-
1 нежить
сщ.I. нечиста сила, нечисть (-ти), погань (-ни).II. Нежить, глаг. - пестити (пещу, пестиш), пестувати, голубити, милувати, (редко) ніжити, (зап.) ніжити, (холить) кохати, викохувати, плекати кого, що, (перен.) в розкоші купати; срв. Лелеять. [Його (море) сонечко пестить кохано (Л. Укр.). Сумно пестила їх нічка осіння (Чупр.). Власне безсилля колисало й пестило Марту (В. Підмог.). Галя його заспокоювала, голубила (Мирний). Образ за образом проходили йому в голові, голублячи його відблиском перебутого щастя (Грінч.). Буду тобі годити, буду тебе ніжити (Квітка). Як ягідку, як пташечку, кохала, ростила (дочку) (Шевч.)]. -жить слух - голубити (тішити) слух ((в)ухо). Нежащий - що пестить и т. п.; пест(л)ивий, приголубливий. Неженный - пещений, голублений; коханий, плеканий. [Пещена Катерина не була слухняна (Грінч.)]. -ться -1) (стр. з.) пеститися, голубитися; бути пещеним, голубленим; кохатися, викохуватися, плекатися, бути коханим, плеканим;2) (возвр. з.) пеститися, пестуватися; розкошувати, (редко) ніжитися; (в постели) вилежуватися, (валяться) викачуватися. [У спеці опівденній так солодко пеститись у воді (Грінч.). Хлопчик пеститься на зеленій шовковій травиці (Грінч.). На сонці і пеститься й мліє переспіло-солодка малина (М. Рильськ.). Чому не йде до свого діла? що вона ніжиться мов пані? (М. Вовч.). Ми робимо, а вона на подушках викачується (Звин.)];3) (взаимн. з.) голубитися, голубкатися, милуватися, пеститися, пестуватися (з ким); срв. Ласкаться 2.* * *I глаг.пе́стити (пе́щу, пе́стиш) и пести́ти (пещу́, пе́стиш), ні́жити; ( голубить) голу́бити, -блю, -биш, милува́ти, -лу́ю, -лу́єш; ( баловать) ма́затиII сущ.\нежитьть слух (у́хо, взор) — пе́стити (ні́жити; услаждать: ті́шити, потіша́ти) слух (о́чі, о́ко)
1) собир. миф. нечи́ста си́ла, не́чисть, -ті, по́гань, -ні2) диал. см. нежиль
См. также в других словарях:
марту — mort < est mort, e. прост. В речи солдат. умер. Только прибежал к нам раз французский жандар, держащий в руке ведомость, и сказал нам: Николай марту, в пятницу, а в понедельник дали знать. Восемь мес. в плену у французов. // Соврем. 1855 53… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
МАРТУ — (Амурру) (шумерск. западный) в шумеро аккадской мифологии божество, связанное с племенами амореев кочевников, живших в степях Сев. Месопотамии. Представлялся как громовержец, насылающий бурю … Большой Энциклопедический словарь
МАРТУ — (шумер., аккад. Амурру; «аморей», букв. «западный»), Иль Амуррим (аккад., «бог амореев»), шумеро аккадское имя бога амореев кочевников (живших в степях Северной Месопотамии), очевидно соответствующего аморейскому Элу (см. Илу). По месопотамским… … Энциклопедия мифологии
МАРТУ — (Амурру) (шумерск. западный), в шумеро аккадской мифологии божество, связанное с племенами амореев кочевников (см. АМОРЕИ), живших в степях Северной Месопотамии. Представлялся как громовержец, насылающий бурю … Энциклопедический словарь
Марту (значения) — марту (народ) шумерское название амореев Марту шумеро аккадское имя бога амореев кочевников … Википедия
Марту — Амурру, Иль Амуррим шумеро аккадское имя бога амореев кочевников (живших в степях Сев. Месопотамии), очевидно соотв. аморейскому Элу. По месопотамским представл., М. громовержец, насылающий бурю, кочевник, варвар. Согл. аккад. миф.… … Древний мир. Энциклопедический словарь
марту — ар. зат. миф. Жын, шайтан, албасты … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
марту — (Қ орда: Арал, Қарм., Сыр., Шиелі) жын шайтан, албасты. Молдалардың м а р т у басады, м а р т у соғады деп жүргені бекер Қ орда., Қарм.). Бекіштің сар құсы бір м а р т у ғ а түседі Қ орда., Арал) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
марту басу — (ҚХР) қара басу … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
ақмарту — (ҚХР) жын. Ақ сөйле, құлағына а қ м а р т у ы ң сыбырлап кетті ғой (ҚХР) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Мартусине — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
