Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

мені+щось+не+по+собі

Толкование Перевод

41 thrust

I

n

1) поштовх

thrust with the elbow — поштовх ліктем

2) колючий удар; стусан; випад

with a thrust — одним ударом

thrust and parry — військ. бій з перемінним успіхом

to parry a thrust — а) військ. відбити удар; б) перен. парирувати випад

a home thrust — а) влучний удар; б) перен. ущипливе зауваження

3) зустріч, бій (на шпагах тощо)

4) ав. тяга, сила тяги (двигуна)

5) тех. опора, упор; осьове навантаження; напір, натиск; протитиск

6) геол. горизонтальний (боковий) тиск

thrust cut — камера ракетного двигуна

thrust motor — реактивний двигун (мотор)

thrust weapon — колюча зброя

cut and thrust — жвава суперечка

II

v (past і p.p. thrust)

1) штовхати; тикати

to thrust smb. out of the house — а) виштовхати когось з будинку; б) перен. вигнати когось з дому

2) штовхатися; пробиватися, лізти

to thrust at the door — лізти у двері

3) засовувати, усовувати, просовувати

4) перен. нав'язувати (свою думку)

5) завдавати удару; колоти; простромлювати, устромлювати

6) підпирати

7) військ. рухати; уводити (в бій)

to thrust troops into combat — кидати війська в бій

8) військ. просуватися

9):
to thrust oneself — нав'язуватися, пролазити, втиратися (кудись)

thrust aside — відштовхувати, відкидати

thrust forth — а) виштовхувати; б) проштовхувати

thrust from — скидати

thrust in (into) — устромляти, всовувати, втикати

thrust on — надіти, накинути

thrust out — виганяти, виселяти; викидати

thrust through — а) простромлювати, проколювати; б) пробиватися

thrust together — стискати

thrust upon — нав'язувати

* * *
I [arest] n
1) поштовх

thrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування

she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку

2) колючий удар; стусан; випад

with a /one/ thrust — одним ударом

thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]

3) удар

to make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста

to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар

to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар

to open a thrust — вiйcьк. починати наступ

to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар

the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]

4) напрямок, ухил

the main thrust of office automation — головний напрямок в автоматизації канцелярської служби

thrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму

5) пафос

the thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість

to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/

6) тиск

the thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну

to carry the thrust — витримувати тиск

the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)

7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск

8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)

to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті

9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)

to have a thrust with smb — помірятися з кимось у володінні мечем або шпагою

cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка

each author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
II [arest] v
( thrust)

1) штовхати, цокати

to thrust smb forward — підштовхнути когось ( уперед)

to thrust oneself forward — проштовхуватися вперед

to thrust the chair against the door — різко присунути стілець до дверей

to thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку

to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти

to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері

to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись

to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію

to thrust oneself into the conversation — вмішатися в розмову

to thrust oneself forward — звертати на себе увагу

2) сунути; засовувати, всувати, просовувати

to thrust one's hands into one's pockets — засунути руки в кишені

to thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички

to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки

to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь

_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи

to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати

he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені

3) завдавати удару; забивати, всадити; молотити

to thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь

to thrust a spade into the ground — встромити лопату в землю

to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)

to strike and thrust — нападати та колоти

to thrust at one's opponent — нанести удар супротивникові

4) вiйcьк. рухати, вводити

to thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися

an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)

5) впирати

••

to cut and thrust — пікіруватися

to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)

English-Ukrainian dictionary > thrust
42 wise

1. n

спосіб

on this wise — таким чином, у такий спосіб

in no wise — ні в якому разі, ніяким чином

in like wise — таким же способом, подібним чином

2. adj

1) мудрий; велемудрий, умудрений

wise counsel — мудра порада

wise saw — сентенція

2) розумний, розсудливий

to get (to grow) wiser — порозумнішати; набратися життєвого досвіду

you were wise not to go — ви розумно зробили, що не поїхали

it would not be wise to do it — я не раджу вам це робити

3) амер., розм. обізнаний, знаючий, поінформований; тямущий

I am wise to you! — я розкусив вас!

to put smb. wise to (about, concerning, of) smth. — поінформувати когось про щось; напоумити когось щодо чогось

