-
21 крутой
1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крутий. [Крута пряжа. Крута каша Крутий хліб];2) (о горе, береге, скале, лестнице, дороге) крутий, прикрий, (очень) стрімкий, стрімчастий, кручуватий, прикро-крутий; (о повороте) крутий, раптовий. [Такі круті сходи, що насилу вийшла на їх (Київ). Мов серні по стрімких скалах тікать їй довелося (Крим.). Стрімчасті скелі (Тичина). Пішов швидко, деручися кручуватою стежкою вгору (Грінч.). Прошу злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички (Гнат.). Прикрий берег (Сл. Гр.)]. Дорога делает -той поворот вправо - шлях круто (раптово) повертає праворуч. Уходили сивку -тые горки - був кінь та з'їздився (Приказка);3) (тяжёлый) сутужний, прикрий, (о характере) крутий, суворий. -тые обстоятельства - сутужні (прикрі) обставини. У него очень -тые обстоятельства - йому дуже круто, йому дуже сутужно. -той характер, нрав - крута, сувора, (пров.) сукриста вдача. Человек -того характера, нрава - людина крутої вдачі; людина крута. -тая мера - суворий захід. Придётся принять -тые меры - доведеться вжити суворих заходів. -той мороз - лютий мороз.* * *крути́й; ( обрывистый) стрімки́й, стрімча́стий; (суровый, строгий) суво́рий -
22 крутость
(берега, скалы, оврага и т. п.) крутість, стрімкість (-ости); (погоды) лютість; (характера) суворість, крутість (вдачі).* * *кру́тість, -тості; стрі́мкість, -кості, стрімча́стість; суво́рість, -рості -
23 круче
1) прил. круті́ший; стрімкі́ший, стрімча́стіший; суво́ріший2) нареч. круті́ше; стрімкі́ше; суво́ріше -
24 мчать
1) мчати (мчу, мчиш), гнати (жену, женеш), (увлекать) поривати кого, що. [Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Вітер обривав листя та гнав його чорною річкою (Коцюб.)]. Лошади мчат карету - коні мчать (женуть) карету;2) см. Мчаться.* * *1) мча́ти; ( гнать) гна́ти (жену́, жене́ш)2) см. мчаться -
25 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
26 обрывистость
1) обри́вистість, -тості, ури́вистість; стрі́мкість, -кості, стрімча́стість, -тості; кру́тість2) ури́вчастість, ури́вистість, обри́вистість -
27 обрывистый
кручуватий, стрімкий, крутобокий, зарвистий, урвистий. [Зарвистий берег]; (ещё о береге) крутобережжя, круча (-чі). С -ми берегами - крутоберегий, крутобережний. С -ми горами - крутогорий. Обрывисто - стрімко, кручувато, крутобережно, крутобережисто, зарвисто, відрубом. [Покрівля на хаті з двох боків спуском, а з двох одрубом (Тесл.)].* * *1) обри́вистий, урви́стий, ури́вистий; ( отвесный) стрімки́й, стрімча́стий; ( крутой) крути́й, крутобо́кий; ( с отвесными склонами) крутоя́рий, крутого́рий; диал. обі́рваний, пропа́сний2) ( прерывистый) ури́вчастий, ури́вистий, обри́вистий -
28 отвесность
стрімкість, сторчовість, прямовісність (-ости).* * *прямови́сність, -ності; стрі́мкість, -кості, стрімча́стість, -тості -
29 отвесный
стрімкий, сторчовий, прямовісний. -ный берег - стрімкий берег. -ная скала - стрімка скеля. -ное положение - прямовісна, сторчова постава. В -ном положении - сторчем, сторчма; мат. - прямовісно, в прямовісній поставі.* * *прямови́сний; ( крутой) стрімки́й, стрімча́стий; ( отвесно стоящий) сторчови́й -
30 отомчать
відімча́ти -
31 утёс
стрімча́к, -а, бе́ски́д, -у, бе́ске́д, бе́ске́т; ( скала) ске́ля -
32 утёсистость
