ми+за+мир

1. мир

2. порядок, спокій

- durable peace стійкий мир

- equitable peace справедливий мир

- lasting peace стійкий мир

- stable peace стійкий мир

- peace campaign кампанія по боротьбі за мир

- peace conference конференція з проблем миру

- peace fighter борець за мир

- peace initiative мирна ініціатива

- peace movement рух за мир

- peace negotiations мирні переговори

- peace offensive мирний наступ

- peace package договір про мир на основі взаємних поступок

- peace process мирний процес

- peace talks мирні переговори

- peace treaty мирний договір

- universal peace загальний мир

- viable peace життєздатний мир

- world peace загальний мир

- peace at any price мир будь-якою ціною

- peace with honour почесний мир

- breach of peace порушення миру

- consolidation of peace укріплення/ зміцнення миру

- fight for peace боротьба за мир

- legacy of peace місія миру

- prospects for peace перспективи миру

- restoration of international peace відновлення міжнародного миру

- struggle for peace боротьба за мир

- to advocate peace виступати на захист миру

- to be in a peace бути в стані миру

- to be founded on peace базуватися на мирі

- to break peace порушити мир

- to declare some territory a zone of peace оголосити якусь територію зоною миру

- to endanger international peace поставити під загрозу мир у всьому світі

- to ensure peace забезпечувати мир

- to establish peace встановлювати мир

- to jeopardize international peace поставити під загрозу мир у всьому світі

- to maintain peace підтримувати мир

- to make peace заключити мир

- to negotiate for peace вести переговори про мир

- to preserve peace підтримувати мир

- to safeguard peace відстояти/ захистити мир

- upset peace порушити мир

1) (нация) народ (-ду) и (реже, гал.) нарід (-роду), (часто) люд (-ду), (редко, устар.) мир (-ру). [Назвався сей народ Русь (Куліш). Український народ (Н.-Лев.). Любіть-бо нарід наш (Біблія). Слава людові українському на многі літа (Дума). У кождого люду, у кожній країні живе такий спогад (Л. Укр.). Увесь руський мир під ними (князями) збирався (Куліш)]. Все земные -ды - всі народи світу, (торж.) всі народи земні;

2) (крестьянство) народ и (гал.) нарід, простолюд (-ду), простолюддя (-ддя), (прості) люди (-дей), (простий) люд, простота, (гал.) хлопство, (стар.) посполиті (-тих), (просте) поспільство, (мир) мир. [Міський простолюд знову й тут не мав місця (Грінч.). Книжники й пани верховодять в громаді нашій, наче бог злюбив їх понад простолюд (Л. Укр.). Дивись: пан, а балака, як люди (Номис). То пани, а ми - люди (Номис). Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють (Куліш). Де мені поради шукати: чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр.)];

3) (множество или группа людей) народ и (гал.) нарід, люди, люд, мир. [Народу насходилося сила (Київ). Якого народу зібралось там багато! (Греб.). Мша скінчилась у костьолі, люд порозсипався (Рудан.). На пристані миру такого, що страх (Канівщ.)]. При -де - при людях, прилюдно. Ну и -род! - ну й люди (народ)! -род валом валит - люди як плав пливуть, народ (люд) суне як хмара (лавою пре). Мутить -род - колотити (баламутити) людей, колотити миром. Глас -рода, глас божий (стар.) - глас народу - глас божий; коли люди брешуть, то й я з ними (Приказки);

4) (всё, что народилось) нарідок (-дку), нарід (-роду) и народ (-роду). [А тут і всякого иншого нарідку намножилось (К. Старина). Це я для собачні їдло несу; а ну, собачий народе, сюди! (Звин.)].

* * *

1) наро́д, -у

2) (ед.: люди) наро́д, лю́ди, -де́й; мир, -у

кого чего с кем, с чем примирення, помирення, помиріння, миріння, замирення, (соглашение) погоджування, погодження, згода, єднання, поєднання кого, чого з ким, з чим; (заключение мира) замирення, примир'я з ким. [Він стоїть на позиції примирення двох ворожих таборів (Єфр.). Я був поклав перепросити їх обох, тільки-ж по якійсь годині одкинув гадку про замирення (Крим.). Були вони вороги, я їх помирив, тепер кожен дякує мені за помиріння (Крим.). Видно, яке буде миріння: сьогодні помиримось, а завтра буде вп'ять тієї-ж (Катериносл.)]. -ние с судьбой, с жизнью - примирення, згода з долею, з життям. [В його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді з своєю долею (Коцюб.)]. Склонять к -нию - при[на]вертати до згоди кого.

* * *

1) ( действие) прими́рення; зами́рення; мирі́ння

2) ( состояние) прими́рення; ( мир) мир, -у; ( согласие) зла́года, зго́да, диал. зла́да

1) спо́кій, ти́ша; грома́дський поря́док; (тж. the public peace, the king's peace)

2) мир

3) (звич. Peace) ми́рна уго́да, ми́рний до́гові́р

4) attr. ми́рний

ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.

1. n лат.

