Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мой+милый+друг

  • 1 милый

    прлг.
    I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.
    II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;
    2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!
    3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).
    II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.
    * * *
    1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний
    2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > милый

  • 2 друг

    I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.
    II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.
    * * *
    I сущ.
    друг; при́ятель, -ля, ( о женщине) при́ятелька; друзя́ка

    друзья́ — мн. дру́зі, -зів

    любе́зный \друг — (в обращении - зват.) лю́бий дру́же

    II

    друг дру́га — оди́н о́дного, одна́ о́дну, одно́ о́дне, (мног.) одні́ о́дних

    друг за дру́га — оди́н за о́дного, одна́ за о́дну, одно́ за о́дне, (мног.) одні́ за о́дних

    Русско-украинский словарь > друг

  • 3 мой

    мест. прит.
    I. мій (ж. моя, ср. моє; р. м.-ср. мого, диал. мойого, моєго, ж. моєї, (редко) диал. мої и меї; д. м.-ср. моєму, диал. мойому, мойму, мому, ж. моїй; в. м. мій (о неодуш.) и мого (об одушевл.), ж. мою, ср. моє; тв. м.-ср. моїм, ж. моєю, (редко) диал. мою; пр. м.-ср. на моєму, на моїм, диал. на мойму, на мому, ж. на моїй; мн. ч. одинаково для всех р.: им. мої, р. моїх, д. моїм, в. мої (о неодуш., иногда и одуш.) и моїх (об одуш.), тв. моїми, пр. на моїх). [Привітай же, моя ненько, моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину! (Шевч.)]. По-моему, нрч. - по-моєму, як на мене; (по моему мнению) на мою гадку (думку). По -му вышло - на моє вийшло. [А воно таки на моє вийшло (Мова)].
    II. Мой - см. Мыть.
    * * *
    мест.
    мій, род. п. мого́ (ж. моя́, род. п. моє́ї, с. моє́, род. п. мого́)

    Русско-украинский словарь > мой

  • 4 Мил-сердечный друг

    серцю любий (милий) друг (-га).

    Русско-украинский словарь > Мил-сердечный друг

  • 5 дорогой

    дорогий (ум. дорогенький, дорогесенький); (ценный) коштовний. [Дорогий друже! Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)]. (Срв. ст. дорожчий и дорогший). Крайне, непомерно дорогой - дороженний. [Продати-б - не куплять таку дороженну (Крим.)]. Дорогая вещь - дорога річ, коштовня. Дорогой в высшей степени - дорогісінький, дорогесенький. [Моя й матінко, моя й дорогісінька. Моя пораднице дорогесенька].
    * * *
    I дор`огой
    нареч.
    доро́гою, по доро́зі, у доро́зі
    II дорог`ой
    дороги́й; ( ценный) кошто́вний; (милый, любимый) лю́бий

    \дорогой друг! — лю́бий (дороги́й) дру́же!

    дорого́й цено́й — перен. дорого́ю ціно́ю

    Русско-украинский словарь > дорогой

  • 6 любезный

    и -зен
    1) (в обхождении) ласкавий, приязний, прихильний, привітний, люб'язний, (вежливый) увічливий, чемний, ґречний. [Слова твої ласкавії, а чортова думка (Пісня). Він для мене буде, мабуть, увічливіший, ніж ви (Крим.). Бувай же здоров, ґречний молодче! (Чуб. III)]. Будь так -зен - будь такий добрий, будь ласкав, будь ласка. Будьте -ны - будьте добрі, ласкаві, зробіть ласку, якщо ваша ласка, будь (ваша) ласка, спасибі вам. [Дайте, спасибі вам, книжку почитати (Звин.)]. Он был очень -зен со мною - він до мене був дуже ласкавий (привітний, ґречний). Вы очень -зны - ви вельми (дуже) ласкаві. -ная хозяйка - гостинна (увічлива, ласкава, привітна) господиня;
    2) (дорогой, милый) любий, милий, коханий, дорогий. [Вона мені люба, вона мені мила (Пісня). Ляхам своїм коханим розказуйте, а не мені (Куліш)]. -ный друг, брат! - любий (дорогий, коханий) друже, брате! - ное отечество - люба (мила) батьківщина. -ный читатель! - читальнику ласкавий! Послушай-ка, -ный! - слухайте-но, земляче, чоловіче (добрий)! Скажи-ка, -ная! - скажіть- бо, молодице (молодичко), дівчино! Эй ты, -ный!- агов, земляче! гей, добрий чоловіче!
    * * *
    1) люб'я́зний, ласка́вий
    2) (милый, дорогой) лю́бий, ми́лий, дороги́й
    3) (в знач. сущ.: возлюбленный) лю́бий, -ого, ми́лий, коха́ний; ( в обращении) го́луб

    Русско-украинский словарь > любезный

  • 7 барствовать

    панувати, паніти. [Одні паніють на світі, другі бідують].
    * * *
    панува́ти

    Русско-украинский словарь > барствовать

  • 8 благоверный

    1) благовірний, правовірний;
    2) (как эпитет, даваемый супругами друг другу) старий, стара, мій, моя.
    * * *
    1) прил. благові́рний
    2) в знач. сущ. благові́рний, -ого, стари́й, -ого; мій, род. п. мого́

    Русско-украинский словарь > благоверный

  • 9 Бог

    біг (р. бога), бог, (ласкат.) боженько; (детск.) - бозя, бозінька; прит. прил. - богівський, богів. [Богівська мова = язык богов, т.-е. поэзия, поэтич. речь]. Быть -гом - богувати. Бог в помощь, бог на помощь, помогай бог - боже поможи, боже помагай, помагай-біг, помагай-бі, магай-біг, магай-бі. Бог весть (знает) - бозна, бог відь. Бог весть (знает) - бозна що. Бог даст (отказ) - дасть біг, біг-ма. Дай бог - дай боже. Дай б. чтоб - бодай. [Бодай тобі добра не було!]. Дай бог здоровья кому - поздоров боже (кого), дай боже здоров'я (кому). Дай бог ему успеть, успеха - щасти йому боже. Боже мой - боже мій, боже світе, боже свідче. О боже мой - о боже мій, ой леле мій, ой лелечко мій. Бог вам судья - бі[о]г вас розсудить. Призывать бога в свидетели - богом свідчитися. Ей-богу - їй-бо, їй богу, єй-богу, єй-же богу, бігме, далебі, далебіг, присяй богу (из «присягаю богу»). Сохрани бог, оборони бог, упаси бог, избавь бог - крий боже, боронь боже, ховай боже, бо-храни, хай бог (господь) милує. Помилуй бог - пожалься боже. Если богу угодно - коли воля божа. Как богу угодно - дійся божа воля. Ради бога -
    1) бога ради;
    2) на бога, пробі [Кричить пробі]. Благодарение, благодаря богу - дяка богові, дякувати богові. Слава богу - хвалити бога. Чем бог послал - що бог дав. Бог знает, когда это и было - коли вже те в бога і діялося.
    * * *
    рел.

    Русско-украинский словарь > Бог

  • 10 бог

    біг (р. бога), бог, (ласкат.) боженько; (детск.) - бозя, бозінька; прит. прил. - богівський, богів. [Богівська мова = язык богов, т.-е. поэзия, поэтич. речь]. Быть -гом - богувати. Бог в помощь, бог на помощь, помогай бог - боже поможи, боже помагай, помагай-біг, помагай-бі, магай-біг, магай-бі. Бог весть (знает) - бозна, бог відь. Бог весть (знает) - бозна що. Бог даст (отказ) - дасть біг, біг-ма. Дай бог - дай боже. Дай б. чтоб - бодай. [Бодай тобі добра не було!]. Дай бог здоровья кому - поздоров боже (кого), дай боже здоров'я (кому). Дай бог ему успеть, успеха - щасти йому боже. Боже мой - боже мій, боже світе, боже свідче. О боже мой - о боже мій, ой леле мій, ой лелечко мій. Бог вам судья - бі[о]г вас розсудить. Призывать бога в свидетели - богом свідчитися. Ей-богу - їй-бо, їй богу, єй-богу, єй-же богу, бігме, далебі, далебіг, присяй богу (из «присягаю богу»). Сохрани бог, оборони бог, упаси бог, избавь бог - крий боже, боронь боже, ховай боже, бо-храни, хай бог (господь) милує. Помилуй бог - пожалься боже. Если богу угодно - коли воля божа. Как богу угодно - дійся божа воля. Ради бога -
    1) бога ради;
    2) на бога, пробі [Кричить пробі]. Благодарение, благодаря богу - дяка богові, дякувати богові. Слава богу - хвалити бога. Чем бог послал - що бог дав. Бог знает, когда это и было - коли вже те в бога і діялося.
    * * *