4) амер., розм. зарозумілий; зухвалий, нахабний

wise guy — нахаба

to get wise — поводитися нахабно

5) хитрий; обачний, спритний, проникливий

6) ірон. глибокодумний

wise look — заклопотаний (задумливий) вигляд

7) чаклунський, знахарський

wise man — чаклун, знахар

wise woman — чаклунка, знахарка, ворожка; баба-повитуха

8) із здоровим розумом, поміркований

3. v

показати дорогу; направити; напутити

wise up — поінформувати; напоумити; збагнути, зрозуміти

* * *
I [ˌwaiz] a
1) мудрий, премудрий

wise saw — сентенція; прислів'я

the Three Wise Men, the W. Men of the East — бібл. три мудреці

2) розумний

to get /to grow/ wiser — порозумнішати; набути життєвий досвід

the child is wise for his age — дитина розумна не по рокам

you were wise not to go — ви розумно вчинили, що не поїхали

3) розважливий, розсудливий

wise after the event — мудрий по шкоді

4) cл. обізнаний, тямущий

to be /to get wise (to) — дізнатися, зрозуміти; підмітити

to put smb wise to /of, about, concerning/ smth — повідомити /розказати/ кому-н. про що-н.; пояснити кому-н. що-н.

put me wise about it — введіть мене в курс справи

to be none the wiser (for) — нічого не дізнатися (з чого-н.)

I was none the wiser for his explanation — його пояснення мені нічого не дало

they laughed at him and he never the wiser — вони сміялися з нього, а він нічого не помічав

to do smth without anyone being the wiser — зробити що-н. таємно

I am wise to you! — я тебе розкусив!

he came away as wise as he went — він так нічого, не дізнався

5) cл. wise guy розумник; обачний; хитрий, вправний; проникливий; собі на умі

6) icт., дiaл. що займається чаклунством

7) нахабний
II [ˌwaiz] n; тк.; sing; іст.
спосіб

in no wise — ніяким чином

in this wise — таким способом /чином/

English-Ukrainian dictionary > wise
43 with

prep

вказує на:

1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, у

to deal with smb. — мати справу з кимсь

to have dinner with a friend — пообідати з приятелем

to make friend with smb. — потоваришувати з кимсь

to stay with parents — жити у батьків

with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою

2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінком

to cut with a knife — розрізати ножем

to take smth. with both hands — взяти щось обома руками

3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівником

with a smile — з посмішкою, посміхаючись

to walk with a limp — ходити шкутильгаючи

with thanks — з вдячністю

4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з

to tremble with fear — тремтіти від страху

with those words she went away — з цими словами вона пішла

with his death the work came to an end — після його смерті робота припинилася

5) особу, думку, про які йде мова з

things are different with me — зі мною справа інша

to disagree with smb. — не погоджуватися з кимсь

I think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви

6) вміст або зміст чогось з

stuffed with straw — набитий соломою

a telegram with bad news — телеграма з поганою звісткою

decorated with flowers — прикрашений квітами

7) предмет занять, турбот, уваги з, для

she was concerned with English poetry — вона займалася англійською поезією

this film is made with children in mind — цей фільм для (розрахований на) дітей

8) порівняння з

to compare one thing with another — порівнювати одну річ з іншою

9) допустове значення незважаючи на

with all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його

10) наказовий спосіб у сполученні з прислівниками

away with dog! — заберіть собаку!

down with the door! — виламайте двері!

◊ with regard to — щодо, з приводу

◊ with a few exceptions — за деякими винятками

◊ to begin with — насамперед, по-перше

◊ to be with child — бути вагітною

◊ it is pouring with rain — ллє як з відра

◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!

◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?

* * *
I n, v
[wip] = withe; n; v
II [wip] prep
1) вказує на сумістність (часто together with) (разом) з

to work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.

to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу

in company with — разом з

your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше

side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.

Great Britain fought with France — Великобританія воювала на стороні Франції

he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з

with each other /one another/ — один з одним

to talk with smb — розмовляти з ким-н.

to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.

to break with one's family — порвати зі своєю сім'єю

to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.

to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з

the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у

to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у

leave the child with me — дитину залиште у мене

leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у

he sings with a string quartet — він співає із струнним квартетом

he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з

mix it with water — змішай це з водою

do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к

the whale is sometimes mistakenly included with the fishes — кита іноді помилково відносять до риб

2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінком

to hit with a rock — вдарити каменем

to light a hall with candles — освітити залу свічками

to take smth with both hands — взяти що-н. обома руками; засіб на, за; передається оруд. відмінком

to buy smth with money — купити що-н. за гроші

to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям

to treat with a serum — вводити сироватку

3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінком

to load a ship with coal — вантажити судно вугіллям

stuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком

a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою

decorated with flowers — прикрашений квітами

a house surrounded with trees — дім, оточений деревами

4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означенням

a house with a red roof — дім з червоним дахом

a man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)

