Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

миф.

  • 101 дьявол

    дияво[і]л, біс, чорт, чортяка, дідько, сатана, гаспид (ув. гаспидяка), нечистий, нечиста сила; (о человеке, бранно) чортяка, сатана, гаспид. [А, ти гаспиде проклятий]. Какого -ла (зачем) - якого гаспида. [Якого гаспида ти вештаєшся по хатах? (Крим.)]. К дьяволу - к чорту, до гаспида, к лихій годині.
    * * *
    1) миф. дия́вол, ді́дько; диал. мольфа́р
    2) перен. бран. дия́вол, ді́дько, га́спид

    Русско-украинский словарь > дьявол

  • 102 дьявольский

    дияво[і]льський, дияволенний (бранно) [Диявольська спокуса. Дияволенний сину!], бісів, чортячий (чаще бранно) [Бісів сину. Бісова тіснота. Чортяча спокуса], гаспидський [Гаспидський сину! - Ви мене зовсім перелякали тими гаспидськими бумагами (Тобіл.)], вражий (ув. враженний), вразький, враговий [Вражий (враженний) сину! Вразькі сини. Враговий задирака]. -ное навождение - бісова мана, диявільська мана. У нас -кая служба, работа - в нас гаспидська служба, г. праця. Дьявольски, нар. - збіса, до чорта. [Ви горді збіса. Збіса щасливий = дьявольски счастлив. До чорта багатий].
    * * *
    миф.
    дия́вольський; бран. га́спидський; ( чрезвычайный) страше́нний

    Русско-украинский словарь > дьявольский

  • 103 зефир

    1) миф. (зап. ветер) - Зефір (-ра). [Зефір бо вічно так подиха (Пот. Одис.)];
    2) (ветерок) легіт (-готу), вітер-легіт, зефір (-ру). [Бо він був ніжний, мов весняний легіт (Л. Укр.)];
    3) (ткань) зефір (-ру).
    * * *
    зефі́р, -у; ( ветерок) ле́гіт, -готу

    Русско-украинский словарь > зефир

  • 104 кадуцей

    кадуцей (-цея), жезл (-ла, м. р.) и жезло (ср. р.).
    * * *
    миф.
    кадуце́й

    Русско-украинский словарь > кадуцей

  • 105 кентавр

    кентавр (-ра).
    * * *
    миф.
    кента́вр

    Русско-украинский словарь > кентавр

  • 106 ковчег

    1) (ларец) ковчег (-га), скриня. [І зроблять вони скриню із дерева акації (Св. П.)]. Ноев -чег - Ноїв ковчег (корабель (-бля)). [Ной примостив у маленькому ковчегові всіх звірів на світі (Крим.)]. -чег завета - ковчег (скриня) заповіту. [Новітній храм? без святощів прадавніх? без скрині заповіту й херувимів? (Л. Укр.)]. -чег с преждеосвященными дарами - дарохранильниця, дарохоронильниця;
    2) (киот) кіота, божник (-ка).
    * * *
    миф.
    и пр. ковче́г; скри́ня

    Русско-украинский словарь > ковчег

  • 107 ковчежный

    1) ковчеговий, скриньковий;
    2) кіотовий.
    * * *
    миф.
    и пр. ковче́жний

    Русско-украинский словарь > ковчежный

  • 108 кощей

    см. Кащей.
    * * *
    1) миф., перен. кощі́й, -щі́я; ( скупец) скна́ра
    2) ( скряга) скна́ра
    3) ( о худом человеке) худорба́, худя́к, -а, худи́йхудю́щий

    Русско-украинский словарь > кощей

  • 109 Левиафан

    левіятан (-на).
    * * *
    тж. левиаф`ан
    1) миф., перен. Левіафа́н, Левіата́н
    2) техн. левіафа́н, левіата́н

    Русско-украинский словарь > Левиафан

  • 110 лесовик

    1) (житель лесов) лісовик, лісняк (-ка). [Може він поїхав до козаків-лісовиків (Н.- Лев.)];
    2) см. Леший.
    * * *
    1) ( о человеке) лісови́к, -а
    2) ( леший) миф. лісови́к, -а, гайови́к, -а, ще́зник

    Русско-украинский словарь > лесовик

  • 111 Лета

    мифол. Лета. Кануть в -ту - канути в Лету, піти в непам'ять. [Пішло в непам'ять козацьке завзяття (Куліш)].
    * * *
    миф.