1) мир; символ миру

2) шк., розм. друг

2. int шк., розм.

цур-цура!, тихіше!, мир!

* * *

n; лат.

1) мир, символ миру

2) cл.; жapг. друг

3) вигуку cл.; жapг. цур мене!, тихіше!

1. n

1) тиша; німотність, безмовність

2) спокій; супокій

3) мир

2. adj

1) тихий; безшумний, нечутний

2) спокійний

3) нерухомий

4) одноманітний, нудний

5) неяскравий; приємний для ока; що не впадає у вічі

6) скромний; стриманий

7) відлюдний, безлюдний; затишний

8) прихований, таємний

9) мирний; нічим не порушуваний

3. v

1) заспокоювати, угамовувати

2) утихомирюватися; затихати

4. int

тихіше!, не шуміти!

* * *

1) тиша, безмовність; тex. безшумність

2) спокій, покій; спокій, мир

1) тихий; безшумний, нечутний

2) спокійний, тихий; нерухомий

3) мирний, спокійний; безтурботний

4) одноманітний, нудний

5) неяскравий, непомітний, приємний для ока; скромний; стриманий; м'який ( про людину)

6) затишний, відлюдний

7) таємний, прихований

8) eк. млявий ( про ринок); низький ( про рівень ділової активності)

9) у гpaм.; знaч. вигуку тихіше!, не шуміти!

заключить

1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнювати, в'язнити, ув'язнити, зачиняти, зачинити, замикати, замкнути, завдавати, завдати, закидати, закинути, засаджувати, засадити (до в'язниці, у в'язницю), (фамил.) запакувати кого. [Нашого національного генія і кращих наших людей завдавав у неволю (Грінч.). Давно Марусю зачинено? - Та вже третій тиждень!];

2) (в себе) містити, вміщати, вмістити що в собі, обіймати, обняти собою, мати в собі, (стар.) замикати в собі. [Книжка обіймає собою двадцять аркушів];

3) что из чего - виводити, вивести що з чого, робити, зробити висновок, висновувати, виснувати з чого. [З цього можна вивести (виснувати), що…];

4) кінчати, скінчити, закінчати, закінчити. [Свою промову він закінчив такими словами];

5) (условие, договор, контракт) складати, скласти, робити, зробити, писати, написати, підписувати, підписати (умову, договір (рядну), контракт), брати, узяти контракт з ким; (уславливаться, особ. устно) умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися з ким. [Сьогодні складаємо умову з видавництвом. Ніхто з богом контракту не брав (Номис)]. -чать мир, перемирие - замиряти(ся), замирити(ся), вчиняти, вчинити замирення, складати, скласти мир. [Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив? (Дума)]. -чить союз - зав'язати спілку, вступити в спілку з ким. [Ображено мого державця, й він за це порве зав'язаную спілку (Грінч.)]. -чать, -чить в скобки - брати, взяти щось у дужки. -чить счёт(ы) - замкнути рахунки. -чать форму, тип. - слюсувати, заслюсувати форму. Заключённый - ув'язнений; вміщений; виведений, виснуваний, зроблений; складений, підписаний; (о мире, перемирии) вчинений, складений; (тип.) заслюсований.

* * *

несов.; сов. - заключ`ить

1) ( запирать) замика́ти, замкну́ти и мног. позамика́ти; ( в тюрьму) ув'я́знювати, ув'язни́ти

2) ( помещать внутрь) поміща́ти, помісти́ти, -міщу́, -мі́стиш

3) (несов.: содержать в себе) місти́ти (міщу́, мі́стиш)

4) ( делать вывод) виво́дити, -во́джу, -во́диш, ви́вести, -веду́, -веде́ш, роби́ти (-блю́, -биш) ви́сновок, зроби́ти ви́сновок, висно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, ви́снувати

5) (заканчивать, завершать) закі́нчувати, закінчи́ти, заве́ршувати, заверши́ти

6) (договор, мир) уклада́ти, укла́сти (укладу́, укладе́ш), склада́ти, скла́сти

I. 1) (спокойный, миролюбивый) мирний, сумирний, тихомирний, спокійний, супокійний, упокійний, лагідний, тихий. [Дай-же, боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі (Н.-Лев.). Початок нового, сумирного розмежування народів (Н. Рада). Брати! Чи всіх ми способів вже брались тихомирних? (Грінч.). Ідилія - це картинка з тихомирного, близького до природи життя (Єфр.). Упокійний (прошедший без войны) рік (Куліш). Не Литва та Україна винні, що їх гарну лагідну спілку розбито (Грінч.)]. В -ное время - за мирних часів, за мирного часу, мирними часами, під мирний час. -ные жители - мирна людність (-ности). -ный народ - мирний народ (-ду). -ный нрав - лагідна (сумирна) вдача. -ные отношения - мирні стосунки (-ків), сумир (-ру), згода, злагода. -ное положение - мирне становище, -ний стан (-ну). На -ном положении - на мирному становищі, (зап.) на стані супокою. -ный сон - тихий (лагідний) сон (р. сну). [Все лагідним сном спочивало (Вороний)]. -ное царствование - мирне царювання;

2) (мировой) мировий. -ный договор - мирова угода (умова). -ная конференция - мирова конференція. -ные переговоры - мирові пересправи (-прав), перемови (-мов), переговори (-рів). Вести -ные переговоры - провадити мирові пересправи (перемови про мир), трактувати, пактувати, переговорювати про мир з ким. -ные условия - мирові умови. [Парламент ухвалив мирові умови (Н. Рада)].

