можливості

n слушна нагода; сприятливі можливості

- equitable opportunities рівні можливості

- reasonable opportunity слушна можливість

- trade opportunities можливості торгівлі

- vast opportunities величезні можливості

- opportunities for smth. можливості для чогось

- opportunities of smth. можливості чогось

- to afford an opportunity (на)дати можливість

- to avoid an opportunity не скористатись можливістю

- to create an opportunity створити можливість

- to make an opportunity (на)дати можливість

- to offer an opportunity (на)дати можливість

- to provide equitable opportunities надати рівні можливості

- to take the opportunity скористатися можливістю

- at first opportunity при першій сприятливій нагоді/ зручному випадку

МОЖЛИВІСТЬ і ДІЙСНІСТЬ - категорії, які характеризують актуальну даність буття у єдності з перспективами зміни його форм існування, а також сам процес цих змін. Дійсність - це реалізована можливість, у широкому розумінні - сукупність усіх реалізованих можливостей. Вона постає як закономірне здійснення сутності, а тому виступає як необхідність, форма якої, однак, не є фатальною. Можливість - це сукупність реальних умов і тенденцій, які за певних детермінуючих дій здатні породити відповідну їм дійсність. У давньогрецьк. філософії елеати та мегарці заперечували реальність можливого, вважаючи єдино можливим лише дійсне. Парменід вважав буття тотожним дійсності, оскільки "лише буття є, а небуття немає". У той же час стародавні греки використовували багатозначне поняття "ще-небуття" (ме он), котрим, фактично, вводили ідею можливості. Суперечливим меонічним статусом наділяли, зокрема, матерію Аристотель іАвгустин. Специфічний характер можливості відбиває поняття "вже-не-буття", що його у XX ст. застосовує Гайдеггер. Представники механістичного матеріалізму XVII - XVIII ст. абсолютизували дійсність, ототожнюючи її із всезагальною механічною необхідністю, а можливість - з випадковістю. Міркування Ляйбніца про можливі світи, хоч і привели до згортання пізнавальних варіацій на користь "найкращого із світів", вплинули на розробку логіки. У XX ст. вагомі здобутки у цьому напрямі пов'язані з іменами Рассела, Хінтики, Крипке. Аналіз питання еволюцій можливого і дійсного виводить на низку проблем, пов'язаних із розвитком, становленням, деградацією, оновленням, самоорганізацією, актуалізацією тощо. Це дозволяє розрізняти абстрактні (формальні) можливості - такі, що можуть перетворитися у дійсність, але не мають усіх необхідних для цього умов, і конкретні (реальні) - які мають об'єктивні умови для безпосереднього втілення у дійсність. Аристотель пов'язував питання переходу можливості у дійсність з рухом від потенції до акту (див. акт і потенція). У формальній логіці поняття М. і Д. застосовуються як засадничі в теорії модальності.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.

1) утворює пpикм. зі значенням можливості здійснення від перехідних дієслів

2) зустрічається в пpикм.; лaт. походження зі значенням можливості (або неможливості) здійснення (- ible)

3) зустрічається в пpикм. різного значення, не пов'язаних з ідеєю можливості здійснення (- ible)

1) можливість; імовірність

2) тж pl перспективи, види на майбутнє, можливості

* * *

1) можливість, імовірність

2) pl можливості, перспективи, плани на майбутнє

1) перспектива, вид (в кінці алеї тощо)

2) алея, просіка

3) перен. низка (спогадів)

4) pl перен. перспективи, можливості, види (на майбутнє)

* * *

1) перспектива, вид, що відкривається (наприкінці алеї, анфілади); а vista of the church spіre between the trees шпиль церкви у просвіті між деревами

2) алея; просіка; boundary vista топ. просіка, що служить межею земельних ділянок; a long vista of beech trees довга букова алея; to cut а vista through a coppіce зробити просіку через гай

3) низка ( спогадів); the vistas of bygone tіmes низка минулих днів; vistas of memory низка спогадів; перспективи, можливості, плани ( на майбутнє); to open up new vistas відкривати нові перспективи /обрії, можливості/

1) утворює пpикм. зі значенням можливості здійснення від перехідних дієслів

2) зустрічається в пpикм.; лaт. походження зі значенням можливості (або неможливості) здійснення (- ible)

3) зустрічається в пpикм. різного значення, не пов'язаних з ідеєю можливості здійснення (- ible)

