Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

москаль

  • 21 по-солдатски

    по-салдатському, як салдат, як москаль.
    * * *
    нареч.
    по-солда́тському, по-солда́тськи

    Русско-украинский словарь > по-солдатски

  • 22 постой

    постій (-тою). [Прийшли у ту слободу салдати на постій (Кв.). Біднили нас постоями ляхи (Куліш)]. -той с продовольствием - стація. [Да велів ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти (Дума)]. Стоять -ем - стояти, ква(р)тирувати, консистувати. [Гусарин тоді в нашій хаті стояв. Москаль, що кватирував у нас (Г. Барв.). Почали жовніри, консистуючи по городах і селах, незаконні скорми од людей вимагати (Куліш)]. Стоящий -ем - см. Постойщик.
    * * *
    пості́й, -то́ю

    Русско-украинский словарь > постой

  • 23 проделывать

    проделать
    1) (отверстие) проробляти и -роблювати, проробити, пробивати, пробити (наскрізь), (прорубать) прорубувати, прорубати, (просверлить) прове[і]рчувати, провертіти, (о мн.) попроробляти, попробивати, попрорубувати, попрове[і]рчувати що. [Треба ще одно вікно проробити, щоб ясніше в хаті було. Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.)];
    2) что-н. с кем-н., над кем-н. - коїти, скоїти що-небудь, з ким, чинити, учинити що- небудь, з ким-н., над ким-н., доказувати, доказати що (чого) над ким; (выделывать) виробляти, виробити, витворяти, витворити, витівати, витіяти що кому-небудь, що з ким-н. [Що ти коїш із нею? (Крим.). Чинили над нею всякі непотребства (О. Пч.). Москаль такі штуки доказує над смертю (Чуб.). Отаке-то людям горе чума виробляла (Шевч.). Таке було иноді витворяє (Номис)]. -лывать, -лать штуки - см. Выкидывать, Выделывать (штуки);
    3) (работу) проробляти, проробити, поробити (роботу). [Треба самому проробити цю роботу, щоб знати, яка вона важка];
    4) (показывать чему выучили) проробляти, проробити, показувати, показати. Обезьяна -ла свои штуки - мавпа проробила (показала) свої штуки;
    5) -лывать крупу - дерти крупи;
    6) -лать что (скопировать) - вдати що. Проделанный - пророблений, пробитий, прорубаний, проверчений; учинений, доказаний, показаний. -ться -
    1) (об отверстии) - пророблятися, бути проробленим, пробиватися, бути пробитим, прорубуватися, бути прорубаним, прове[і]рчуватися, бути проверченим;
    2) чинитися, вироблятися;
    3) (о работе) пророблятися, бути проробленим, поробленим. [Пророблено чималу працю].
    * * *
    несов.; сов. - прод`елать
    1) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( отверстие) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти
    2) (выполнять, совершать) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( о работе) прово́дити, провести́; ( делать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти
    3) (шутку, шалости) виробля́ти (несов.), витво́рювати и витворя́ти, ви́творити, несов. утну́ти, утя́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти

    Русско-украинский словарь > проделывать

  • 24 проход

    1) (действие) прохід, перехід (-ходу); срв. Прохождение. [Колись переходом стояв у нашому селі москаль (Осн. 1862)]. -ход войска - перехід війська. Зайти -ходом - зайти проходом, переходом;
    2) (место для прохода) прохід, перехід (-ходу), (узкий между постройками) сутки, суточки, сутичі; срв. Ход. [Між сими домами вузенький прохід, що тільки проїхати (Свидн.). За-для того прийшлось би, правда, більші піраміди ще вищі будувати, переходи робити довші в них (Л. Укр.). Вижени вівці через сутичі на вулицю (Поділля)]. Нет -хода - нема проходу, (сквозь толпу) нема проступу, проступку, протовпу, пробою (крізь натовп). Дать -ход кому (в толпе) проступитися перед ким. [Проступіться, люди! зараз виносять домовину (Звин.)]. Он мне -хода не даёт, от него мне -хода нет - він мені проходу, проступку, просвітку не дає, від нього (через нього) мені проходу, проступку, просвітку нема(є). [Не дає мені проходу, скрізь лізе в очі осою (Кониськ.). Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь від його (Г. Барв.). А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.). Люди очі висміють, просвітку мені не буде (Кониськ.)]. -ход горный - прохід міжгірний, тіснина. Лесной -ход зверей - лаз, (ум.) лазок (-зка). Слуховой -ход - слуховий провід (-воду). Задний -ход - відхідник, калюх (-ха), гузно, (опис.) дупельце, вікно, кагла.
    * * *
    1) ( действие) прохо́дження
    2) ( место) прохі́д, -хо́ду, хід, род. п. хо́ду, хідни́к, -а

