Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

моя+хата+с+краю

  • 41 благоверный

    1) благовірний, правовірний;
    2) (как эпитет, даваемый супругами друг другу) старий, стара, мій, моя.
    * * *
    1) прил. благові́рний
    2) в знач. сущ. благові́рний, -ого, стари́й, -ого; мій, род. п. мого́

    Русско-украинский словарь > благоверный

  • 42 богатство

    багатство, багатирство, добро [От де моє добро, гроші, от де моя слава! (Шевч.)];
    2) (великолепие, пышность) розкіш (р. -оши), розкоші (р. -шів). Жить в -тве - багатирювати, гараздувати. Пожить в -тве - розкоши (розкошів) зазнати. Купаться в -тве - пишатися в достатках.
    * * *
    бага́тство; добро́; ( великолепие) ро́зкіш, -коші, пишно́та, пи́шність, -ності; ( многообразие) різномані́тність

    Русско-украинский словарь > богатство

  • 43 болеть

    баливать
    1) (быть больным) слабувати на що, х(в)орувати на що, нездужати на що, боліти, недугувати на що, недужати, хиріти, хворіти, кволіти, лежати на що;
    2) (обычно о частях тела, в перен. смысле о душе и сердце) боліти кого що. [Болить мене головонька = у меня болит голова. Татка очі болять = у отца болят глаза. Не боли ти, душе, від турботи спочинь! (Сам.)];
    3) (печаловаться, болеть сердцем о ком, заботиться) боліти чим, за ким, уболівати за ким, побиватися. [Боліти долею свого краю і народу. Мати боліє за сином. Вболіває за сином. Мати за дітьми да побивається];
    4) (причинять кому боль) боліти кого що. [Його болять нещастя України (Фр.). Те вікно його боліло (Коц.) = это окно причиняло ему боль. І сміх той його заболів (Л. Укр.)].
    * * *
    I
    1) хворіти, слабува́ти, слабі́ти, незду́жати; недугува́ти, неду́жати; диал. хворува́ти, хорува́ти
    2) перен. уболіва́ти
    II

    Русско-украинский словарь > болеть

  • 44 больной

    (физически)
    1) слабий, х(в)орий, недужий, болящий, болючий, немічний, кволий. Вечно больной - болячка (общ. р. иронич.). Тяжело -ной - трудний. [Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає]. Смертельно, безнадёжно -ной - смертенний. [Де вже їй устати! Зовсім смертенна лежить]. Быть -ным - слабувати на що, нездужати на що. [Слабує на живіт, на холеру];
    2) (морально) болючий. [Болюча тема. Болюча струна]. -ное место - болюче місце, живе (р. -вого), болячка, слаб(к)а сторона. [Зачепив його за живе. Рахунки - моя слаба сторона (Фран.). Нема над тую болячку, що болить (погов.)].
    * * *
    1) прил. хво́рий; ( о человеке) слаби́й, неду́жий; ( болезненный) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хирни́й, хире́нний, хи́рий, хирля́вий, хиря́вий; ( слабый) кво́лий, не́мічний
    2) в знач. сущ. хво́рий, -ого, слаби́й, -о́го, неду́жий

    Русско-украинский словарь > больной

  • 45 большой

    1) (размерами в пространстве) великий, здоровий, сильний. [Велике місто (город). Він знає, яке сонце здорове. Сильний ліс. Сніги сильні. Сильна вода];
    2) (силой, значением и т. д.) великий, сильний. [Громада - великий чоловік. Були на селі сильні багачі];
    3) (взрослый) здоровий, великий; см. Взрослый. [Ти вже не маленька, а здорова дівчина. Мусіли працювати, по 16 або 18 годин не тільки здорові, а й діти. Ти вже великий хлопець. Так великі роблять]. Довольно -шой (порядочный) - чималий, величенький. [Чимала хата. Чимала сім'я. Величенький млин]. Самое большое если - од сили. [Цим чоботям од сили три карбованці ціна. Йому од сили трицять років = самое большое если ему тридцать лет]. С -шим трудом - на превелику силу.
    * * *
    вели́кий; (большего размера, чем нужно) завели́кий; (значительный по размерам, взрослый) здоро́вий

    Русско-украинский словарь > большой

  • 46 бонвиван

    бонвіван, розкішник. [Перед нашими очима пересовуються і неситі…. і щедрі розкішники-патріоти, що з рідного краю кров, як воду точать (Єфр.)].
    * * *
    бонвіва́н; розкі́шник