    \бог войны — війни( артилерія); біг

    Русско-украинский словарь > бог

  • 11 бодаться

    1) би́тися, бу́цатися, бу́цкатися; коло́тися [рога́ми]
    2) ( бодать друг друга) би́ти одно́ (одне́) о́дного, би́тися, бу́цати (бу́цкати) одно́ (одне́) о́дного, бу́цатися, бу́цкатися; коло́ти [рога́ми] одно́ (одне́) о́дного, коло́тися [рога́ми]

    Русско-украинский словарь > бодаться

  • 12 бороться

    1) змагатися з ким-чим (или проти кого) за що, боротися з ким, чим, войд(т)уватися з ким, борікатися з ким, (стойко) обстоювати за що. [Почали змагатися з великими панами і таки побороли їх. Кожна партія змагається за певну ідею. Неминучий історичний процес розвитку, проти якого змагатися дарма (Єфр.). З турками войтувалися. Войдується з стихіями (Кул.). Обстоюючи за права віри, наші прадіди боролись разом і за права рідної національности (Єфр.)];
    2) (шутя, играя) боротися, борушкатися, борю[і]катися.
    * * *
    боро́тися; ( друг с другом) борюка́тися, у ру́чки бра́тися; ( состязаться) змага́тися

    Русско-украинский словарь > бороться

  • 13 брызгаться

    пи[о]рскатися, бризкатися.
    * * *
    1) бри́зкатися, бри́зкати; при́скати, пи́рскати, по́рскати, чви́ркати; ляпати; хлю́патися, хлю́пати
    2) ( брызгать друг на друга) бри́зкатися; ( плескаться) хлю́патися

    Русско-украинский словарь > брызгаться

  • 14 брыкаться

    несов.; сов. - брыкн`уться
    1) ( брыкать) брика́тися, брикну́тися, брика́ти, брикну́ти; хвицатися, хвицну́тися; виха́тися, вихну́тися
    2) (несов.: брыкать друг друга) брика́ти, брика́тися; хвица́ти, хвица́тися, виха́ти, виха́тися

    Русско-украинский словарь > брыкаться

  • 15 взгляд

    1) погляд, (зрение) зір (р. зору), (наружн. вид) позір (р. позору). Человек с весёл. взглядом - веселого погляду (М. Вовч.). С недобрым взглядом - звірогляд. На взгляд - на око, на погляд, на позір, як глянути. Встретились взглядами - вони ззирнулися, очі їх ззирнулися (Грінч.). Окинуть, охватить взглядом что - скинути, зглянути оком, зирнути по чому. [Зирнув по хаті]. Окидывать, окинуть, обводить, обвести взглядом многое - озирати, (сов.) озирнути, обвести, зглядіти оком, перебігти очима, перезріти (гал.). Привлекать взгляд - брати очі, вбирати в себе очі. Проникать, проникнуть -дом - прозирати, прозирнути кого, проглядати, -ся, проглянути, -ся, продивлятися, продивитися в кім, протиснути погляд (Франко). Смерить -дом - обміряти поглядом, очима. Встретиться с чьим -дом - спасти очима на кого. [Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду = с его взглядом встречаюсь глазами (М. Вовч.)]. Устремить взгляд - уп'ястися очима, втопити очі (Неч.-Лев.). На мой, ваш взгляд - на мої, ваші очі, на мій, ваш погляд. [На ваші очі - бур'ян, а на мої - чудові квіточки (Неч.-Лев.)]. Бросить взгляд - см. Взглянуть;
    2) взгляд (мнение) - погляд, гадка, думка, переконання. На мой, его взгляд - з погляду мого (його), (як) на мій (його) погляд, як на мене (на його), по моєму, по його; на мою (на його) думку (гадку). Вырабатывать -ды - доходити до поглядів. Не соглашаться с чьими -дами - не згоджуватися з чиїмись поглядами, (описат.) не туди дивитися. Высказывать свой взгляд - давати свій суд, висловлювати свою думку (погляд).
    * * *
    1) по́гляд, -у; ( взор) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́ру

    броса́ть, бро́сить (кида́ть, ки́нуть) \взгляд на кого́-что — позира́ти (пози́ркувати, зи́ркати), зи́ркнути (зирну́ти) [о́ком, очи́ма] на ко́го-що, ки́дати, ки́нути (скида́ти, скину́ти) о́ком (очи́ма, по́гляд, по́глядом) на ко́го-що, бли́мати (побли́мувати), бли́мнути [очи́ма, о́ком, зо́ром] на ко́го-що

    на \взгляд — ( судя по виду) на ви́гляд; на по́гляд; диал. на позі́р

    2) (перен.: воззрение) по́гляд, перекона́ння; ( мнение) ду́мка, га́дка

    на мой \взгляд — [як] на мій по́гляд, як на ме́не, на мою́ ду́мку (га́дку), по-мо́єму

    Русско-украинский словарь > взгляд

  • 16 взглядывать

    взглянуть поглядати, поглянути, глянути, споглядати, споглянути, (с)позирати, (с)позирнути. В. быстро - зиркати, зиркнути, зводити (звести) очі, скидати (скинути) очі (очима) на кого, скидати, скинути, закидати, закинути погляд, поглядом на кого, (сов.) вергнути, метнути, стрельнути, бликнути, глипнути очима. В. искоса, недовольно - поглядати, глянути скрива, зизом. В. исподлобья - поглядати, (сов.) (по)глянути и т. д. з- під лоба, сторч. В. друг на друга - скидатися, скинутися очима, поглядати, (поглянути) між собою, ззиратися, ззирнутися.
    * * *
    несов.; сов. - взглян`уть
    1) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, погляда́ти, погля́нути, сов. згля́нути; ( посматривать) зи́ркати и позира́ти, зи́ркнути и зирну́ти, спогляда́ти, спогля́нути
    2) (перен.: обращать внимание) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, сов. погля́нути

    Русско-украинский словарь > взглядывать

  • 17 взъедаться

    взъесться уїдатися, уїстися на кого, в кого, завзятися, напомогтися, напосістися на кого. В. друг на друга - заїдатися (між собою), заїстися. [Уже він на кого в'їсться, тому добра не буде (Крим.). Як напомоглися - тричі вигонили на тижні. Заїлися один на одного, як пси на перелазі].
    * * *
    несов.; сов. - взъ`есться
    уїда́тися, уї́стися; напосіда́тися, напосі́стися, сов. завзя́тися, заповзя́тися; ( напускаться) напуска́тися, напусти́тися

    Русско-украинский словарь > взъедаться

  • 18 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 19 возвращать

    возвратить
    1) вертати кого до чого, що, вернути [Вернути полонених до рідного краю. Минулого не вернеш. Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає], повертати кого до чого, що кому, повернути [І хто зна, коли мене поверне до своєї господи (Лев.). Права вам давні повертає (Руд.)], завертати, звертати, завернути кого, що кому [Звертаю вам сей документ (Франко). Хочуть пани завернути старий лад], привертати, привернути кого до чого (к чему), кому що [Потроху знов привертає вас до кріпацтва (Крим.). Назад до життя привернув (Сл. Грінч.). Приверни мені знов дитячі дні (Крим.)]. -щать, -тить при помощи колдовства к прежнему состоянию - відвертати, відвернути, відроблювати, відробляти, відробити. -щать, -тить, забраковавши что-н. сделанное, купленное по заказу, просьбе - прикидати що кому, прикинути [Не так пошиєш, - грошей не заплатять, а прикинуть тобі твоє шитво];
    2) (отдавать назад полученное) вертати, вернути що кому [Верну вам усенькі ваші трати (Крим.). Вернути борг], повертати, повернути що кому [Швидко зможу вам усе ваше повернути (Крим.)], завертати, звертати, звернути що кому [Заверну все твоє]. В-тить друг другу обратно вещи, которыми раньше поменялись - розмінятися [Поміняймось!.. Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місці].
    * * *
    несов.; сов. - возврат`ить
    поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; (заставлять возвращаться) заверта́ти, заверну́ти; несов., фольк. вороча́ти