I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]

he came with all his luggage — він приїхав з усіма речами

he always carries a stick with him — він завжди ходить з палицею

5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівником

with a smile — з посмішкою, посміхаючись

with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]

to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]

to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення

another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився

he sat with his head down — він сидів, опустивши голову

with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком

to begin with smth — почати з чого-н.

to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому

they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що

with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий

6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. з

to agree with smb — погоджуватися з ким-н.

to side with smb — бути на чиїй-н. стороні

I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся

who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до

to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.

to sympathize with smb — співчувати кому-н.

to be angry with smb — сердитися на кого-н.

to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.

to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для

he was concerned with English poetry — він займався англійською поезією

he had trouble with his luggage — у нього були неприємності з багажем

this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з

to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.

to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb

with smth — доручати що-н. кому-н.

what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л

this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас

a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком

to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.

we are pleased with the house — нам подобається будинок

7) вказує на порівняння з

to compare one thing with another — порівнювати один предмет з іншим

in comparison with — в порівнянні з

this skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з

to match a hat with a coat — підібрати капелюх під пальто

he can work with the best — він може працювати нарівні з найкращими

8) вказує на причину, джерело чого-н. від, на

to tremble with fear — тремтіти від страху

to be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при

such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі

with your permission — з вашого дозволу

with your consent — з вашої згоди

9) вказує на одночасність подій при їх причинному зв'язку з

with his death the work came to an end — робота припинилася з його смертю

with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ

her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність

the pressure varies with the depth — тиск змінюється в залежності від глибини

his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи

10) вказує на рух в тому саму напрямку за

to go with the tide — плити за течією

with the wind — за вітром

11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з

as is usual with him — як це звичайно з ним буває

with him it's all a matter of money y — нього найголовніше - це гроші

12) що стосується

it is different with me — зі мною інша справа

it is holiday time with us — у нас зараз канікули

be careful with that glass — будь обережний зі склом

what's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє

what do you want with me — є що вам від мене потрібноє

there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення

I no longer have any influence with him — я вже не маю на нього ніякого впливу

13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись на

with all his faults we liked him — не дивлячись на всі його недоліки ми любили його

14) з прислівниками напряму утворює спонукальні речення

away with him! — геть /гони/ його!

away with it! — прибери це!

down with the door! — виламайте двері!

off with you! — марш звідси!

15) в словосполученнях

with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно

with the object of — з метою, для того, щоб

with this — з цими словами

with that — після чого

with the exception — за винятком

to begin with — перш за все; по-перше

with kind regards — с найкращими побажаннями ( в листах)

with one accord — одностайно

to be with child — бути вагітною

it is pouring with rain — лиє як з відра

what with... (and what with) — через

what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив

close with, close in with — мop. близько, поруч

some dark object close in with the land — якийсь темний предмет біля берега

with it = with-it — [ін. словосполучення див. під відповідними словами]

English-Ukrainian dictionary > with
44 wonder

1. n

1) чудо, дивина; щось дивовижне (несподіване, чудове)

to work wonders — творити чудеса

it is no wonder (that) — не дивно, (що)

for a wonder — як не дивно

what wonder? — чого тут дивуватися?

what a wonder! — дивовижно!

seven wonders of the world — сім чудес світу

2) здивування, подив; трепет

2. adv

чудово, дивовижно; надзвичайно, дуже

3. v

1) цікавитися, бажати знати; запитувати себе

I wonder why she is late — цікаво, чому вона спізнилася

I wonder who it was — цікаво знати, хто це міг бути

2) дивуватися, чудуватися; уражатися

I wondered at her saying — я був уражений її словами

I wonder at you! — я від вас цього не чекав!

I wonder! — не знаю (виражає сумнів або недовір'я)

* * *
I n
1) чудо; дещо надзвичайне, неочікуване

to work wonders — творити чудеса

the wonders of modern science — чудеса сучасної науки

seven wonders of the world — сім чудес світу

it is a wonder of delicate workmanship — надзвичайно тонка робота

it is no wonder, it is little /small/ wonder (that)... — недивно, що, немає нічого дивного в тому, що

the wonder is that he found the way — дивно лише те, як він знайшов дорогу

for a wonder — як не дивно

you are punctual for a wonder — як не дивно, ви не спізнились

what wonder — є чому тут дивуватисяє, що тут дивногоє

what wonder if... — буде не дивно, якщо...

what a wonder! — дивно!, надзвичайно!

