Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мелкота

  • 1 мелкота

    1) см. Мелкость 1;
    2) дрібнота, ум. дрібнотка, дрібнотонька. [Узгряничня дрібнота шукала в походах для себе слави лицарської (Куліш)];
    3) (мелкие людишки) дрібнота, дробина, нікчемні людці (-ців), низота. [Чи бач, ся дробина мене навчати хоче! (Франко). Треба дать почути низоті, що вона проти мене (Свидниц.)].
    * * *
    2) собир. дрібно́та; ( о детях) мале́ча

    Русско-украинский словарь > мелкота

  • 2 мелкий

    1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;
    2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.
    * * *
    1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий
    2) (неглубокий) мілки́й

    Русско-украинский словарь > мелкий

  • 3 мелочь

    1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);
    2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;
    3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);
    4) см. Мелкота 3;
    5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);
    6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].
    * * *
    1) дрі́б'язок, -зку
    2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)
    3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць

    Русско-украинский словарь > мелочь

  • 4 мелюзга

    1) см. Мелочь 1;
    2) (мелкая рыба) мільга, мілька, мулька, молявка. [В цьому закіску мільки аж кишить (Кролевеч.)];
    3) (малые дети) малеча, маліж (-ліжи), маленьство, маленята (-нят), дріб (р. дробу), дробина, дріб'язок (-зку), дрібнота, капельня. [Дітей у нього багато, та все така маліж (Кролевеч.). Покинув троє сиріт, саме маленьство (Звин.). Лишив я вас (діточок) самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба! (Франко). П'ятеро дробини- маленят (Франко). Оце-ж уся моя капельня! (Звин.)];
    4) см. Мелкота 3.
    * * *
    1) ( о маленьких существах) дрі́б'язок, -зку, дрібно́та; ( о детях) малеча; ( мелкая рыба) мі́лька
    2) перен. дрі́б'язок, дрібно́та

    Русско-украинский словарь > мелюзга

См. также в других словарях:

  • мелкота́ — мелкота, ы …   Русское словесное ударение

  • МЕЛКОТА — МЕЛКОТА, мелкоты, мн. нет, жен. (прост.). 1. отвлеч. сущ. к мелкий в 1 и 4 знач., мелкость. Мелкота печати портит зрение. Мелкота души. 2. собир. Мелочь, маленькие, мелкие существа, предметы (напр. о детях, мелких вещах и т.п.; шутл. фам.). Все… …   Толковый словарь Ушакова

  • мелкота — См …   Словарь синонимов

  • МЕЛКОТА — МЕЛКОТА, ы, жен., собир. (разг.). Мелочь, мелкие существа, предметы. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Мелкота — I ж. разг. 1. Менее крупные по сравнению с другими, однородными живые существа или предметы; мелочь. 2. Маленькие дети. II ж. разг. Люди, занимающие невысокое общественное или служебное положение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • мелкота — мелкота, мелкоты, мелкоты, мелкот, мелкоте, мелкотам, мелкоту, мелкоты, мелкотой, мелкотою, мелкотами, мелкоте, мелкотах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • мелкота — ы; ж. Разг. 1. к Мелкий (1, 9 зн.). М. букв. М. замыслов. 2. собир. Маленькие, мелкие существа или предметы; мелочь. Поймал две щуки, остальное м. Грибы одна м. / О маленьких на вид или маленьких по возрасту детях. А ну, посторонись, м.! …   Энциклопедический словарь

  • мелкота́ — ы, ж. разг. 1. Небольшая величина чего л. Мелкота букв. 2. перен. Мизерность, ничтожность. После вялости и мелкоты, которою отличалась наша литература за семь или за восемь лет пред тем, это издание действительно было событием. Добролюбов,… …   Малый академический словарь

  • мелкота — ы/; ж.; разг. 1) к мелкий 1), 9) Мелкота/ букв. Мелкота/ замыслов. 2) а) собир. Маленькие, мелкие существа или предметы; мелочь. Поймал две щуки, остальное мелкота/. Грибы одна мелкота/ …   Словарь многих выражений

  • мелкота — мелкот а, ы …   Русский орфографический словарь

  • мелкота — мелкие воры …   Воровской жаргон

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»