    Русско-украинский словарь > возвращать

  • 20 возле

    біля (побіля) кого, чого, коло кого, чого, край (покрай, окрай) кого, чого, близько кого, чого, при кому, чому, коло боку у кого, чийого; (рядом) обік (обіч, побік, побіч) кого, чого, попліч кого, поруч кого, сумежно з чим, уряд за чим [Оце сидить він бувало у другій кімнаті, уряд за тією, де вчаться школярі (Еварн.)], по(у)з кого. [Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка]. Возле дверей - одвір. Проходить возле кого, чего - іти проз кого, що. [Іде проз нашу хату. Ішов проз нас і не вклонивсь].
    * * *
    1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля; ( поблизости) поблизу́
    2) предл. с род. п. ко́ло, бі́ля (кого-чого); ( подле) побі́ля, край, о́край (кого-чого); ( рядом) поряд, по́руч (кого-чого); (у чего-л.) під, по́під (чим), при, по́при (кому-чому); ( обок) обі́ч, по́біч, обі́к (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > возле

См. также в других словарях:

  • МИЛЫЙ — МИЛЫЙ, милая, милое; мил, мила, мило, милы (с оттенком ласки, интимности). 1. Славный, хороший, симпатичный. Милый человек. Очень милая женщина. Удивительно милый ребенок. Очень мило с вашей стороны. Очень мило (нареч.) провели время. 2. Приятный …   Толковый словарь Ушакова

  • МИЛЫЙ — МИЛЫЙ, любезный, любый, любимый, любви достойный; дорогой, желанный; привлекательный, заставляющий себя любить; приятный на вид, хорошенький: нежный, кроткий, любовный; баженый, моленый; грациозный, обаятельный в обращении. Милый мне человек,… …   Толковый словарь Даля

  • милый — Дорогой, желанный, любезный, любый, ненаглядный, родимый, сердечный, болезный, золотой, приятный, лакомый. Сыночек один, как синь порох в глазу. Он такой милашка. Он душа человек. Ср. . .. См. ласковый …   Словарь синонимов

  • Мой ручной монстр (мультфильм) — Мой ручной монстр My Pet Monster Кадр из My Pet Monster …   Википедия

  • Мой ручной монстр — My Pet Monster (англ.) Petit monster (фр.) Мой домашний дракон (офиц. рус.) Жанры семейный, комедия …   Википедия

  • милый — I. МИЛЫЙ ая, ое; мил, а, о; милы и милы; милейший. 1. Располагающий к себе; славный, хороший (о человеке). М. человек. М ые люди. М ые соседи. // Приятный на вид, привлекательный (о человеке, животном). М ая девушка. М. котёнок. // только кратк.… …   Энциклопедический словарь

  • милый — I ая, ое; мил, а/, о; ми/лы и милы/; миле/йший см. тж. мило, вот мило!, за милую душу, милое дело 1) а) Располагающий к себе; славный, хороший (о человеке) …   Словарь многих выражений

  • Дом, милый дом (телесериал) — Дом, милый дом: мой отец, его друг, его бывший и я Trautes Heim: Mein Vater, sein Freund, sein(e) Ex und ich …   Википедия

  • Жуковский, Василий Андреевич — — знаменитый поэт. ?. ДЕТСТВО (1783—1797) Год рождения Жуковского определяется его биографами различно. Однако, несмотря на свидетельства П. А. Плетнева и Я. К. Грота, указывающих на рождение Ж. в 1784 г., нужно считать, как и сам Ж.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Пушкин Александр Сергеевич — (1799 1837) Российский поэт, писатель. Афоризмы, цитаты Пушкин Александр Сергеевич. Биография • Презирать суд людей нетрудно, презирать суд собственный невозможно. • Злословие даже без доказательств оставляет поти вечные следы. • Критики… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Кука (певица) — Кука Основная информация Полное имя Кукарская Елена Сергеевна Дата рождения …   Википедия

Книги

  • Мой милый враг, Брокуэй К.. Истории великой любви начинаются по-разному. Иногда — с забавной I переписки, которую ведут знаменитый авантюрист Эйвери Торн и очаровательная, независимая ЛилианБид. Истории великой любви… Подробнее  Купить за 130 руб
  • Осенние цветы, Александр Куприн. «Мой милый, сердитый друг! Я потому пишу – сердитый, что заранее воображаю себе: сначала ваше изумление, а потом негодование, когда вы получите это письмо и узна́етеиз него, что я не сдержала… Подробнее  Купить за 59 руб аудиокнига
  • Пламя моей души. Стихи и рассказы, Ассоль. Привет, мой милый друг. Вот мы и встретились снова. Надеюсь, ты простишь мне это долгое отсутствие? У меня есть много новых историй, которые хочется побыстрее рассказать. Что же, готов… Подробнее  Купить за 40 руб электронная книга
Другие книги по запросу «мой+милый+друг» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»