Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

миновать+-+о+времени

  • 1 миновать

    миновывать, минуть и миновать
    1) кого, что (обходить, объезжать, оставлять в стороне) - минати, минути, поминати, поминути, о(б)минати, о(б)минути, проминати, проминути кого, що. [Я на ті дівочі голоси просто й пішов, минаючи хати (М. Вовч.). Нема чого стрибати нам в огонь, коли його і обминути можна (Грінч.). Певне не додому йдеш, бо свій провулок проминув (Грінч.)]. Да -нёт (-нует) нас чаша сия! - хай мине нас ця гірка (лиха) доля, ця лиха година, (возвыш.) ця чаша;
    2) что (пропускать, оставлять без внимания) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що. [Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова (Г. Барв.). Не читай цього, промини (Брацлавщ.)]. Минуя, Миновав что (за исключением, кроме) - поминаючи, виключивши що, за винятком, за виїмком, крім, окрім чого;
    3) не -вать (не избежать) чего - не минути, не обминути чого, не втекти чого и від чого. Не -вать ему тюрьмы - не минути йому в'язниці, не втече він від кари. Этого не -вать - цього не (об)минути (не (об)минеш), від цього не втечеш. Как ни беречься, а не -вать ожечься - хоч як бережешся (стережешся), а нарешті впечешся. Чему быть, того не -вать - що статися має, те станеться. Двум смертям не бывать, одной не -вать - смерти не відперти; раз мати родила, раз і вмирати (Приказки);
    4) (о времени) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, поминати, поминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, спливати, спливти и сплисти; срв. Проходить 10. [Минула весна, літо минає (Грінч.). Зминуло ще скількись днів (Крим.). Час іде, минається (М. Вовч.). І обід, і полудень минувсь, а Левка нема (Квітка). Весна нашої приязни проминула безповоротно (Крим.). Уже петрівочка поминає (Мил.). Перейдуть віки, світ завалиться (Рудан.). Зійшло і літо (Борзенщ.). Збігло кілька років (Коцюб.)]. Зима ещё не -вала - зима ще не минула(ся), не проминула, не перейшла, не перезимувалася. Вся беда -вала - все лихо минулося. [Згадай лихо, та й байдуже: минулось, пропало (Шевч.)]. Срок уже -нул - термін (речінець, строк) уже (про)минув, вийшов, (истёк) уплив. Опасность -вала - небезпека минула(ся). Ему -нуло двадцять лет - йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років, йому дійшов, йому поминув двадцятий рік. Миновавший - що минув(ся), проминув и т. п.; минулий, перебутий. [Страшний та остаточно щасливо перебутий епізод (Франко)].
    * * *
    (несов. и сов.)

    минуть — мина́ти, мину́ти; ( проходить) промина́ти, промину́ти; (обходить, проходить мимо) обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти; ( окончиться) мина́тися, мину́тися

    Русско-украинский словарь > миновать

  • 2 проходить

    пройти
    1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;
    2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;
    3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;
    4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;
    5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];
    6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;
    7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];
    8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;
    9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];
    10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;
    11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];
    12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.
    * * *
    I несов.; сов. - пройт`и
    1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́
    2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти
    II см. прохаживать II

    Русско-украинский словарь > проходить

  • 3 умчаться

    1) помча́ти, помча́тися, умча́ти, умча́тися; ( угнаться) погна́тися; ( унестись) понести́ся, поли́нути
    2) ( миновать - о времени) мину́ти, мину́тися; ( промчаться) промча́ти, промча́тися, промайну́ти, проли́нути; ( пробежать) пробі́гти

    Русско-украинский словарь > умчаться

  • 4 минование

    1) (действие) - а) минання, поминання, о(б)минання, проминання, оконч. минуття кого, чого; б) минання, проминання, поминання, пропускання, оконч. пропущення чого; срв. Миновать 1 и 2;
    2) (о времени) минання, проминання, збігання, спливання, оконч. (з)минуття; (истечение) скінчення, уплив (-ву). По -нии надобности - як мине (о прошлом: як минула) потреба. По -нии срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (о прошлом: як вийшов, скінчився, минув) термін (речінець, строк), по термінові, по строкові, (книжн. оборот) по скінченні терміну.
    * * *

    по минова́нии — чего коли́ (як) мине́ що; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ло що, пі́сля чо́го, по чо́му