2) подив, здивування (часто змішане із захопленням, інтересом)

to look in open-mouthed wonder — дивитися відкривши рота (від захоплення, захвату, цікавості)

they were filled with wonder at the sight of the new aircraft — вони були вражені виглядом нового літака

3) подив, трепет, благоговіння (перед чим-н. таємничим, невідомим)

4) сумнів, невпевненість

••

a nine days' wonder — злоба дня, короткочасна сенсація
II a
1) що викликає подив або захоплення

wonder child — чудо-дитина ( надзвичайно талановитий або не по рокам розвинений)

2) надзвичайно ефективний

wonder drug — чудодійні ліки
III v
1) цікавитися, хотіти знати; задавати ( собі) питання; сумніватися; I wonder who he is [what he wants, why he is late, whether he will come]цікаво, хто він такий [чого він хоче, чому він запізнився, чи прийде він]; I wonder whether you can tell me... чи не підкажете ви мені...

2) дивуватися; захоплюватися

he wondered at the delicacy of form — він був захоплений витонченністю форми

I wondered at her saying that — я був здивований її словами

I wonder! — не знаю, цікаво ( виражає сумнів або стриману недовіру)

English-Ukrainian dictionary > wonder
45 thrust

I [arest] n
1) поштовх

thrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування

she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку

2) колючий удар; стусан; випад

with a /one/ thrust — одним ударом

thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]

3) удар

to make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста

to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар

to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар

to open a thrust — вiйcьк. починати наступ

to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар

the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]

4) напрямок, ухил

the main thrust of office automation — головний напрямок в автоматизації канцелярської служби

thrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму

5) пафос

the thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість

to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/

6) тиск

the thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну

to carry the thrust — витримувати тиск

the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)

7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск

8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)

to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті

9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)

to have a thrust with smb — помірятися з кимось у володінні мечем або шпагою

cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка

each author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
II [arest] v
( thrust)

1) штовхати, цокати

to thrust smb forward — підштовхнути когось ( уперед)

to thrust oneself forward — проштовхуватися вперед

to thrust the chair against the door — різко присунути стілець до дверей

to thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку

to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти

to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері

to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись

to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію

to thrust oneself into the conversation — вмішатися в розмову

to thrust oneself forward — звертати на себе увагу

2) сунути; засовувати, всувати, просовувати

to thrust one's hands into one's pockets — засунути руки в кишені

to thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички

to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки

to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь

_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи

to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати

he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені

3) завдавати удару; забивати, всадити; молотити

to thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь

to thrust a spade into the ground — встромити лопату в землю

to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)

to strike and thrust — нападати та колоти

to thrust at one's opponent — нанести удар супротивникові

4) вiйcьк. рухати, вводити

to thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися

an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)

5) впирати

••

to cut and thrust — пікіруватися

to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)

English-Ukrainian dictionary > thrust
46 к

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

подъе́хать к ста́нции — під'ї́хати до ста́нції

сесть к столу́ — сі́сти до сто́лу

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

к ве́черу ве́тер ути́х — надве́чір (під ве́чір) ві́тер зати́х (стих, ути́х, ущу́х)

к у́тру́ положе́ние измени́лось — на ра́нок стано́вище зміни́лося

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

лежа́ть к восто́ку от чего́ — лежа́ти на схід від чо́го

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

оде́жда к пра́зднику — о́дяг (оде́жа) на свя́то, святко́вий (святни́й) о́дяг, святко́ва (святна) оде́жа

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

Русско-украинский словарь > к
47 как

нрч.

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

\как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

Русско-украинский словарь > как
48 место

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

Русско-украинский словарь > место
49 охладевать

охладеть

1) (остывать, терять теплоту и переносно) холонути, похолонути, с[о]холонути, за[ви]холоняти, захолонути, вихолонути, прохолоняти, прохоло(ну)ти, холодіти, схолодіти, похолодіти, охолодіти, простигати, простиг(ну)ти, озимніти. [Скоро помре - ноги вже похололи. Холоне серце, як згадаєш (Шевч.). Весна нашої приязни прохолола (Крим.), Кров захолоняла в жилах]. Любовь, дружба -дела - кохання о[про]хололо, приязнь о[про]холола. Охладевший, охладелый - охололий, похололий, прохололий, захолоділий, схолоділий, остилий, застиглий, простиглий, озимнілий. Срв. Остывать;

2) к чему - холонути, охоло(ну)ти, прохоло(ну)ти, байдуж(н)іти, збайдуж(н)іти до чого. [Відразу палко бралися, а потім прохололи. Він зовсім збайдужнів до неї (Неч.- Лев.)]. -деть ко всему, к этому делу, к науке - збайдужіти до всього, до цієї справи, до науки. -дел к чему кто - збайдужіло кому що, збайдужилось кому. [Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як робляться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Л. Укр.). Мав їхати, та щось збайдужилось]. Охладевший к кому, чему - збайдужнілий, прохололий, простиглий до кого, до чого.

* * *

несов.; сов. - охлад`еть

1) холо́нути, охоло́нути и похоло́нути и захоло́нути, холоді́ти, охолоді́ти и похолоді́ти и захолоді́ти; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути

2) перен. байдужі́ти и байду́жіти, збайдужі́ти, байдужні́ти, збайдужні́ти, холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути

Русско-украинский словарь > охладевать
50 ідентичність

ІДЕНТИЧНІСТЬ, ідентифікація (від лат. identicus - тотожний; facio - роблю) - термін, що у повсякденному, науковому та філософському мовленні означає (букв.) - те саме; дію встановлення ідентичності називають ідентифікацією. Існує багато різновидів ідентифікації, класифікація яких здійснюється на підставі того, пр ми ідентифікуємо, або, як ми ідентифікуємо. Досить часто доводиться мати справу з ідентифікацією поодиноких явищ, які у філософії прийнято позначати словом "індивіди" (партикулярії). Спосіб ідентифікації індивідів значною мірою залежить від того, з якими різновидами індивідів ми маємо справу. Якщо їх класифікувати за ознакою "сталість - мінливість", то маємо поділ: а) сталі утворення, або сталості; б) події; в) процеси. До сталостей належать індивіди з більшменш чіткими просторовими межами, які можуть мати відповідну структуру або перебувати у деякому стані. Сталими ми їх вважаємо тому, що нехтуємо тими змінами, які в них відбуваються у межах деякого часового відрізку: ці зміни не виходять поза допустимі межі, визначені у вибраному нами критерії ідентичності С. посіб ідентифікації індивідів залежить також від їх поділу на види буття - тобто від прийнятої онтологічної концепції, на основі якої ми класифікуємо об'єкти (див. онтологія). Окрім індивідуальної ідентичності та відповідної ідентифікації часто доводиться вдаватися до видової ідентифікації, тобто встановлювати належність даного індивіда до множини чи "сімейства" індивідів. У повсякденному мовленні видову ідентифікацію, як правило, здійснюють з допомогою висловів типу: "це таке (-а, -ий) саме (-а, -ий)". Будь-яка повсякденна мова містить у собі цілий набір різноманітних засобів для індивідуальної та видової ідентифікації: таку роль, напр., виконують власні імена (людей, країн, націй, місцевостей, установ, подій, історичних періодів тощо), вказівні займенники (як правило, у супроводі жестів або - як у випадку слова "таке, -а, -ий" - у супроводі деяких зразків), загальні імена (поняття) - разом з відповідними засобами співвіднесення цих імен з індивідами (напр., фраза "це - дерево" у супроводі жесту) і т.д. У філософії способи ідентифікації пов'язані з онтологічними та методологічними концепціями. У сучасній філософії розуміння способів ідентифікації поєднують, як правило, з підходами, які позначають термінами "концептуалізм" та "операціоналізм" Н. авіть якщо техніка ідентифікації, яку ми застосовуємо, прямо не вказує на своє концептуальне походження (як, скажімо, застосування лакмусового папірця в хімічних лабораторіях), то все ж, як правило, за цією технікою стоять деякі концепти, деяка теорія; за висловом Поппера, наші лабораторії "заряджені" теоріями. Критерії ідентичності та техніки ідентифікації у різних галузях людської діяльності мають між собою мало спільного - їх окремо встановлюють у кожній галузі. Напр., для того, щоб сказати, що щось залишається "тим самим" або є "таким самим", ми повинні співвідносити свої концепти і критерії з тим, як окремі люди, людські колективи та установи ідентифікують самі себе. Важливою особливістю гуманітарних наук є взаємозалежність та взаємовплив ідентифікації та самоідентифікації.