Вайтгед, Алфред Норт (1861, Ремсгейт - 1947) - англ. філософ, логік, математик, засновник логіцистичної школи у філософії математики. Навчався у Кембриджі (Триніті Коледж). Член Королівського наукового тов-ва (від 1903 р.), куди був запрошений завдяки розробкам у галузі загальної алгебри. Результатом десятилітньої співпраці В. з його студентом Расселом було фундаментальне дослідження основ математики й математичної логіки. У 1924 - 1947 рр. В. - проф. філософії Гарвардського ун-ту (США), займається переважно філософською метафізикою. Виокремлюють три періоди у творчості В.: перший період присвячений проблемам логіки й математики, другий - проблемам філософи науки, третій - онтологічному обґрунтуванню філософії науки на засадах розробленої ним філософської метафізики. Спираючись на синтез пізнавальних принципів різноманітних наук, В. створив власну організмічну теорію, або "філософію організму". Згідно з нею, суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані одне з одним і з Всесвітом в органічній єдності. З одного боку, цей органіцизм заперечує "просту локалізацію" окремих наук, яка ґрунтується на переконанні про "незалежну індивідуальність кожного шматка матерії". Найбільш очевидно ця локалізація здійснювалась класичною фізикою з її механіцизмом та застосуванням абстракцій абсолютного простору і часу. З іншого боку, метафізичному атомізмові В. протиставляє концепцію "актуальних сутностей", невіддільну від доктрини внутрішніх відношень З. гідно з останньою, члени відношення і самі відношення в конкретному факті завжди взаємно пов'язані. У "філософії організму" В. певною мірою наявний синтез платонівсько-аристотелівської традиції (універсалізм "вічних об'єктів") та класичного англ. емпіризму ("досвід" і "відчуття" як атрибути суб'єктивності). "Філософія організму" спирається на ряд засадничих принципів. "Онтологічний принцип" виражає нередукованість факту до поняття дійсності - до того, що завжди має характер об'єкта, або мислимого буття. "Принцип процесу" вказує на те, що реальність є становленням. "Принцип відносності" - на те, що будьяка об'єктивність є можливістю для становлення, перетворення можливості у дійсність. "Реформований суб'єктивістський принцип" розкриває природу становлення як суб'єктивної єдності, яка вбирає у себе об'єктивну даність. Цей акт асимілізації об'єктивних даних і "стягування" їх у суб'єктивну єдність "досвіду" позначається спеціальним терміном - "охоплення", синонімом якого часто виступає "відчуття". Останнє може бути двох типів - "фізичне", якщо його об'єктом є стійкий елемент дійсності, або "концептуальне", якщо воно спрямоване на "вічні об'єкти". "Вічні об'єкти", подібно до "категорій існування", згідно з В., є формами визначеності досвіду. Вони поєднують як потенційність просторової протяжності, так і довічну природу Бога. У Всесвіті існує невпинне прагнення до інтенсифікації відчуттів і творчого самоздійснення, і Бог є його найвищим джерелом. Процес суб'єктивного становлення безперервний і нескінченний: кожна актуальна подія є не лише переходом від можливості до дійсності, а й переходом від дійсності до можливості. Тривалість процесу становлення забезпечується спадкоємністю "вічних об'єктів", які переходять від однієї суб'єктивної єдності до іншої та створюють структурну визначеність, необхідну для науки.

[br]

Осн. тв.: "Principia mathematica", у співавт. У 3 т. (1910); "Поняттяприроди" (1920); "Наука і сучасний світ" (1926); "Процес і реальність. Нариси з космології" (1929); "Пригоди ідей" (1933) та ін.

ЛОГІКА МОДАЛЬНА - розділ логіки, в якому вивчають міркування з модальностями "необхідності", "дійсності", "можливості", "випадковості" тощо. За видом модальностей розрізняють логіку алетичних модальностей, деонтичну логіку, індуктивну логіку, логіку часу тощо. Першу спробу побудувати Л.м. зробив Аристотель. З розвитком сучасної логіки було побудовано ряд систем Л.м. (Лукасевич, Льюїс, Вригт). Розвиток Л.м. був спричинений труднощами, з якими стикнулася класична логіка при дослідженні як власне логічних проблем, зокрема природи логічного слідування, так і проблем наукового пізнання, зокрема підтвердження гіпотез. Побудова Л.м. значно розширила можливості логіки як науки. За допомогою Л.м. можна вивчати не тільки логічні аспекти поняття необхідності, можливості, індукції, а й деякі аспекти причинно-наслідкових зв'язків (див. причинність), простору і часу, вірогідності, структуру дії і взаємодії.

- eliminate a competitor

марк., рек., збут n маркетинг; організація збуту; реалізація; збут; система збуту; торгівля; a маркетинговий; збутовий

система організації підприємницької діяльності, що орієнтується на врахування вимог ринку та активний вплив на попит з метою розширення збуту товарів; ♦ на організаційному рівні маркетинг охоплює великий спектр діяльності, пов'язаний з рекламуванням (advertising¹), стимулюванням збуту (promotion¹), плануванням (planning), стимулюванням сфери торгівлі (merchandising), реалізацією (sales¹) товарів чи послуг, їх популяризацією (publicity¹) тощо

