мигом

colloq. das ging wie der Blitz

gener. das ist blitzeinfach

gener. oogwenk

gener. (что-л.) (iets) in een vloek en een zucht doen

• udělat v cuku v letu

 sujauttaa

мигом

(мигом, быстро) умнэ̄-дэ̄, хима̄т

in a jiffy (в один миг, мигом, одним духом)

in a flash (в мгновение ока, в один миг, мигом, мгновенно)

in a blink (в один миг)

in a trice (в один миг, мгновенно)

in a jiff (в один миг, мигом, одним духом)

in two shakes (в один миг)

in a brace of shakes (в один миг)

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

in a jiff (в один миг, мигом, одним духом)

in a jiffy (в один миг, мигом, одним духом)

1) (действуя обманным путём, прибегая к хитростям и уловкам, добиваться желаемого) fool, bluff smb.; take smb. by bluffing; cf. catch smb. with chaff

2) (запугивая, добиваться от кого-либо чего-либо) try to bully (browbeat) smb.; try to shout smb. down

1. to eat; 2. to consume; 3. to feed; 4. to have a snack; 5. to swallow; 6. to lick; 7. to gobble; 8. to munch; 9. to crunch; 10. to nibble; 11. to devour; 12. lo chew

Русский глагол есть указывает только на сам факт потребления пищи, но не уточняет, как и кто эту пищу съедает. Английские соответствия, сохраняя общее значение, уточняют, как и кто совершает это действие.

1. to eat — есть, питаться (поглощение пищи, без указания способа или манеры еды): to cat bread (meat, fish, eggs, fruit) — есть хлеб (мясо, рыбу, яйца, фрукты); to eat much (little, slowly, quickly) — есть много (мало, медленно, быстро); to cat with a spoon (with a fork) — есть ложкой (вилкой) She doesn't eat well. — Она плохо ест. She hasn't eaten any breakfast. — Она совсем не завтракала./Она ничего не ела на завтрак. What did you have to eat? — Что вы ели?/Чем вас кормили? We eat at home. — Мы питаемся дома. I don't eat beets. — Я не ем свеклу. The child doesn't eat well/much. — Ребенок плохо ест./Ребенок мало ест. Is there anything to eat in the house? — В доме есть что-нибудь, что можно поесть? Не doesn't eat regularly. — Он питается нерегулярно. Don't speak when eating. — Когда ешь, не разговаривай.

2. to consume — есть, потреблять, съедать, поедать, поглощать ( используется главным образом в технических и научных текстах): This car consumes a lot of petrol. — Эта машина расходует много бензина./Эта машина потребляет много бензина. At one point he was consuming over a bottle of whisky a day. — Одно время он выпивал больше бутылки виски в день. People who consume a large amount of animal fat are more likely to get cancer and heart disease. — Люди, которые едят много животных жиров, с большей вероятностью заболеют раком и сердечными болезнями./ Люди, потребляющие много животных жиров, с большей вероятностью заболеют раком и сердечными болезнями. Food products have dates pointed on them to show if they are safe for consumption lo be consumed. — На пищевых продуктах ставят даты, указывающие сроки их возможного использования/до которых их можно употреблять.

3. to feed — есть, питать, питаться, кормить, кормиться: to feed smb well — кормить кого-либо хорошо/питать кого-либо хорошо; to feed on fruit (on vegetables, on fresh milk) — питаться фруктами (овощами, свежим молоком); to feed smb on/with smith — кормить кого-либо чем-либо The pigs were feeding from a trough in the middle of the yard. — Поросята ели из корыта посередине двора. Most of newborn babies will want to feed every few hours. — Большинство младенцев хотят есть через каждые несколько часов. In summer we mostly feed on vegetables and fruit. — Летом мы большей частью питаемся овощами и фруктами./Летом мы едим в основном овощи и фрукты. Mother feeds us on vegetables. — Мать кормит нас овощами.

4. to have a snack — есть, перекусывать (поесть немного, слегка): Не prefers to just have a snack at lunch time and a large meal in the evening. — Он предпочитает легко перекусить во время ленча и основательно поесть вечером. Do you feel like having a snack now or would you rather wait for lunch? — Ты хочешь сейчас перекусить, или лучше подождешь до обеда? Не was always having a snack of potato chips and so he never ate good healthy food. — Он вечно жевал картофельные чипсы и поэтому никогда толком не ел здоровую пищу.

5. to swallow — есть, съесть, глотать, проглатывать: to swallow smth hurriedly — поспешно проглотить что-либо/наспех съесть что-либо Не was so hungry that he swallowed his dinner without realizing what he was eating. — Он был так голоден, что мигом съел обед, даже не заметив, что это было./Он был так голоден, что мигом проглотил обед, не заметив, что он съел. It is hard for me to swallow. — Мне трудно глотать. I cannot swallow anything fat. — Я не могу есть ничего жирного./Я не могу съесть ничего жирного./Я не могу проглотить ничего жирного. Since the operation on his throat he's found it difficult to swallow. — После перенесенной операции на горле ему трудно глотать./После перенесенной операции на горле ему трудно есть. She would not touch fish for years after she swallowed a fish bone. — Она не дотрагивалась до рыбы многие годы после того, как проглотила рыбную кость.

