Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

мужиків

  • 41 погонять

    1) несов. поганяти, погонити кого и ким, гейкати на кого. Срв. Погнать. [А мужик сидить, мовчить, воли поганяє (Рудан.). Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє (Номис). Ой, у лузі воли в плузі мій милий погонить (Пісня). Батько орав, а я гейкав]. Погоняй! - поганяй! рушай! торкай! жени! [Торкай Гнідка, Якиме! (Мирн.)];
    2) сов. поганяти, погонити, (с усилит. значением) попоганяти, попогонити кого. Срв. Поганивать. [Треба коня поганяти, щоб не застоювався].
    * * *
    I
    ( кого) несов. поганя́ти (кого); ( торопить) підганя́ти (кого); (понукать криками волов, буйволов) ге́йкати, ( лошадь) ну́кати, но́кати (на кого)
    II
    ( некоторое время) несов. поганя́ти; (долго, много) попоганя́ти

    Русско-украинский словарь > погонять

  • 42 подзывать

    подозвать кликати, прикликати, прикликати, підкликати, підкликати підзивати, підізвати. [Сказав прикликати собі слуг тих. Мужик його підкликав, за чубика посмикав]. Подозванный - прикликаний, підкликаний, підізваний.
    * * *
    несов.; сов. - подозв`ать
    підклика́ти, підкли́кати, приклика́ти, прикли́кати, підзива́ти, підізва́ти

    Русско-украинский словарь > подзывать

  • 43 поедать

    поесть (немного или всё) їсти, поїдати, поїсти (трохи або все), (немного или вдоволь) попоїсти; (пожирать) пожирати, пожерти. [Попороби до поту, то й попоїси в охоту (Грінч.). Закликає пан на баль мужика їдного, попоїв собі мужик за столом усього (Рудан.)]. Поеденный - поїдений и поїджений.
    * * *
    несов.; сов. - по`есть
    поїда́ти, пої́сти; (несов.: покушать) попої́сти; (несов.: съесть немного или всё) з'ї́сти; (несов.: съесть всё) поз'їда́ти, повиїда́ти, переї́сти, попереїда́ти; ( пожирать) пожира́ти, поже́рти; (уничтожать, портить) точи́ти, поточи́ти; (хлеб на корню - о птицах, насекомых) випива́ти, ви́пити

    Русско-украинский словарь > поедать

  • 44 помещичий

    дідицький, дідичний, панський, державський. [Дідицький двір, дідицькі землі (Н.-Л.). Колись, як ще були люди панські (Рудч.). А ворота у Череваня не простії, а державські (Кул.)]. -чья экономия (хозяйство, имение) - панська економія, скарб (-бу). [Служив і в мужиків, і в скарбу (Звин.)].
    * * *
    помі́щицький; ( панский) па́нський

    Русско-украинский словарь > помещичий

  • 45 проезжать

    проехать
    1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];
    2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;
    3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.
    * * *
    I несов.; сов. - про`ехать
    проїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати; (через что-л.) переїжджа́ти и переїзди́ти, переїхати (що, через що); (мимо кого-чего-л.) минати, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти (кого-що)
    II несов.; сов. - про`ездить
    1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити
    2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти
    3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти

    Русско-украинский словарь > проезжать

  • 46 пролог

    пролог, інтродукція, передогра. [Я є мужик, пролог - не епілог (Франко). Інтродукція до Шевченковвх «Гайдамак». Комедія в 5 діях з передогрою (Куліш)].
    * * *
    I пр`олог
    церк.
    про́лог, -у
    II прол`ог
    проло́г, -у

    Русско-украинский словарь > пролог

  • 47 Ко[а]маринский

    -ская камаринський (-кого), гопак (-ка). -ский мужик - гопцювайло- випивайло (м. р.), гопаковий дядько, веселий (п'яний) кум.

    Русско-украинский словарь > Ко[а]маринский

  • 48 Крестьянинов

    селянинів (-нова, -нове), мужиків (-кова, -кове), (зап.) хлопів (-пова, -пове).

    Русско-украинский словарь > Крестьянинов

  • 49 Мужичать

    1) см. Мужик 1 (Быть -ком);
    2) (омужичиваться) змужичуватися, набиратися мужицьких (зап. хлопських) манер.

    Русско-украинский словарь > Мужичать

  • 50 Напложать

    наплодить
    1) наплоджувати, наплодити, наводити, навести, (о мног.) понаплоджувати, понаводити. [Нігде мені гнізда звити, нігде діток наплодити (Метл.). Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Київщ.). Байстрят понаводила (Київщ.)];
    2) (распложать) розплоджувати, розплодити, розводити, розвести, (о мног.) порозплоджувати, порозводити. Напложённый -
    1) наплоджений, наведений, понаплоджуваний, понаводжений;
    2) розплоджений, розведений, порозплоджуваний, порозводжений. -ться - наплоджуватися, наплодитися, понаплоджуватися, поплодитися; бути наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним и т. п. [У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилося (Г. Барв.). Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося (Київщ.). А вони-ж із чого поплодились? - І вони-ж із мужиків породились (ЗОЮР I)].

    Русско-украинский словарь > Напложать

  • 51 a beggar ennobled does not know his kinsmen

    syn: a dog with a bone knows no friends
    adversity makes men; prosperity, monsters
    злидар, що отримав дворянський титул, не пізнає свою рідню ≅ доти чоловік добрий, доки його десятником не наставлять ( або не нарядили) не дай, Боже, свині роги, а мужику панство не дай, Боже, з хама пана забули воли, як телятами були заліз у багатство – забув і про братство як наш мужик попаніє, то серце його одубіє

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > a beggar ennobled does not know his kinsmen

  • 52 facet

    [фацет]
    m
    фацет, мужик, особа, тип pot.

    Słownik polsko-ukraiński > facet

  • 53 კაცი

    [кьаці]
    людина
    мужик, мужчина, чоловік

    Грузинсько-український словник > კაცი

  • 54 mand

    людина; муж, мужик; чоловік

    Dansk-ukrainsk ordbog > mand

Страницы

См. также в других словарях:

  • МУЖИК — МУЖИК, мужика, муж. 1. В устах господ (прежде), а также в крестьянском быту крестьянин. «Орловский мужик не велик ростом, сутуловат, угрюм.» А.Тургенев. «Я не могу жить без Петербурга; за что же в самом деле я должен погубить жизнь с мужиками?»… …   Толковый словарь Ушакова

  • мужик — См. простолюдин... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. мужик невежа, простолюдин; дядя, деревня, муж, мужичишко, дядько, половина, хам, лох, смерд, мужчина, обормот, мужичонка …   Словарь синонимов

  • мужик — МУЖИК, а, м. Распространенное обращение (обычно с оттенком панибратства или иронии). От устар. «мужик» мужчина простолюдин, человек низшего сословия, крестьянин; Возм. влияние уг. «мужик» заключенный, не принадлежащий к воровской среде; тот, кого …   Словарь русского арго

  • МУЖИК — МУЖИК, а, муж. 1. Крестьянин (в противопоставлении горожанину) (устар.). 2. То же, что мужчина (прост.). Дельный м. Он м. ничего. 3. То же, что муж (в 1 знач.) (прост.). 4. Невоспитанный, грубый человек (устар.). | уменьш. мужичок, чка, муж. (к 1 …   Толковый словарь Ожегова

  • Мужик — Мужик: Просторечное именование мужчины. В историческом контексте, именование русского крестьянина …   Википедия

  • мужик — сиволапый (Достоевский) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …   Словарь эпитетов

  • мужиків — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • МУЖИК — И мужик и баба. Ряз. Абсолютно все; все поголовно. ДС, 300. Мужик в юбке. Разг. Ирон. Женщина, выполняющая мужскую работу. Ф 1, 305. Мужик зовёт кого. Жарг. мол. Шутл. Кому л. хочется в туалет. Максимов, 157. Мужик с авторитетом. Жарг. мол. Шутл …   Большой словарь русских поговорок

  • мужик — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) кого? мужика, кому? мужику, (вижу) кого? мужика, кем? мужиком, о ком? о мужике; мн. кто? мужики, (нет) кого? мужиков, кому? мужикам, (вижу) кого? мужиков, кем? мужиками, о ком? о мужиках 1. Мужиком… …   Толковый словарь Дмитриева

  • мужик —  МУЖИК    , а, м. ♦ Пошёл, тамбовский мужик! Приговорка при выходе с короля.    ◘ Выходя с фигуры, он ударял по столу крепко рукою, приговаривая, если была дама: Пошла, старая попадья! , если же король: Пошёл, тамбовский мужик! Н .В.Гоголь.… …   Карточная терминология и жаргон XIX века

  • мужик — (иноск.) необразованный, невоспитанный Ср. Твердил, что в людях он пожил, И к обращению привык, И знает свет; иначе б был Необразованный мужик . А.Н. Майков. Поля …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»