-
1 молитва
1) см. Моление 1;2) молитва (им. мн. молитви, р. молитов), моління за що, (зап.) о що, ум. молитовка, молитвочка. [Мерзенні молитви, ненавидне кадило (Куліш). От скінчилися відправи і останнюю молитву на колінах прошептали всі пустинники й черці (Франко)]. Заупокойная -ва - молитва задушна (по душі). -ва перед причастием - причасна молитва. Разрешительная -ва - прощальна молитва, (перед гробом) розгрішальна молитва, (напис. на бумажке) розгрішення (-ння). Учить -ве, подсказывать слова -вы (детям, уча их молиться) - молити, сов. помолити (дітей). [Почала молити дітей (Сл. Ум.). Ти, старий, хоч-би дитину богу помолив (Золотон.)]. Давать, дать -ву кому (напр. родильнице, младенцу) - молитвувати, обмолитвувати, змолитвувати, помолитвувати, (реже) молитвити, помолитвити кого (напр. породіллю, дитину) и що. [Змолитвуйте мені ножик, ім'я йому дайте (Рудан.)]. Испрошенный -ми - вимолений, (сщ.) вимоленець (-нця), вимоленка. Избавляться избавиться -вой от чего - вимолюватися, вимолитися, (о мног.) повимолюватися з чого; срв. Отмаливаться 2 (под Отмаливать). [Хоч скільки молися, з біди не вимолишся (Номис)].* * *рел.моли́тва -
2 Входная
молитва при вході. -
3 Молитвословие
молитва, молитвування, моління. -
4 очистительный
прочисний, очисний. [Спиртопрочисний завод]. -ная жертва, молитва - очисна жертва, -на молитва, жертва (молитва) очищення. -ное, мед. - проносне. -ные травы - см. Слабительные травы.* * *очи́щувальний; ( очистный) очисни́й -
5 горячий
гарячий, а теснее -1) жаркий (ум. жаркенький). [Гарячий борщ. Жарке вугілля]. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, доки тепле; хапай, дяче, поки гаряче; дери лико, поки час;2) (жаркий, жгучий) жаркий, (знойный) скварний, палкий, палючий. [День гарячий (жаркий, скварний). Сонце палке (палюче)]. Горячие слёзы - гарячі, палкі, пекучі, ревні сльози;3) (пылкий, воодушевленный) палкий, запальний, (вспыхивающий) палахливий, огненний, огнистий. [Огненний до роботи. Дика, палахлива натура (Винн.)]. Г-чий поцелуй, уста - палкий поцілунок, палкі вуста. Г-чие чувства, желания, речи, надежды и т. д. - палкі, запальні, гарячі почуття, бажання, розмови, надії і т. ин. Г-чий человек, патриот; -чее сердце - палкий, запальний чоловік, патріот; палке, запальне, гаряче серце. Г-чая молитва, мольба - ревна молитва, ревне благання. Г-чий, как огонь (человек, конь) - огненний, огнистий. Г-чий конь - баский, порський, ворозький (гал.) кінь. Г-чий человек (в деле, по внешности) - на ньому (аж) шкура горить (Г. Барв.). Г-чее время - гарячий час, палкий час, пильна година, прикротний час. По -чим следам - по теплому сліду. Г-чие напитки - хмільні (п'янючі) трунки (питва). В горячах, с горяча - з-опалу, згарячу, ззапалу. Становиться -чим - гарячіти. [На дворі гарячіє].* * *гаря́чий; (перен.: пламенный) палки́й; ( страстный) шпарки́й, завзяту́щий; диал. зага́рливийгоря́чая кровь у кого́ — гаря́ча кров у кого
горя́чие напи́тки — міцні́ напо́ї
по горя́чим следа́м, по горя́чему сле́ду — по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х, по те́плому слі́ду
-
6 напутствие
1) (действие) - а) виряджання, випроваджання; б) напучування; в) проваджання напутньою молитвою, читання напутнього. Срв. Напутствовать;2) (наставление) напучення и напутіння (-ння);3) (напутствие. молитва) напутня молитва, напуття (-ття), напутнє (-нього).* * *напу́ття, напу́тня пора́да, напу́тні побажа́ння, напу́тнє сло́во, напу́чення; напутіння -
7 отходная
відхідна (молитва), молитва на схід душі.* * *в знач. сущ. церк.відхідна́, -о́ї -
8 Запричастный
стих молитва) запричащальний (стих, молитва). -
9 достояние
добро и добре (р. -ого), власність (р. -ности), надбання, майно, скарб, (пожитки) худоба. [Рідне письменство тепер єдине добро у нашого народа. Благослови, боже, власність твою (Молитва). До Русько-Литовської держави стара Русь увійшла країною з деяким культурним надбанням і традиціями (Єфр.)].* * *1) надба́ння, здобу́ток, -тку, набу́ток, -тку; ( собственность) вла́сність, -ності; ( имущество) майно́, скарб, -у; ( добро) добро́всенаро́дное \достояние — всенаро́дне надба́ння (добро́), всенаро́дна вла́сність
2) перен. набу́ток, здобу́ток, надба́ння -
10 заупокойный
задушний, поминальний. [Задушна молитва]. -ное служение - задушна відправа; парастас (-су).* * *церк., перен.заупокі́йний -
11 молельщик
-щица молільник, молільниця, (редко) молець (-льця) (м. р.). [Теперечки вже ось півночи, а ми й лоба не перехрестили. Молільники! (Корол.). Який солдат, така і битва, який молець, така й молитва (Складка)].* * *церк.молі́льник -
12 отцовский
батьківський, отецький, о[ві]тців (-цева, -цеве), о[ві]тцівський. [Хата це ще батьківська. Приблудився та до отецького двору. Отецький син, отецька дитина. Отцева молитва]. -кое состояние, наследие - см. Отцовщина. По-отцовски - по-батьківському, по- отецькому.* * *ба́тьківський, оте́цький, отце́вий; ( отцов) ба́тьків, -кова, -кове, та́тів, -това, -тове -
13 поминальный
поминальний, задушний. [Поминальні дні. Задушна молитва]. -ная книжка (синодик) - см. Поминальник. -ные деньги - граматкові гроші (Чигир. п.). -ный обед - гарячий обід (Борз. п.). -ная суббота (Дмитриева) - пам'ятна, поминальна субота. Совершить -ные обряды - відпоминати кого.* * *церк.помина́льний -
14 приятный
приємний; любий, милий, солодкий, утішний, приязний; (угодный, нравный) угідний, уподібний, люб'язний. [Наче вітерець шелесне в листі, - такаи його була приємна й тиха мова (Г. Барв.). Романюки приємні люди (Кам'ян.). До любої праці любо й братися. Праця богові, як і молитва, мила (Самійл.). Що то за втішні та швидкі тії харківські молодиці (Стор.). За столом ведеться бесіда утішна (Федьк.). Буває, що з бідною приязніше шматок хліба з'їсти, ніж з багатою (Костом.)]. Не всё -ное полезно - не все приємне на користь. -ная погода - приємна погода. -ный вкус, запах, цвет, звук, голос - приємний смак, (за)пах, колір, звук, голос. -ное чувство - приємне, втішне, солодке почуття. -ные вести, новости - приємні, втішні вісті, новини. -ная беседа - приємна, люба, втішна розмова. -ная неожиданность - приємна, мила несподіванка. -ные мысли, воспоминания - приємні (втішні, солодкі) думки, спомини. -ный человек - приємна, мила людина. -ные моему сердцу люди - любі, милі моєму серцю люди, люб'язні мені люди. Кому что -но - кому що до вподоби (до любости, до любови), кому що вподібне. Считаю -ным долгом - за приємний (за милий) обов'язок, за приємну (за милу) повинність уважаю.* * *приє́мний; ( привлекательный) прива́бливий; ( милый) ми́лий -
15 проклятие
1) прокляття, кляття, клятьба, проклін (-кльону). [Нехай ляже прокляття на йому (Неч.-Лев.). Ой згадай про мене, здійми кляття з мене (Гатц.). Клятьба неправа звернеться на вас (Л. Укр.). Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклія у калюжі топить (Номис). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу, а те, то я сказав, прокльоном завершу (Самійл.)];2) церк. - см. Анафема. Наложить на кого -тие - накласти клятьбу (анафему) на кого. Предать кого -тию - виклясти кого, клятьбу виректи кому. Преданный -ти кем - виклятий від кого;3) (брань) проклін и прокльон (-льону), кльон (-ну). [Отут-то було плачу та прокльонів (Свидн.). Її кльони й прокльони (Мирн.)]. Слать -тия кому, осыпать -тиями кого - слати прокльони кому, кидати прокльони, прокльонами на кого.* * *1) прокляття́; ( брань) проклі́н, клятьба́, диал. кляття́2) в знач. межд. прокля́ття, [а, ] все зле та лихе́ -
16 Воскресен
воскресіння (молитва «Хай воскресне бог»). -
17 Отпустительный
відпускний, прощальний. [Відпускна (прощальна) молитва]. -ный грех - прощенний (відпущенний) гріх.
См. также в других словарях:
МОЛИТВА — МОЛИТВА (греч. ευχή, лат. oratio) обращение человека к Богу, богам, святым, ангелам, духам, персонифицированным природным силам, вообще Высшему Существу или его посредникам. Молитва является элементом религиозного культа и индивидуальной… … Философская энциклопедия
МОЛИТВА — Боги или безвластны, или же властны. Если они безвластны, то зачем ты молишься им? Если же они властны, то не лучше ли молиться о том, чтобы не бояться ничего, не желать ничего, не огорчаться ничем, нежели о наличности или отсутствии чего либо?… … Сводная энциклопедия афоризмов
молитва — Моление, мольба, молитвословие, молебен, молебствие, прошение, славосло вие, песнопение (повечерие, полунощница, ектения, кафизма, стихира, Богородичен, прокимен, паремия, лития, шестопсалмие, полиелей, тропарь, антифон, канон, ирмос). Теплая… … Словарь синонимов
молитва — бессловная (П.Соловьева); благостная (И.Аксаков, Фруг); восторженная (Потехин); горячая (Голен. Кутузов); жаркая (Фруг); кроткая (Фруг); немая (Андреев); пламенная (А.Измайлов); святая (Блок, Полежаев, К.Р.); сладкая (Потехин, Сологуб);… … Словарь эпитетов
молитва — МОЛИТВА, высок. моление … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Молитва — Молитва ♦ Prière Беседа с Богом, обычно в виде просьбы. Спрашивается, зачем говорить с Богом, если он и так все знает? И зачем просить его о чем то, если он лучше нас знает, что нам надо? Молчание выглядит намного достойнее, а по… … Философский словарь Спонвиля
МОЛИТВА — 1) обращение верующего к божеству.2) Канонизированный текст обращения … Большой Энциклопедический словарь
МОЛИТВА — МОЛИТВА, молитвы, жен. 1. Действие по гл. молиться. Итти на молитву. 2. Канонический словесный текст, произносимый верующими при обращении к их богу. Читать молитву. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
МОЛИТВА — МОЛИТВА, ы, жен. 1. В религии: установленный канонический текст, произносимый при обращении к Богу, к святым. Читать молитву. Молитвы «Верую», «Отче наш». 2. Моление, обращённое к Богу, к святым. Благодарственная м. М. покаяние. • Стоять на… … Толковый словарь Ожегова
МОЛИТВА — англ. prayer; нем. Gebet. 1. Обращение к объекту поклонения (Богу, святым, сверхъестественным силам), неотъемлемая часть ритуала. 2. Канонизированный текст обращения к божеству. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 … Энциклопедия социологии
Молитва — У этого термина существуют и другие значения, см. Молитва (значения). Молящаяся Мария Магдалина Ари Шеффер (1795 1858) … Википедия
