Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

марина

  • 1 марина

    I. живот. марина, морський крайовид (-ду).
    II. зоол. Barbus fluviatilis Kessl. марена дніпрянська.
    * * *
    жив.
    мари́на, морськи́й краєви́д (-у)

    Русско-украинский словарь > марина

  • 2 Марина Леонідівна Ткачук

    Філософський енциклопедичний словник > Марина Леонідівна Ткачук

  • 3 Ткачук, Марина Леонідівна

    Ткачук, Марина Леонідівна (1964, Чернівці) - укр. філософ, історик філософії. Закінчила філософський ф-т КНУ їм. Т. Шевченка (1986). Докт. філософських наук (2000). Проф. кафедри філософії та релігієзнавства НУ "КМА". Сфера наукових інтересів: проблеми теорії та методології історії філософії, історія академічної філософії в Україні, рос. релігійна філософія.
    [br]
    Осн. тв.: "Філософія світла і радості: Олексій Гіляров" (1997); "Юркевич Памфил. З рукописної спадщини", упорядкування, переклад, коментар (1999); "Київ в історії філософії України", у співавт. (2000); "Київська академічна філософія XIX - поч. XX ст.: Методологічні проблеми дослідження" (2000).

    Філософський енциклопедичний словник > Ткачук, Марина Леонідівна

  • 4 marine

    1. n
    1) морський флот
    2) солдат морської піхоти
    3) pl (the marines) морська піхота
    4) жив. морський пейзаж, марина
    5) морський берег; прибережна смуга
    2. adj
    1) морський
    2) військово-морський

    marine Corps — амер. морська піхота

    3) судновий
    * * *
    I n
    3) жив. морський пейзаж, марина
    4) icт. морський берег; прибережна смуга; = marina I
    II a

    English-Ukrainian dictionary > marine

  • 5 sea-piece

    n жив.
    марина, морський краєвид
    * * *
    n; жив.
    марина, морський пейзаж

    English-Ukrainian dictionary > sea-piece

  • 6 marina

    n ж. ім'я
    Марина
    * * *
    I n
    2) шлюпкова гавань; маріна, пристань для яхт
    II n
    картина, яка зображує морський вид

    English-Ukrainian dictionary > marina

  • 7 waterscape

    n
    1) вид на ріку (на море); морський пейзаж
    2) жив. марина, морський краєвид
    * * *
    n
    вид на ріку, море; морський пейзаж;

    English-Ukrainian dictionary > waterscape

  • 8 marine

    I n
    3) жив. морський пейзаж, марина
    4) icт. морський берег; прибережна смуга; = marina I
    II a

    English-Ukrainian dictionary > marine

  • 9 sea-piece

    n; жив.
    марина, морський пейзаж

    English-Ukrainian dictionary > sea-piece

  • 10 марена

    I. зоол. Coregonus maraena маре[и]на, сиг (-га).
    II. 1) бот. Rubia tinctorum L. - марена (красильна), (ум. маренка), крапка. Дикая -на, Asperula tinctoria L. - барвиця. Медовая -на, Galium verum L. - медівник (-ку), медова марена;
    2) (краска) марена;
    3) см. Марина.
    * * *
    бот.
    маре́на

    Русско-украинский словарь > марена

  • 11 маринад

    маринада, маринад (-ду), меживо, межа.
    * * *
    кул.
    марина́д, -у

    Русско-украинский словарь > маринад

  • 12 маринадный

    кул.
    марина́дний

    Русско-украинский словарь > маринадный

  • 13 мирон

    зоол. Barbus barbus L. марена звичайна, марина, усач (-ча).
    * * *
    ихт.
    маре́на, вуса́ч, -а

    Русско-украинский словарь > мирон

  • 14 монахиня

    черниця, ма[о]нахиня, чорноризка, (возвыш.) чорноризниця; срв. Монашенка. [Одна пішла в-осінь заміж, а друга в м'ясниці, а третяя, чорнявая, пішла у черниці (Пісня)]. -ня-послушница (ещё не принявшая пострижения) - білиця, послушниця. [А Марина в сукні білій, неначе білиця, богу молиться та плаче, замкнута в світлиці (Шевч.)]. Сделаться -ней - зробитися черницею, (диал.) учернити. [Не по волі я вчернила, не думала постригатися (Пісня)].
    * * *
    рел., перен.
    черни́ця, монахиня

