-
1 двор
двір (р. двора и двору), (ум. дворик, двірок, двірочок), подвір'я, надвір'я, (площадь под двором) - дворище. [По подвір'ю багато ходило гусей, курей, качок. Порається в хаті, звивається по надвір'ю (М. Вовч.)]. Задний двор - задвірок (р. -рка). Выходящий на задний двор - задвірковий, затильний. [Дочка на задвіркові двері - рип! (Чуб.)]. Двор (усадьба) с постройками - обійстя, (провинц.) обистя, подімство. [Їх дід сидів своїм обистям на березі Тікича. У бідних усе обистя обкопане ровом, а багаті люди обгороджують обистя дошками або муром (Звиног.)]. Птичий двор - птичня. Скотный двор - загорода, товарячий двір. Во дворе - у дворі, на обійстю, на вдвір'ю, на подвір'ю. Со двора, со стороны двора - знадвору. На дворе (вне дома, под открытым небом) - надворі. [Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі (Неч.-Лев.). Надворі будем ночувати (Шевч.)]. Находящийся во дворе, выходящий во двор - надвірній. [У надвірній хаті вона готувала печиво (Неч.-Лев.)]. Двор (царский, королевский, помещичий) - двір. [Ось ті, що панують у царських дворах (Єв.). Кайдашиха ззамолоду довго служила в дворі у пана (Неч.-Лев.)]. Относящийся к государеву или панскому двору (придворный, дворовый) - двірський. Священников двор - попівство. Двор таможенный, мытный - митниця, (митна) комора. Постоялый, заезжий двор - заїзд (р. -ду). Гостиный двор - купецький дім (р. дому). Лесной двор - лісна (р. -ої). Монетный двор - монетарня, монетний двір. Пора гостям по дворам - час гостям додому. Не ко двору - не підхоже, не підходить, не під масть. [Сірі корови нам не під масть: пропадають].* * *Iдвір, род. п. двора́ и дво́ру; ( между постройками) подві́р'я, дво́рище; (усадьба диал.) обі́йстяIIмоне́тный \двор — моне́тний двір
( монарх и приближённые к нему лица) двір, род. п. дво́руца́рский \двор — ца́рський двір
-
2 неполноценный
неповноці́нний\неполноценныйая моне́та — эк. неповноці́нна моне́та
-
3 ходячий
ходя́чий; ходя́чаямоне́та — ходя́ча моне́та
ходя́чее выраже́ние — ходя́чий (звича́йний) ви́слів (ви́раз)
-
4 specie
['spiːʃɪ]n1) метале́ві гро́ші; дзвінка́ моне́та2) attr.specie payments — спла́та дзвінко́ю моне́тою
-
5 монель
техн., физ.моне́ль, -лю -
6 монель
техн., физ.моне́ль, -лю -
7 монель
техн.; физ. моне́ль -
8 денежка
шаг, шажок (р. шажка), шеляг; гріш (р. гроша). [Він ламаного шага (шеляга) не варт. Хто старому, а дівчата - шажок міхоноші (Шевч.). Багато, як за гріш маку].* * *1) уменьш. шажо́к, -жка, гро́шик2) ( монетка) гроши́на; моне́та -
9 лимонен
хим.лімоне́н, -у -
10 монета
(с единичн. и собир. значением) монета; (одна) грошима. [Мусить викинути на тарілочку дружкові грошину (Мат. укр. Етн. I)]. Золотая -та - золота монета, золоті гроші (- шей и -шів), червінці, дукати, дукачі; (одна) золота монета (грошина), червінець (-нця), дукат, дукач (-ча). Серебряная -та - срібна монета, срібні гроші, срібняки (-ків); (одна) срібна монета (грошина), срібняк (-ка), ум. срібнячок (-чка). [Поліз у кишеню і вже видобув якогось срібняка (Крим.). Розміняв мені карбованця на самі срібнячки (Звин.)]. Медная -та - мідна монета, мідні гроші, мідяки (-ків); (одна) мідна монета (грошина), мідяк (-ка). Звонкая -та - дзвінка монета, (шутл.) брязкач, бренькач (-ча), побрязкач, побренькач (-ча), (чаще мн.) брязкачі, бренькачі, побрязкачі, побренькачі (-чів). [Аби були побренькачі (побрязкачі), то будуть і послухачі (Номис)]. Мелкая -та - дрібна монета, дрібні гроші, дрібняки (-ків); (одна монета) дрібна монета, дрібняк (-ка), ум. дрібнячок (-чка). Разменная -та - розмінна монета, розмінні гроші. Ходячая -та - ходяча монета, ходячі гроші. Фальшивая -та - фальшива (фальшована) монета, фальшиві (фальшовані) гроші; (одна) фальшива (фальшована) монета (грошина). Лицевая сторона -ты - см. Лицевой 2. Чеканить -ту - бити (кувати) монету. [Щоб на заплату козацькому війську кувати на Вкраїні козацьку монету (Куліш)]. Принимать за чистую -ту - брати що за щиру правду (за щире золото). Платить тою же -тою - платити тією самою монетою; віддячувати тим самим.* * *моне́та -
11 монетка
1) монетка, грошинка. [Гаїнка ще витягла срібну грошинку (Грінч.)];2) копійка.* * *уменьш.-ласк.моне́тка -
12 монетный
монетний. -ный двор - монетарня. -ная система - монетна (грошева) система.* * *моне́тний -
13 монетчик
-чица1) монетар (-ря), монетарка, монетник, монетниця, монетороб (-ба), монеторобниця;2) (фальшивомонетчик, -чица) фальшувальник, фальшувальниця грошей.* * *спец.моне́тник -
14 фальшивый
фальши́вий; фальшо́ваний\фальшивый моне́тчик — см. фальшивомонетчик
-
15 bad
I [bæd] 1. adj ( comp worse [wё:s]; sup worst [wё:st])1) пога́ний, ке́пський, нега́рнийthe patient is very bad today — хво́рому сього́дні ду́же пога́но
bad lands амер. — неродю́чі зе́млі
2) зіпсо́ванийto go bad — зіпсува́тися; згни́ти
3) розбе́щений, розпу́тний; немора́льний4) шкідли́вийwhisky is bad for you — ві́скі вам шко́дить
5) хво́рийa bad leg — хво́ра нога́
6) си́льний (про біль, холод і т.ін.)I have a bad headache — у ме́не ду́же боли́ть голова́
7) гру́бий ( про помилку)••bad blood — ворожне́ча
bad coin — фальши́ва (неповноці́нна) моне́та
bad debt — безнаді́йний борг
bad egg, bad hat, bad lot перен. розм. — пога́на люди́на; шахра́й; непутя́ща люди́на
bad fairy — злий ге́ній
bad form — неви́хованість, нетакто́вність
bad language — ла́йка
bad name [for] — нега́рна репута́ція
bad shot — неві́рна до́га́дка
with bad grace — неохо́че
2. nto be taken bad — захворі́ти
1) невда́ча; неща́стя, ли́хоto take the bad with the good — сті́йко перено́сити мінли́вість до́лі
2) зби́токto the bad — на зби́ток
3) заги́бель; зруйнува́нняto go to the bad — пропа́сти, заги́нути; зби́тися з пуття́
II [bæd] = badefrom bad to worse — все гі́рше й гі́рше; із вогню́ та в по́лум'я
-
16 base
I [beɪs] adj1) низьки́й, пі́длий2) про́сти́й, неблагоро́дний, окисни́й ( про метал)of base alloy — низькопро́бний
••II [beɪs] 1. nbase coin — неповноці́нна (фальши́ва) моне́та
1) осно́ва, підста́ва; ба́зис2) ба́за; опо́рний пунктmilitary base — військо́ва́ ба́за
3) підні́жжя ( гори)4) архт. фунда́мент; підва́лина; цо́коль; п'єдеста́л5) спорт. мі́сце ста́рту6) грам. ко́рінь ( слова)7) хім. осно́ва8) друк. коло́дка для кліше́••to be off one's base амер. розм. — 1) бу́ти не при своє́му ро́зумі 2) помиля́тися ( в чомусь - about)
to change one's base амер. розм. — відступа́ти, тіка́ти
2. vto get to first base амер. розм. — зроби́ти пе́рші кро́ки ( у якійсь справі)
1) заклада́ти осно́ву2) базува́ти, засно́вуватиIII [beɪs] заст.= bass III -
17 bean
[biːn]n1) бібkidney bean, French bean — квасо́ля
2) sl. голова́, довбе́шка3) sl. моне́та (особл. золота)not to have a bean — не ма́ти й ше́ляга
not worth a bean — копі́йки не ва́рте
••full of beans — 1) гаря́чий ( про коня) 2) жва́вий, енергі́йний; у підне́сеному на́строї
to give smb. beans розм. — 1) поби́ти, да́ти кому́сь до́бре 2) перемогти́ кого́сь ( у змаганні)
a hill of beans амер. — дрібни́ці
old bean sl. — старина́, дружи́ще
to spill the beans — 1) ви́дати секре́т, проговори́тися 2) розладна́ти (чиї́сь) пла́ни 3) потра́пити в біду́
every bean has its black присл. — і на со́нці є пля́ми
he found the bean in the cake — йому́ пощасти́ло
to know beans, to know how many beans make five — зна́ти що до чо́го; бу́ти собі́ на ду́мці
-
18 bender
['bendə]n1) sl. моне́та ва́ртістю 6 пе́нсів2) амер. гульня́, пия́ти́ка3) п'яни́ця -
19 chink
I [ʧɪŋk] nщі́ли́на, трі́щина, розко́линаII [ʧɪŋk] 1. n1) дзві́н, дзе́нькання, бряжча́ння2) тріскоті́ння; цокоті́ння3) sl. моне́ти, гро́ші2. vдзвені́ти, бряжча́ти, дзвя́кати, дзе́нькатиIII [ʧɪŋk] nприпа́док (на́пад) су́дорожного смі́ху -
20 coin
См. также в других словарях:
Моне — Моне, Клод Не следует путать с Эдуаром Мане. Клод Моне Клод Моне, фотография Надара, 1899. Имя при рожд … Википедия
Моне — (monet) Клод Оскар (1840, Париж – 1926, Живерни, Франция), французский художник, представитель импрессионизма. Родился в семье бакалейщика. Когда Моне было шесть лет, его семья переехала в Гавр, где произошла встреча будущего художника с Э.… … Художественная энциклопедия
Моне К. — Не следует путать с Эдуаром Мане. Клод Моне Клод Моне, фотография Надара, 1899. Имя при рождении: Claude Oscar Monet Дата рождения: 14 ноября 1840 … Википедия
Моне — Клод (Monet, Claude) 1840, Париж 1928, Живерни. Французский живописец, основоположник импрессионизма. Художественная одаренность Моне проявилась рано: еще учась в коллеже в Гавре, получил известность своими карикатурами. В 1858 встречается с… … Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика: Энциклопедия
Моне — (Monet) Клод Оскар (14.2.1840, Париж, 6.12.1926, Живерни, Нормандия), французский живописец пейзажист, один из основателей Импрессионизма. Учился у Э. Будена в Гавре (1858 59), в академии Сюиса (1859 60) и в мастерской Ш. Глейра (1862 63) … Большая советская энциклопедия
МОНЕ Клод — МОНЕ, КЛОД ОСКАР (Monet, Claude Oscar) (1840 1926), французский художник, один из основателей импрессионизма. Родился 14 ноября 1840 в Париже в семье бакалейщика. Через пять лет его семья переехала в Гавр. Около 1856 под руководством Луи Эжена… … Энциклопедия Кольера
Моне Клод — (Monet) (1840 1926), французский живописец. Представитель импрессионизма. Тонкие по колориту, напоённые светом и воздухом пейзажи; в 1890 х гг. стремился запечатлеть мимолётные состояния световоздушной среды в разное время дня (серии «Стога сена» … Энциклопедический словарь
Моне Клод Оскар — (Monet) (1840 1926), французский живописец. Один из главных создателей метода импрессионизма. Учился у Э. Будена, посещал академию Сюиса (185 60) и мастерскую Ш. Глейра (1862 63) в Париже. Испытал влияние К. Коро, Г. Курбе, Э. Мане.… … Художественная энциклопедия
Моне Клод Оскар — Моне (Monet) Клод Оскар (14.2.1840, Париж, 6.12.1926, Живерни, Нормандия), французский живописец пейзажист, один из основателей импрессионизма. Учился у Э. Будена в Гавре (1858 59), в академии Сюиса (1859 60) и в мастерской Ш. Глейра (1862 63) в… … Большая советская энциклопедия
МОНЕ (Monet) Клод — (1840 1926) французский живописец. Представитель импрессионизма. Тонкие по колориту, напоенные светом и воздухом пейзажи; в 1890 х гг. стремился запечатлеть мимолетные состояния свето воздушной среды в разное время дня (серии Стога сена , 1890 91 … Большой Энциклопедический словарь
Моне́тные сто́лбики — («Монетные столбики») неустойчивые агрегаты эритроцитов, по виду напоминающие столбики из монет; наблюдаются при полиглобулии, а также в консервированной крови при ее хранении … Медицинская энциклопедия