    Русско-украинский словарь > минование

  • 5 перепадать

    I. попадати. [Всі попадали в воду].
    II. перепасть
    1) перепадати, спадати. [А тимчасом що-день божий дощики спадали (Рудан.)];
    2) (о времени) сов. минути, пройти, перевернутися. [Часу вже чимало минуло (пройшло). Чимало літ перевернулось (Шевч.)];
    3) кому - перепадати, перепасти кому. [І копійчина стала перепадати. Виграю справу, так і тобі перепаде (Кониськ.)].
    * * *
    I несов.; сов. - переп`асть
    1) перепада́ти, перепа́сти
    2) ( ослабевать) ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти
    3) (проходить, миновать) диал. прохо́дити, пройти́, минати, мину́ти
    II
    попада́ти

    Русско-украинский словарь > перепадать

  • 6 протекать

    протечь
    1) текти, протікати, протекти, пливти, плинути; срв. Течь. [Дніпро тече з півночи на південь. По долинах ріки протікають (Чуб.). В Перемишлі, де Сян пливе зелений (Франко)];
    2) (просачиваться) текти, протікати, протекти, бігти, прослизувати, слизити, сочитися, просочитися. [Прослизує вода крізь вікно (Конгр.). Вода з корита сочиться (Чигир.)];
    3) (пропускать жидкость) текти, протікати, протекти, бігти, слизити. [Човен протікає (тече). Треба перекривати клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає. Відро цюрком біжить (Звин.). Слизить трохи бочонок (Харк.)]. Бумага -кает - папір протікає;
    4) (проходить, проноситься) пливти, пропливати, пропливти; (о времени) пливти, спливати, спливти, упливати, упливти, плинути, сплинути, бігти, збігати, збігти, точитися, текти, переходити, перейти, сходити, зійти, минати, -ся, минути, -ся. [Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Роки спливають. Упливло півтора року (Г. Барв.). Шкода шкільних стін, де збігло стільки років (Васильч.). Життя точилось своєю чергою (Коцюб.). Ті щасливі хвилини життя, що перейшли тут (Коцюб.)]. Время -кает - час плине (пливе), тече, сходить, минає. Время быстро -кло - час хутко зійшов, збіг, сплив; срв. Проходить 10.
    * * *
    несов.; сов. - прот`ечь
    1) протіка́ти и текти́, протекти́
    2) (проходить, миновать) мина́ти, мину́ти, прохо́дити, пройти́ и попрохо́дити, промина́ти, промину́ти и помину́ти, схо́дити и зіхо́дити, зійти́, перехо́дити, перейти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти́ и спли́нути, збіга́ти, збі́гти, текти́, протекти́
    3) ( о ходе болезни) прохо́дити, пройти

    Русско-украинский словарь > протекать

  • 7 улетать

    несов.; сов. - улет`еть
    1) леті́ти, полеті́ти; ( отлетать) відліта́ти, відлеті́ти и повідліта́ти; (перен.) ли́нути, поли́нути, несов. відли́нути; ( отправляться) подава́тися, пода́тися
    2) ( о времени - миновать) мина́ти, мину́ти и мину́тися, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и спли́сти́ и спли́нути

    Русско-украинский словарь > улетать

  • 8 утекать

    несов.; сов. - ут`ечь
    1) ( вытекать) витіка́ти, ви́текти, текти́, утекти́
    2) (перен.: миновать) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти и позника́ти
    3) ( убегать) прост. тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти

    Русско-украинский словарь > утекать

  • 9 уходить

    I несов.; сов. - уйт`и
    1) (идти, отправляться) іти́ [собі́], піти́ [собі́]; ( выходить) вихо́дити, ви́йти и повихо́дити; ( отходить) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( о корабле) пливти́ и плисти́ и пли́сти, попливти́ и попли́сти́, відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти; ( заходить) захо́дити, зайти́ и позахо́дити; ( сходить) схо́дити, зійти́; (убегать, избегать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти; ( отправляться) подава́тися, пода́тися; ( покидать помещение) залиша́ти, залиши́ти и позалиша́ти, покида́ти, поки́нути; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути
    2) ( о времени) іти́, піти́; (миновать, проходить) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, прохо́дити, пройти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и сплисти́
    3) ( вытекать) витіка́ти, ви́текти и повитіка́ти; ( вытекать через край - о вареве) збіга́ти, збі́гти
    4) ( погружаться) порина́ти, пори́нути, зану́рюватися, зану́ритися, вхо́дити, увійти́; ( углубляться) загли́блюватися, загли́битися
    5) ( расходоваться) іти́, піти́, витрача́тися, ви́тратитися; ( выходить) вихо́дити, ви́йти и повихо́дити; ( исчерпываться) виче́рпуватися, ви́черпатися и бу́ти ви́черпаним
    6) ( вмещаться) вхо́дити, увійти́, уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися, поміща́тися, помісти́тися
    7) (проходить какое-л. расстояние) прохо́дити, пройти́
    8) (несов.: простираться) сяга́ти, простяга́тися
    II несов. прост.
    1) ( убить) присту́кнути; прост. уколо́шкати, ухе́кати; диал. укла́ндати; ( уничтожить) зни́щити; ( избавиться) позбу́тися, збу́тися, зди́хатися, скара́скатися, спе́катися
    2) ( измучить) заму́чити, зму́чити, змори́ти, замори́ти; ухе́кати, докона́ти; ( изнурить) ви́снажити, знеси́лити
    3) ( израсходовать) перевести́, ви́тратити; розтри́нькати, протри́нькати, прогайнува́ти
    III
    (несов.: присмотреть) прост. догля́нути