    Русско-украинский словарь > бонвиван

  • 47 брага

    бражка
    1) (хмельн. нап.) брага. [Браго-ж моя, бражечко медовая! з ким я тебе пить буду, молодая?];
    2) (винное сусло, которым кормят скот) брага. [Як брагу поросята, горілку так вони тягли]. Откормленный брагой - бражний. [Бражна корова]. Торгующий (-щая) брагой - бражник (ж. р. -ниця).
    * * *
    бра́га

    Русско-украинский словарь > брага

  • 48 бросаться

    кидатися, (агрессивно) сікатися, пориватися. [Бити сікається. Поривається до мене]. Б. из одной крайности в другую - кидатися з одного краю до другого (Куліш). Б. вперёд - кидатися наперед, вихвачатися, вихвачуватися. [Поперед війська не вихвачайся]. Б. на шею (насмеш.) - чеплятися на шию. Б. в глаза - впадати в око (в очі), (обольстительно) - брати очі, вбирати в себе очі. [Кожух такий, що очі вбирає (Рудан.)].
    * * *
    несов.; сов. - бр`оситься
    1) ки́датися, ки́нутися; ( падать) па́дати, упа́сти; ( накидываться) сі́катися, сі́кнутися
    2) страд. ки́датися, мета́тися; ве́ргатися

    Русско-украинский словарь > бросаться

  • 49 былое

    минуле, колишнє, бувальщина, билиця, минувшина, старовина. [Дали гарно змальований образ бувальщини рідного краю (Єфр.)].
    * * *
    в знач. сущ.
    коли́шнє, -нього, мину́ле, -ого, мину́вшина, мину́вшість, -шості

    Русско-украинский словарь > былое

  • 50 вдруг

    нар.
    1) (внезапно) враз, нараз, раптом, зненацька, нагло, напруго, як стій, вмить. [Враз, несподівано, з боку почувся брязкіт рушниць (Коцюб.). Аж нараз почувся стукіт (Франко). Раптом стихло усе (Л. Укр.). Зненацька проміння ясне од сну пробудило мене (Л. Укр.). Ми розмовляємо, коли це як стій приходить він. Заслаб напруго. Помер як стій (нагло)];
    2) (сразу, разом) - разом, відразу, враз. [Музики разом стали, неначе струни порвали (Неч.-Лев.). Лазар простяг руку до хліба і враз одсмикнув (Коцюб.). Вся моя злість на Йвася відразу десь і зникла (Грінч.)];
    3) как вдруг - аж, аж гульк, аж ось, як ось, коли, коли разом, коли раптом. [Тільки-що поблагословивсь їсти, аж тая стріла так і встромилася у печеню (Гр.). Сиджу, книжку читаю. Як ось батько: «Козаки!» (Тесл.). Поспішала в Московщину; аж гульк зіма впала (Шевч.). Сиділа увечері пізно в своїй хаті, коли у двері щось стук-стук (М. Вовч.)].
    * * *
    нареч.
    1) ( внезапно) ра́птом, враз, нара́з, коли́, коли́ це, на́гло, ( неожиданно) знена́цька, при́тьмом и притьмо́м, при́тьма

    как \вдруг — коли́ ра́птом, коли́ це (враз, нара́з), аж ось, ( глядь) аж (коли́) гульк (глядь)

    2) ( сразу) ра́птом, відра́зу, ра́зом, враз
    3) ( разом одновременно) ра́зом, враз, за́раз
    4) (в знач. част.: а если?) ра́птом, аж (а) ра́птом, а що як, а бува́

    Русско-украинский словарь > вдруг

  • 51 величина

    1) великість, більшина, (огромная) величінь (р. -іни); розмір, міра. Одной величины - однієї міри, однаковий завбільшки. Звезда первой величины - першорядна зоря. Величиною - завбільшки, завбільш, убільшки, збільшки, більшиною з кого, з що, як хто, як що, (редко) в що. [Убільшки з вола, з теля. Завбільшки як хата. Намисто більшиною в горіх лісовий];
    2) (матем.) величина.
    * * *
    1) ( объём) величина́, вели́кість, -кості, величі́нь, -ні; ( размер) ро́змір, -у

    величино́й (величино́ю) с кого́-что (в кого́-что) — завбі́льшки (завбі́льш, ро́зміром) з ко́го-що

    2) мат. величина́
    3) перен. величина́

    Русско-украинский словарь > величина

  • 52 венчик

    1) вінець (р. -нця), вінчик, обідець (р. -дця). [Срібні вінці богів. Золотий обідець];
    2) (лента, полагаемая на чело усопшего) вінчик;
    3) (ободок на верхнем краю сосуда) вінця (мн.) (р. -нців);
    4) (бот.) віночок;
    5) (венчик зуба) вершок, вершечок, коронка. Венчиковидный - віночкуватий.
    * * *
    1) (уменьш.: веночек) віно́чок, -чка, ві́нчик
    2) (уменьш.: ореол вокруг светил) ві́нчик
    3) бот. віно́чок, ві́нчик
    4) ( верхний ободок сосуда) ві́нця, -нець, ві́нчик
    5) ( верхняя часть зуба) ві́нчик, верше́чок, -чка; ( коронка) коро́нка
    6) церк. ві́нчик

