Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

между прочим

  • 1 вскользь

    побіжно, мимохідь, між иншим.
    * * *
    нареч.
    побі́жно, мимохі́дь; ( между прочим) між і́ншим

    Русско-украинский словарь > вскользь

  • 2 мимоходом

    нрч.
    1) мимохідь и (реже) мимохід, проходом, по дорозі, за одним ходом. [Він зайшов до мене мимохідь (по дорозі) (М. Грінч.). Він швидко пішов і за одним ходом нагнав свиню од дверей (Звин.)];
    2) (между прочим, случайно) між иншим, (вскользь) побіжно, мимохідь (изредка), (при случае) принагідно. [Може инший читатель, заглянувши мимохідь у мій текст, нечитаним його покине (Куліш). Я принагідно натякнув йому про це (Крим.)]. Упомянуть о чём -дом - згадати про що побіжно, між иншим, принагідно. [В одному пам'ятнику, що про нього ми досі згадували тільки побіжно (Крим.)]. Вспоминали об этом - дом - згадували про те між иншим.
    * * *
    нареч.
    мимохі́дь; (между прочим, случайно) між і́ншим; ( вскользь) побі́жно

    Русско-украинский словарь > мимоходом

  • 3 попутно

    (за) одним ходом (заходом); (вскользь) побіжно, (между прочим) мимохідь. -тно затронуть вопрос - за одним (за)ходом порушити питання.
    * * *
    нареч.
    1) за одни́м захо́дом, попу́тно; ( одновременно) одноча́сно, водно́час и водноча́с, воднора́з; ( мимоходом) мимохі́дь; ( вскользь) побі́жно; ( при случае) принагі́дно
    2) ( по пути) по доро́зі

    Русско-украинский словарь > попутно

  • 4 рука

    бра́ть, взя́ть себя́ в \рукаки — бра́ти, узя́ти себе́ в ру́ки

    взя́ть в \рукаки кого́ — узя́ти в ру́ки кого́, прибра́ти до ру́к кого

    бы́ть (находи́ться) в \рука ка́х у кого — бу́ти в рука́х у ко́го

    вести́ под \рукаки — вести́ попід (під) ру́ки

    вы́бранить под серди́тую \рука ку — ви́лаяти спересе́рдя (під серди́ту годи́ну)

    вы́дать на \рукаки что́ — ви́дати на ру́ки що

    да́ть по \рука ка́м кому — да́ти по рука́х кому́

    да́ть \рука ку на отсече́ние — да́ти ру́ку [собі́] відруба́ти (відтя́ти, на ві́друб)

    держа́ть \рука ку чью — тягти́ ру́ку за ки́м, держа́ти ру́ку за ко́го, тягти́ сто́рону чию́

    ему́ всё с \рука к сойдёт — йому́ все з рук зі́йде, йому́ все мине́ться

    зло не большо́й \рука ки́ — невели́ке ли́хо

    игра́ть в четы́ре \рука ки́ — муз. гра́ти в чоти́ри руки́

    из \рука к ва́лится — з ру́к па́дає

    из \рука к во́н [пло́хо] — вкра́й (аж на́дто) пога́но, препога́но

    име́ть \рука ку где́ — ма́ти ру́ку (редко зару́ку,) де

    как без \рука к без кого́-чего́ — як (мов, немо́в) без рук без ко́го-чо́го

    мара́ть (па́чкать) \рука ки́ об кого́-что — паску́дити (пога́нити, каля́ти, брудни́ти) ру́ки об ко́го-що

    мука́ пе́рвой \рука ки́ — бо́рошно (мука́) пе́ршого гату́нку

    на́ \рука ку! — воен. на ру́ку!, напере́ваги!

    на́ \рука ку кому́ — зру́чно (на ру́ку) кому́; на ру́ку кові́нька кому́, твоя́ руч ( тебе на руку)

    на ско́рую (живу́ю) \рука ку — на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидку́ру́ч

    не с \рука ки́, не \рука ка́ кому́ — не з руки́ (незру́чно, не рука́) кому́, неспосі́бно (не годи́ться, не го́же, не слід, не ли́чить) кому

    обе́ими \рука ка́ми — обома́ рука́ми, обі́руч; обі́ручки, вобидвіру́ч

    опусти́ть \рукаки — перен. опусти́ти ру́ки

    от \рука ки́ — (писать, рисовать) руко́ю, від руки

    передава́ть из \рука к в \рукаки (с \рука к на́ \рука ки) — передава́ти з рук до рук (з рук у ру́ки)

    подде́лать \рука ку — ( о почерке) підроби́ти ру́ку

    под \рука ко́й — ( иметь) напо́хваті, під руко́ю, під рука́ми; ( при случае) при наго́ді; ( негласно) негла́сно, тає́мно, секре́тно; ( между прочим) між і́ншим, побі́жно

    под \рука ку — ( идти) під ру́ку; попі́друч, попі́дручки; ( сказать) під ру́ку, під ру́ки

    попа́сться (попа́сть, подверну́ться) под \рука ку — тра́питися (потра́пити, попа́стися, нагоди́тися) під ру́ку

    по \рука ка́м! — зго́да!

    по \рука ка́м ходи́ть (гуля́ть) — ходи́ти по рука́х

    по \рука ке — ( впору) по руці́, до мі́ри, в мі́ру; ( удобный) зручни́й; спосі́бний, по руці́

    прибра́ть к \рука ка́м — прибра́ти до [свої́х] рук

    приложи́ть \рука ку к чему́ — прикла́сти ру́ку до чо́го ( подписать); прикла́сти ру́ку (докла́сти рук) до чо́го ( принять участие)

    проси́ть \рука ки́ кого́ — проси́ти ру́ки кого́

    \рука ка́ми — и

    нога́ми — рука́ми й нога́ми, усіма́ чотирма́

    с \рука ка́ми — и

    нога́ми з — рука́ми й нога́ми

    \рука ка́ не дро́гнет — рука́ не здригне́ться (не затремти́ть, не схи́бить, не зра́дить)

    \рука ка́ не поднима́ется у кого́ — рука́ не підніма́ється (не підійма́ється) в ко́го

    \рука ка́ о́б \рука ку — рука́ в ру́ку, пліч-о-пліч

    идти́ о́б \рука ку с кем — іти́ під ру́ку з ким

    \рукаки вверх! — ру́ки вго́ру (догори́)!

    \рукаки опусти́лись (отняли́сь) у кого́ — перен. ру́ки впа́ли (опусти́лися) в ко́го (кому́)

    \рукаки прочь от кого́-чего́! — ру́ки геть від ко́го-чо́го!

    \рукаки че́шутся — ру́ки свербля́ть

    \рука ко́й пода́ть — поблизу́; близе́нько, [як] па́лицею (диал. штихо́м) доки́нути (ки́нути), недале́ко ходи́ти

    своя́ \рука ка влады́ка — погов. своя́ рука́ влади́ка

    уда́рить по \рука ка́м — перен. переби́ти ру́ки

    умы́ть \рукаки — уми́ти ру́ки

    Русско-украинский словарь > рука

  • 5 слегка

    нареч.
    1) зле́гка, злеге́нька; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки; ( понемногу) потро́ху, потро́хи
    2) ( вскользь) побі́жно, мимохі́дь; ( между прочим) між і́ншим

    Русско-украинский словарь > слегка

  • 6 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 7 литьё между подвижными бесконечными лентами

    = разливка между подвижными бесконечными лентами
    лиття [розливання] між рухливими безкінечними стрічками, розливка між рухливими безкінечними стрічками

    Словарь металлургической терминов > литьё между подвижными бесконечными лентами

  • 8 разливка между подвижными бесконечными лентами

    = литьё между подвижными бесконечными лентами
    лиття [розливання] між рухливими безкінечними стрічками, розливка між рухливими безкінечними стрічками

    Словарь металлургической терминов > разливка между подвижными бесконечными лентами

  • 9 взятый между пределами

    узя́тий у ме́жах

    Русско-украинский политехнический словарь > взятый между пределами

  • 10 взятый между пределами

    узя́тий у ме́жах

    Русско-украинский политехнический словарь > взятый между пределами

  • 11 контроль зазора между валками

    Словарь металлургической терминов > контроль зазора между валками

  • 12 проверка зазора между валками

    Словарь металлургической терминов > проверка зазора между валками

  • 13 продолжительность работы печи между ремонтами

    Словарь металлургической терминов > продолжительность работы печи между ремонтами

  • 14 расстояние между валками

    Словарь металлургической терминов > расстояние между валками

  • 15 регулирование зазора между валками

    Словарь металлургической терминов > регулирование зазора между валками

  • 16 балка

    Русско-украинский политехнический словарь > балка

  • 17 взятый

    матем.
    узя́тий

    Русско-украинский политехнический словарь > взятый

  • 18 двор

    техн.
    двір, род. двора́ и дво́ру; ( между стройками - ещё) подві́р'я
    - литейный двор

    Русско-украинский политехнический словарь > двор

  • 19 перевод

    1) ( действие) переве́дення
    - литографский перевод
    - перевод ремня
    2) ( рельсовый путь) переві́д, -во́ду
    3) ( балка) ба́лка; ( между стропилами) ба́нтина; ( матица) сво́лок
    4) ( рычаг) переста́ва
    5) ( на другой язык) пере́клад, (неоконч. д. - ещё) переклада́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > перевод

  • 20 перекладина

    техн.
    пере́кладка; ( мебель) обні́жок, -жка; ( укреплённая между чем-л) попере́чка; ( между стропилами) ба́нтина; (в переносной лестнице, в грядках телеги и т. п.) щабе́ль, -бля́; ( через ров) кла́дка

    Русско-украинский политехнический словарь > перекладина

См. также в других словарях:

  • между прочим — между прочим …   Орфографический словарь-справочник

  • между прочим — на бегу, мимолетно, бегло, мимоходом, мельком, мимолетом, ненароком, вскользь, заодно, кстати, кстати сказать, к слову сказать, замечу попутно, замечу кстати, на ходу, часом, пользуясь случаем, при случае, попутно замечу, на лету, походя, попутно …   Словарь синонимов

  • Между прочим — МЕЖДУ, предлог с тв. п. (с род. Ч устар.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • между прочим — Неизм. 1. Не уделяя серьезного внимания, попутно с чем либо. С глаг. несов. и сов. вида: говорить, рассказывать, сказать, рассказать… как? между прочим. В нашем доме, вот тут в зале… однажды стоял Лев Толстой. Папа так, между прочим рассказывал… …   Учебный фразеологический словарь

  • между прочим — наречие и вводное слово 1. Наречие. То же, что «не придавая значения, попутно». Не требует постановки знаков препинания. «На фронте приходилось бывать?» – интересовался он как бы между прочим. В. Шукшин, Миль пардон, мадам! Графиня была в широком …   Словарь-справочник по пунктуации

  • Между прочим — Разг. 1. Кстати. Между прочим, все помрём, такое у нас глупое обыкновение да, брат! (М. Горький. Мои университеты). Я, между прочим, врач, гордо бросила невестка, кое что понимаю! Невроз это, нервишки, возраст! А сердце ни при чём. Вот так, и… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • между прочим — 1. см. прочее; в зн. нареч. Попутно, не придавая большого значения. Говорить между про/чим прочим. Между про/чим прочим обратить внимание на что л. 2. см. прочее; в зн. вводн. словосоч. К слову сказать. Между пр …   Словарь многих выражений

  • между прочим — ме/жду про/чим, нареч. и вводн. сл. Наречие: Он сказал это между прочим. Вводное слово: Между прочим, пора и честь знать …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • Между Прочим — нареч. качеств. обстоят. 1. Не придавая особого значения чему либо. отт. Употребляется как несогласованное определение. 2. Употребляется как вводное словосочетание, выделяющее какое либо слово или часть предложения в связи со сказанным или в… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • между прочим — м ежду пр очим …   Русский орфографический словарь

  • между прочим — нареч. и вводн. сл …   Орфографический словарь русского языка

Книги

Другие книги по запросу «между прочим» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»