    за́дний \проход — анат. за́дній прохі́д, відхі́дник, гузи́ця, гу́зник, а́нус

    Русско-украинский словарь > проход

  • 25 прусак

    насеком.) прус, прусак, москаль. [Тільки сумно виглядають із шкалупин прусаки (Руд.)].
    * * *
    энтом.
    пруса́к; диал. сас

    Русско-украинский словарь > прусак

  • 26 пруссак

    житель Пруссии) прус, прусак. [Звоював москаль пруса (Лукаш.)].
    * * *
    ( житель Пруссии) прусса́к, -а

    пруссаки́ — мн. пруссаки́, -кі́в

    Русско-украинский словарь > пруссак

  • 27 пускай

    и Пусть нар. хай, нехай, (зап.) най. [Хай їй лиха година! (Рудч.). Ой не спиняйте у ставу води, нехай вона рине! Ой не піду я за п'яниченьку, нехай він ізгине (Пісня). Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою (Л. Укр.). Хто не вміє молитися, най іде на море учитися (Номис)]. Пусть он придёт - хай (нехай, най) він прийде. Пусть делает, что хочет - хай (нехай, най) робить, що хоче. Пусть будет по вашему - хай (нехай, най) буде по вашому, (шутливо) хай (нехай, най) ваше зверху буде, нехай буде з гречки мак! Вы этого хотите? пусть будет так - ви цього хочете? хай (най) буде так. Мои родители, -скай будут здоровы, приедут ко мне - мої батьки, нехай (хай, най) здорові будить, бодай здорові були, коби здорові (були), приїдуть до мене. Ну пусть будет и так - чи так, то й так. Пусть-ка - нехай-но, нехай-лиш, нехай лишень. [Нехай-но спробує сам сюди прийти!]. Пусть его сердится - хай собі сердиться;
    2) (всё равно, маловажно) дарма, дарма бери. [Тату! лізе чорт у хату! - Дарма, аби не москаль (Номис). Уже-ж хоч і сировате просо - дарма бери, - а повезем зодрать (Борз.)]. Может быть, это и не ваше, да пусть, берите! - жоже це й не ваше, та дарма, - беріть!
    * * *

    Русско-украинский словарь > пускай

  • 28 Великоро[у]сс

    -ка, великороссиянин, -янка росіянин (ж. р. -янка), руський (ж. р. -ська), москаль, московець, москвач, (ж. р.) московка, (в филологии) великорус, (насмешливо или с пренебрежением) кацап (ж. р. -пка), кацапуз, кацапура, кацап'яга, (соб.) москва, кацапня.

    Русско-украинский словарь > Великоро[у]сс

  • 29 Захожалый

    захожий, зайшлий, перехожий, мандрівський, зайдений, (по временам) нахожалий, нахожий. [Це чоловік чужий, захожий здалека москаль (Грінч.). Це так, якийсь нахожалий, хто його зна, відкіля він (Київщ.). Чужі, нахожі люди хтять у нас верховодити (Звин.). Примандрує, не знать відки, - от було й кажуть: мандрівський піп служив (Основа)].

    Русско-украинский словарь > Захожалый

  • 30 Мимоходный

    1) перехідний, мимохідний. [Раз у баби перехідний москаль ночував (Рудан.)];
    2) (случайный) принагідний.