стрімча́стість, -тості; скеля́стість -
33 утёсистый
стрімча́стий; ( скалистый) скеля́стий -
34 Немчик
німчик, (ребёнок) німча (-чати). [Пожар погасили, а німчики пожарище й сиріт поділили (Шевч.)]. -
35 Во всю прыть
см. Во весь дух см. Высунув язык см. Изо всех сил см. Как на пожар см. Как угорелый см. Очертя голову см. Сломя голову см. Со всех ног см. Что есть мочиМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Во всю прыть
-
36 мчаться
rush / speed / tear [teə] alongмча́ться во весь опо́р — go / tear / rush [whirl away] at full speed
вре́мя мчи́тся — time flies
-
37 бы
суф. -мча̄, мчэ̄; я почитал бы би таӈимча̄в
- 1
- 2
См. также в других словарях:
МЧА — Международная Черкесская ассоциация с 1991 организация Источник: http://www.regnum.ru/news/304651.html … Словарь сокращений и аббревиатур
мча́ться — мчусь, мчишься; несов. Передвигаться с большой скоростью; нестись. Лошади мчатся. □ Мчатся тучи, вьются тучи; Невидимкою луна Освещает снег летучий; Мутно небо, ночь мутна. Пушкин, Бесы. Тихон Павлович сидел в вагоне и мчался степью, следя… … Малый академический словарь
Ярёмча — город Яремче укр. Яремче Флаг Герб … Википедия
німча — а/ти, с. Німецька дитина … Український тлумачний словник
мчать — мчать, мчу, мчим, мчишь, мчите, мчит, мчат, мча, мчал, мчала, мчало, мчали, мчи, мчите, мчащий, мчащая, мчащее, мчащие, мчащего, мчащей, мчащего, мчащих, мчащему, мчащей, мчащему, мчащим, мчащий, мчащую, мчащее, мчащие, мчащего, мчащую, мчащее,… … Формы слов
мчаться — мчаться, мчусь, мчимся, мчишься, мчитесь, мчится, мчатся, мчась, мчался, мчалась, мчалось, мчались, мчись, мчитесь, мчащийся, мчащаяся, мчащееся, мчащиеся, мчащегося, мчащейся, мчащегося, мчащихся, мчащемуся, мчащейся, мчащемуся, мчащимся,… … Формы слов
мчаться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я мчусь, ты мчишься, он/она/оно мчится, мы мчимся, вы мчитесь, они мчатся, мчись, мчитесь, мчался, мчалась, мчалось, мчались, мчавшийся, мчась 1. Когда вы мчитесь, вы бежите или едете с большой… … Толковый словарь Дмитриева
мчаться — мчусь, мчать, укр. мчати, др. русск. умъчати, помъчати увезти, похитить , ст. слав. мъчати, сербохорв. до̀мчати се, до̀мча̑м се ухватить , др. чеш. mčieti нести, тащить , сюда же мкнуть. Родственно лит. munkù, mukaũ, mùkti удирать; слезать,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
мчаться — МЧАТЬСЯ1, несов. Двигаться в определенном направлении очень быстро; Син.: бежать, лететь, нестись [impf. to rush, race, run; to tear, cruise, move excitedly with great (steady) speed; * to go at full speed; * to bowl along, move smoothly and… … Большой толковый словарь русских глаголов
Мчаться — несов. неперех. разг. 1. Передвигаться с большой скоростью; нестись. отт. Быстро, стремительно течь (о реке, ручье и т.п.). 2. перен. Быстро, незаметно проходить (о времени). отт. Быстро сменять друг друга (о мыслях или предметах мысли). Толковый … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
мчаться — мчусь, мчишься; нсв. Разг. 1. Передвигаться с большой скоростью; нестись. Лошади мчатся. Ракета мчится к звёздам. М. во весь дух. Мотоцикл мчится по гаревой дорожке. * Мчатся тучи, вьются тучи (Пушкин). // Быстро, стремительно течь (о реке,… … Энциклопедический словарь
