-
41 поколесить
покружляти. -сили порядочно, покуда дорогу нашли - виїздили (покружляли) чимало, поки (аж) дорогу натрапили.* * * -
42 поскитаться
поблукати, потинятися, (много) попотинятися [Поблукавши мій Петрусь до мене оп'ять вернувсь (Котл.)].* * *поблука́ти; ( постранствовать) помандрува́ти; ( послоняться) потиня́тися; (много, долго) попоблука́ти, попотиня́тися; ( помыкаться) попоневіря́тися -
43 премногий
-гие -много дуже багато, пребагато, пребагацько; см. Много. Премного вам благодарен - дуже вам вдячний.* * *премно́гийпремно́гих — премно́гих; багатьо́х
-
44 приобретать
приобрести и приобресть1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.* * *несов.; сов. - приобрест`и1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого) -
45 страсть
I1) (влечение к чему-л.) при́страсть, -ті\страстьти разгоре́лись — см. разгораться
\страстьть к му́зыке — при́страсть до му́зики
до \страстьти — ( что делать) страше́нно; шале́но
рабо́тать со \страсть тью — працюва́ти з при́страстю (з запа́лом)
2) ( сильная любовь) при́страсть, жага́3)II\страстьти — мн. церк. стра́сті, -те́й
1) страх, -у, жах, -у2) (то, что вызывает чувство страха, ужаса) страхі́ття, жахкаки́е \страстьти — яке́ страхі́ття, яки́й жах
3) (нареч.: очень, чрезвычайно) страх, страше́нно; ( много) си́ла; ( очень много) си́ла-силе́нна\страстьть как — страх як, страше́нно
\страстьть как мно́го — страх як бага́то, страше́нно бага́то; сила, си́ла-силе́нна
\страстьть како́й тяжёлый — страх яки́й важки́й, страше́нно важки́й
\страстьть ско́лько — страх скі́льки, страше́нно бага́то
4) в знач. сказ. страх -
46 strafe
[strɑːf] 1. нім. sl.; v1) бомбардува́ти, обстрі́лювати; атакува́ти з призе́много польо́ту2) ла́яти; кара́ти2. нім. sl.; noh, strafe you! — а щоб тебе́!
1) ата́ка з призе́много польо́ту2) покара́ння -
47 плюралізм системний
ПЛЮРАЛІЗМ СИСТЕМНИЙ - форма філософського плюралізму, особливістю якого є осмислення взаємозв'язку множинності і системності (потрактованої у загальному сенсі - як цілісності взаємопов'язаних елементів). Стрижневим завданням для П.с. є з'ясування питання про взаємовідношення чинників множинності і системності (цілісності) за умови базового припущення про можливість існування їхнього взаємозв'язку; тобто релятивізм (абсолютизація множинності) та догматизований монізм (абсолютизація цілісності) виходять поза межі тлумачень, що належать до П.с. Уперше термінологічний вислів "П.с." був ужитий амер. філософом Майєрсом (1906 - 1955) у статті (1935), а потім концептуально розроблений у наступних дослідженнях, підсумованих у праці "Системний плюралізм: нариси з метафізики" (1961). П.с. розглядався Майєрсом як епістемологічна теорія, згідно з якою плюралізм теоретичних підходів ("перспектив") забезпечує пізнання "спільної для усіх реальності" (т. зв. "метафізичного об'єкта") з певної точки зору; у тлумаченні "точки зору" Майєрс прагнув уникнути суб'єктивізму, ввівши поняття "позаперсональної перспективи" (impersonal perspective). Ідея П.с. у 80 - 90-х рр. XX ст. стала предметом уваги багатьох філософів у США, які зініціювали утворення "Товариства системного плюралізму", невдовзі перейменованого у "Товариство інтерпретативного плюралізму". У висвітленні П.с. окреслились два напрями, які досить приблизно підпадають під означення "консервативного" та "ліберального" (за Фордом) - в залежності від акценту на системності або плюральності. Між обома напрямами не існує чіткого розмежування. У різних сполученнях концептуальні напрацювання представників обох напрямів підведені під наступну типологію (Вотсоном): 1) перспективістський, що виходить із індивідуальних ціннісних орієнтацій (Речер); 2) плюралізм гіпотез, який базується на ідеї існування "однієї реальності" та можливості її істинного пізнання за допомогою різних гіпотез (Пеппер); 3) методологічний плюралізм, згідно з яким можливі лише різні (методологічно зумовлені) формулювання однієї, трансцендентної істини (Бут); 4) архічний (від грецьк. άρχή - початок), або фундаментальний плюралізм, в якому першочергової ваги надається початковим принципам. На думку багатьох прихильників П.с., для з'ясування питання про можливість сполучення та співіснування (замість релятивістського взаємовиключення) різних філософських теорій і концепцій важливе значення має сформульований Вотсоном принцип "взаємного пріоритету". Згідно з цим принципом, кожна окрема філософська система, як і кожний із її засадничих елементів, знаходиться у відношенні "взаємного пріоритету" щодо інших систем та їхніх елементів. Це означає, що займаючи позицію "логічного пріоритету щодо інших" систем та елементів, ця система та її кожний елемент може ці інші системи та елементи інкорпорувати (у зміненому вигляді) у власний зміст і їх підтвердити.Н. Поліщук -
48 as of right
за правом, по праву, в силу невід'ємного права, за невід'ємним правом -
49 assessment company
-
50 bug
розм.1) електронний пристрій (мікрофон тощо) для таємного прослуховування ( спостереження); підслухування за допомогою спеціальних пристроїв2) вести таємне спостереження ( за допомогою технічних засобів); встановлювати таємні мікрофони; таємно прослуховувати, підслуховувати ( за допомогою технічних пристроїв); здійснювати таємне підслухування (спостереження) за допомогою електронних пристроїв -
51 bugging
встановлення апаратури для таємного підслухування ( спостереження); електронна система підслухування; таємне підслухування (спостереження) ( за допомогою малогабаритних електронних пристроїв) -
52 cover
1) грошове покриття; гарантійний фонд; страхування; обсяг страхування; прикриття ( таємного агента тощо); сплата (за векселем, по рахунку)2) покривати; охоплювати; поширювати свою дію ( про закон тощо); гарантувати; забезпечувати (грошове) покриття; страхувати, приймати на страх; поширюватися, стосуватися ( чогось); прикривати•- cover a chequecover every aspect of human conduct — охоплювати всі аспекти людської поведінки (про законодавство, кодекси тощо)
- cover a loss
- cover a situation
- cover an area
- cover clause
- cover expenses
- cover for losses
- cover for operations
- cover insurance
- cover letter
- cover losses
- cover note
- cover of losses
- cover on death
- cover one's tracks
- cover over
- cover sum
- cover up
- cover-up
- cover up a crime
- cover-up of a murder
- cover up shortcomings -
53 credit bank
-
54 devastateor
руйнівник; розкрадач спадкоємного майна -
55 fraternal society
таємне братство; товариство взаємного страхування -
56 friendly society
-
57 fund association
-
58 implant
-
59 implant an agent
-
60 legend
См. также в других словарях:
МНОГО — МНОГО, нареч. 1. В большом количестве, очень. « Бедная! Как она мало жила! Как она много любила!» Некрасов. «Много будешь знать скоро состаришься.» (посл.). 2. в знач. числ. (косв. падежами служат соответствующие падежи мн. от многий). Большое… … Толковый словарь Ушакова
много — МНОГО, нареч. 1. В большом количестве, очень. « Бедная! Как она мало жила! Как она много любила!» Некрасов. «Много будешь знать скоро состаришься.» (посл.). 2. в знач. числ. (косв. падежами служат соответствующие падежи мн. от многий). Большое… … Толковый словарь Ушакова
МНОГО — МНОГО, нареч. 1. В большом количестве, очень. « Бедная! Как она мало жила! Как она много любила!» Некрасов. «Много будешь знать скоро состаришься.» (посл.). 2. в знач. числ. (косв. падежами служат соответствующие падежи мн. от многий). Большое… … Толковый словарь Ушакова
много — МНОГО, нареч. 1. В большом количестве, очень. « Бедная! Как она мало жила! Как она много любила!» Некрасов. «Много будешь знать скоро состаришься.» (посл.). 2. в знач. числ. (косв. падежами служат соответствующие падежи мн. от многий). Большое… … Толковый словарь Ушакова
много — Обильно, видимо невидимо, по горло, полон рот, множество, бездна, воз, ворох, гибель, горы, град, громада, груда, дождь, изобилие, кипа, кладезь, целый короб, куча, лес, масса, миллион, мириады, море, обилие, облако, орава, плеяда, поток,… … Словарь синонимов
МНОГО — МНОГО, больше. 1. нареч. и в знач. сказ. Вполне достаточно или в избытке. М. знает. М. народу. Здесь м. интересного. Посетителей м. 2. (дат. по многу), неопред. колич. Большое, достаточное количество. М. лет прошло. По многу раз повторять. 3.… … Толковый словарь Ожегова
Много ТВ — ООО Телесерия ТВ … Википедия
много — Много, напомним, что это слово не сочетается со словами столько и сколько: выражения сколько много и столько много – неправильны; существуют другие и притом абсолютно корректные способы передать эмоциональное отношение к увиденному большому… … Словарь ошибок русского языка
много… — Первая часть составных прил. и отвлеч. сущ., указывающая на то, что качество или предмет, обозначаемые второю частью составного слова, мыслятся в большом количестве, в большой степени, во многих или разных формах, отношениях, напр.… … Толковый словарь Ушакова
Много... — много... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: много (многобашенный, многоборье, многовагонный, многовёрстный, многоглазка, многозначность и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
много... — много... Первая часть сложных слов со знач.: 1) много, с большим количеством, напр. многовековой, многозарядный, многокамерный, многоканальный, многомиллионный, многокилометровый, многокрасочный, многоразовый, многотомный, многоснежный,… … Толковый словарь Ожегова