    ка́нуть в Ле́ту — ка́нути в Ле́ту; піти́ в непа́м'ять

    Русско-украинский словарь > Лета

  • 112 леший

    лісовик (-ка), полісун, лісун (-на), гайовик (-ка); (брань) чортяка, сатана, гаспид (- да). [Наші предки вірили в домовиків, лісовиків (Єфр.). У лісі живе полісун; ходить з великою пугою і ганяє вовків, бо він вовчий бог (Грінч.)]. Ну тебя к -шему! Убирайся к -шему! - а йди (піди) ти до дідька!
    * * *
    миф.
    лісови́к, -а, гайови́к, -а, ще́зник

    како́го ле́шего [ну́жно, пришёл, сде́лал] — бран. яко́го ді́дька [тре́ба, прийшо́в, зроби́в], на яко́го ді́дька [прийшо́в, зроби́в]

    Русско-украинский словарь > леший

  • 113 люцифер

    люцифер, (вульг.) люципер (-пера). [Люциперу на пораду (Чуб. III)].
    * * *
    миф., перен.
    люцифе́р, люци́пер, луци́пер

    Русско-украинский словарь > люцифер

  • 114 Марс

    морск. марс (-са).
    * * *
    астр., миф.

    Русско-украинский словарь > Марс

  • 115 мегера

    мегера, ґарґара, ґерґера (-ри), веґеря (-рі). [Це веґеря, а не жінка (Київщ.)].
    * * *
    миф.
    меге́ра, сварли́ва жінка, фу́рія

    Русско-украинский словарь > мегера

  • 116 наяда

    1) наяда. [Наяда серед водограїв (Едґ. По)];
    2) зоол. Unio - скойка. -ды (Unionidae) - скойкуваті (-тих).
    * * *
    1) миф., перен. ная́да
    2) зоол. ная́да
    3) бот. різу́ха, ная́да

    Русско-украинский словарь > наяда

  • 117 небожитель

    -ница небожитель (-ля), -лька.
    * * *
    миф.
    небожи́тель, -ля

    Русско-украинский словарь > небожитель

  • 118 недобрый

    прлг.
    I. 1) недобрий (для кого, до кого), (злой) лихий, злий; (негуманный, бесчеловечный) нелюдяний (для кого); (неприязненный) недобрий, неприязний (до кого). [В (його) голосі забриніло щось жорстке, недобре (Л. Укр.). Лиха людина (Київщ.). Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні (Свидн.). Хто (з нас був) неприязний, - щоб добрости вчився (Самійл.)];
    2) (дурной) недобрий, лихий, (нехороший) негарний, поганий; (неблагоприятный) недобрий, лихий, злий. [Прийшли вісті недобрі (Шевч.). Слава на все село недобрая стала (Шевч.). Надійде година злая (Рудан.)]. -рый глаз - лихе (пристрітне, наврочливе, урічливе, урічне) око. [Лихим оком глянули на нас (Гоголь)]. -рое дело (о грабеже, разбое) - лихе діло, лихий учинок, злочинство. -рые люди (молодцы) - недобрі люди (хлопці). -рое место - нечисте місце. -рый товар - недобрий (недобротний, поганий) крам. В -рый час - в недобру (лиху) годину, в недобрий час, недоброї (лихої) години. [Шануйтеся в недобру годину (Шевч.). В недобрий час з того нерівні ти насміялась (Шевч.)].
    II. Недобрый, сщ. -
    1) недобрий (-рого), лихий, злий (-ого). [З лихими я лиха, а з добрими добра (Кониськ.)];
    2) (чорт) лихий, нечистий (-ого), нечиста сила, дідько. [Приніс його лихий (Київщ.)].
    * * *
    1) прил. недо́брий; ( злой) лихи́й, злий

    в \недобрыйое вре́мя, в \недобрый ую по́ру, в \недобрыйый час — в недо́бру (в лиху) годи́ну

    в недо́брий (в лихи́й) час; глаза́ горе́ли \недобрый ым огнём — о́чі блища́ли недо́брим вогне́м

    \недобрыйая усме́шка — недо́бра (зла) по́смішка

    \недобрыйое ме́сто — пога́не (лихе́) мі́сце

    \недобрыйые лю́ди — ( о разбойниках) лихі́ (недо́брі) лю́ди

    \недобрыйые ру́ки — ли́хі (злі) ру́ки

    \недобрыйый глаз — лихе́ (недо́бре) о́ко

    \недобрыйый сон — недо́брий (пога́ний) сон

    помина́ть (укоря́ть) \недобрый ым сло́вом — зга́дувати (доріка́ти) недо́брим (лихи́м) сло́вом

    2) в знач. сущ. миф. лихи́й, -ого, нечи́стий

    Русско-украинский словарь > недобрый

  • 119 нежить

    сщ.
    I. нечиста сила, нечисть (-ти), погань (-ни).
    II. Нежить, глаг. - пестити (пещу, пестиш), пестувати, голубити, милувати, (редко) ніжити, (зап.) ніжити, (холить) кохати, викохувати, плекати кого, що, (перен.) в розкоші купати; срв. Лелеять. [Його (море) сонечко пестить кохано (Л. Укр.). Сумно пестила їх нічка осіння (Чупр.). Власне безсилля колисало й пестило Марту (В. Підмог.). Галя його заспокоювала, голубила (Мирний). Образ за образом проходили йому в голові, голублячи його відблиском перебутого щастя (Грінч.). Буду тобі годити, буду тебе ніжити (Квітка). Як ягідку, як пташечку, кохала, ростила (дочку) (Шевч.)]. -жить слух - голубити (тішити) слух ((в)ухо). Нежащий - що пестить и т. п.; пест(л)ивий, приголубливий. Неженный - пещений, голублений; коханий, плеканий. [Пещена Катерина не була слухняна (Грінч.)]. -ться -
    1) (стр. з.) пеститися, голубитися; бути пещеним, голубленим; кохатися, викохуватися, плекатися, бути коханим, плеканим;
    2) (возвр. з.) пеститися, пестуватися; розкошувати, (редко) ніжитися; (в постели) вилежуватися, (валяться) викачуватися. [У спеці опівденній так солодко пеститись у воді (Грінч.). Хлопчик пеститься на зеленій шовковій травиці (Грінч.). На сонці і пеститься й мліє переспіло-солодка малина (М. Рильськ.). Чому не йде до свого діла? що вона ніжиться мов пані? (М. Вовч.). Ми робимо, а вона на подушках викачується (Звин.)];
    3) (взаимн. з.) голубитися, голубкатися, милуватися, пеститися, пестуватися (з ким); срв. Ласкаться 2.
    * * *
    I глаг.
    пе́стити (пе́щу, пе́стиш) и пести́ти (пещу́, пе́стиш), ні́жити; ( голубить) голу́бити, -блю, -биш, милува́ти, -лу́ю, -лу́єш; ( баловать) ма́зати

    \нежитьть слух (у́хо, взор) — пе́стити (ні́жити; услаждать: ті́шити, потіша́ти) слух (о́чі, о́ко)

    II сущ.
    1) собир. миф. нечи́ста си́ла, не́чисть, -ті, по́гань, -ні
    2) диал. см. нежиль

    Русско-украинский словарь > нежить

  • 120 нектар

    1) миф. - нектар (-ру). [Втішайся нектаром, амброзії глитай! (Самійл.)];
    2) бот. nectar - нектар (-ру).
    * * *
    некта́р, -у

    Русско-украинский словарь > нектар

Страницы

См. также в других словарях:

  • миф — миф, а …   Русский орфографический словарь

  • миф — миф/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • МиФ — Мебель и фурнитура ЗАО http://www.mf.ru организация МИФ «Математика, информатика, физика» электронный журнал http://virlib.eunnet.net/​MIF/​ г. Екатеринбур …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Миф — МИФ. Содержание этого понятия далеко не столь просто и прозрачно, как это обычно представляют в широких кругах. Школьное определение мифа фантастические представления о богах и богоподобных героях, слагающиеся в донаучных сумерках первобытных… …   Литературная энциклопедия

  • МИФ — Это понятие имеет в обыденном и культурном языке три значения: 1) древнее предание, рассказ; 2) мифотворчество, мифологический космогенез; 3) особое состояние сознания, исторически и культурно обусловленное. Первое значение, или представление,… …   Энциклопедия культурологии

  • Миф —     МИФ. Содержание этого понятия далеко не столь просто и прозрачно, как это обычно представляют в широких кругах. Школьное определение мифа фантастические представления о богах и богоподобных героях, слагающиеся в донаучных сумерках первобытных …   Словарь литературных терминов

  • МИФ — (греч. mythos). Вымысел, сказочный, баснословный, небывалый герой. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МИФ греч. mythos. Вымысел, служащий для олицетворения какой нибудь идеи. Объяснение 25000… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • МИФ — МИФ, мифа, муж. (греч. mythos). 1. Древнее народное сказание о богах или героях (ист. лит.). Мифы классической древности. Миф об Антее. Миф о Прометее. || Легенда, сказание, как составная часть религиозного исповедания (книжн.). Христианский миф …   Толковый словарь Ушакова

  • миф — а; м. [от греч. mythos сказание, предание] 1. Древнее народное сказание о богах и обожествлённых героях, о происхождении мироздания и жизни на Земле. Древнегреческие мифы. М. о Прометее. 2. Вымысел, измышление; ложь. М. о необыкновенной силе кого …   Энциклопедический словарь

  • миф — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? мифа, чему? мифу, (вижу) что? миф, чем? мифом, о чём? о мифе; мн. что? мифы, (нет) чего? мифов, чему? мифам, (вижу) что? мифы, чем? мифами, о чём? о мифах 1. Миф это древняя легенда, в которой …   Толковый словарь Дмитриева

  • миф — См. басня, сказка... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. миф анекдот, басня, выдумка, ска …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»