Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

маркович

  • 1 Микола Маркович Роженко

    Філософський енциклопедичний словник > Микола Маркович Роженко

  • 2 Новицький, Орест Маркович

    Новицький, Орест Маркович (1806, с. Пилипи, Волинь - 1884) - укр. філософ, історик філософії, представник Київської школи філософського теїзму. Закінчив Острозьке духовне училище, Волинську семінарію, КДА (1831). Магістр богослов'я та словесних наук (дисертація: "Про духоборів"). Перший проф. філософії Київського ун-ту (1834 - 1850). Теїзм Н. мав ухил до гегельянства та слов'янофільства. Наріжний принцип світогляду Н. - христоцентризм; прихід Христа - найголовніша подія в історії людства, а вчення Христа - центр, з якого виходить (і в який сходиться) все багатоманіття суспільно-історичного життя (християнізовані громадянство, мораль, право, філософія, мистецтво і т.ін.) Р. елігія та філософія - два нероздільні полюси загальнолюдського духовного життя. Релігія живиться "переконаннями серця", філософія - поняттями розуму. Вважав релігію вищою від філософії, тому що перша єднає з Безумовним, друга - тільки мислить про нього; тому даремні намагання поставити знання на місце віри. Середньовіччя було єдністю релігії та філософії; Новий час - їх відокремленням; на часі - їх новий синтез. На думку Н., католицизм породив схоластику, протестантизм - нову філософію, на черзі - філософський синтез на основі православ'я, який повинен уникнути як сліпого підкорення розуму вірі, так і повного підпорядкування віри розумові.
    [br]
    Осн. тв.: "Про духоборів" (1832); "Про закиди, які роблять філософії в теоретичному і практичному відношеннях, їх чинності і важливості" (1837); "Про розум як вищу пізнавальну здатність" (1840); "Поступовий розвиток стародавніх філософських вчень у зв'язку з розвитком язичницьких релігій" (1860 - 1862).

    Філософський енциклопедичний словник > Новицький, Орест Маркович

  • 3 Орест Маркович Новицький

    Філософський енциклопедичний словник > Орест Маркович Новицький

  • 4 Роженко, Микола Маркович

    Роженко, Микола Маркович (1936, с З. ападинка Хмельницької обл.) - укр. філософ. Закінчив фізико-математичний ф-т Кам'янець-Подільського педагогічного ін-ту (1959). Докт. філософських наук (1984), проф. (1990). Лауреат премії ім. В. Стуса (1990). Філософські інтереси охоплюють проблематику єдності логіко-методолоіічних та історико-наукових досліджень, соціальну історію науки й філософії, історію України радянської доби. Автор 100 наукових статей та розділів у колективних монографіях.
    [br]
    Осн. тв.: "Гносеологічна природа опису і пояснення у фізиці" (1970); "Квантова логіка. Нарис теорії та історії" (1993, рос. мова); "Трагедія академіка Юринця" (1996).

    Філософський енциклопедичний словник > Роженко, Микола Маркович

  • 5 процент

    1) процент (-ту), відсоток (-тку). [Мусить він позичатися та на свою шию боргів за великі проценти набирати (Єфр.). Позичала гроші за великий відсоток, колишній його няньці (Крим.). Почав він людям гроші у позику за проценти давати (Маркович)]. Он берёт по десяти -тов - він бере по десять відсотків (процентів). Поместить капитал на -ты - покласти капітал на проценти, на відсотки. -ты по займу - позичкові проценти, відсотки, відсотки за позичку. -цент на -цент - відсоток на відсоток;
    2) (рост, лихва) процент (-ту), надсоток, поступок, верхи (-хів, мн.), лихва, ріст (р. росту), (диал.) камата. [Вигодніше громаді ту землю продати та мати з грошей процент (Грінч.). Великий надсоток бере на стовп (Липовеч.). Позичали людям гроші і росту не брали (Гр.). Він хоч і жид, а не бере собі поступку (Ніжен.). Позичив на лихву у жида три карбованці (Кам'ян.). Росту ще не виплатив, а стовп само собою стоїть (Левч.)]. Давать деньги на -цент - гроші на процент давати. [Гроші давав людям під застав на процент або на відробіток (М. Левч.)].
    * * *
    проце́нт, відсо́ток, -тка

    Русско-украинский словарь > процент

  • 6 Новицький

    Філософський енциклопедичний словник > Новицький

  • 7 Роженко

    Філософський енциклопедичний словник > Роженко

См. также в других словарях:

  • Маркович — Маркович  славянская фамилия. С ударением на второй слог  Маркович  встречается у русских, украинцев, белорусов: Маркович, Афанасий Васильевич (1822 1867)  украинский фольклорист, этнограф, композитор. Маркович, Дан Семёнович… …   Википедия

  • Маркович — Маркович, Светозар один из виднейших сербских социалистов, член Первого Интернационала. Получив прекрасное по тому времени образование в Петербурге и Цюрихе, Маркович в шестидесятых годах приезжает в Сербию, где вступает в политико литературное… …   1000 биографий

  • Маркович — Светозар (Svetozar Markovic, 1846 1875) сербский публицист и политический деятель, оказавший значительное влияние на развитие сербской литературы. Р. в Ягодине, учился в Белграде, Петербурге, Цюрихе. По образованию инженер. М. является идеологом… …   Литературная энциклопедия

  • МАРКОВИЧ —         (Марковиh) Светозар (9.9.1846, Заечар, 26.2.1875, Триест), философматериалист, революц. публицист и лит. критик; основоположник социалистич. движения в Сербии. Учился в Сербии, России, Швейцарии; участвовал в работе рус. секции 1 го… …   Философская энциклопедия

  • Маркович Д. С. — Дан Семёнович Маркович (род. 9 октября 1940, Таллин) российский художник и писатель. С 1966 живёт в городе Пущино Московской области. Содержание 1 Биография 2 Награды и премии 3 Примечания …   Википедия

  • Маркович Д. — Дан Семёнович Маркович (род. 9 октября 1940, Таллин) российский художник и писатель. С 1966 живёт в городе Пущино Московской области. Содержание 1 Биография 2 Награды и премии 3 Примечания …   Википедия

  • Маркович — I Маркович         Александр Михайлович [20(31).8.1790, село Сварково, ныне Глуховского района Сумской области, 15(27).12.1865], украинский историк и этнограф. Окончил Харьковский университет. Служил в Черниговском губернском правлении, избирался …   Большая советская энциклопедия

  • МАРКОВИЧ — 1 . Александр Михайлович (20.VIII.1790 15.XII.1865) укр. дворянский историк и этнограф. Окончил Харьковский ун т. Служил в Черниговском губ. правлении, неск. раз избирался губ. предводителем дворянства. Принимал активное участие в подготовке… …   Советская историческая энциклопедия

  • МАРКОВИЧ — (А. М. Эфрос) Любил Гаврила папиросы, Он папиросы обожал. Пришел однажды он к Эфросу: Абрам, он, Маркович, сказал. Шутл. ОМ924 25 (348.3) …   Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён

  • Маркович Марья Александровна (Марко-Вовчок) — Маркович, Марья Александровна писательница, известная под псевдонимом Марко Вовчок, урожденная Велинская (1834 1907). Окончив курс в институте, она поселилась у родственников в Орле и вышла замуж за А.В. Марковича (см. выше). В 1857 г. были… …   Биографический словарь

  • Маркович Афанасий Васильевич — Маркович, Афанасий Васильевич малорусский писатель (умер в 1867 г.). По окончании в 1846 г. курса в Киевском университете вошел в состав Кирилло Мефодиевского братства и был за то в 1847 г. сослан в Орел, где занял должность помощника правителя… …   Биографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»