-
1 милий, дальневосточный
—1. LAT Acanthopagrus schlegeli (Bleeker)2. RUS дальневосточный морской карась m, дальневосточный милий m3. ENG black porgy, black sea bream4. DEU —5. FRA —DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > милий, дальневосточный
-
2 милий, крупночешуйный
—1. LAT Acanthopagrus latus (Houttuyn)2. RUS крупночешуйный милий m, крупночешуйный морской карась m3. ENG black sea bream, Japanese silver bream, yellowfin sea bream4. DEU —5. FRA pagre m à nageoires jaunesDICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > милий, крупночешуйный
-
3 милий, чернополосый
—2. RUS чернополосый милий m, чернополосый (морской) карась3. ENG two-banded porgy, two-bar (sea) bream4. DEU —5. FRA pagre m à double bandeDICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > милий, чернополосый
-
4 милий, чёрный
—1. LAT Acanthopagrus berda (Forsskă)2. RUS чёрный милий m, чёрный морской карась m3. ENG river [black sea, goldsilk sea, yellowfin sea] bream, goldsilk4. DEU —5. FRA —DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > милий, чёрный
-
5 крупночешуйный милий
Dictionnaire russe-français universel > крупночешуйный милий
-
6 чернополосый милий
-
7 милый
прлг.I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.* * *1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний -
8 ненаглядный
1) прлг. - ненаглядний, милий, любий, коханий; срв.I. Милый. [Нічого більше, як життям ощадним сей скарб свій ненаглядний побільшати (Франко)]. Дитятко моё -ное! - дитинко моя люба! очей моїх утіхо!2) сщ. - милий (-лого), любий (-бого), коханий (-ного); срв.II. Милый. -ная, сщ. - мила (-лої), люба (-бої), кохана (-ної);3) ненаочний; (непонятный) незрозумілий, (нечёткий) невиразний, (неясный) неясний. -ный пример - ненаочний (неясний) приклад.* * *ненагля́дний; (милый, любимый) ми́лий, лю́бий -
9 приятный
приємний; любий, милий, солодкий, утішний, приязний; (угодный, нравный) угідний, уподібний, люб'язний. [Наче вітерець шелесне в листі, - такаи його була приємна й тиха мова (Г. Барв.). Романюки приємні люди (Кам'ян.). До любої праці любо й братися. Праця богові, як і молитва, мила (Самійл.). Що то за втішні та швидкі тії харківські молодиці (Стор.). За столом ведеться бесіда утішна (Федьк.). Буває, що з бідною приязніше шматок хліба з'їсти, ніж з багатою (Костом.)]. Не всё -ное полезно - не все приємне на користь. -ная погода - приємна погода. -ный вкус, запах, цвет, звук, голос - приємний смак, (за)пах, колір, звук, голос. -ное чувство - приємне, втішне, солодке почуття. -ные вести, новости - приємні, втішні вісті, новини. -ная беседа - приємна, люба, втішна розмова. -ная неожиданность - приємна, мила несподіванка. -ные мысли, воспоминания - приємні (втішні, солодкі) думки, спомини. -ный человек - приємна, мила людина. -ные моему сердцу люди - любі, милі моєму серцю люди, люб'язні мені люди. Кому что -но - кому що до вподоби (до любости, до любови), кому що вподібне. Считаю -ным долгом - за приємний (за милий) обов'язок, за приємну (за милу) повинність уважаю.* * *приє́мний; ( привлекательный) прива́бливий; ( милый) ми́лий -
10 благообразный
гарний на вигляд, любий [милий] на вроду, миловидий, (с изяществом) гожий.* * *благоо́бразный го́жий, вродли́вий; ( миловидный) милови́дний, милови́дий -
11 болезный
1) жалісливий, милосердий;2) сердечний, милий, любий, дорогий;3) безталанний, нещасливий.* * *1) (несчастный, жалкий) безтала́нний, бідола́шний, убо́гий, серде́шний2) в знач. сущ. безтала́нний, -ого, бідола́шний, серде́шний; небора́к, небора́ка -
12 верно
1) вірно, незрадливо. [Чи ти мене вірно любиш, чи з мене смієшся? Подругували незрадливо];2) (несомненно) певне[о], запевне, напевне, суще, дійсне. [Це запевне так було. Суще й сама не знаю, скільки мені годів. Це я дійсне знаю]. Вернее всего - певніше за все, найпевніш;3) (вероятно) мабуть, либонь, десь, надісь, (гал.) відай. [Десь зіма та не скінчиться (Л. Україн.). Відай ти мене, милий, не любиш, що для мене гостинця не купиш].* * *нареч.1) ві́рно, ві́ддано, незрадли́во; щи́ро2) пра́вильно3) в знач. вводн. сл. мабу́ть и ма́буть, либо́нь, пе́вно, пе́вне, напе́вно, напе́вне; запе́вно, запе́вне, десь -
13 выкуп
викуп, викупне, відкуп, відкупне, окуп; (за пленных) обміна, відмін. [Дали татарам викупного сто червінців. Привів він полонян у Рим багато, їх окуп збагатив наш скарб громадський (Куліш). Іде милий, одмін несе (пісня)]; (за невесту) викуп, віно; (описат.) куниця. [Дати куницю = заплатить выкуп за невесту].* * *ви́куп, -у -
14 голубчик
1) см. Голубь;2) (ласк. назв. мужчины) голуб (с уменьшит. - см. Голубь), сокіл (р. сокола) (со всеми уменьшит.), лебедик, лебедонько (-дочко), серце (с уменьшит.). Голубчики (= милые) - небожата, лебедики и пр.; см. Голубь. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Мій таточку, мій лебедочку! Дітки мої голуб'ята!].* * *ласк.голу́бчик, голу́бонько и голубо́нько, лебе́дик, лю́бчик; ( в обращении к постороннему мужчине) ба́тенько, ба́течко; ( в устах старшего о младшем) не́біж, -божа и небі́ж, -бо́жа; зват. голу́бчику, голу́боньку, лебе́дику, лю́бчику; ба́теньку, ба́течку; не́бо́же -
15 жалеть
1) (сожалеть кого-чего и о ком-чём) жалувати кого-чого, за ким, за чим, жаліти кого-чого, жалкувати, шкодувати кого-чого, за ким, за чим [Тато нас не жалує. Жалує за мною. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Не вовка, а овець тут треба жалкувати. Усі його шкодують. Тепер шкодувала, що так зробила (Грінч.)], бідувати за ким. [Всі люди за їм бідують, що хороший був чоловік (Переясл. п.)];2) (беречь, щадить, скупиться) жалувати и проч. що, чого, кого, шанувати. [Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня. Грошей не жалувала. Хоче купити, а гроші (грошей) шкодує. За роботою не шанував Грінченко свого здоров'я (Єфр.)]. Не жалея - не жалкуючи, не жаліючи, без жалю, без ощадку. [Проливали вони свою гарячу кров без ощадку (Кул.)].* * *1) ( испытывать жалость) жалі́ти, жа́лувати, -лую, -луєш2) (о ком-чём, чего - печалиться, сокрушаться) жалкува́ти, -ку́ю, -ку́єш (за ким-чим, про що), шкодува́ти, -ду́ю, -ду́єш (за ким-чим), жа́лувати (за ким-чим, про що, чого́)3) ( скупиться) шкодува́ти, жалкува́ти, жалі́ти, жалува́ти; (щадить, беречь) шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш, берегти́, -режу́, -ш4) ( любить) диал. жа́лувати -
16 заповедь
заповідь (-ди), (завет) заповіт (-ту), приказання. [Той, що послав мене, отець, дав мені заповідь, що мені казати і що говорити (Єв.). Ні, не зраджу свого бога, не зламаю заповіту (Франко). Прийшов Мойсей з приказаннями (Гн. II)]. Исполнять -ведь, -ди - чинити заповідь (заповіді), справляти заповіти. [Боже милий, вони-ж твою заповідь чинили (Хата). Може я заповіти твої не справляв, як повинен (Франко)].* * *рел., перен.за́повідь, -ді -
17 звать
1) (призывать кого) кликати кого (кличу, -чемо, -чуть) (реже на кого), гукати кого (на кого), (приглашать) закликати, звати, зазивати, узивати кого. [Кличе мати вечеряти (Шевч.). Одарка зараз-же почала вдвох із братом кликати маму й плакати (Грінч.). От брат пристав трохи та й кличе на мене (Федьк.). Просили мене і кликали до себе (М. Вовч.). Вона й закликає Романа в клас (Васильч.). Варваро! - гукав пан Валеріян (Коцюб.). Чує, що хтось гукає на нього: «Мужичок, мужичок!» (Квітка). Маланка почала гукати Андрія (Коцюб.). Ти звеш мене, й на голос милий твій з гарячою любов'ю я полину (Самійл.). Зазиває мене до себе в гостину (Кониськ.). Узивають її в хату, питають - чи підеш, чи ні? (Грінч.)]. -ть на помощь - кликати кого на підмогу, (кричать караул) на ґвалт, (без дополн.) ґвалтувати. [Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. -ть друг друга - кликати одне одного, скликатися;2) (называть) звати, узивати, називати, назвати, кликати. [Старшого Кайдашевого сина звали Карпом (Н.- Лев.). Нехай мати буде знати, кого зятем звати (Чуб.). Я повинен «холопом Стьопкою» себе взивати та руки цілувати, як невільник (Л. Укр.). А як тебе, кличуть? - Павло Хоменко]. Его звали - він звався. Как вас (его) зовут? - як вас (його) на ім'я, як вас кличуть (звуть)? Как (его) -вут по имени и отчеству? - як (його) на ім'я й по батькові? Поминай как -ли - тільки його й бачили, і слід за ним загув;3) (взывать) гукати, волати;4) (давать насм. имена) прозивати кого, прозиватися з кого. Званный - кликаний, закликаний, проханий, прошений, званий, зазваний.* * *1) кли́кати (кли́чу, кли́чеш), зва́ти (зву, звеш и зову́, зове́ш); ( зазывать) заклика́ти, уклика́ти; ( к себе) приклика́ти; ( приглашать) запро́шувати; ( подзывая) гука́ти; ( кричать об опасности) ґвалтува́ти, крича́ти на ґвалт (ґвалт, про́бі, на про́бі) -
18 иной
1) (другой, не этот) инший, (реже) другий. [Милий покидає, иншої шукає (Пісня). Не така, як иншії жінки (Грінч.)]. Тот или иной - той чи той, той чи инший;2) (не такой, отличный) инший, инакший, иначий, инакий, инаковий, другий, ин-який. [Дві в однаковому убранні, а третя в иншому (Грінч. I). Тепер пора инакшая настала (Крим.). В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий (Свидн.). Кожен ґудзик иначий - навіть білі були між чорними (Свидн.)]. Совершенно иной - цілком (зовсім) инший, инакший. [Зовсім инакша стала (Київщ.)]. Казаться иным - здаватися иншим, инакшим, иначитися. [Світ мені від хвороби иначиться (Харківщ.)]. По -му - по-инакшому, по-иначому. Не что иное, как - не инше що, як; не що инше, як. Иное дело - инша справа. Иными словами - инакше сказавши, инакшими словами. Не для чего иного - не чого иншого. Иная хвала хуже брани - буває хвала гірша за ганьбу. Куда-нибудь в иное место - куди инакше (инде), куди-инде, де-инде. [Ходім куди-инде!];3) (некоторый, тот) (як) декотрий, кот(о)рий инший, деякий, який, хто, дехто; срвн. Некоторый. [Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять (М. Вовч.). Инша зіронька личко ховає в покривало прозореє срібне (Л. Укр.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.). Як которий то й навчиться, а сей ніколи (Сл. Гр.). А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.)].* * *мест.1) ( другой) і́нший, і́нший, дру́гий; диал. она́кий; (отличающийся от этого, от прежнего) іна́кшийв ино́е ме́сто — в і́нше мі́сце; (куда-л.) деі́нде
ины́ми слова́ми — іна́кше ка́жучи, і́ншими слова́ми
не кто ино́й, как... — не хто і́нший, як...; не хто, як
не что ино́е, как... — не що і́нше, як...; не що, як
2) (некоторый, какой-л.) де́який, де́котрий, і́нший; ( какой-то) пе́внийв ины́х слу́чаях — у де́яких ви́падках
ино́й раз — і́ншим ра́зом; ( иногда) і́ноді, і́нколи, ча́сом