═════════■═════════

agricultural marketing сільськогосподарський маркетинг • маркетинг сільськогосподарської продукції; brand — маркетинг товарної марки; competitive marketing конкурентний маркетинг • маркетинг конкурентів; concentrated marketing концентрований маркетинг; consumer marketing маркетинг на споживчому ринку; consumer-orientated marketing маркетинг з орієнтацією на споживача; cooperative marketing спільний маркетинг • збут через систему кооперативів; corporate marketing маркетинг корпорацій • корпоративний маркетинг; counteractive marketing протидіючий маркетинг; data-driven marketing маркетинг, керований потоком даних; direct marketing прямий маркетинг • збут без посередників; domestic marketing маркетинг на внутрішньому ринку; domicile marketing маркетинг житла; electronic marketing електронний маркетинг; export marketing маркетинг експорту; foreign marketing маркетинг на закордонних ринках; full-scale marketing повномас-штабний маркетинг; generic marketing маркетинг немарочних товарів; global marketing; industrial marketing промисловий маркетинг; innovative marketing новаторський маркетинг; integrated marketing інтегрований маркетинг; international marketing міжнародний маркетинг; joint marketing спільний маркетинг; local marketing маркетинг на місцевому рівні; mass marketing масовий маркетинг; media marketing маркетинг засобів поширення інформації • маркетинг засобів реклами; multistep marketing багатоступеневий маркетинг; national marketing загальнонаціональний маркетинг; niche marketing; non-profit marketing маркетинг некомерційних організацій • маркетинг у сфері некомерційної діяльності; one-step marketing одноступеневий маркетинг; political marketing політичний маркетинг; product marketing товарний маркетинг; product-differentiated marketing товарно диференційований маркетинг; publishing marketing маркетинг видавничої діяльності • книжковий ринок • видавничий маркетинг; regional marketing місцевий маркетинг • регіональний збут • маркетинг регіонального масштабу; retail marketing роздрібний маркетинг • маркетинг у сфері роздрібної торгівлі; scientific marketing науковий маркетинг; service marketing маркетинг послуг; social marketing суспільний маркетинг; target marketing цільовий маркетинг; test marketing пробний маркетинг; video marketing відеомаркетинг; world marketing всесвітній маркетинг • маркетинг у світовому масштабі

═════════□═════════

marketing activities діяльність у галузі маркетингу • маркетингова діяльність; marketing agreement угода про збут продукції; marketing analysis аналіз збуту; marketing association збутова асоціація; marketing audit перевірка збуту • ревізія збуту; marketing board рада з маркетингу; marketing budget бюджет маркетингу • маркетинговий бюджет; marketing campaign кампанія організації й стимулювання збуту; marketing cartel картель у сфері збуту продукції; marketing competition конкуренція за ринки збуту; marketing concept маркетингове поняття; marketing contribution сприяння збуту продукції; marketing contol регулювання збуту • керування маркетингом; marketing cooperative збутовий кооператив; marketing costs витрати збуту • маркетингові витрати; marketing department комерційний відділ • відділ збуту; marketing director директор відділу збуту • завідувач відділу збуту; marketing effort маркетинговий захід • захід у сфері організації і стимулювання збуту; marketing environment маркетингове середовище; marketing executive спеціаліст у галузі маркетингу; marketing exhibition торговельна виставка; marketing expenses витрати збуту; marketing information system система маркетингової інформації; marketing manager завідувач відділу збуту; marketing method метод збуту продукції; marketing mix; marketing organization збутова організація; marketing plan план збуту продукції; marketing policy політика в галузі збуту • стратегія в галузі збуту; marketing possibilities можливості маркетингу • можливості збуту; marketing potential сподівана реалізація • потенціал маркетингу; marketing practice методика маркетингу; marketing purpose мета маркетингу; marketing research маркетингові дослідження • аналіз можливостей збуту; marketing scheme програма збуту продукції • система маркетингу; marketing strategy маркетингова стратегія • стратегія маркетингу; marketing syndicate синдикат у сфері збуту • маркетинговий синдикат; marketing team маркетингова команда; marketing technique методи маркетингу

marketing ‡ business organization (384)

═════════◇═════════

маркетинг < англ. marketing < market — ринок, збут

* * *

скор. від strengths/weaknesses/opportunities/trends; strengths/weaknesses/opportunities/threats

1) здібність, здатність; обдарованість

2) pl (невикористані, потенційні) можливості

* * *

1) здатність; здібність, обдарованість; придатність

2) pl (невикористані, потенційні) можливості

3) максимальна продуктивність

4) обладнання; апаратура

1) дискваліфікувати, позбавляти права

2) позбавляти можливості; робити непридатним (нездатним)

3) юр. поражати у правах

* * *

1) позбавляти права; дискваліфікувати (тж.; cпopт.)

2) позбавляти можливості; робити непридатним, нездатним; юp. позбавляти права, поражати в правах

1) право на обрання; пасивне виборче право

2) прийнятність, придатність, бажаність

3) pl прийнятні можливості

4) pl позитивні риси (якості)

* * *

1) право на обрання, пасивне виборче право

2) прийнятність

3) pl прийнятні можливості

4) pl позитивні якості