    Русско-украинский словарь > Мимоходный

  • 31 Написывать

    написать
    1) написувати чого, написати що и чого, списувати, списати про що, (начертывать) накреслювати, накреслити, (нацарапывать, намарывать) надряпувати чого, надряпати що и чого, нашкрябувати чого, нашкрябати що и чого, нариґлювати, нариґувати, набазграти, (о мног.) понаписувати, пописати, понакреслювати, понадряпувати, понашкрябувати, понариґльовувати що и чого. [Напиши оце слово (Сл. Гр.). Написав дечого на перший раз (Квітка). Вона взяла й понаписувала на всіх воротях (Рудч.). У книгах усе як- раз пописано (Основа 1862). Врадили про все в тім папері списати; як уміли так і списали (Грінч.). Та вирвемо по листочку, спишемо по письмочку (Гнід.). Коли й надряпає що по- вкраїнському, то се не великого важить (Грінч.). Це він сам нариґував, щоб нас піддурити (Богодух.)]. -сать письмо кому - написати листа кому, до кого, (диал.) налистувати кому, до кого, (о мног.) пописати, понаписувати листи. [Приведеш до мене, як попишу листи (Куліш)]. -сать в письме (уведомить) - написати, прописати, приписати (в листі). [У листі написав їй про все (Богодух.). Чому-ж ти мені зараз сього не прописала? (М. Вовч.). Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали (Київщ.)]. -сать в ответ кому - відписати кому. [Я відписав тобі того самого дня, як твого листа одібрав (Київщ.)]. -сать книгу, сочинение - написати (скласти) книгу, твір. -сать (составить) список, постановление, завещание - написати (списати, скласти) спис, ухвалу, духівницю (заповіт, тестамент). [Спишу папери всі по формі, як годиться (Самійл.). Списав Хмельницький на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш). Списали постанову (Грінч.). І тестамент сама списала свій (Грінч.)];
    2) -сать красками, кистью, образами - змалювати, намалювати, вималювати фарбами, пензлем, образами), (устар.) написати, списати, виписати кого, що. [Була чорнява, в рум'янцях, - змалювати-б таку та дивитися (М. Вовч.). Твоє біле личко да й намалювати (Чуб.). Коли-б мені тії малярі, вималювала-б милого собі (Метл.). Ой ти, Оксано, паняночко, в тебе личко, як яблучко, - не так личко, як ти сама, як на картині написана: писав три дні ще й три годині, доки виписав як на картині; писав три дні ще й три ночі, доки виписував карії очі (Пісня). Типи в повісті змальовано майстерно (Київ)];
    3) см. Надписывать. Написанный -
    1) написаний, списаний, накреслений, надряпаний, нашкрябаний, нариґльований, набазграний, понаписуваний и т. п.;
    2) змальований, намальований, вималюваний, списаний, виписаний (на картині). [До того часу у нас не було докладної програми, списаної на папері (Азб. Ком.). Зовсім ніби картина намальована штучним пензлем (Н.-Лев.)]. Красиво -ный - гарно (красно) написаний; краснописний;
    3) см. Надписанный. -ться -
    1) написуватися, написатися, списатися, накреслитися, надряпатися, нашкрябатися, нариґлюватися, (о мног.) понаписуватися, пописатися и т. п.; бути написаним, списаним, понаписуваним и т. п. [Як що пописалося у Шевченка під надихом фальшованої історичньої традиції, так воно й заклякло навіки (Куліш). Глянь, як гарно написалося (Київщ.)]. Видно так ему на роду -сано - мабуть уже так йому судилося (на віку написано). Что -сано пером, того не вырубишь топором - що написано пером, того не вивезеш і волом (Номис);
    2) змалюватися, намалюватися, вималюватися; бути змальованим, намальованим; (устар.) написатися, списатися, виписатися;
    3) (записываться) записуватися, записатися, (о мног.) позаписуватися, пописатися. Он -сался купцом - він записався в крамарі;
    4) см. Надписываться;
    5) (вдоволь, сов.) написатися, (красками) намалюватися, (о мног.) понаписуватися, понамальовуватися.

    Русско-украинский словарь > Написывать

  • 32 поминай как звали

    разг.
    1) (погиб, умер, перестал существовать) smb. perished, died (will perish, will die); there'll be nothing left of smb. but his name; smb.'s goose is cooked

    - Честно говоря, побаиваюсь я этих "катюш". Дадут ошибку на один квадрат - и поминай, как звали. Сильное средство. (К. Симонов, Дни и ночи) — 'To tell you the truth, I'm a little afraid of those Katyushas myself. Let them make a mistake of one point on their chart, and there'll be nothing left of us but our names. It's a powerful weapon.'

