий

11) захоплений (чимсь), охоплений

12) що наївся досхочу

13) глибокий, повнозвучний

2. adv

1) прямо; точно, саме; якраз

2) дуже

3) поет. цілком, повністю

3. v

1) кроїти широко

2) шити у складку (у зборку)

3) бути широким (повним)

4) поет. досягати повноти (про місяць)

5) виконувати, завершувати

6) валяти (сукно)

7) мет. чеканити

* * *

1) повнота; вища точка ( чого-небудь)

2) все, ціле

3) дiaл. бушель

1) повний, налитий або наповнений до країв, по вінця; наповнений; заповнений;; повний, неукорочений, нескорочений

2) повний, вичерпний

3) повного складу; повністю укомплектований

4) повний, який досяг повноти, вищого ступеня, вищої точки

5) цілісний, нерозчленований, цілий, цільний; суцільний

6) (of) багатий ( на що-небудь); з великою кількістю ( чого-небудь)

7) рясний; багатий ( на що-небудь)

8) повний, огрядний; пухлий

9) широкий, вільний (нaпp., про одяг)

10) поглинений

11) який наївся досита

12) ( повно) звучний, глибокий ( голос)

13) рідний; юp. повнорідний

14) повноправний, дійсний ( про членство)

1) прямо, точно, саме

2) дуже

3) пoeт. повністю, цілком

1) кроїти широко; шити в зборку, в складку

2) бути широким, повним

3) дiaл. досягати повноти ( про Місяць)

1) необачний, гарячий, нерозсудливий; свавільний

2) стрімкий, навальний; бурхливий

3) міцний, п'янкий

* * *

1) необачний, гарячий; безрозсудний; свавільний; стрімкий, бурхливий

2) міцний, оп'яняючий; п'янкий

3) розумний, хитромудрий

1. adj

1) важкий; великої ваги, ваговитий; великоваговий

2) великий, масивний; товстий

3) потужний, могутній; важкий

4) обтяжливий, високий

5) сильний, інтенсивний

6) багатий, рясний (про урожай)

7) густий, розкішний, пишний

8) обтяжений

9) вагітна

10) отупілий, заморений

11) тяжкий, важкий

12) прикрий, сумний

13) суворий

14) незграбний, неповороткий, громіздкий

15) нудний

16) невипечений, глевкий (про хліб)

17) глеюватий, глинястий (про ґрунт)

18) крутий, вибоїстий (про дорогу)

19) похмурий, хмарний

20) міцний

2. adv

1) тяжко, важко

2) в'яло; повільно

* * *

1) = heavyweight I

2) ( the Heavies) гвардійські драгуни ( в англійській армії); ( the heavies) вiйcьк. важка бойова техніка

3) автомобіль великої вантажопідйомності

4) лиходій; розбійник, грабіжник

5) миcт. роль лиходія; роль поважної, серйозної людини або резонера

6) поважна особа; заводій

7) відгодована тварина

8) cл. висока хвиля (особл. у серфінгу)

1) важкий, великої ваги

2) масивний

3) потужний, великий

4) великий; високий; сильний, інтенсивний; бурхливий; міцний ( про напої)

5) (on) неекономічний, багато споживаючий

6) рясний, багатий; ситний; густий

7) ( with) важкий; обтяжений; вагітна; отупілий, стомлений

8) важкий, тяжкий

9) суворий, строгий

10) важкий; незграбний, неспритний; неповороткий

11) важкий ( про їжу); непропечений; який не піднявся; грузький, глинистий; xiм. важкий, слаболетючий

12) крутий, стрімкий; вибоїстий (про дорогу, підйом)

13) похмурий, хмурий

14) незаконний; нечистий ( про угоду)

15) серйозний, важливий

16) миcт. серйозний; трагічний; похмурий

1) нава́льний, бурхли́вий

2) гаря́чий; необа́чний

3) міцни́й, п'янки́й

отруйний, затруєний, з сильною отрутою, дуже шкідливий СБ, Г; ағу-зейирли шарап дуже міцне вино Г; див. ағу, зейир, зеэр.

1) геогр. н. острів Мадейра

2) мадера (вино)

* * *

1) дерев'яний клин; дерев'яний цвях; нагель

2) гірн. розпірка рудникового кріплення

3) ног (міцне пиво)

4) «егног» (вино із збитими жовтками та спеціями)

* * *

1) дерев'яний клин або цвях; нагель

2) гipн. розпірка рудникового кріплення

1) вид міцного пива

2) "егног" ( вино зі збитими жовтками е спеціями)

1) військ. неукріплений; незахищений

2) непідтримуваний, слабкий

3) непідкріплений

4) некріплений (про вино)

* * *

1) воєн. неукріплений; незахищений

2) icт. неміцне ( про вино)

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);

8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.

* * *

1) нищівний удар

2) кулачний бій; бійка

3) нокдаун ( бокс); положення "на підлозі" ( боротьба)

4) міцне пиво або вино

5) зниження ( ціни)

6) розбірний предмет (особл. про меблі)

1) нищівний ( про удар); карколомний

2) найнижчий, крайній ( про ціну)

3) розбірний (про механізм, меблі е т. п.)

1. n

1) нищівний удар

2) кулачний бій; бійка

3) спорт. нокдаун

4) розм. міцне пиво (вино)

2. adj

1) нищівний (про удар); нечуваний, надзвичайний

2) розбірний (про меблі, механізм тощо)

1) нищівний удар

2) кулачний бій; бійка

3) нокдаун ( бокс); положення "на підлозі" ( боротьба)

4) міцне пиво або вино

5) зниження ( ціни)

6) розбірний предмет (особл. про меблі)

1) нищівний ( про удар); карколомний

2) найнижчий, крайній ( про ціну)

3) розбірний (про механізм, меблі е т. п.)

1) воєн. неукріплений; незахищений

2) icт. неміцне ( про вино)

1) дерев'я́ний клин, дерев'я́ний цвях; на́гель

2) гірн. ро́зпірка руднико́вого крі́плення

1) міцне́ пи́во

2) гаря́че пи́во (вино́) з жовтко́м, молоко́м і цу́кром

гострий, різкий, гарячий, завзятий, рішучий, запальний, гострий на смак, перчений, засмажений П-СК; т'ест' ин адам різка людина СМ, Б; т'ест'ин дат гострий, різкий смакК; т'ест'ин дильли гострий на язик СК; т'ест'ин зейирли шарап міцне і п'янке вино СЛ; т'ест'ин пчах гострий ніжК; т'ест' ин тут- жорстко тримати Б; т'ест'ин хамчиле- жорстоко батожити Г; пор. кескин, т'ескин.