муедзин

См. также в других словарях:

• муедзин — а, ч. У мусульман – служитель при мечеті, який з мінарету в певний час закликає віруючих до молитви …   Український тлумачний словник

• муедзин — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• азан — у, ч. Заклик до молитви у мусульман, що його муедзин проголошує з мінарету …   Український тлумачний словник

• мінарет — а, ч. Висока башта при мечеті, з якої муедзин скликає мусульман на молитву …   Український тлумачний словник

• мінарет — (араб. місце, де запалюють вогонь) Баштоподібна споруда при мечеті, на яку підіймався муедзин для скликання віруючих на молитву. М. мав різноманітні композиційні вирішення, у вигляді циліндричного обсягу із зовнішнім спіральним підйомом (Мальвія… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• шерефе — (араб.) Балкон на вершині мінарету, звідкіля муедзин закликав мусульман молитися у мечеті (порівн. шорфе) …   Архітектура і монументальне мистецтво

• шорфе — (араб.) Балкон навколо верхньої частини мінарету, куди підіймався муедзин, щоб покликати мусульман на молитву до мечеті (порівн. шерефе) …   Архітектура і монументальне мистецтво