-
1 varietal
adj с.г.сортовий* * *a1) с.-г. сортовий2) супутній; varietal mіnerals мінерали-супутники -
2 accessory minerals
plакцесорні (другорядні) мінералиEnglish-Ukrainian analytical chemistry dictionary > accessory minerals
-
3 видобувати
= видобути( з надр) to extract; (про мінерали, вугілля тж.) to mine -
4 маслянистий
oil, butter; oily, oleaginous, buttery; ( про мінерали) unctuous -
5 abundant
adja land abundant in minerals — країна, багата на мінерали
2) фіз. поширений* * *a1) рясний; більш ніж достатній; удосталь; чимало; (in) багатий ( на щось)2) фiз. розповсюджений, поширений -
6 sever
v1) відокремлювати; відрізати; відривати; відрубувати2) роз'єднувати; розлучатиto sever oneself from a party — вийти з партії, залишити ряди партії
3) розділяти; бути, розташовуватися (між чимсь)the Channel severs England from (and) France — Ла-Манш відділяє Англію від Франції
4) розрізати, перерізати; розривати5) розриватися, лопатися6) розірвати, припинити (стосунки)7) юр. розділяти спільну власність на частини8) відрізняти9) ділити навпіл (на кілька частин)10) розганяти (натовп тощо)* * *v1) відокремлювати, відрізати, відривати, відрубувати; роз'єднувати, розлучати; розколювати2) розділяти; знаходитися ( між чим-небудь)3) розрізати, перерізати, розривати; розриватися, лопатися4) розривати, поривати ( відносини)5) юp. розділяти спільну власність на ( окремі) частини6) відрізняти, відділяти -
7 trichroic
-
8 mineralize
v1) мінералізувати; насичувати мінеральними солями2) геол. вести розвідування3) збирати мінерали -
9 trichroic
-
10 varietal
a1) с.-г. сортовий2) супутній; varietal mіnerals мінерали-супутники -
11 ископаемый
викопуваний, викопаний, викопний, земнокопний, (полонизм) копальний. [Копальні кістки вважали за останки колишніх велетнів (Тутк.)]. -мые животные - викопувані, викопані тварини. -мый слоновый клык - викопане слонове (і)кло. -мое, -мые, геол. - викопина, викопини (-пин), (полонизм) копалина, копалини. Царство -мых, -мое царство - мінерали (-лів), царство мінералів. -мый уголь - викопуваний вугіль. -мый учёный (иноск.) - викопаний, земнокопний, передпотоповий учений; мастодонт, учений мастодонт. -мый тип - передпотоповий тип.* * *1) геол. викопни́й2) перен. ирон. допото́пний -
12 барій
символ Baru\ \ барийen\ \ bariumde\ \ Bariumfr\ \ \ Baryumелемент №56 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 137,34; існує 30 ізотопів з масовими числами 117, 119—146, 148; м'який сріблисто-білий метал, хімічно активний: швидко окислюється на повітрі, енергійно взаємодіє з водою з утворенням гідроксиду барію, безпосередньо з'єднується з багатьма елементами, належить до групи лужноземельних елементів (Tпл 998 К); основні мінерали — барит (BaSO4) і вітерит (BaCO3); походження назви — від грецьк. barys — важкий; відкритий 1774 року К.Шееле та І.Ган (Швеція); застосовується в незначних кількостях у підшипникових і типографських сплавах; його сплави використовують як газопоглиначі (у радіолампах), а оксид барію застосовують для виготовлення катодів; солі барію широко використовують у скляній промисловості, медицині, шкіряній промисловості тощо -
13 берилій
символ Beru\ \ бериллийen\ \ berylliumde\ \ Berylliumfr\ \ \ berylliumелемент №4 періодичної системи Д.I.Менделєєва (II група, 1 період), атомна маса 9,0122; існує 5 ізотопів з масовими числами 7,9—12; твердий сріблястобілий токсичний метал, Tпл 1551±5 К; на повітрі окислюється повільно, покриваючись захисною плівкою BeO, розчинний у соляній (HCl) і сірчаній (H2SO4) кислотах, реагує з лугами; основна сировина для одержання — мінерали фенакіт і берил; відкритий 1798 року Л.Вокленом (Франція); відрізняється високим модулем пружності (300 ГПа); застосовується для одержання сплавів з міддю, алюмінієм, магнієм в авіакосмічній техніці, ракетобудуванні, електротехниці тощо, а також широко використовується в атомній техніці як уповільнювач і відбивач нейтронів -
14 калій
Кru\ \ калийen\ \ potassiumde\ \ Kaliumfr\ \ \ potassiumелемент №19 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 39,102; відомі 15 ізотопів з масовими числами 36—50; типовий ступінь окислювання +І; проста речовина, м'який (легко ріжеться ножем), пластичний сріблясто-білий метал, що зберігається без доступу повітря (наприклад, під шаром гасу), відноситься до групи лужних металів, Tпл 336 К; входить до складу багатьох мінералів (польовий шпат і слюда), міститься в морській воді; найважливіші мінерали — сильвін KCl, карналіт KCl-MgCl2-6H2O, каїніт KCl-MgSO4 -3H2O; походження назви — від араб. gili — поташ; вперше отриманий 1807 року Г.Деві (Великобританія) електролізом KOH; хімічно активний: на повітрі швидко окислюється, енергійно з'єднується з галогенами, утворюючи солі, бурхливо взаємодіє з водою і кислотами, утворюючи водень; застосовують як основу в сплавах з натрієм, які використовують як теплоносій в ядерних реакторах; для одержання ціаніду і пероксидів калію -
15 кобальт
символ Coru\ \ кобальтen\ \ cobaltde\ \ Kobaltfr\ \ \ cobaltелемент №27 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 58,9332; існує 12 ізотопів з масовими числами 53—64, типові ступені окислювання +II, +III; сріблясто-білий з блідуваторожевим чи синюватим полиском метал, ковкий і пластичний; Tпл 1768 К; компактний кобальт на повітрі не окислюється, при 573 К починає покриватися тонкою плівкою оксиду; зустрічається в розсіяному стані у вивержених породах, у морській воді і мінеральних джерелах; відомі мінерали кобальту — кобальтин тощо; походження назви — від нім. Kobold — назва злого духа; відкритий 1735 року Г.Брандтом (Щвеція); застосовується як компонент жароміцних, коррозійностійких і магнітних сплавів, як каталізатор, у сільському господарстві — як мікродобриво, у вигляді ізотопу 60Co — як джерело γ-променів у техніці і медицині; важливий для життєдіяльності людини -
16 марганець
символ Mnru\ \ марганецen\ \ manganesede\ \ Manganfr\ \ \ manganèseелемент №25 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 4 період), атомна маса 54,938; відомі 10 ізотопів з масовими числами 49—58; типові ступені окислювання +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI, +VII; проста речовина, важкий сріблясто-білий крихкий метал; на повітрі покривається тонкою плівкою оксидів, розчинний у кислотах; Tпл 1517 ±3 K; основна сировина — мінерали піролюзит ΜnΟ·nH2O, брауніт Mn2O3 ·nSiO2; походження назви — від першої назви мінералу піролюзит: чорна магнезія — Magnesia nigra; відкрита 1774 року К.Шеєле, І.Ганом (Швеція); застосовують як компонент сплавів, сталей і чавунів, а також як каталізатор в органічному синтезі -
17 рідкісноземельний метал
ru\ \ редкоземельный металлen\ \ rare-earth metalde\ \ (seltenes) Erdmetallfr\ \ \ métal de terre rareелементи III групи періодичної системи Д.І.Менделєєва — ітрій (Y), лантан (La) і лантаноїди з №58 по №71 включно; у металургії використовуються як легувальні добавки; назва склалася наприкінці XVIII — початку XIX століття, коли помилково вважали, що мінерали, які містять елементи двох підродин — церієвого (La, Ce, Pr, Nd, Sm, Eu) та ітрієвого (Y, Gd, Tb, Dy, Ho, Er, Tm, Yb, Lu) — рідко зустрічаються в земній корі; однак за запасами сировини рідкісноземельні метали не є рідкими: за сумарною поширеністю вони перевершують свинець у 10 разів, молібден — у 50 разів, вольфрам — у 165 разів; мають між собою велику подібність хімічних і деяких фізичних властивостей, що пояснюється майже однаковою будовою зовнішніх електронних рівнів їхніх атомів -
18 титан
символ Tiru\ \ титанen\ \ titaniumde\ \ Titanfr\ \ \ titaneелемент №22 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 4 період), атомна маса 47,90; відомо 13 ізотопів з масовими числами 41—53; типові ступені окислювання +II, +III, +IV; сріблясто-білий, легкий, тугоплавкий (Tпл 1933±10 К), корозійностійкий метал; основна сировина — мінерали рутил TiO2, ільменіт FeTiO3; відкритий 1795 року М.Клапротом (Німеччина); застосовують у чистому виді і як сплави з алюмінієм, молібденом, хромом, ванадієм, марганцем і іншими металлами в авіакосмічній, хімічній і суднобудівній промисловості, архітектурі тощо -
19 фізіолог
"ФІЗІОЛОГ" - назва збірника статей, де вміщено відомості про тварин і камені, пам'ятка культури. Створений у II або III ст., можливо, в Александрії. Відомості, що у ньому подано, взято із творів і спостережень античних авторів; помітний вплив східних вірувань, а також зусиль християнських апологетів, які у доборі даних керувалися метою наблизити їх до Святого Письма і християнської традиції. Складається із невеликих розділів (близько 50), в яких описано різноманітні тварини, птахи, комахи й мінерали, перелічені їхні особливості й властивості з відповідним символічним тлумаченням. Властивості тварин часто-густо порівнюються із християнськими чеснотами. Зміст "Ф." переносить читача у казковий світ, населений феніксами, сиренами, кентаврами, горгонами, єдинорогами тощо. В Україну прийшов із Болгарії, збереглися в списках слов'янські переклади. Був популярним ще у XVII ст.; подані у ньому легенди поширювались у різних збірниках, народно-поетичній творчості, іконографії. Згодом символічна сторона "Ф." послаблюється, і він набуває форми природничонаукової праці ("Бестіарій").М. Кашуба -
20 Фарабі, Абу Наср Мухаммед Ібн Тархан, ал-
Фарабі, Абу Наср Мухаммед Ібн Тархан, ал- (870, Фараб на Сирдар'ї - 950) - середньоазійський і арабомовний вчений-епциклопедист, математик, астроном, лікар, філософ. Ф. - глибокий знавець спадщини Аристотеля, автор численних коментарів до його філософських та природничонаукових творів, сучасники називали його "Другим великим учителем" або "Аристотелем Сходу". Навчався в Бухарі і Самарканді, жив у Багдаді (тодішньому центрі Арабського Халіфату), останні роки життя провів у Каїрі, Алеппо, Дамаску. Багато подорожував. Знав 70 мов. Спадщина Ф. налічує близько 130 різноманітних трактатів з логіки, математики, медицини, астрономії, теорії музики, юриспруденції, філософії. Він вивчав і порівнював політику, психологію, етику, естетику, природознавство. Вчення Ф. охоплює майже всі філософські проблеми епохи раннього Середньовіччя: матерія і її форми, буття і його категорії, властивості органічного і неорганічного світу, форми і ступені пізнання. Подібно до більшості мислителів Середньовіччя Ф. сприймав Бога як першопричину буття, проте визнавав зовнішній світ таким, що існує самостійно і незалежно від надприродних сил. Матеріальний світ, на думку Ф., складається з шести природних тіл (прості елементи, мінерали, рослини, тварини, люди та небесні тіла). Світ пізнаваний, джерела пізнання - органи чуття, інтелект та умовивід. Перші два дають знання безпосереднє, а за допомогою останнього пізнається суть речей. У трактаті "Про класифікацію наук" Ф. усі відомі йому науки розподілив на п'ять розділів: науки про мову, логіка, математика, фізика і метафізика, суспільні науки. Основу логіки Ф. становлять закони та форми аристотелівського "Органону" О. дним із дискусійних моментів в історико-філософській науці є питання про те, чи володів Ф. самостійним і оригінальним мисленням, чи виступав як компілятор, роль якого зводилася до перекладу, уточнень і пояснень спадщини Платона і Аристотеля. На сьогодні його коментування визнане формою особливого вираження творчої думки. З іншого боку, позиція коментування обумовлена розумінням Ф. процесу становлення і розвитку філософської думки. Ф. - перший філософ середньовічного Близького Сходу, який включив у свою систему розгляд питань суспільного життя. "Трактат про погляди жителів доброчесного міста" (948) - один із останніх зрілих творів Ф. "Доброчесне місто" очолює філософ С. успільство, держава - це той же людський організм. За Ф., "Доброчесне місто" подібне до здорового тіла, всі органи якого допомагають один одному з метою збереження життя живої істоти. Вплив ідей Ф. на європейську науку можна порівняти із впливом Ібн Сіни (Авіценни) та Ібн Руиїда.[br]Осн. тв.: "Геми мудрості"; "Про класифікацію наук"; "Велика книга про музику"; "Трактат про погляди жителів доброчесного міста"; "Філософія Платона та її частини"; "Сутність законів Платона"; "Філософія Аристотеля"; "Промету Аристотеля в "Метафізиці"; "Діалектика"; "Софістика"; "Риторика"; "Про трактат великого Зенона з вищої науки" та ін.Філософський енциклопедичний словник > Фарабі, Абу Наср Мухаммед Ібн Тархан, ал-
- 1
- 2
См. также в других словарях:
аутигенні мінерали — аутигенные минералы authigenic minerals authigene Mineralien мінерали або мінеральні комплекси, що містяться там, де вони утворилися внаслідок осідання з розчинів чи перекристалізації. Приклади: барит, цеоліти, деякі глинисті мінерали … Гірничий енциклопедичний словник
космогенні мінерали — космогенные минералы space mineral kosmogene Mineralien мінерали, що утворилися в космічних (неземних) умовах. До них відносять ті, що поки не відомі або дуже рідко трапляються в земній корі гексоніт, когеніт, карлсберит, космохлор, космохроміт… … Гірничий енциклопедичний словник
акцесорні мінерали — акцессорные минералы accessory minerals akzessorische Minerale мінерали, що становлять кількісно незначну (переважно до 1% об єму), але якісно дуже характерну складову частину гірських порід. До акцесорних мінералів належать циркон, апатит,… … Гірничий енциклопедичний словник
індекс-мінерали — индекс минералы index minerals Index Minerale – мінерали, на основі яких виділяють зони прогресивного метаморфізму, напр., біотит (у пелітових осадах, грауваках), альмандин (у пелітах, вивержених породах), кіаніт (у пелітах) … Гірничий енциклопедичний словник
глинисті мінерали — глинистые минералы clay minerals, argillaceous minerals Tonminerale група мінералів, г.ч. шаруватих силікатів, що входять до складу глин як осн. їх складова. Головні Г.м.: каолініт, монтморилоніт, галуазит, серпентин, гідрослюди, хлорити,… … Гірничий енциклопедичний словник
індекс — див. також перелік технічних комітетів br 01 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ТЕРМІНОЛОГІЯ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ. ДОКУМЕНТАЦІЯ 01.020 Термінологія (засади та координація) 01.040 Словники термінів 01.040.01 Загальні положення. Термінологія. Стандартизація.… … Покажчик національних стандартів
алювіальні розсипи — аллювиальные россыпи alluvial placer Alluvialseifen скупчення зерен к.к. в уламкових відкладах руслової фації алювію. Виникає внаслідок руйнування і розмиву гірських порід корінних родовищ та проміжних колекторів. Більшість А.р. мономінеральні… … Гірничий енциклопедичний словник
берилієві руди — бериллиевые руды beryllium ores *Beryllerze природні мінеральні утворення, що містять берилій. Bе міститься в рудах гол. чином в формі власних мінералів, а також у вигляді ізоморфної домішки (до 1 2%) в породотвірних мінералах. Головні мінерали,… … Гірничий енциклопедичний словник
вольфрам — tungsten Wolfram хімічний елемент. Символ W, ат. н. 74, ат. маса 183,85. Сріблясто білий метал. Відкритий і виділений у вигляді вольфрамового ангідриду в 1781 р. швед. хіміком К.Шеєле. Найбільш характерними і стійкими є сполуки В. зі ступенем… … Гірничий енциклопедичний словник
дорогоцінні камені — драгоценные камни precious stones Edelsteine коштовне каміння, самоцвіти різні за складом і будовою мінерали, переважно кристали, з особливими властивостями: гарно забарвлені, з яскравим блиском, високою прозорістю, сильним променезаломлюванням,… … Гірничий енциклопедичний словник
калій — калий Potassium, potash *Kalium хімічний елемент, належить до групи лужних металів, символ К, ат. н. 19; ат. м. 39, 098. М який сріблясто білий метал. Хімічно дуже активний, сильний відновник, на повітрі легко окиснюється. Відкритий англійським… … Гірничий енциклопедичний словник