В. Лісовий

Філософський енциклопедичний словник > ідентичність
51 істина

I ІСТИНА - 1) Філософська категорія, разом з категоріями добра, краси і свободи відбиває глибинний смисл людського світовідношення та осягнення буття, шукань людського духу та творення гуманістичних ідеалів; виражає сутнісний зміст та безпосередню мету пізнавального процесу і характеризує його результат - знання як адекватне відображення суб'єктивної та об'єктивної реальності в свідомості людини. І. встановлюється через визначення відповідності пізнавального образу, знання реального стану речей в дійсності, що надає І. за своїм змістом незалежності від суб'єкта (див. об'єктивна істина). Однак ця відповідність не розглядається як повний збіг пізнавального образу і об'єкта, оскільки останньому притаманна пізнавальна невичерпність, а процес пізнання завжди обумовлений історично, обмежений у своїх пізнавальних можливостях, залежить від рівня розвитку пізнавального інструментарію. На кожному конкретному етапі пізнавальний образ відносно вірно відтворює об'єкт, але з розвитком пізнання поповнюється новими якісними визначеннями предмета, все точніше його відтворює. Тому І. не є щось статичне і незмінне, а розглядається як безперервний процес послідовного наближення до повноти відтворення (див. абсолютна істина, відносна істина). В процесі пізнання І. реалізується через дотримання принципів об'єктивності, що вимагає розглядати об'єкт таким, який він є сам по собі, в об'єктивній реальності; всебічності, коли об'єкт повинен розглядатися в усій його багатостатності, якісній різноманітності, у взаємозв'язках і опосередкуваннях; доказовості, коли за достовірне приймається лише знання, яке має достатнє теоретичне і емпіричне, логічне і практичне обґрунтування. Тим самим категорія І. відсікає від справжнього пізнання різного роду його суррогати. Будучи продуктом пізнання, І. в сфері культури набуває ціннісного значення. Визначення сенсу пізнавальної діяльності як служіння І. надає категорії І. морального звучання. У вченні про І. серед основних є питання про критерій І. 2) Логічне поняття, виражає одне з двох або багатьох істиннісних значень, які надаються будь-якому судженню або системі суджень, окремій теорії або системі теорій. Часто ототожнюється з поняттями істинності (напр., істинність твердження, істинність теорії) або істинного (напр., істинне твердження, істинна теорія). Встановлюється за допомогою застосування визначених правил побудови та процедур доведення логічних виразів. Залежно від умов і правил визначення істинності логічних побудов розрізняють синтаксичне і семантичне поняття І. (див. істина в формалізованих мовах). Протилежними до категорії І. виступають поняття "омана", "хиба", "оманливість", "хибність". Проблему І. вивчають переважно теорія пізнання, логіка.

П. Йолон

[br]

II ІСТИНА в формалізованих мовах - властивість висловлювання (пропозиційної формули), що висловлює істинне судження. Тоді як гносеологічне поняття істини фіксує відповідність між змістом суджень і реальністю, І.в ф.м. пов'язана з моделюванням цієї відповідності засобами формалізованої мови С. емантичне визначення поняття істини було запропоноване Тарським ("Поняття істини в формалізованих мовах", 1933, 1935). Основні вимоги до дефініції поняття стосуються блокування парадоксальності (що притаманна буденній мові внаслідок її універсальності) шляхом розрізнення у формалізованій мові складників мови-об'єкта (висловлювання) і метамови (структурно-дескриптивного імені висловлювання, трансляції цього висловлювання у метамову, предикату істини). Однак вимоги до дефініції істини не містять засобів визначення істинності конкретного висловлювання, оскільки не всі складні висловлювання - скінченне з'єднання простих висловлювань. Використовується поняття пропозиційної функції (для якої є справедливим те, що складні функції - скінченне поєднання простих) і аналог поняття істини для функції - поняття доконаності. В залежності від правил утворення мови, визаначаються умови істинності кожного конкретного висловлювання О. скільки правила утворення задають скінченний список типів формул мови, виходячи з якого визначається клас істинних висловлювань, це дозволяє визначити для нескінченної ієрархії метамов нескінченне число предикатів істини скінченними засобами.

Н. Філіпенко

Філософський енциклопедичний словник > істина

Страницы

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

мені+щось+не+по+собі

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

мені+щось+не+по+собі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: