-
1 вдвоём
нар. удвох, удвійзі, у парі. [Тому добре, хто вдвох. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Все в парі та й у парі немов голуб'ята].* * *нареч.удво́х; удві́йці; диал. удві́йку, удві́йзі -
2 ორჯერ
вдвоє, двічі, удвічі; подвійно -
3 double
['dʌbl] 1. adj1) подві́йний; двоя́кий; двої́стий; здво́єнийdouble bed — двоспа́льне лі́жко
double speed — подво́єна шви́дкість
double meaning — двоя́ке (подві́йне) зна́чення
double game — подві́йна гра; лицемі́рство
2) бот. махро́вий, по́вний2. advвдві́чі, вдво́є; вдвох; подві́йноto play double — лицемі́рити, бу́ти нещи́рим
to pay double — плати́ти вдві́чі доро́жче
3. nto see double — двої́тися в оча́х ( у п'яного)
1) подві́йна кі́лькість2) швидки́й крок3) двійни́к; дубліка́т4) театр.а) акто́р, що вико́нує в п'є́сі дві ро́ліб) дубле́р5) pl спорт. па́рні і́гри (напр., в тенісі)mixed doubles — гра змі́шаних пар ( кожна з чоловіка і жінки)
6) хи́трість7) крути́й поворо́т ( переслідуваного звіра), петля́ ( зайця); за́крут ( річки)4. v1) подво́ювати(ся); здво́юватиto double the work — зроби́ти подві́йну робо́ту
2) склада́ти вдво́є3) сти́скувати ( кулак)4) мор. обхо́дити (обігну́ти) ( мис)5) роби́ти за́крут ( про річку)6) заплу́тувати слід, роби́ти пе́тлі, петля́ти ( про переслідуваного звіра)7) театр. дублюва́тиto double a part — дублюва́ти роль
8) військ. іти́ швидки́м кро́комdouble march! — біго́м руш!
•- double up
- double upon -
4 double
1. n1) подвійна кількість2) двійник; дублікат; копія3) прототип, прообраз4) театр. актор, що виконує у п'єсі дві ролі; дублер5) дупель (доміно)6) дуплет (більярд); подвійний удар7) дублет8) pl парна гра (теніс)9) двійка (веслування)10) спорт. два виграші (два програші) підряд11) військ. швидкий крок12) виверт, викрут, хитрощі13) складка, згин14) складений удвоє предмет2. adj1) подвійний, подвоєний; здвоєний; що складається з двох частинdouble image — телеб. подвійне зображення
2) парний3) двоякий, двоїстий4) удвічі більший, посилений, двійчастий5) двозначний6) двоєдушний, двоїстийdouble game — двоїста гра, дволичність, лицемірство
7) бот. махровий, повнийdouble snipe — зоол. дупель
3. adv1) вдвічі, вдвоє, подвійно2) удвох; парою, попарно4. v2) бути удвічі більше, переважати удвічі3) військ. здвоювати (ряди)4) театр. виконувати дві ролі; бути дублером; дублювати (в кіно)5) заміщати8) підбивати, підшивати ще один шар9) вселяти другого мешканця, ущільнювати10) військ. рухатися швидким кроком; бігти11) заплутувати слід, робити петлі, петляти; збивати з сліду12) хитрувати, обманювати, виляти13) повторювати14) робити дублікатdouble back — відгинати, загинати
double in — згинати, підгинати, складати вдвічі
double upon — обійти, оточити; брати під перехресний вогонь
* * *I ['debl] n2) дублікат; дублет; копія3) прототип, прообраз4) двійник5) миcт. актор, що виконує в п'єсі дві ролі; миcт. дублер; кiнo дублер7) pl парна гра ( теніс)8) двійка (веслування; тж. double scull)9) cпopт. два виграші або два програші підряд11) швидкий крок12) петля ( переслідуваної тварини); виверт, хитрість; петля, вигин, поворот ( ріки)13) складка; згин14) кімната на двох15) acтp. подвійна зіркаII ['debl] a1) l. подвійний, подвоєний; здвоєний; який складається з двох частинdouble sharp — мyз. дубль-діез
double flat — мyз. дубль-бемоль
double stress — гpaм. подвійний наголос
double cropping — c-г. одночасне культивування двох культур; два врожаї на рік; парний
2) подвійний3) подвійний; удвічі більший; подвоєний; посилений4) двозначний5) дволичний, двоєдушний, двоїстий; подвійнийdouble game — подвійна гра; лицемірство
6) мyз.; = duple 2; який звучить на октаву нижче7) бoт. махровийIII [`debl] adv1) удвічі, подвійно2) удвох; парою, попарноIV ['debl] v1) подвоювати; збільшувати вдвічі; подвоюватися; зростати, збільшуватися вдвічі; вiйcьк. здвоювати ( ряди)2) бути вдвічі більшим, перевершувати вдвічі3) миcт.,; кiнo виконувати дві ролі; виступати в тій же ролі, бути дублером; кiнo дублювати4) заміщати5) бити кулю дуплетом ( більярд)6) згинати, складати вдвічі ( часто double up); згинатися, складатися; робити вигин7) мop. обгинати, обходити8) підбивати; підшивати або підкладати ще один шар; обшивати, робити обшивку9) вселяти іншого мешканця, ущільнювати; поміщати іншого пасажира в те саме купе, у ту саму каюту10) вiйcьк. рухатися швидким кроком; бігти11) заплутувати слід, робити петлі ( часто про звіра); збивати зі сліду; хитрити, обманювати, виляти -
5 jack-knife
1. n (pl jack-knives)великий складаний ніжjack-knife dive — спорт. стрибок зігнувшись (плавання)
2. v1) різати складаним ножем2) зігнутися, скорчитися3) складати вдвоє -
6 двоить
удвоить1) двоїти, подвоювати, подвоїти;2) двоить, дваивать - подвоювати; (пашню) переорювати; (покос) отаву косити; (нитки) сукати нитки вдвоє;3) переганяти (вино, горілку).* * *1) двої́ти, подво́ювати2) с.-х. перео́рювати, двої́ти -
7 красивый
гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).* * *1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний2) (блестящий, эффектный) краси́вий -
8 наплавливать
и Наплавлять наплавить1) (нагонять по течению) наганяти и нагонити, нагнати, (о мног.) понаганяти и понагонити (плавом, водою, течією) чого; срв. Сплавлять;2) (устанавливать по воде) наплавляти, наплавити. -лять мосты - наплавляти (плавні, наплавні, живі) мости;3) натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати чого. [Натопили руди вдвоє проти вчорашнього (Дніпропетр.)]. Наплавленный -1) нагнаний (плавом, водою, течією);2) наплавлений;3) натоплений, понатоплюваний. -ться -1) наганятися, нагнатися, понаганятися; бути нагоненим, нагнаним (плавом, водою, течією) и т. п.;2) натоплюватися, натопитися, понатоплюватися; бути натоплюваним, натопленим, понатоплюваним.* * *см. наплавлять -
9 передваивать
передвоить1) (водку, уксус) переганяти, перегнати, (о большом количестве) попереганяти;2) (верёвку, бумагу: сложить вдвое) передвоювати, передвоїти, складати, скласти вдвоє (мотузку, папір). Передвоенный и передвоённый -1) перегнаний, (о мног.) поперегонюваний;2) передвоєний.* * *с.-х., спец.; несов.; сов. - передво`итьпередво́ювати, передвої́ти -
10 похлёстывать
похлестать (чем) хвиськати, цвигати (часом), вихвиськувати (чим); похвиськати, поцвигати кого чим, повихвиськувати (чим), (усилит.) попохвиськати, попоцвигати кого, чим. [То нехай би ще вдвоє, втроє мене Кирило попоцвигав, тільки щоб не глузувало з мене товариство (Куліш)]. Срв. Хлестать. Похлёстанный - похвиськаний, поцвиганий.* * *похльо́скувати, похльо́стувати, вихльо́стувати; ( постёгивать) постьо́бувати; (плетью, кнутом) похви́ськувати -
11 приходиться
прийтися, приттися и придтися1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].* * *несов.; сов. - прийт`ись1) прихо́дитися, прийти́сяприйти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися
2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися4) (несов.: доводиться) дово́дитися5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов. -
12 приятно
нар. приємно, любо, мило, утішно, солодко, приязно. [Глядиш на неї - і очам приємно (Франко). Любо й неньці (матери), як дитина в честі (Номис). Слова такі без краю мило почути з любих уст (Самійл.). Втішно було мені добре слово почути (М. Вовч.). Тоді так приязно молилось (Шевч.)]. Он -но говорит - він приємно говорить. Это -но -це приємно. Не всякую правду -но слышать - не всяку правду приємно (любо, мило) слухати. - но видеть, посмотреть - приємно (любо, мило, утішно) бачити, подивитися, поглядіти. [У людей діти - любо поглядіти (Номис). На тебе дивитися мило (Метл.)]. Как -но вспоминать - як приємно (любо, втішно, солодко) згадувати що, про що. С ним -но говорить - з ним приємно розмовляти. Так -но дремлется под утро - так солодко дрімається перед світом. Вдвоём нам было бы -нее итти - удвох нам охітніше було-б іти.* * *1) нареч. приє́мно; ми́ло2) в знач. сказ. приє́мно; ( любо) лю́бо, ми́ло, любе́нько -
13 doubly
['dʌblɪ]advподві́йно; вдві́чі, вдво́є; двоя́ко -
14 redouble
['rɪ'dʌb(ə)l]v1) підси́лювати(ся), збі́льшувати(ся), зроста́ти2) склада́ти(ся) вдво́є -
15 we dwoje
[ве двоє] -
16 dobbelt
подвійний; вдвоє, подвійно, удвічі -
17 podwójnie
1. подвійно;2. вдвоє -
18 пӱк-
згинати вдвоє, згортати, бгати, складати; мед'ер бунун аслы олса, пӱктӱ белими якщо це правда, мені зламано поперек СК; пор. бӱк-. -
19 пӱкӱль-
згинатися, хилитися додолу; анени сорарсан, бойну пӱкӱльмиш ти запитуєш про свою матір — вона зовсім занепала, зігнулася вдвоє СК.
См. также в других словарях:
Вдвоём (фильм) — Вдвоём Twogether Жанр мелодрама комедия Режиссёр Эндрю Кьярамонте … Википедия
Вдвоём — Twogether Жанр мелодрама комедия Режиссёр Эндрю Кьярамонте … Википедия
ВДВОЁМ — ВДВОЁМ, нареч. В числе двух лиц; один с другим, вместе с кем нибудь другим. Итти вдвоем. Игра вдвоем. Вдвоем веселее. Мы всю работу сделали вдвоем с товарищем. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВДВОЁМ — ВДВОЁМ, нареч. В количестве двух человек. Жить в. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
вдвоём — вдвоём Вдвоём с тобой мы горы свернём … Правописание трудных наречий
вдвоём — вдвоём … Русский орфографический словарь
вдвоём-втроём — вдвоём втроём … Русский орфографический словарь
вдвоём — вдвоём, нареч … Слитно. Раздельно. Через дефис.
вдвоём-втроём — нареч, кол во синонимов: 1 • вдвоем втроем (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
вдвоём — вдвоём … Словарь употребления буквы Ё
вдвоє — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови