-
1 механізм
техн.; физ. механи́зм -
2 механіка
наук. меха́ника -
3 механізатор
техн. механиза́тор ( специальность) -
4 механізаторський
техн. механиза́торскийУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізаторський
-
5 механізація
техн. механиза́ция -
6 механізівний
механизи́рующийся -
7 механізм випромінювання
механи́зм излуче́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізм випромінювання
-
8 механізм зчеплення
механи́зм сцепле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізм зчеплення
-
9 механізм наведення
механи́зм наво́дкиУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізм наведення
-
10 механізм розвантаження
механи́зм разгру́зкиУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізм розвантаження
-
11 механізм самозупинника
механи́зм самоостано́ваУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізм самозупинника
-
12 механізована закрутка
механизи́рованная зака́ткаУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізована закрутка
-
13 механізоване розвантаження
механизи́рованная разгру́зкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізоване розвантаження
-
14 механізоване складання
механизи́рованная сбо́ркаУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізоване складання
-
15 механізований
техн. механизи́рованный -
16 механізовний
механизи́руемый -
17 механізовуваний
механизи́руемыйУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізовуваний
-
18 механізувальний
механизи́рующийУкраїнсько-російський політехнічний словник > механізувальний
-
19 механізувати
техн. механизи́ровать -
20 механіка ґрунтів
меха́ника грунто́вУкраїнсько-російський політехнічний словник > механіка ґрунтів
См. также в других словарях:
механізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
механіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
механіч. — механічний … Гірничий енциклопедичний словник
механ. — механ. механический … Словарь сокращений и аббревиатур
механік — а, ч. 1) Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою. || Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). 2) Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. || Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів,… … Український тлумачний словник
механізм — у, ч. 1) Пристрій, що передає або перетворює рух. || Те саме, що машина. •• Вантажопідійма/льні механі/зми пристрої, машини, транспортні засоби, що здійснюють переміщення, транспортування вантажів. Викона/вчий механі/зм механізм машини, вихідна… … Український тлумачний словник
механіка — и, ж. 1) Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. •• Небе/сна меха/ніка розділ астрономії, який вивчає рух небесних тіл; самий рух небесних тіл. 2) Галузь техніки, що застосовує закони про рух і сили для… … Український тлумачний словник
механіст — а, ч. Послідовник, прихильник механіцизму … Український тлумачний словник
механізатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
механізаторський — прикметник … Орфографічний словник української мови
механізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови