Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

музыка

  • 1 музыка

    1) (искусство) музика. [В сфері музики з'являється перший серйозний композитор - Микола Лисенко (Єфр.)]. Чувствовать склонность к -ке - мати потяг (нахил) до музики. Учиться -ке -учитися музики, учитися грати. Положить на -ку - завести в ноти, покласти на музику;
    2) (игра) музика, музики (-зик и -ків), ум. музиченька. [Огні горять, музика грає (Шевч.). Якби мені черевики, то пішла-б я на музики (Шевч.). Андрій кудись подався; Гафійка на музиках, а в хаті сумно (Коцюб.). Ой, на балі веселая музиченька грає (Л. Укр.)].
    * * *
    1) му́зика
    2) ( оркестр) му́зика; музи́ки, -зи́к

    Русско-украинский словарь > музыка

  • 2 диско-музыка

    диско-му́зика

    Русско-украинский словарь > диско-музыка

  • 3 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 4 инструментальный

    (ін)струментовий. -ная музыка - (ін)струментова музика.
    * * *
    інструмента́льний

    Русско-украинский словарь > инструментальный

  • 5 камерный

    1) (относящ. к камере) камеровий;
    2) камерний. -ная музыка - камерна (покойова) музика.
    * * *
    ка́мерний

    ка́мерная печь — спец. ка́мерна піч

    \камерный конце́рт — муз. ка́мерний конце́рт

    Русско-украинский словарь > камерный

  • 6 музыкальный

    музичний, музикальний. -ный инструмент - музичний інструмент. -ный вечер - музична вечірка, музичний вечір (-чора). [Музичний і читальний вечір (Основа 1862)]. -ные ноты - музичні ноти. -ное сочинение - музичний твір (р. твору). -ный слух - музикальний слух. -ный ящик - мелодіон (-на).
    * * *
    2) (одарённый способностью к музыке; мелодичный) музи́чний, музика́льний

    музыка́льная нату́ра — музи́чна (музика́льна) нату́ра

    Русско-украинский словарь > музыкальный

  • 7 навевать

    навеять
    1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;
    2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -
    1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];
    2) навіяний, понавіюваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;
    2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?
    3) (вдоволь, сов.) навіятися.
    * * *
    несов.; сов. - нав`еять
    навіва́ти и наві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, наві́яти и мног. понавіва́ти и понаві́ювати

    Русско-украинский словарь > навевать

  • 8 пляска

    танець (-нця), танок (-нка), скоки. -ка мертвецов - мертвецький танець. -ка св. Витта, мед. - Віттова х(в)ороба.
    * * *
    1) ( действие) та́нець, -нцю и тане́ць, тано́к, -нка́, тано́чок, -чка, мн. та́нці, -ців
    2) (танец, музыка к танцу) та́нець и тане́ць, тано́к, тано́чок

    ви́ттова \пляска, \пляска свято́го Ви́тта — мед. ві́това хворо́ба, хворо́ба свято́го Ві́та; хоре́я

    Русско-украинский словарь > пляска

  • 9 плясовой

    танечний, танковий, танцюристий. -вой напев, -вая песня - танечний (танковий) спів, пісня. -вая музыка - танкова, танечна, танцюриста музика. Заиграйте нам -вую - заграйте нам до танців.
    * * *
    тане́чний, танкови́й; ( танцевальный) танцюва́льний

    Русско-украинский словарь > плясовой

  • 10 странствующий

    мандрівни́й и мандрі́вний, мандру́ючий

    \странствующий ие музыка́нты — мандрі́вні́ музика́нти

    \странствующий ий сюже́т — лит. мандрі́вни́й сюже́т

    Русско-украинский словарь > странствующий

  • 11 чувство

    почуття́; (псих.) чуття́; ( ощущение) відчуття́; ( чувствование) почува́ння; диал. змисл, -у

    без чувств — неприто́мний

    бу́ря (вихрь) чувств — бу́ря (ви́хор) почутті́в

    лиши́ться чувств — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти

    матери́нское (отцо́вское) \чувство — матери́нське (ба́тьківське) почуття́ (почува́ння)

    музыка́льное \чувство — музи́чне чуття́

    обма́н чувств — ома́на (обма́н) чутті́в (почутті́в)

    о́рганы — чувств о́ргани чутті́в

    от избы́тка (от полноты́) чувств — від на́дміру (від повноти́) почутті́в

    привести́ в \чувство — привести́ (верну́ти) до прито́мності, очу́ти́ти, опам'ята́ти; оприто́мнити

    прийти́ в \чувство — оприто́мніти, верну́тися (поверну́тися) до чуття́, очути́тися, очу́няти, очу́нятися, прочу́нятися, очу́матися, прочу́матися, прочути́тися, прочу́няти, очуті́ти