    Русско-украинский словарь > венчик

  • 53 верхний

    горішній, верхній, вишній. [Горішній поверх у будинкові. Камінь у млині буває горішній і долішній. Верхня щелепа. Верхня губа. Подивися, моя доню, в вишнюю кватирку]; (об одежде, слое земли) поверхній. [Саян - поверхня жіноча шата (Ор. Лев.), Поверхній шар землі].
    * * *
    ве́рхній; ( находящийся вверху) горі́шній; поверхне́вий

    ве́рхнее чутьё — охотн. ве́рхнє чуття́

    \верхний реги́стр — муз. ве́рхній регі́стр

    ве́рхняя по́лка — горі́шня поли́ця

    \верхний слой — поверхне́вий шар

    Русско-украинский словарь > верхний

  • 54 взнос

    членский в кассу и т. п.) вкладка, внесення до каси, подача; (вступительный) вступне, вписове; (платы арендной и т. п., разделённой на известн. сроки) рата. [Все заплатю, і от вам моя перша подача. За страхування платимо рату двічі на рік. Вступного три карб., а членська вкладка п'ять карб. на рік]. Взнос гербовой пошлины - подача гербової оплати.
    * * *
    вне́сок, -ску

    Русско-украинский словарь > взнос

  • 55 взять

    узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).
    * * *
    узя́ти, мног. побра́ти; ( забрать) забра́ти; (крепость, город) здобу́ти

    Русско-украинский словарь > взять

  • 56 власть

    1) власть, влада, сила, право, воля, верх. [Його власть, що схоче, те й дасть. Батьківська власть. Влада законодатна. Обурення проти права однієї людини над життям, честю, совістю і добром другої (Єфр.). Не будуть мати вражі ляхи на Вкраїні волі. Шляхетське право давало панові над слугою мало не такий верх, як і над рабом (Куліш)]. Иметь власть что-л. делать - мати силу що робити. Это не в моей (не в нашей) власти - не моя (не наша) на це сила, не від мене це залежить. Приобрести власть над кем, над чем - силу (гору) взяти над ким, над чим, міць узяти над ким, над чим, забрати силу (владу) над ким, над чим. [Таку - каже - вони міць узяли, що й панів посіли]. Власть имущий - зверхник, владний, можний;
    2) (обладание, сила) влада, сила. [Чую, що трачу владу над собою];
    3) (владычество, управление, правительство) влада, власть, держава. [Монгольська влада в Азії. За твоєї держави як буде - побачим]. Верховная власть - найвища (верховна) влада. Быть, находиться под властью (во власти) кого - бути під ким, бути під владою, під володінням, під зверхністю чиєю, (в) кого, хилитися під кого. [Буде добре запоріжцям і під турком жити. Під володінням Польщі. Під нівеляційною зверхністю московською. Під мене хиляться і добрі і злющі (Куліш)]. Иметь под своею властью что - мати в своїй руці що, мати (держати) під собою, бути власним над чим. [Він був властен над десятьма городами]. Подчинить своей власти - підгорнути (підхилити) під себе, під свою руку, під свою волю, владу. Переходить под власть (во власть) - переходити під кого, під руку, (владу) кого (чию). [В такому стані українські землі переходять під руку дужого сусіди (Єфр.)]. Отдавать под власть (во власть) кого - піддавати під кого, під чию руку. Освободиться из-под власти кого-л. - визволити(ся) з-під чиєї влади, з-під кого;
    4) (начальство и начальники; должность) влада, власть, уряд, власті (мн.) уряди. [Близькі до народа власті. (Самійл.). Щоб воєводи, старости і инші українські уряди не перебивали йому чинити волю короля (Куліш)].
    * * *
    вла́да

    вла́сти — мн. вла́сті, -те́й, вла́да

    ваша \власть — ( ваше дело) ваша во́ля (спра́ва)

