-
1 морока
1) (канитель; неразбериха) морока2) ( мрак) диал. мо́рок, -у -
2 Головоломщина
морока, заморока. -
3 комиссия
1) (группа лиц) комісія. Образовать, составить, выделить -сию - утворити, скласти, виділити комісію. Образовывать, составлять (ср. зал.) -сию - складати, утворювати комісію. -сия по составлению словаря - комісія для складання словника. -сия по вопросам украиноведения - комісія в справах українознавства. -сия по хлебозаготовкам - комісія в справах хлібозаготівлі, хлібозаготовча комісія. -сия о строении дорог - комісія прокладання шляхів. -сия подачи прошений - комісія (для) подавання прохань. -сия суда, судебная -сия - судова комісія. Особая -сия - осібна, окрема комісія. Переселенческая -сия - комісія в справах пересельників, переселенська комісія. Согласительная -сия - угодова, (по)єднальна комісія. Чрезвычайная -сия по делам о спекуляции - надзвичайна комісія в справах спекуляції. Избирательная -сия - виборча комісія. Следственная -сия - слідча комісія. Приёмная -сия - приймальна комісія. Принимать участие в заседании -сии - брати участь у нарадах комісії. Прибыть в -сию - прибути до комісії (на збори комісії);2) (поручение) доручення, комісія. Исполнить, исправить -сию - виконати, справити доручення. Порученная мне -сия - доручена мені комісія. По вашей -сии я всё сделал - у ваших дорученнях я все зробив, ваше доручення я виконав. Заниматься -сиями, брать -сии - справляти доручення (дела: орудки) чиї. Взять, принять товар на -сию - узяти прийняти крам на комісію, (реже) на коміс;3) (комис. плата) комісія, комісове (-сового), коміс (-су). За небольшую -сию - за невелике комісове, за невеличкий коміс. Взял слишком много -сии - узяв надто багато комісового;4) (возня) клопіт (-поту), халепа, морока, пеня, воловодня, кара, напасть (-тп). Вот так -сия! - от ще морока! Ну, уж -сия мне с вами! - ну, та й морока мені з вами! Такая, право, -сия! - така, далебі, напасть! Что за -сия! - от клопіт! от морока!* * *комі́сія -
4 наваждение
1) (соблазн, искушение) знадження (-ння), знада, спокуса;2) наклеп (-пу); срв. Клевета;3) (обман чувств) наслання (-ння), насилка, мана, омана, оман (-ну), навожде[і ]ння (-ння), морока. [Де-ж ті сірники? куди вони поділися? - наслання якесь, та й годі! (Брацлавщ.). Проти насилки нічого не зробиш (Квітка). А може все було одна мана? (Л. Укр.). Напущу на їх оман (Крим.). Тінь зникла, як нічне навождіння (Васильч.)]. Дьявольское (сатанинское) -ние - диявольське (сатанинське) наслання (навождення), наслання (навождення) злого духа, чортяча мана, диявольська морока. [Диявольське наслання (Самійл.). Цур тобі, пек тобі, сатанинське навождення! (Гоголь). То навождення злого духа (Самійл.)].* * *мана́, мара́ (призрак, обманчивое видение); ( непонятное явление) насла́ння и наслання́, навожде́ння -
5 puzzle
1. n1) важке питання; проблема; задача2) загадка, головоломка, морока3) замішання, збентеження; здивування; подив; утруднення2. v1) спантеличувати; бентежити; викликати замішання; заганяти у безвихідь3) заплутувати; ускладнюватиpuzzle out — розгадувати, відгадувати; знайти рішення
* * *I = crossword II n1) важке запитання, проблема; завдання; загадка; головоломка2) головоломка ( іграшка)3) замішання, зніяковілість, здивуванняIII v1) спантеличувати, приводити в замішання; заганяти в глухий кут2) ламати голову ( над чим-небудь)3) ускладнювати, заплутувати -
6 trouble
1. n1) неспокій, хвилювання; тривогаto give smb. trouble — завдавати комусь клопоту, непокоїти когось
2) утруднення; складність3) неприємність; горе, лихо, біда4) турбота, клопіт, морока, рахубаto take much trouble — старатися, клопотатися
no trouble at all — ніякого клопоту; це не важко (відповідь на прохання)
5) перешкода; джерело неприємностей; причина занепокоєння6) заворушення, безпорядки7) хвороба, недуга8) розм. пологи9) тех. порушення (режиму роботи); аварія, пошкодження10) геол. скид, дислокаціяtrouble man — амер. аварійний монтер
trouble spots — райони із загостреною обстановкою; райони безпорядків
what's the trouble? — у чому справа?, що трапилося?
to ask for (to look for, to seek) trouble — поводитися необережно, лізти на рожен
to be in trouble — а) бути вагітною (про незаміжню жінку); б) сидіти у в'язниці
to get into trouble — а) завагітніти (про незаміжню жінку); б) потрапити у в'язницю
man is borne unto trouble — бібл. людина народжується для страждання
2. v1) тривожити, непокоїти, розстроювати2) турбуватися, хвилюватися; розстроюватися3) мучити, завдавати болю (страждань)4) утруднювати; приставати, чіплятися; набридати5) просити, турбувати (як ввічливе прохання)may I trouble you to shut the door? — зачиніть, будь ласка, двері
may I trouble you for the salt? — передайте, будь ласка, сіль
6) даватися з труднощами7) старатися; робити зусилля8) розбурхувати; баламутити9) тех. порушувати, пошкоджуватиdon't trouble trouble until trouble troubles you — присл. не буди лиха, поки воно спить
* * *I n1) неспокій: хвилювання; тривогаto give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу
2) неприємність, біда, горе; напастіto be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]
to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]
to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb
into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]
to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди
to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя
to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності
he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся
there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим
3) затруднення, трудністьto get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності
to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів
he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля
to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)
to take much trouble — старатися, клопотати
to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.
he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту
will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить
I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас
it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/
4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокоюlife is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада
the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...
the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому
5) хвилювання, безладlabour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку
trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень
there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері
6) хвороба, недугhe has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]
7) дiaл. пологи8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадкиto locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок
9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності
to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]
to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]
to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча
to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися
troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота
II vdon't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
1) хвилювати; турбуватиher failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу
don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися
without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки
2) турбувати, мучити; заподіювати біль, стражданняhe is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]
how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є
3) затрудняти, приставати, набридатиhe is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами
I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці
I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями
will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику
may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль
I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору
I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/
5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилляif it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно
6) розбурхувати, баламутити7) тex. порушувати, пошкоджувати -
7 возня
1) (суетливая беготня) метушня, заметушня, крутанина, крутнеча (р. -чі), плутанина, тяганина, гармидер, гембель (р. -бля, м. р.), шамотня, поранина, шарпанина; срв. Барахтанье;2) (хлопоты) клопіт (р. -поту), захід (р. -ходу) [Три дні заходу, а день празнику], заходи, морока, рахуба, панькання з ким-чим, назоління з к.-ч., (с обмазкой или побелкой комнаты, здания) пічкання, (с ч.-нибудь жидким) таляпанина.* * *1) ( беспокойное движение) метушня́, вовту́ження, шамотня́, тягани́на2) (кропотливое занятие) по́рання, порани́на, по́рпання, тягани́на; шпо́ртання; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів, моро́ка -
8 головоломка
1) морока, заморока;2) (двуколка) біда, бідарка.* * *заморо́ка -
9 дурман
1) бот. (Datura Stramonium) - див-дерево, дурзілля, корі[о]вки (р. -вок), дурноп'ян;2) (дурак) дурман, дурень (р. -рня), дурнюга;3) омана, морока, чад.* * *1) бот. дурма́н, -у; диал. дури́ця2) перен. дурма́н, ома́на, чад, -у -
10 задача
Задачка1) за(в)дача, завдання, ум. за(в)дачка, завданнячко; загад (-ду); (трудное дело) тяжка справа, морока. [Загадай йому таку завдачу, щоб він не міг упорати (Крим.). Завдання написати «35» було дуже трудне (Франко)];2) (цель) завдання, мета;3) см. Удача.* * *1) завдання2) мат. задача3) ( успех) уда́ча -
11 знать
I. сущ.1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);2) (знатность) значність, вельможність (-ности).II. гл.1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.III. нрч.1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.* * *I(что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́тиII вводн. сл. жарг.зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дноIII сущ.зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество -
12 меледа
1) (мешкотное дело) забарна праця, забарне діло, морока, заморока, заводня (-ні). [Я не хочу робити млина, не хочу цієї заводні (Миргородщ.)];2) (игрушка) перемельничка, іграшка (забавка) з дротяної дужки і нанизаних обручок;3) кедрові горішки (-ків).* * *1) ( старинная игра) меледа́2) ( канитель) моро́ка -
13 морок
и Морока1) морок, темрява, темнота, смерки (-ків). [Нехай його густий обійме морок (Куліш). Сонце вже спочиває, море затихло, смерки над берегом залягають (Корол.)];2) см. Мгла 1;3) мана, омана, мара, луда; срв. Мара 1. [Нехай ти тінь, що гине десь, мана, луда (Франко)]. Обойти кого -кой и -ком - пустити на кого ману; срв. Морочить.* * *диал.мо́рок, -у -
14 мучение
I. мучення, катування, мордування, нівечення; срв. Мучить. Вынуждать, -дить -ниями что - вимучувати, вимучити що.II.I. каламучення, с[за]каламучування, сколочування, бовтання; срв. Мутить.III. Мучение - (боль, страдание) мука, мучення, біль (р. болю), катування, мордування, терпіння; (перен.) (за)морока; срв. Мука, Мучить. [Він терпів муку од свого кохання (Н.- Лев.). Оце мені чиста заморока з тими дітьми (Поділля)]. Место -ний - катівня. Это не учение, а -ние - це мука, а не наука. Иному горе - учение, иному - -ние - розумному лихо - наука, а дурному мука. Бьют не ради -ния, а ради учения - б'ють не для муки, а для науки. Предавать -ниям - давати (завдавати, віддавати) на муки. Подвергать -ниям - брати на муки. Он перенёс жестокие -ния во время этой операции - під час ції операції він витерпів люті муки. -ния совести - муки сумління. -ния ревности - муки ревнощів. Для меня -ние слушать его болтовню - мені мука (кара) слухати його базікання (балаканину). Терпеть жесточайшие -ния - терпіти найлютіші муки.* * *муче́ння; ( мука) му́ка; диал., поэз. кату́ша; ( истязание) мордува́ння, катува́ння; ( о нравственном терзании) гризо́та, торту́ри, -ту́р, торту́ра -
15 Головолом
1) морока;2) бот. - см. Болиголов и Бешеник. -
16 Каприза
общ. р.) каприза (общ. р.) (детск.) морока. -
17 Луканька
дідько-морока, бісик-хитрик; срв. Бес. -
18 დავიდარაბა
метушня, морока -
19 mordęga
ж мука; морока -
20 zawrót
ч поворот, вирування; а zawrót głowy: головокружіння, запаморочення; морока
- 1
- 2
См. также в других словарях:
морока — См … Словарь синонимов
МОРОКА — жен., сиб. морок муж. мрак, сумрак, мрачность, темнота и густота воздуха; | марево, мгла, сухой туман; | облака, тучи; | * мара, греза, обаянье. | Обморок, припадок, омраченье ума. Обойти кого морокой, мороком, морочить, обманывать хитростью,… … Толковый словарь Даля
МОРОКА — МОРОКА, мороки, жен. (обл.). 1. Что нибудь непонятное, запутанное; неразбериха. 2. Помрачение рассудка. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
МОРОКА — МОРОКА, и, жен. (прост.). Нечто путаное, непонятное, в чём трудно разобраться. С этим делом одна м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
морока — Общеслав. Исходное *morka (> морока) того же корня, что мрак, меркнуть, мерцать. Первоначальное значение «темнота, мрак, затмение», затем «умопомрачение» и «то, что приводит в это состояние» и далее «хлопоты» … Этимологический словарь русского языка
Морока Свэллоуз — Морока Свэллоуз … Википедия
Морока — I ж. разг. Затяжное, хлопотное дело; канитель, путаница, неразбериха. II ж. местн. Затмение сознания, помрачение рассудка; морок II. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
морока — морока, мороки, мороки, морок, мороке, морокам, мороку, мороки, морокой, морокою, мороками, мороке, мороках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
МОРОКА — Наводить мороку. Алт. Вводить в заблуждение кого л. СРГА 3 1, 89 … Большой словарь русских поговорок
морока — Это слово, имеющее значение канитель, хлопотное дело , восходит ктой же основе, что имрак, меркнуть,мерцать, имеющие тот же корень, что и исчезнувшее мора – мрак, тьма … Этимологический словарь русского языка Крылова
морока — мор ока, и (затяжное, хлопотное дело) … Русский орфографический словарь