II. Мирный (от Миро) - мировий, миряний, мирний.

* * *

1. вести переговори; домовлятися (з кимсь); обговорювати умови

2. укласти договір

3. фін. передавати/ переуступати/ пускати в обіг (векселі тощо)

- negotiated peace мир, досягнутий шляхом переговорів

- negotiated settlement врегулювання, досягнуте шляхом/ за допомогою переговорів

- to negotiate in good faith вести переговори в дусі доброї волі

- to negotiate for peace вести переговори про мир

- to negotiate for a political settlement добитись політичного врегулювання шляхом переговорів

- to negotiate from a position of strength/ force вести переговори з позиції сили

- to negotiate a loan отримати позику

- to negotiate reduction of medium-range weapons вести переговори про скорочення ядерних озброєнь середньої дальності

- to negotiate a sale укласти угоду на продаж товару

- to negotiate terms of smth. домовлятись про умови чогось

- to negotiate a treaty укласти договір (у результаті переговорів)

- to negotiate for cease-fire вести переговори про припинення вогню

- to negotiate for peace вести переговори про мир

- to negotiate for truce вести переговори про перемир'я

1) муз. гармонія, співзвучність

2) милозвучність; злагодженість звучання

3) узгодженість; взаємна відповідність

4) злагода, згода; мир; дружба

* * *

1) мyз. гармонія, співзвуччя; благозвучність; гармонійність звучання; гармонія ( розділ теорії музики)

2) погодженість, поєднаність, взаємна відповідність

3) злагода, мир; дружба

1) умиротворяти, заспокоювати

2) заспокоюватися

3) відновлювати мир (спокій, порядок)

4) утихомирювати, упокорювати

* * *

1) умиротворяти, заспокоювати; заспокоюватися

2) відновлювати мир, спокій, порядок

3) утихомирювати

n ж. ім'я

Піс

* * *

1) мир; мирний час

2) ( the Peace) мирна угода

3) ( the peace) спокій, порядок

4) спокій; тиша

5) піднес. мир, спокій

1. n

1) відпочинок; передишка

2) мир, спокій; тиша

3) невимушеність; безтурботність

4) сон

5) гармонія

6) (R.) церк. перша пречиста

2. v

1) відпочивати; лягти відпочити (тж to repose oneself)

2) давати відпочинок

3) лежати, покоїтися

4) класти (на щось — on)

5) ґрунтуватися, триматися (на чомусь — on)

6) (in) покладатися (на когось, щось); бути упевненим (у комусь, чомусь)

7) вручити повноваження (комусь)

* * *

1) відпочинок; перепочинок; піднес. заспокоєння, вічний спокій, спочинок

2) спокій, тиша; мир; невимушеність; безтурботність; сон

3) миcт. гармонія

4) цepк. ( Repose) Перша Пречиста

1) відпочивати; лягти відпочити ( to repose oneself); давати відпочинок

2) спочивати, покоїтися; лежати; класти; схилити; прихилити ( голову)

3) ґрунтуватися, триматися ( на чому-небудь)

1) покладатися (на кого-небудь, що-небудь); бути впевненим (у кому-небудь, чому-небудь)

2) вручити повноваження ( кому-небудь)

1) не обмежений умовами; беззастережний

2) безмежний, що не має меж; необмежений, безкрайній

3) невимовний

* * *

1) не обмежений умовами; безумовний

2) що не має меж; безмежний

1. n

томагавк

2. v

1) бити (убивати) томагавком

2) нещадно критикувати

3) порізати вівцю під час стриження

* * *

••

1) υl. бити, вбивати томагавком; розкритикувати, жорстоко критикувати

2) aвcтpaл. порізати вівцю при стрижці

1) особа, що дала чернечу обітницю; монах; чернець; черниця

2) жрець; служитель (святого)

3) прихильник, прибічник (релігії тощо)

* * *

1) рел. особа, що дала чернечу обітницю; монах; черниця; жрець (бога, богині); служитель ( святого); прихильник якоїсь релігії; людина, що присвятила себе служінню (ч.омусь), що дав обітницю служити (ч.омусь, комусь)

2) прихильник, затятий прихильник або захисник; шанувальник, ентузіаст; а votary of peace борець за мир; а votary of vegetarianism прихильник вегетаріанства; а votary of hunting завзятий мисливець; а votary of art людина, що присвятила себе мистецтву, жрець мистецтва; пристрасний прихильник мистецтва; votaries of football любителі футболу

1) мир; мирний час

2) ( the Peace) мирна угода

3) ( the peace) спокій, порядок

4) спокій; тиша

5) піднес. мир, спокій