-
101 сортамент вальцювання
сорта́мент прока́таУкраїнсько-російський політехнічний словник > сортамент вальцювання
-
102 сортамент проводів
сорта́мент проводо́вУкраїнсько-російський політехнічний словник > сортамент проводів
-
103 сортимент лісоматеріалів
сорта́мент лесоматериа́ловУкраїнсько-російський політехнічний словник > сортимент лісоматеріалів
-
104 спусковий фундамент
спусково́й фунда́ментУкраїнсько-російський політехнічний словник > спусковий фундамент
-
105 стовповий фундамент
столбово́й фунда́ментУкраїнсько-російський політехнічний словник > стовповий фундамент
-
106 стрічковий фундамент
ле́нточный фунда́ментУкраїнсько-російський політехнічний словник > стрічковий фундамент
-
107 суцільний фундамент
сплошно́й фунда́ментУкраїнсько-російський політехнічний словник > суцільний фундамент
-
108 тваринний пергамент
живо́тный перга́ментУкраїнсько-російський політехнічний словник > тваринний пергамент
-
109 твердий фундамент
жёсткий фунда́ментУкраїнсько-російський політехнічний словник > твердий фундамент
-
110 технічний пергамент
техни́ческий перга́ментУкраїнсько-російський політехнічний словник > технічний пергамент
-
111 фундамент
основа́ние ( фундамент), фунда́мент -
112 фундамент верстата
фунда́мент станка́Українсько-російський політехнічний словник > фундамент верстата
-
113 фундамент греблі
фунда́мент плоти́ныУкраїнсько-російський політехнічний словник > фундамент греблі
-
114 фундамент на палях
фунда́мент на сва́яхУкраїнсько-російський політехнічний словник > фундамент на палях
-
115 брёх
1) га́вкання, га́вкіт, -коту; бреха́ння; валува́ння, ле́мент, -у2) брехня́ -
116 взламывать
взлома[и]ть (о замке, сундуке и т. п.) відбивати, відбити, розбивати, розбити, ламати, поламати, зламати; (о двери и т. п.) - ламати, виламувати, виломлювати, виламати, вибивати, вибити; (с сильным напором) висаджувати, висадити, виважувати, виважити. [Одбито замок. Розбито, поламано скриню. Ламайте двері! (Шевч.). Виважено двері с коморі і забрано все]. В-ся - виламуватися, виламатися. [В цей мент виламуються двері (Тобіл.)].* * *несов.; сов. - взлом`атьлама́ти и зла́мувати, злама́ти и мног. позла́мувати, ломи́ти, зломи́ти и мног. позло́млювати; (дверь, окно) вила́мувати, ви́ламати, повила́мувати, вило́млювати, ви́ломити и мног. повило́млювати; ( замок) відбива́ти, відби́ти и мног. повідбива́ти, розбива́ти, розби́ти и мног. порозбива́ти -
117 департамент
департамент (р. -ту).* * *департа́мент, -у -
118 дух
1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.* * *1) дух, -упа́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися
2) миф. дух, -адо́брый \дух — до́брий дух
3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання[одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м
4) ( воздух) дух, -улесно́й \дух — лісови́й дух
5) ( запах) дух, -у; пах, -утяже́лый \дух — важки́й дух
-
119 Европарламент
Європарла́мент -
120 жар
1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.* * *1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску3) ( повышенная температура тела) жар4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -ус \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом
См. также в других словарях:
мент — мент, а и а … Русский орфографический словарь
Мент — Мент, Пим ван де Пим ван де Мент Общая информация Родился … Википедия
мент — страж порядка, фараон, легаш, центурион, блюститель порядка, легавый, цемент, страж закона, блюститель закона, часовой порядка, милиционер, слуга порядка, лягавый, автоинспектор, мильтон, мусор, постовой, служитель порядка, блюститель законности … Словарь синонимов
МЕНТ — а; м. Разг. сниж. Милиционер. ◁ Ментовский, ая, ое. М ие погоны. М ая машина. Ментовка (см.). * * * МЕНТ МЕНТ, в египетской мифологии богиня львица, отождествлялась с Сехмет (см. СЕХМЕТ) и Тефнут (см. ТЕФНУТ) … Энциклопедический словарь
мент — МЕНТ, а, МЕНТИК, а, МЕНТОЗАВР, а, м., МЕНТЯРА, ы, м. и ж. Милиционер. Мент позорный (или поганый) руг. См. также: кент Уг. «мент» милиционер, тюремный надзиратель, из польского … Словарь русского арго
МЕНТ — МЕНТ, а, муж. (прост.). То же, что милиционер. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
МЕНТ — (mnt), в египетской мифологии богиня львица. В греко римский период отождествлялась с Сехмет и Тефнут. Р. Р. (Источник: «Мифы народов мира».) Мент сын тафийского царя Анхиала. Друг Одиссея. Его образ принимала Афина, чтобы научить Телемаха тому … Энциклопедия мифологии
МЕНТ — в египетской мифологии богиня львица, отождествлялась с Сехмет и Тефнут … Большой Энциклопедический словарь
Мент — м. разг. сниж. то же, что милиционер Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
мент — ментяга, ментяра, метелка – милиционер. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 … Автомобильный словарь
-мент — ment. Словообразовательный элемент. Стал он <Семен Семеныч> говорить важным басом, втягивать подбородок., тоном плохого актера произносить обличительные речи и против каких то буржуев с напускным пафосом и дрожаментом , как отметил наш пр … Исторический словарь галлицизмов русского языка