    Русско-украинский словарь > монахиня

  • 15 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

  • 16 оживать

    ожить оживати, ожити, відживати(ся), віджити, прокидатися, прокинутися, сов. відживіти, (о многих) пооживати, повідживати. [Оживають десь у грудях свіжі струмочки, підводяться зів'ялі надії (Васильч.). Весною усе відживається знов (Л. Укр.). Чує Марина, що вона оживає, молодіє, одходить (Неч.-Лев.)]. В нём -ло подавленное чувство - в ньому прокинулося приспане почуття.
    * * *
    несов.; сов. - ож`ить
    ожива́ти, ожи́ти и поожива́ти, віджива́ти, віджи́ти и повіджива́ти, несов. ожива́тися, віджива́тися

    Русско-украинский словарь > оживать

  • 17 разносол

    1) \разносол

    лы — (мн.: разнообразная изысканная еда) ла́сощі, -щів, присма́ки, -сма́к; диал. легумі́ни, -мі́н

    2) (соленье, маринад) марина́д, -у; (приправа) присма́ка

    Русско-украинский словарь > разносол

  • 18 Отхаживаться

    отходиться
    1) (потерять способн. ходить, оконч. ходить) відходжуватися, відходитися. [Ніжки мої білесенькі одходилися (Чуб.)];
    2) (отгуливаться, поправляться) відходити, відійти, вигулюватися, вигулятися, відпасатися, відпастися. [Чує Марина, що вона оживає, молодіє, одходить (Неч.-Лев.)]. См. Поправляться. Скотина -вается на траве - худоба відпасається на траві.

    Русско-украинский словарь > Отхаживаться

  • 19 chow-chow

    ['ʧauʧau] 1. n
    1) су́міш; мішани́на
    2) марина́д
    2. adj
    мі́шаний, рі́зний

    English-Ukrainian transcription dictionary > chow-chow

  • 20 marinade

    [ˌmærɪ'neɪd] 1. n
    марина́д
    2. v
    маринува́ти; соли́ти

    English-Ukrainian transcription dictionary > marinade

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • марина́д — маринад …   Русское словесное ударение

  • Марина — ы, жен.Производные: Маринка; Маринуша; Мариша; Маша; Марися; Маря (Мара); Маруся; Муся; Ина.Происхождение: (Женск. к (см. Марин))Именины: 13 марта, 30 июля Словарь личных имён. МАРИНА Имя происходит от латинского слова маринус морс …   Словарь личных имен

  • МАРИНА — (лат.). Картина изображ. морской вид. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МАРИНА вид моря на картине. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке. Попов М., 1907 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • марина — ы, ж. БАС 1. marine f, ит. marina < лат. marina морская. Картина, изображающая морской вид. БАС 1. Марина или морская живопись. Булгаков Худ. энц. Партитура Моряка скитальца почти наполовину музыкальный морской пейзаж (marine). Серов… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Марина —         (франц. marine, итал. marina, от лат. marinus морской), картина, изображающая морской вид; тип пейзажа. Как самостоятельный вид ландшафтной живописи марина обособилась в европейском искусстве XVII в. и впервые пережила свой расцвет в… …   Художественная энциклопедия

  • МАРИНА — МАРИНА, марины, жен. (от лат. marinus морской) (устар.). Картина, изображающая морской пейзаж, морской вид. Марина Айвазовского. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • МАРИНА — «МАРИНА», СССР, киностудия им. А.Довженко, 1974, цв., 82 мин. Мелодрама. По мотивам ранних рассказов Бориса Лавренева «Гала Петер», «Марина». О драматической любви подпоручика фронтовика Извольского и рыбачки Марины на фоне событий 1916 года в… …   Энциклопедия кино

  • марина — морская; Маринка, Маринуша, Мариша, Маша, Марися, Мара, Маруся, Муся, Ина Словарь русских синонимов. марина сущ., кол во синонимов: 5 • имя (1104) • …   Словарь синонимов

  • МАРИНА — Бубликова (Нахлебникова). Жарг. мол. Шутл. Певица Марина Хлебникова. Я молодой, 1998, № 8; Панорама, 1999, № 41; АиФ, 1999, № 25 …   Большой словарь русских поговорок

  • МАРИНА — (франц. marine от лат. marinus морской), пейзаж, изображающий море. Мастера марин называются маринистами …   Большой Энциклопедический словарь

  • Марина — былевая личность, героиня былин о Добрыне …   Биографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»