    Русско-украинский словарь > уходить

См. также в других словарях:

  • МИНОВАТЬ — и минуть что, минать, южн., зап. миновывать, обойти, объехать, пройти мимо, оставить в стороне или позади себя, пройти, проехать: | покидать, пропускать, исключать, оставлять без внимания: | избавлятся чего, отделываться от чего; | о времени,… …   Толковый словарь Даля

  • миновать — миную, минуть (сврш.), укр. минути, блр. мiнуць, ст. слав. минѫти, минѫ παρέρχεσθαι, διέρχεσθαι (Супр.), болг. мина, сербохорв. минути, ми̑не̑м, словен. miniti, minem, чеш. minouti, слвц. minut᾽, польск. minąc, minę, в. луж. minyc sо миновать,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Миновать — I несов. и сов. перех. Проходить, проезжать мимо кого либо или чего либо, оставляя позади или в стороне. II сов. перех. 1. Пролететь мимо, не задев, не нанеся никакого вреда, ущерба (о пуле, снаряде и т.п.). 2. Пройти, не затронув, не оказав… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Миновать — I несов. и сов. перех. Проходить, проезжать мимо кого либо или чего либо, оставляя позади или в стороне. II сов. перех. 1. Пролететь мимо, не задев, не нанеся никакого вреда, ущерба (о пуле, снаряде и т.п.). 2. Пройти, не затронув, не оказав… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • миновать — ную, нуешь; минуя. св. и нсв. 1. (св. также минуть). кого что. Пройти проходить, проехать проезжать и т.п., оставив позади или в стороне. М. дом у дороги. М. острова. М. безводное пространство. М. двух охотников. // Не затронуть не затрагивать… …   Энциклопедический словарь

  • миновать — ну/ю, ну/ешь; мину/я, св. и нсв. см. тж. минуть 1) а) (св., также, ми/нуть) кого что Пройти проходить, проехать проезжать и т.п., оставив позади или в стороне. Минова/ть дом у дороги. Минов …   Словарь многих выражений

  • миновать — МИНОВАТЬ1, сов. 1 и 2 л. не употр. Прекратиться, пройти, окончиться; Ант.: начинаться [impf. and pf. to pass (away), be over, come to an end or disappear]. Пора золотого дождя на нашей земле давно миновала. МИНОВАТЬ,2 несов. и сов. (сов. минуть) …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • пройти́ — пройду, пройдёшь; прош. прошёл, шла, шло; прич. прош. прошедший; прич. страд. прош. пройденный, ден, а, о и пройдённый, дён, дена, дено; деепр. пройдя; сов. (несов. проходить). 1. Идя, совершить путь мимо кого , чего л., куда л. или где л. Дети… …   Малый академический словарь

  • пролете́ть — лечу, летишь; сов. (несов. пролетать1). 1. Летя, совершить путь мимо кого , чего л., куда л. или где л. Самолет пролетел. □ Зачем я не птица, не ворон степной, Пролетевший сейчас надо мной? Лермонтов, Желание. || Летя, переместиться на какое л.… …   Малый академический словарь

  • проскочи́ть — скочу, скочишь; сов. (несов. проскакивать). 1. Быстро пройти, проехать, промчаться. Молодой человек этот спрашивал, кто тот взъерошенный мальчик, который проскочил мимо его. Л. Толстой, Детство. Наша эскадра, возглавляемая «Александром», хотела… …   Малый академический словарь

  • ПРОМИНОВАТЬ — или проминуть что, пройти, проехать мимо, миновать; о времени: пройти, миновать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»