-
121 ворота
брама [Залізна брама], ворота (р. воріт, мест. на воротях). Ум. брамиця (ед. ч.), ворітка (р. воріток), ворітця (р. -тець, -тців), ворітечка (р. -чок). Ворота плетнёвые - ліса, ліска. Ворота, запирающие выходные улицы из деревни - царина, коворот, коливорот (р. -ту).* * *1) бра́ма, воро́та, -рі́тгородски́е \ворота — ист. міська́ бра́ма, міські́ воро́та
2) спорт. воро́та3) мед., анат. воро́та -
122 глазищи
очи́ща, род. п. очи́щ, очи́ська, род. п. очи́ськглази́ще — ед. очи́ще
-
123 городской
міський, городський, городянський. [Міські робітники. Городянські звичаї]. Городская жизнь, быт - городянство. По-городски - по-городянському.* * *міськи́йгородски́е воро́та — ист. міська́ бра́ма
-
124 горсовет
(городско́й сове́т) міськра́да (міська́ ра́да) -
125 дамасский
дамаський. [У них шаблі дамаські (Рудан.)].* * *дама́ськийдама́сская сталь — дама́ська сталь
-
126 детвора
соб. дітвора, дітворня, дітва, дітваки, дітвачки, дітлахи, дітлашки, дітиська, дитинчата, малеча (р. -чі).* * *дітвора́ и дітво́ра, дітваки́, -кі́в, дітлахи́, -хів, діти́ська, -ти́ськ -
127 дума
1) (мысль) дума [Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! (Шевч.)], гадка, погадка. Думать -му - думу гадати (думати). Без дум - бездумно. [Бездумно дивлячись у простір (Л. Укр.)]. Тяжёлые -мы - важкі думи. Тяжёлые -мы теснят меня - важкі думи обсідають мене;2) (собрание) дума. [Державна дума. Міська (городская) дума]. Здание городской думы - ратуша, ратуш (р. -шу) (м. р.), дума;3) (лир.-эпич. стих.) дума. [Українські історичні думи].* * *1) ( мысль) ду́ма, ду́мка, га́дка2) лит. ду́ма3) полит. ист. ду́ма -
128 загородный
позаміський, загородній; передміський. [Позаміська пошта].* * *заміськи́й, позаміськи́й, загоро́дній
См. также в других словарях:
ёська — ЁШКА, и, ЁСЬКА, и, ЖОЗЕФ, а, м. Шутл. И. В. Сталин … Словарь русского арго
пёська — сущ., кол во синонимов: 1 • песька (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
аво́ська — и, род. мн. сек, дат. ськам, ж. разг. Сетчатая сумка для продуктов, мелких предметов и т. п … Малый академический словарь
мо́ська — и, род. мн. сек, дат. ськам, ж. разг. Мопс, маленькая собачка. Отколе ни возьмись, навстречу Моська им. И. Крылов, Слон и Моська. В передней толкотня, тревога; В гостиной встреча новых лиц, Лай мосек, чмоканье девиц. Пушкин, Евгений Онегин … Малый академический словарь
си́ська — и, род. мн. сек, дат. ськам и сися, и, ж. прост. Сосок (женской груди или у самок животных). Один вывел кобылу, начал седлать, а жеребенок к ней под сиську лезет. Шолохов, Тихий Дон. || Женская грудь … Малый академический словарь
кусіська — кы, кусісєрка, кусціньок, кусцінька, кусцєнкы, присл. Ол. Всі ці прислівники здрібн. до присл. кус … Словник лемківскої говірки
ськати — ська/ю, ська/єш, недок. 1) перех. і неперех., кому, кого, розм. Шукати вошей у чиємусь волоссі. || Шукати паразитів у шерсті тварин. •• Ська/ти в голові/ шукати вошей у волоссі голови. 2) перех., діал. Шукати, намагатися знайти кого , що небудь … Український тлумачний словник
ськатися — ська/юся, ська/єшся, недок., розм. Шукати вошей у себе чи одне в одного … Український тлумачний словник
гусёк — ська, м. 1. уменьш. ласк. к гусь. 2. Название игры … Малый академический словарь
гусёк — ська/; м. см. тж. гуськом 1) уменьш. ласк. к гусь 2) Архитектурный профиль в виде сочетания выпуклой и вогнутой дуги. 3) Часть стрелы подъёмного крана, увеличивающая радиус его действия … Словарь многих выражений
ськання — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