    - Каюк, ребята, свободному орлу Серёжке Очеретину! Поминай как звали. Женюсь! (Б. Горбатов, Донбасс) — 'Well, boys, this is good-bye to Sergei Ocheretin's single-blessedness! My goose is cooked! I'm getting married!'

    2) (удрал, сбежал, куда-то скрылся) smb. disappeared without a trace; and that was the last that was < ever> seen (heard) of smb.

    - А ловкая какая! - сказала мамка. - Дай ей деньги, а потом поминай как звали. (Н. Дубов, Беглец) — 'A smooth worker, too,' Ma said. 'She'd get the money from us and that's the last we would hear of her!'

    Сделал один человек другому доброе дело, а тот завернул оглобли - и поминай как звали. А нет, чтобы и самому тоже за добро-то отплатить как-нибудь. (В. Шукшин, Суд) — 'You do something nice for the other fellow, and he up and disappears without a trace. So why can't the other guy do something nice for you, too, once in a while?'

    3) (навсегда утерян, утрачен (о пропаже чего-либо)) you have seen the last of it; you can whist le for it

    Другие же прибавили, что когда чёрт да москаль украдут что-нибудь, то поминай как звали. (Н. Гоголь, Пропавшая грамота) — Others chipped in that if the devil or a russian took it into their heads to pinch something there was precious little could be done about it.

    Русско-английский фразеологический словарь > поминай как звали

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • МОСКАЛЬ — муж., южн. москвич, русский; солдат, военнослужащий. От москаля, хоть полы отрежь, да уйди! Кто идет? Черт! Ладно, абы не москаль. С москалем дружись, а камень за пазухой держи (а за кол держись). Мутит, как москаль на селе, ·т.е. солдат. Не за… …   Толковый словарь Даля

  • москаль — москвич, солдат, москвитянин, русский Словарь русских синонимов. москаль сущ., кол во синонимов: 5 • великоросс (4) • …   Словарь синонимов

  • МОСКАЛЬ — МОСКАЛЬ, москали, муж. (дорев. пренебр.). Шовинистическое прозвище, прилагавшееся жителями Украины и Белоруссии к русским, представителям Московского государства, а также к солдатам. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • МОСКАЛЬ — малороссийское название великороссов. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф., 1907 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Москаль — У этого термина существуют и другие значения, см. Москаль (значения). Москаль (укр. москаль, белор. маскаль, польск. moskal) в украинском, польском, белорусском языках шовинистическое прозвище, употребляемое по отношению к русским[1]. В русском… …   Википедия

  • МОСКАЛЬ — Парфен Москаль, в Полоцком воеводстве, сельчанин. 1601. Арх. Сб. I, 222. Меркуша Москаль, посадский в Смоленске. 1609. А. И. II, 309. Сава Москаль, гетман запорожский. 1636. К. Л. 96. Москаль Матвей, южн. 1648. Ю. З. А. III, 111. Павло Москаль,… …   Биографический словарь

  • Москаль — МОСКАЛЕВ МОСКАЛЕНКО МОСКАЛЬ МОСКАЛЮК МОСКАЛИК МОСКАЛИК Москаль прозвище великоросса, а также царского солдата на Украине в дореволюционное время. Происходит от слова Москва. (Ф). (Источник: «Словарь русских фамилий». («Ономастикон»)) …   Русские фамилии

  • москаль — каля, ч. Св. Москаль, солдат з Росії …   Словник лемківскої говірки

  • москаль — 1. [10/5] Типичный житель Москвы и окрестностей. Он же москвич. Говорится с ненавистью в основном украинцами :) Клятый москаль! Ксенофобия, Ругательство 2. [4/1] Так «хохлы» (краинцы), называют жителей России (славянское ее население).… …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • москаль — я, м. (разг.).    Пренебрежительно о русском человеке в Польше и на Украине.    ► [Другой:] Пустое, друг: поляк один пятьсот москалей вызвать может. // Пушкин. Борис Годунов //; ...Она находила себе много предметов для наблюдения: ее смешило до… …   Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков

  • Москаль (значения) — Москаль  жаргонное название русских или только жителей Москвы. Топонимы Москаль  горный хребет в системе Уральских гор. Фамилия Москаль  фамилия. Известные носители Москаль, Геннадий Геннадиевич (р. 1950)  генерал лейтенант… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»