6. to lick — есть, лакать, лизать, облизывать, вылизывать: to lick one's lips (the spoon) — облизывать губы (ложку); to lick the spoon (the plate) clean — дочиста вылизать ложку (тарелку); to lick the Jam off one's lips — слизнуть варенье с губ The boy was sitting in the sun licking an ice cream. — Мальчик сидел на солнце и ел мороженое. It was delicious, I licked every last bit of it off my plate. — Это было очень вкусно, и я съел все дочиста./Это было очень вкусно, и я съел все до последней крошки. The cat licked up the spilt milk. — Кошка вылизала пролитое молоко./ Кошка вылакала пролитое молоко. She is in the habit of licking her lips. — У нее привычка облизывать губы. Don't lick your fingers. — He облизывай пальцы. Не licked the plate clean. — Он съел все и дочиста вылизал тарелку.

7. to gobble — есть быстро и жадно, пожирать, проглатывать, есть шумно с набитым ртом: Don't gobble your food, it is bad manners. — Неприлично заглатывать большие куски пиши. Не gobbled his lunch down then dashed off to meet his next client. — Он быстро проглотил свой ленч и помчался на встречу со своим следующим клиентом. The cakes were all gobbled up. — Все пироги были быстро съедены. Inflation has gobbled up our wage increases. — Инфляция проглотила наше повышение зарплаты./Инфляция сожрала наше повышение зарплаты.

8. to munch — жевать ( беззубым ртом), чавкать, грызть ( с трудом): to munch an apple — грызть яблоко Mark was slowly munching his last piece of cake. — Марк, чавкая, медленно ел свой последний кусок торта.

9. to crunch — грызть ( с хрустом), хрустеть ( есть что-либо сухое и очень твердое): to crunch biscuit (toasts) — грызть сухое печенье (поджаренный хлеб) The dog was crunching a bone. — Собака грызла кость. He drank his orange juice and crunched a half-burned piece of toast. — Он пил апельсиновый сок и с хрустом ел подгоревший тост. The child was reading the paper crunching a raw carrot. — Ребенок читал газету и грыз морковку./Ребенок читал газету и с хрустом ел морковку.

10. to nibble — грызть, обгрызать, есть маленькими кусочками, щипать: A child was nibbling a biscuit. — Ребенок грыз печенье мелкими кусочками./Ребенок ел печенье мелкими кусочками. Since she started her diet, she just nibbled a carrot or two for her lunch. — С тех пор как она перешла на диету, она на ленч ела только пару морковок. The rabbit sniffed at the lettuce leaf and then began to nibble slowly. — Кролик обнюхал салатный лист и начал его медленно грызть./Кролик обнюхал салатный лист и начал его медленно есть. Mice have been nibbling (at) the cheese. — Мыши грызли сыр./Мыши ели сыр. Children, stop nibbling the buns. — Дети, перестаньте обгрызать булочки. The fish were just nibbling. — Рыбы только объедали наживку. Sheep were nibbling the grass. — Овцы щипали траву./Овцы ели траву. The girl nibbled at a chocolate biscuit. — Девочка отламывала/ела маленькими кусочками шоколадное печенье.

11. to devour — жадно есть, пожирать, поглотать, проглатывать (может употребляться как в прямом, так и в переносном смысле): to devour one's prey — пожирать добычу; to devour one's dinner — проглотить обед; to devour a novel — проглотить роман; to devour smb with one's eyes — пожирать кого-либо глазами The boys devoured their pancakes with great joy. — Мальчики с большим удовольствием поглотали/проглатывали блины.

12. to chew — есть разжевывая, жевать, пережевывать: to chew well — хорошо прожевывать; to chew slowly — медленно жевать Chew your meal well before swallowing. — Пережевывай мясо хорошенько, прежде чем его проглотить. Don't chew the pill, swallow it. — He разжевывай таблетку, проглоти ее. No wonder you have stomach trouble — you swallow your food without chewing it up. — Ничего удивительного, что у тебя неполадки с желудком — ты глотаешь пищу не прожевывая ее. Не was chewing on his meat as if he found it hard to swallow. — Он разжевывал мясо, как будто ему его трудно было глотать./Он жевал мясо, как будто ему было трудно глотать.

1. незаметно, потихоньку, тайком

2. мигом; быстро, внезапно

3. стройно, чеканно, чётко

4. настороже, боязно; опасаясь, сторожко

– йошт чучеш

(to ride, race, go) with great speed

like the wind

guiding light (star)