    скрыва́ть (таи́ть) свои́ чу́вства — прихо́вувати (таї́ти, хова́ти) свої́ почуття́, хова́тися (кри́тися) з свої́ми почуття́ми

    с чу́вством — з почуття́м, з чуття́м; ( чувствительно) чу́ло, чутли́во

    упа́сть без — чувств упа́сти неприто́мним (зомлі́лим)

    \чувство бо́ли — почуття́ (відчуття́) бо́лю

    \чувство го́лода — почуття́ (відчуття́) го́лоду

    \чувство го́рдости — почуття́ го́рдості

    \чувство до́лга (отве́тственности) — почуття́ обо́в'язку (відповіда́льності)

    \чувство дру́жбы (това́рищества) — почуття́ дру́жби (товари́ськості)

    \чувство испу́га (у́жаса) — почуття́ переля́ку (жа́ху, стра́ху́)

    \чувство не́нависти — почуття́ не́нависті

    \чувство но́вого — почуття́ (відчуття́) ново́го

    \чувство ориентиро́вки — чуття́ орієнта́ції

    \чувство прекра́сного — почуття́ (чуття́) прекра́сного

    \чувство ро́дины — почуття́ батьківщи́ни

    \чувство самосохране́ния — чуття́ (почуття́) самоохоро́ни (самозбере́ження)

    \чувство со́бственного досто́инства — почуття́ вла́сної гі́дності

    \чувство та́кта (ме́ры) — почуття́ та́кту (мі́ри), відчуття́ мі́ри

    \чувство тоски́ по ро́дине — почуття́ ту́ги за батьківщи́ною

    \чувство эпо́хи — почуття́ (відчуття́) епо́хи

    \чувство ю́мора — почуття́ (чуття́) гу́мору

    шесто́е \чувство — шо́сте чуття́

    эстети́ческое \чувство — естети́чне чуття́ (почуття́)

    Русско-украинский словарь > чувство

См. также в других словарях:

  • МУЗЫКА — Без музыки жизнь была бы ошибкой. Фридрих Ницше Любое искусство стремится к тому, чтобы стать музыкой. Уолтер Пейтер Музыка универсальный язык человечества. Генри Лонгфелло Музыка ничего не говорит разуму: это идеально структурированная… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • МУЗЫКА — МУЗЫКА, (музыка устар.), музыки, мн. нет, жен. [греч. musika]. 1. Искусство, в котором переживания, настроения, идеи выражаются в сочетаниях ритмически организованных звуков и тонов. История музыки. «Из наслаждений жизни одной любви музыка… …   Толковый словарь Ушакова

  • МУЗЫКА — (греч., от musa муза). Стройное, гармоническое сочетание инструментальных или вокальных звуков, с предназначением действовать на чувство человека. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МУЗЫКА греч. musike …   Словарь иностранных слов русского языка

  • музыка — См …   Словарь синонимов

  • МУЗЫКА — (греческое musike, буквально искусство муз), вид искусства, в котором средством воплощения художественных образов служат определенным образом организованные музыкальные звуки. Основные элементы и выразительные средства музыки лад, ритм, метр,… …   Современная энциклопедия

  • МУЗЫКА — (от греч. musike букв. искусство муз), вид искусства, в котором средством воплощения художественных образов служат определенным образом организованные музыкальные звуки. Основные элементы и выразительные средства музыки лад, ритм, метр, темп,… …   Большой Энциклопедический словарь

  • музыка — и устарелое музыка. В литературном языке первой половины XIX века ударение музыка было нормативным. Так, А. Пушкин решительно предпочитал именно это ударение. Например: «Музыка будет полковая!.. Музыки грохот, свеч блистанье...» (Евгений Онегин) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Музыка — (греческое musike, буквально искусство муз), вид искусства, в котором средством воплощения художественных образов служат определенным образом организованные музыкальные звуки. Основные элементы и выразительные средства музыки лад, ритм, метр,… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • Музыка — Музыка. С момента основания Петербурга начала развиваться музыкальная жизнь города. Реформы Петра I подготовили почву для новых европейских форм музицирования. Вначале они не выходили за рамки императорского двора и близкого к нему круга высшей… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

  • Музыка —     Музыка, услышанная во сне, обещает прекрасное времяпрепровождение.     Мелодичная, приятная музыка – к удовлетворению и успокоению души.     Какофония сулит неприятности в семье.     Если музыка вам понравилась и вы получали от нее большое… …   Большой универсальный сонник

  • МУЗЫКА — МУЗЫКА, искусство организации звуков. Восприятие М. и действием. В восприятии М. можно отметить следующие моменты, из к рых каждый может существовать до известной степени самостоятельно. 1) Общее органическое потрясение/ вызываемое динамической… …   Большая медицинская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»