-
1 мир праху твоему
General subject: rest in peace, RIP -
2 мир праху твоему
ngener. puhka rahus! -
3 мир праху твоему!
ngener. rahu sinu põrmule! -
4 мир праху твоему
ngener. riposi in pace -
5 мир праху твоему
≈≈ авыр туфрагың җиңел булсын -
6 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
7 мир
I м1) ( вселенная) галәм, дөнья, җиһан2) ( Земной шар) дөнья, Җир йөзе; Җир шары3) ( люди) кешелек дөньясы, халык4) ( общество) җәмгыять, дөнья5) дөнья6) (сфера деятельности, среда) мохит, җәмәгатьчелектеатральный мир — театр. дөньясы
7) ( сельская община) җыен, мир8) уст. ( земная жизнь) тормыш, фани дөнья•- оказаться отрезанным от мира
- всем миром
- не от мира сего
- сильные мира сего
- великие мира сего
- уйти в лучший мир
- уйти в иной мир
- уйти в другой мир
- переселиться в лучший мир
- переселиться в иной мир
- переселиться в другой мир
- ходить по миру••на миру и смерть красна — посл. ил белән үлем дә куркыныч түгел
II мс миру по нитке - голому рубашка — посл. ≈≈ ил төкерсә, күл булыр
1) дуслык, татулык2) тынычлык3) солых, тынычлык договоры; килешү, килешү договоры•- мир праху твоему
- мир тебе
- с миром отпустить -
8 Frieden
-
9 прах
м.1. dust, earth♢
отрясти прах от своих ног — shake* the dust off one's feetпойти прахом разг. — go* to rack and ruin
в прах — utterly, totally
развеять в прах (вн.) — reduce to dust / ashes (d.)
разбить в пух и прах (вн.) — defeat utterly (d.), put* to complete rout (d.)
разнести в пух и прах (вн.) — give* a thorough rating (i.), give* a sound scolding (i.)
прах его (тебя и т. д.) побери! разг. — may he (you, etc.) rot!
-
10 прах
прахм (останки) τό λείψανο/ ἡ τέφρα, ἡ στάχτη, ἡ σποδός (после кремации):у́рна с \прахом ἡ τεφροδόχη· здесь покоится \прах... ἐνθάδε κείται...· мир \праху твоему! γαΐαν ἐχοις ἐλαφράν!· ◊ все пошло́ \прахом ὅλα πήγανε κατ' ἀνεμου· отряхнуть \прах с ног τινάζω τήν σκόνη ἀπ' τά πόδια μου· разбить (врага) в пух и \прах νικώ (τόν ἐχθρόν) κατά κράτος. -
11 прах
м.здесь поко́ится прах — ci-gît
мир праху твоему́! — repose en paix!
••пове́ргнуть в прах, обрати́ть в прах — réduire en poussière ( или en cendre)
пойти́ прахом разг. — s'en aller en fumée
в пух и прах — entièrement, tout à fait
разруга́ть в пух и прах — critiquer vt de A jusqu'à Z
рассо́риться в пух и прах — se brouiller définitivement
разоде́ться в пух и прах — s'endimancher, s'attifer
* * *ngener. cendre, dépouille mortelle, poudre, poussière, reste -
12 прах
м.1) ( пыль) dust, earth2) ( останки) ashes pl, remains plздесь поко́ится прах — here lies
мир праху твоему́ — may you rest in peace
••отрясти́ прах от свои́х ног высок. — shake the dust off one's feet
пойти́ прахом разг. — go to rack and ruin
в прах — utterly, totally
разве́ять в прах (вн.) — reduce (d) to dust / ashes
разби́ть в пух и прах (вн.) — ≈ defeat (d) utterly, put (d) to complete rout
разнести́ в пух и прах (вн.) — give (i) a thorough rating, give (i) a sound scolding
разоде́ться в пух и прах — см. разодеться
прах его́ [тебя́] побери́! разг. — may he [you] rot!
-
13 прах
ashes, dustмир праху его (твоему)! — peace to his (your) ashes! may you rest in peace! may he rest in peace! (тж. надпись на надгробной плите) лат. requiescat in pace
прах отцов — the dust of one's ancestors
См. также в других словарях:
Мир праху твоему! — Миръ праху твоему! (обычное обращеніе къ покойнику). См. Царствие ему небесное!. См. Дай Бог, чтобы земля на нем легким пухом лежала … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
мир праху твоему! — (обычное обращение к покойнику) См. царствие ему небесное. См. дай Бог, чтоб земля на нем мягким пухом лежала … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Мир праху — кого, чьему. Высок. Пожелание умершему: пусть мирно покоится. Мир, мир тебе, о, тень поэта, Мир светлый праху твоему (Тютчев. 29 января) … Фразеологический словарь русского литературного языка
мир — [Вселенная] сущ., м., ??? Морфология: (нет) чего? мира, чему? миру, (вижу) что? мир, чем? миром, о чём? о мире и в миру; мн. что? миры, (нет) чего? миров, чем? мирам, (вижу) что? миры, чем? мирами, о чём? о мирах 1. Мир это всё, что существует на … Толковый словарь Дмитриева
Мир — (ст.слав. – народ, покой) – это все сущее, вся объективная и субъективная действительность, в которой мы живем и действуем. Это некая «планетарная целостность человеческой жизни». Мир – это и народ, люди, миряне, ведущие светский образ жизни… … Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)
Ган, Елена Андреевна — Елена Андреевна Ган … Википедия
Е. А. Ган — Елена Андреевна Ган Род деятельности: Писательница Дата рождения: 1814(1814) … Википедия
Е. А. Ган — Елена Андреевна Ган Род деятельности: Писательница Дата рождения: 1814(1814) … Википедия
Елена Андреевна Ган — Род деятельности: Писательница Дата рождения: 1814(1814) … Википедия
Елена Ган — Елена Андреевна Ган Род деятельности: Писательница Дата рождения: 1814(1814) … Википедия
Белин, Михаил Андреевич — (1843 10 марта 1896 года в Москве) доктор медицины. Некролог 10 марта скончался прозектор Московского университета и старший врач московской полиции, доктор медицины Михаил Андреевич Белин. Покойный был сыном сельского священника Владимирской… … Большая биографическая энциклопедия