Перевод: с украинского на английский

с английского на украинский

маса

  • 101 марганець

    en\ \ manganese
    de\ \ Mangan
    fr\ \ \ manganèse
    елемент №25 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 4 період), атомна маса 54,938; відомі 10 ізотопів з масовими числами 49—58; типові ступені окислювання +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI, +VII; проста речовина, важкий сріблясто-білий крихкий метал; на повітрі покривається тонкою плівкою оксидів, розчинний у кислотах; Tпл 1517 ±3 K; основна сировина — мінерали піролюзит ΜnΟ·nH2O, брауніт Mn2O3 ·nSiO2; походження назви — від першої назви мінералу піролюзит: чорна магнезія — Magnesia nigra; відкрита 1774 року К.Шеєле, І.Ганом (Швеція); застосовують як компонент сплавів, сталей і чавунів, а також як каталізатор в органічному синтезі

    Термінологічний Словник "Метали" > марганець

  • 102 металевий фетр

    однорідна волокниста маса, яку отримано пресуванням і спіканням металевих волокон

    Термінологічний Словник "Метали" > металевий фетр

  • 103 метод гідростатичного зважування

    de\ \ [lang name="German"]hydrostatische Wägung, hydrostatische méthode
    метод прецизійного вимірювання густини речовини d, при якому зразок зважується в рідині для визначення за виштовхувальною силою об'єму зразка: d = Ρ(δ-λ)/(Ρ-Q)+λ, де Ρ і Q — вага (маса) зразка на повітрі й у рідині, δгустина рідини й λгустина повітря

    Термінологічний Словник "Метали" > метод гідростатичного зважування

  • 104 миш'як

    en\ \ arsenic
    de\ \ Arsen
    fr\ \ \ arsenic
    елемент №33 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 4 період), атомна маса 74,9216; існує 20 ізотопів з масовими числами 68—87; при звичайних умовах є металоїдом і має назву сірого миш'яка; Tпл 1090 K; основний мінерал — арсенопірит (миш'яковий колчедан) FeAsS; сполуки миш'яку є отруйними; походження назви — від грецьк. arsen — сильний, рос. — "отрута для мишей"; природні сполуки були відомі з давніх часів; входить як компонент до сплавів на основі кольорових металів, а також до напівпровідникових матеріалів

    Термінологічний Словник "Метали" > миш'як

  • 105 мідь

    ru\ \ медь
    en\ \ copper
    de\ \ Kupfer
    fr\ \ \ cuivre
    елемент №29 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 63,546; існують 14 ізотопів з масовими числами 57—70, типові ступені окислювання +I, +II; метал червоного, у зламі рожевого кольору, ковкий, пластичний; Tпл 1336 К; характерні властивості — висока електро- і теплопровідність (як провідник електрики посидає серед металів 2-е місце після срібла); хімічно малоактивний, на поверхні у вологому повітрі утворюється зелена плівка основного карбонату міді; у природі, в основному, зустрічається у вигляді різних мінералів: халькопірит (мідний колчедан) CuFe 2, халькозин (мідний блиск) Cu2S, малахіт CuCO3·Cu(OH)2; походження назви — від лат. назви острова Крит; відома з давніх часів; застосовується (понад 50%) в електротехнічній промисловості, як компонент у сплавах: латуні, бронзи, мельхіор тощо

    Термінологічний Словник "Метали" > мідь

  • 106 молібден

    de\ \ Molybdän
    fr\ \ \ molybdène
    елемент №42 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 5 період), атомна маса 95,94; відомий 21 ізотоп з масовими числами 88—108, типові ступені окислювання +VI, +II, +III, +IV, +V; світло-сірий, тугоплавкий (Tпл 2890 K), твердий метал; при звичайній температурі стійкий, при нагріванні (873 K) окислюється до газоподібного MoO3; одержують з мінералу молібденіту MoS2, походження назви — від грецьк. molybdos — свинець; відкритий 1778 року К.Шеєле (Швеція); застосовують для легування сталі, титану й ін. металів, у електро- і радіотехніці, як конструкційний матеріал електровакуумних приладів, як основу жароміцних сплавів тощо

    Термінологічний Словник "Метали" > молібден

  • 107 натрій

    en\ \ sodium
    de\ \ Natrium
    fr\ \ \ sodium
    елемент №11 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 3 період), атомна маса 22,9898; відомі 14 ізотопів з масовими числами 20—33; типовий ступінь окислювання +І; сріблясто—білий м'який метал з високою електропровідністю, що окисляється на повітрі, плаває у воді і ріжеться ножем; відноситься до лужних металів, хімічно дуже активний; Tпл 371 К; у природі широко розповсюджений: наявний у рослинах і тваринах, морській воді, в атмосфері Сонця й у міжзоряному просторі; у земній корі знаходиться тільки у вигляді різних солей; походження назви: від древньоєвр. neter —речовина; що вирує, уперше виділена 1807 року, Г.Деві (Великобританія); застосовують у металургії як відновлювач, при одержанні титану, цирконію, танталу; в органічному синтезі, у хімічній промисловості, як теплоносій у ядерних реакторах, для наповнення газорозрядних ламп тощо

    Термінологічний Словник "Метали" > натрій

  • 108 неодим

    en\ \ neodymium
    de\ \ Neodym
    fr\ \ \ nêodyme
    елемент №60 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 144,24; відомі 24 ізотопа з масовими числами 129, 130, 132—152, 154, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1283 К; походження назви — від грецьк. neosновий і didimos — близнюк; відкритий 1885 року К.Ауер фон Вельсбах (Австрія); застосовують у виробництві скла і порцеляни, як легувальну добавку в легких сплавах, у радіоелектрониці, як компонент лазерних матеріалів і магнітотвердих сплавів на основі заліза

    Термінологічний Словник "Метали" > неодим

  • 109 нікель

    en\ \ nickel
    de\ \ Nickel
    fr\ \ \ nickel
    елемент №28 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 58,71; відомі 15 ізотопів з масовими числами 53—67, типовий ступінь окислювання +II, +III; сріблясто-білий із блідо-жовтим відтінком метал, пластичний, феромагнітний, Tпл 1726 K; має середню активність; при звичайній температурі на повітрі не окислюється; легко утворює комплексні сполуки; у природі зустрічається у сполуках із сіркою, киснем, миш'яком тощо; основна сировина — сульфідні чи оксидні мідно-нікелеві руди; походження назви — від нім. Kupfernickel — непридатна мідь; відкрита 1751 року А.Кронштедтом (Швеція); застосовують для виробництва спеціальних сталей і сплавів з високою міцністю, жароміцністю, антикорозійними, магнітними, електричними властивостями; для утворення захисних покриттів; для виготовлення спеціальної хімічної апаратури тощо

    Термінологічний Словник "Метали" > нікель

  • 110 ніобій

    en\ \ niobium
    de\ \ Niob
    fr\ \ \ niobium
    елемент №41 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 5 період), атомна маса 92,906; відомий 21 ізотоп з масовими числами 86—106, типові ступені окислювання +V, +III, +II, +IV; світло-сірий тугоплавкий пластичний метал; Tпл 2741±10 K; у кислотах, за винятком плавикової, нерозчинний; за хімічними властивостями близький до танталу; звідси і походження назви — на честь давньогрецької богині Ніобеї — дочки Тантала; відкритий 1801 року Ч.Хетсетом (Великобританія); застосовують як компонент жароміцних і корозійностійких сплавів і сталей, як конструкційний матеріал у ядерних реакторах і ракетобудуванні, у радіоелектроніці і хімічному апаратобудуванні, у вакуумній техніці тощо

    Термінологічний Словник "Метали" > ніобій

  • 111 олово

    en\ \ tin
    de\ \ Zinn
    fr\ \ \ étain
    елемент №50 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 5 період), атомна маса 118,69; відомо 29 ізотопів з масовими числами 106—134; типові ступені окислювання +II, +IV; проста речовина, існує у виді двох алотропічних модифікацій: біле олово — важкий сріблясто-білий блискучий пластичний метал, повільно тьмяніє на повітрі внаслідок утворення плівки оксиду; Tпл 505 K; застосовують у виробництві білої жерсті (лудіння), для одержання різних сплавів (типографських, вальничних, припоїв), фольги, посуду, художнього литва; сіре олово — дрібний сірий порошок, виникає з білого олова при охолодженні нижче 286,2 K, при цьому відбувається руйнування олов'яних предметів ("олов'яна чума"); відоме з давніх часів; походження назви не встановлено; найважливіший мінерал — каситерит (олов'яний камінь) SnO2

    Термінологічний Словник "Метали" > олово

  • 112 осмій

    en\ \ osmium
    de\ \ Osmium
    fr\ \ \ osmium
    елемент №76 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 190,2; відомо 33 ізотопи з масовими числами 163—167, 169—196; типові ступені окислювання в з'єднаннях 0, +II, +III, +IV, +VI, +VIII; сріблясто-білий із блакитнуватим відтінком метал, найважчий з усіх відомих металів, твердий, крихкий, Tпл 3318 K; при нагріванні на повітрі окисляється до OsO4; відноситься до ряду платинових металів, має високу корозійну стійкість; у природі зустрічається у вигляді осмійного іридію; походження назви — від грецьк. — запах; відкритий 1804 року С.Теннантом (Великобританія); застосовують як компонент зносостійких сплавів з іридієм, як компонент каталізаторів у реакціях гідрогенізації, у сплавах з W і Coдля виготовлення деталей точних вимірювальних приладів тощо

    Термінологічний Словник "Метали" > осмій

  • 113 паладій

    en\ \ palladium
    de\ \ Palladium
    fr\ \ \ palladium
    елемент №46 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 5 період), атомна маса 106,4; відомо 22 ізотопи з масовими числами 97—118; типові ступені окислювання +II, +IV; сріблясто-білий м'який метал; відноситься до платинових металів; найбільш низькоплавкий з усіх платинових металів (температура плавлення 1827 K), у хімічному відношенні нагадує платину, розчиняється в концентрованій HNO3; інтенсивно поглинає водень; у природі зустрічається, в основному, в самородному стані, а також у сплавах з металами платинової групи й у вигляді хімічних сполук; походження назви — на честь богині Паллади; відкритий 1803 року У.Лолластоном (Великобританія); застосовують у хімічній промисловості, як каталізатор в органічному синтезі, для виготовлення терморегуляторів, термопар, електричних контактів, ювелірних виробів, як компонент сплавів із платиновими металами тощо

    Термінологічний Словник "Метали" > паладій

  • 114 платина

    en\ \ platinum
    de\ \ Platin
    fr\ \ \ platine
    елемент №78 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 195,09; відомо 33 ізотопа з масовими числами 168—171, 173—201; типові ступені окислювання +II, +IV; проста речовина, важкий сріблясто-білий ковкий метал, Tпл 2045 K; найбільш поширена серед металів платинової групи; при звичайній температурі стійка до всіх хімічних реагентів, крім "царської горілки" і брому; відзначається високою тугоплавкістю, сталістю маси при низьких і високих температурах, здатністю прискорювати хімічні реакції; у природі зустрічається в основному в самородному стані; походження назви — від ісп. plata — срібло; відоме з давніх часів; застосовують як каталізатор у неорганічному й органічному синтезі, як електроди в хімічному виробництві, в електротехніці, для виготовлення лабораторного посуду, фільєр, термопар, неокислювальних контактів, ювелірних виробів — з пробою 950 (вміст платини в 1000 г сплаву з міддю)

    Термінологічний Словник "Метали" > платина

  • 115 празеодим

    de\ \ Praseodym
    fr\ \ \ praséodyme
    елемент №59 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 140,907; відомі 32 ізотопи з масовими числами 121,129,130,133—151; типові ступені окислювання + III, +IV, проста речовина, сріблясто-білий метал; відноситься до групи рідкісноземельних металів (лантаноїдів), Tпл 1204 К; походження назви — від грецьк. prasinosзелений і грецьк. didimos — близнюк; відкритий 1885 р. К.Ауер фон Вельсбахом (Австрія); застосовують у виробництві скла і порцеляни, спеціальних сортів сталі і жароміцних магнієвих сплавів, як компонент магнітних сплавів з нікелем і кобальтом

    Термінологічний Словник "Метали" > празеодим

  • 116 прометій

    fr\ \ \ prometheum
    елемент №61 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 145; радіоактивний елемент, відноситься до лантаноїдів; відомо 23 ізотопи з масовими числами 132—154; типовий ступінь окислювання +III; проста речовина, сріблясто-білий метал, Tпл 1353 К; походження назви — від імені героя грецької міфології Прометея; уперше хімічно виділений ізотоп 147Pm (T1/2 = 2,6 г.) 1945 року Д.Маринським, Л.Гленденіном, Ч.Коріеллом (США); за хімічними властивостями подібний до неодиму та інших лантаноїдів; застосовують як компонент люмінофорів, як джерело енергії в атомних батареях

    Термінологічний Словник "Метали" > прометій

  • 117 радій

    en\ \ radium
    de\ \ Radium
    fr\ \ \ radium
    елемент №88 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 7 період), атомна маса 226,03; відомо 25 ізотопів з масовими числами 206—230; типовий ступінь окислювання +II; проста речовина, сріблясто-білий блискучий метал, за хімічними властивостями подібний до барію: Tпл 973 К; радіоактивний елемент, найбільш довговічний ізотоп 226Ra (T1/2 = 1617 років), зустрічається у всіх уранових рудах; міститься також у багатьох природних водах; походження назви — лат. Radium — променистий; відкритий 1898 р. М.Кюрі, П.Кюрі, Ж.Бемоном (Франція) в урановій руді; застосовують у суміші з берилієм для створення ампульних джерел нейтронів, у медицині для одержання радону, у промисловості як γ-джерело для просвічування металевих виробів, у виробництві світних фарб

    Термінологічний Словник "Метали" > радій

  • 118 реній

    en\ \ rhenium
    de\ \ Rhenium
    fr\ \ \ rhénium
    елемент №75 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 6 період), атомна маса 186,2; відомо 26 ізотопів з масовими числами 161—165, 170, 172, 174—192; типові ступені окислювання в сполуках +VII, -I, 0 +I, +II, +III, +IV, +V, +VI; тугоплавкий (Tпл 3453 K) пластичний, сріблясто-сірий метал, має високу корозійну стійкість; природний реній складається з одного стабільного ізотопу 186Re і слаборадіоактивного 187Re; природне джерело — молібденіти; походження назви — від Рейнської області; відкритий 1925 року В.Ноддаком, І.Такке, О.Бергом (Німеччина); застосовують як компонент спеціальних сплавів у приладобудуванні, електротехниці, авіаційній промисловості, ракетобудуванні, як каталізатор у нафтопереробці, використовують для антикорозійних покрить, у вакуумній техніці; легування вольфраму ренієм збільшує пластичність (ренієвий ефект)

    Термінологічний Словник "Метали" > реній

  • 119 родій

    en\ \ rhodium
    de\ \ Rhodium
    fr\ \ \ rhodium
    елемент №45 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 102,905; належить до сімейства платинових металів; відомий 21 ізотоп з масовими числами 94—114; типові ступені окислювання +III, +I, +II, +IV, +VI; сріблясто-білий блискучий метал, більш твердий і тугоплавкий (Tпл 2239 K), ніж платина і паладій; хімічно дуже пасивний; не розчиняється в кислотах; утворює різні комплексні іони; у природі зустрічається разом із платиною і платиновими металами; походження назви — від грецьк. rhodon — троянда, тому що розчини деяких його солей забарвлені в рожевий колір; відкритий 1803 року У.Болластоном (Великобританія); застосовують для нанесення захисних покрить на дзеркала, як компонент сплавів з іншими платиновими металами, у термопарах, у ювелірній справі, як каталізатори, для виготовлення хімічного посуду

    Термінологічний Словник "Метали" > родій

  • 120 ртуть

    en\ \ mercury
    fr\ \ \ mercure
    елемент №80 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 200,59; відомо 30 ізотопів з масовими числами 177—206, типові ступені окислювання +II, +I; важкий блискучий рідкий метал, Tпл 234 K, помітно випаровується вже при кімнатній температурі; пари отруйні; хімічно малоактивна, розчиняється в концентрованій азотній і сірчаній кислотах, а також у "царській" горілці; розчиняє деякі метали (золото, срібло, цинк, свинець тощо), утворює амальгами; у природі поширена мало, частіше зустрічається у вигляді мінералу сульфіду ртуті (кіноварі), іноді в самородному стані; походження назви — від грецьк. hudorвода і agtyros — срібло, рідке срібло; відоме з давніх часів; застосовують у багатьох приладах (термометри, барометри, реле, освітлювальні лампи), для виготовлення катодів в електрохімічному виробництві лугів і хлору, в електротехниці, у вибухових речовинах тощо

    Термінологічний Словник "Метали" > ртуть

См. также в других словарях:

  • МАСА — (самоназвания маса, банана, масана, бана) народность общей численностью 615 тыс. чел. Основная страна расселения: Камерун 480 тыс. чел. Другие страны расселения: Чад 135 тыс. чел. Язык маса. Религиозная принадлежность верующих: мусульмане сунниты …   Современная энциклопедия

  • Маса — (самоназвания маса, банана, масана, бана) народность общей численностью 615 тыс. чел. Основная страна расселения: Камерун 480 тыс. чел. Другие страны расселения: Чад 135 тыс. чел. Язык маса. Религиозная принадлежность верующих: мусульмане сунниты …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • маса́и — масаи, неизм.; нескл., м. (язык), м. иж. (народ) …   Русское словесное ударение

  • МАСА — Международная ассоциация союзов архитекторов http://www.iauarch.ru/​ организация …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • маса — (лат. < грец. тісто, брила) Кількість речовини, з якої складається тіло, або добуток об єму на щільність. В мистецтві поняття маси розглядається на базі асоціативного сприйняття: 1. В образотворчому мистецтві є однією з категорій… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Маса — Название маса обозначает распространённые в Камеруне и Чад (Африка): Маса (народ) Маса (язык) Литературный персонаж: Маса (Масахиро Сибата)  герой серии книг Бориса Акунина о сыщике Эрасте Петровиче Фандорине. Также: МАСА  программа… …   Википедия

  • Масаёси — Мацуката Масаёси 松方正義 …   Википедия

  • Масаёси М. — Мацуката Масаёси 松方正義 …   Википедия

  • маса — и, ж. 1) Кількість речовини в об ємі якого небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. •• Грошова/ ма/са уся сукупність випущених в обіг грошей – паперових і монет. Ко/нкурсна ма/са майно боржника, на яке може бути… …   Український тлумачний словник

  • масақ — зат. бот. Өсімдік сабағының бас жағына орналасқан гүлшоғыры. М а с а қ т ы ң жай масақ (жолжелкен) және күрделі масақ (арпа, бидай) деген түрлері бар (Ботаника, 160) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • масақты — сын. Масағы бар, масақталған. М а с а қ т ы кез оқ – нақ тисе, бір аң құсты алып түсіреді (М.Мағауин, Аласапыран, 209). Шалдың жанары да темір м а с а қ т ы қозыжауырынды шалып қалыпты (С.Сматаев, Елім ай, 13) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»