    Русско-украинский словарь > власть

  • 57 вмещаться

    вместиться
    1) (быть вкладываему) вміщатися (вміщуватися), вміститися; вкладатися, вкластися. [Книжки вкладаються в шафу. Книжки укладено (вміщено) в шафу];
    2) (находить для себя помещение) зміщатися (зміщуватися), зміститися, міститися, поміститися, влазити (влізати), влізти, увіходити, увійти, втулятися, втулитися. [Щастя не зміщувалось у серці, щастя розривало груди (Коцюб.). У театрі містилося чоловіка 600 (Грінч.). Така мала хата, що вся сім'я насилу втулилася (Грінч.). В один мішок не влізе, не увійде].
    * * *
    несов.; сов. - вмест`иться
    уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися; (несов.: помещаться) місти́тися

    Русско-украинский словарь > вмещаться

  • 58 внешность

    1) (наружная поверхность) около. [Около (хатнє) було оббите дощем (Левиц.)];
    2) (внешний вид) зовнішність (р. -ности) вигляд, взір (р. взору). [Вигляд міста, села. Сіно гарне на взір];
    3) (наружная сторона явлений) поверховість (р. -вости), позверховість (позверховність), зверхність. [Любити поверховість, не ідею (Пачов.). Мужик переймає у пана позверховність (Грін.). Зверхність подій притемнює їхній внутрішній зміст];
    4) (внешность, наружность человека) - а) врода, природа, подоба. [Яка погана йому врода, а пан (Звиног.). Так, я, моя подоба, моє лице, мій вираз, все, зовсім (Фран.). Гарна дівчина, такої подоби не бачили у нас (Сторож.). Природа їй гарна, то й одягнутися хочеться краще (Звиног.)]; б) зовнішність, зверхність, поверховість. [Зовнішність у нього поважна. Всенька зверхність - од убрання й манер до способу розмови (Єфр.). Комічна поверховість (Фран.)];
    5) по внешности, внешним образом, внешне и т. д. - на погляд, на огляд, на око, з- погляду, з-околу, зверху, на взір. [То тільки здається, то тільки з-околу (Мирн.). Хоч як різняться зверху просте речення і найкращий твір (Єфр.). Становище, принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). На взір чоловік середніх літ (Мирн.)]. Внешностью, наружностью, лицом (о людях) - на вроду, на обличчя, на вигляд. [Хороша дружина на вроду. Бридкий на обличчя. Непоганий на вигляд (Крим.)].
    * * *
    зо́внішність, -ності; ( внешний) [зо́внішній, зве́рхній] ви́гляд, ( человека) поста́ва

    по \внешностьти — за зо́внішністю, з зо́внішності, за зо́внішнім ви́глядом, з зо́внішнього ви́гляду, зо́внішньо, зо́вні

    Русско-украинский словарь > внешность

  • 59 возвращать

    возвратить
    1) вертати кого до чого, що, вернути [Вернути полонених до рідного краю. Минулого не вернеш. Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає], повертати кого до чого, що кому, повернути [І хто зна, коли мене поверне до своєї господи (Лев.). Права вам давні повертає (Руд.)], завертати, звертати, завернути кого, що кому [Звертаю вам сей документ (Франко). Хочуть пани завернути старий лад], привертати, привернути кого до чого (к чему), кому що [Потроху знов привертає вас до кріпацтва (Крим.). Назад до життя привернув (Сл. Грінч.). Приверни мені знов дитячі дні (Крим.)]. -щать, -тить при помощи колдовства к прежнему состоянию - відвертати, відвернути, відроблювати, відробляти, відробити. -щать, -тить, забраковавши что-н. сделанное, купленное по заказу, просьбе - прикидати що кому, прикинути [Не так пошиєш, - грошей не заплатять, а прикинуть тобі твоє шитво];
    2) (отдавать назад полученное) вертати, вернути що кому [Верну вам усенькі ваші трати (Крим.). Вернути борг], повертати, повернути що кому [Швидко зможу вам усе ваше повернути (Крим.)], завертати, звертати, звернути що кому [Заверну все твоє]. В-тить друг другу обратно вещи, которыми раньше поменялись - розмінятися [Поміняймось!.. Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місці].
    * * *
    несов.; сов. - возврат`ить
    поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; (заставлять возвращаться) заверта́ти, заверну́ти; несов., фольк. вороча́ти

    Русско-украинский словарь > возвращать

  • 60 возвращаться

    возвратиться вертатися, вернутися до кого, до чого, куди [Вертатися на Україну, до свого краю. Перше кохання і перші муки не вертаються (Кониськ.)], вертати, вернути до чого [Вертав до господи. Рік за роком упливає, назад не вертає (Руд.). Поспішає вернути до міста (Куліш)], повертатися, повернутися до чого, на що, повертати, повернути до кого, чого, в (на) що [До господи поверта. Повертала в Україну (Шевч.). В рідний свій край повернув (Л. Укр.) Енергія знов повернула до мене (Крим.). Поверни ти на Вкраїну (Франко)], завертатися, завернутися, звернутися [Заверніться тату, додому, - я й сам піду (Рудч.). Він скоро звернеться і щастя своє привезе (Квітка)], завертати, завернути [Ця слабість завертає], привертатися, привернутися, навертатися, навернутися [Нехай додому не вертається; як-же вона привернеться, то-тож вона лиха набереться (Сл. Грінч.). Та навернувся додому вже більш як у півроку (Мова)]; (о многих) сов. повертатися, повертати, позавертатися. Успеть отправиться и возвратиться назад - обернутися, обернути [Тричі обернувся з снопами до обіду], (о многих) сов. пообертатися. Возвращаясь - вертаючись, вертаючи, повертаючись, повертаючи, повертом, (з) поворотом. [Поки з поворотом не надійду сюди (Фр.)].
    * * *
    несов.; сов. - возврат`иться
    поверта́тися, поверну́тися, верта́тися, верну́тися, поверта́ти, поверну́ти; верта́ти, верну́ти; несов., фольк. вороча́тися; диал. заверта́тися, заверну́тися

    Русско-украинский словарь > возвращаться

См. также в других словарях:

  • моя хата с краю — ничего не знаю, плевать хочу, один черт, один хрен, плевать, не волнует, все едино, без разницы, что так, что эдак, плевать хотел, по барабасу, неважно, до лампады, все одно, не все ли равно, по барабану, не мое дело, все равно, до фонаря, до… …   Словарь синонимов

  • Моя хата с краю — Разг. Это меня не касается, это не моё дело. /em> Усеченный вариант поговорки Моя хата с краю, я ничего не знаю. ДП, 621; ФМ 2002, 580; ФСРЯ, 504; БМС 1998, 600; Мокиенко 1990, 26 …   Большой словарь русских поговорок

  • моя хата с краю ничего не знаю — нареч, кол во синонимов: 36 • без разницы (64) • безразлично (119) • все едино (58) …   Словарь синонимов

  • Моя хата с краю, я ничего не знаю. — Мое дело сторона. Моя хата с краю, я ничего не знаю. См. СВОЕ ЧУЖОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Моя изба(хата) с краю, ничего не знаю — Моя изба (хата) съ краю, ничего не знаю. Ср. Изба моя съ краю, ничего не знаю вотъ девизъ каждаго Молчалина. Салтыковъ. Г да Молчалины. 1. Ср. Много говорятъ, много ... Я что? конечно: моя изба съ краю, ничего не знаю. Писемскій. Тысяча душъ. 2,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Моя (твоя, его и т. п.) хата с краю — Моя (твоя, его и т. п.) ХАТА С КРАЮ. Разг. Не имеет никакого отношения; совершенно не касается. Большинство молчало и потому, что не выгодно портить отношения с всесильным хозяином электроэнергии, и ещё потому моя хата с краю вопрос задевал… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • моя изба(хата) с краю, ничего не знаю — Ср. Изба моя с краю, ничего не знаю вот девиз каждого Молчалина. Салтыков. Г да Молчалины. 1. Ср. Много говорят, много... Я что? конечно: моя изба с краю, ничего не знаю. Писемский. Тысяча душ. 2, 8. Ср. Моя хата с краю ничего не знаю, отвечал… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • хата —   Моя хата с краю (разг.) это меня не касается, это немое дело, не желаю иметь дела с чем н.     Пусть отвечает тот, кто виноват, моя хата с краю …   Фразеологический словарь русского языка

  • ХАТА — жен., южн., зап. хатка, хаточка; хатина, нка, хатишка; хатища; изба, домишко, халупа; хата бывает: турлучная или плетневая, камышовая, мазанка, битая, земляная и лимпачная, бревенчатая, из дикого камня. | Хата, вят. горница, комната. | твер. изба …   Толковый словарь Даля

  • ХАТА — ХАТА, хаты, жен. 1. Крестьянский дом (бревенчатый или мазанка) в украинской и южнорусской деревне. «Остановился перед дверью хаты, уставленной невысокими вишневыми деревьями.» Гоголь. 2. употр. в названиях некоторых сельских учреждений (неол.).… …   Толковый словарь Ушакова

  • ХАТА — Битая хата. Жарг. угол. Раскрытый милицией воровской притон или явочная квартира. ТСУЖ, 20; ББИ, 28. Блатная хата. Жарг. угол. Воровской притон или явочная квартира. ББИ, 29; Быков, 198. Большая хата. Жарг. шк. Школа. ВМН 2003, 144. Была у собаки …   Большой словарь русских поговорок


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»