3) ( при перечислении или противопоставлении) і́нший, оди́н, род. п. одного́ино́й..., ино́й — і́нший..., і́нший, оди́н..., і́нший
тот и́ли ино́й — той чи (або́) той
4) в знач. сущ. і́нший, -ого, де́хто, род. п. де́кого -
19 карать
покарать кого карати, покарати, с[на]карати, укарати кого; срвн. Покарать. [О боже мій милий! за що-ж ти караєш її молоду? (Шевч.). Доля карає і вельможного і неможного (Номис). І скарав його син божий карою своєю (Руданськ.)]. -рать и миловать - карати і милувати кого, карати і життя дарувати кому. Караемый - караний.* * *кара́ти -
20 клюква
бот. (растение и ягода) Vaccinium Oxycoccus L. журавина, журавиха, журавлина, журахвина, ум. журавиночка, журавишечка. [Поїхав мій милий по журавлини (Пісня). Я матчина дочка - журавиночка (Пісня)].* * *бот.журавли́на, журави́на, журави́ха
См. также в других словарях:
Милий — я, муж.Отч.: Милиевич, Милиевна.Производные: Миля; Миляка.Происхождение: (Предположительно от греч. Milyai милии (древнее название племени, населявшего Ликию) или от melea яблоня.)Именины: 21 мая, 23 нояб. Словарь личных имён. Милий См. Мил … Словарь личных имен
милий — сущ., кол во синонимов: 1 • имя (1104) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Милий Алексеевич Балакирев — (21 декабря 1836 (2 января 1837), Нижний Новгород 16 (29 мая) 1910, Санкт Петербург) русский композитор, пианист, дирижёр, глава «Могучей кучки». Милий Балакирев родился 2 января 1836 в Нижнем Новгороде в семье Алексея Константиновича Балакирева… … Википедия
Милий Балакирев — Милий Алексеевич Балакирев Милий Алексеевич Балакирев (21 декабря 1836 (2 января 1837), Нижний Новгород 16 (29 мая) 1910, Санкт Петербург) русский композитор, пианист, дирижёр, глава «Могучей кучки». Милий Балакирев родился 2 января 1836 в Нижнем … Википедия
Милий Викентьевич Езерский — (12 октября 1891, Изяслав, Украина 1976) российский писатель, автор исторической прозы. Милий Езерский начал печататься с 1923 года. Основные интересы писателя: история Древнего Рима, Древней Греции, Карфагена и Египта. В период с 1923 по 1941… … Википедия
Милий Езерский — Милий Викентьевич Езерский (12 октября 1891, Изяслав, Украина 1976) российский писатель, автор исторической прозы. Милий Езерский начал печататься с 1923 года. Основные интересы писателя: история Древнего Рима, Древней Греции, Карфагена и Египта … Википедия
МИЛИЙ Персидский — Сузский (ум. 341), священномученик, епископ г. Сузы, пострадавший вместе с двумя своими учениками в гонение Шапура II в Персии. Память в Православной церкви 10 (23) ноября … Большой Энциклопедический словарь
МИЛИЙ Персидский — МИЛИЙ Персидский, Сузский (ум. 341), священномученик, епископ г. Сузы, пострадавший вместе с двумя своими учениками в гонение Шапура II (см. ШАПУР II) в Персии. Память в Православной церкви 10 (23) ноября … Энциклопедический словарь
Милий Аничков — Аничков Милий Николаевич (29 марта 1920 13 января 1991) видный военный хирург и педагог, организатор медицинской науки и военно полевой хирургии, доктор медицинских наук (1958), профессор (1959), полковник медицинской службы (1958). Родился 29… … Википедия
Милий Николаевич Аничков — Аничков Милий Николаевич (29 марта 1920 13 января 1991) видный военный хирург и педагог, организатор медицинской науки и военно полевой хирургии, доктор медицинских наук (1958), профессор (1959), полковник медицинской службы (1958). Родился 29… … Википедия
Милий — М илий (М илиевич, М илиевна) … Русский орфографический словарь
