мужній

См. также в других словарях:

• мужніти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• мужній — я, є. 1) Який виявляє стійкість, хоробрість, рішучість. || Який виражає мужність (у 1 знач.). 2) рідко. Те саме, що змужнілий 2); зрілий (у 2 знач.) …   Український тлумачний словник

• мужніння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• мужнішати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• мужніння — я, с. Дія за знач. мужніти …   Український тлумачний словник

• мужніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати дорослим, фізично й духовно зрілим. 2) перен. Ставати сильнішим, набуваючи досвіду; розвиватися, міцніти …   Український тлумачний словник

• мужній — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• мужність — ності, ж. 1) Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2) рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість …   Український тлумачний словник

• мужність — [му/жн іс т ] нос т і, ор. н іс т у …   Орфоепічний словник української мови

• мужність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• мензство — мужність, відвага, сміливість, сила …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів