маленько

нрч. тро[і]шки. [Трошки придуркуватий, це правда (Корол.)]. См. ещё Малёхонько, Малёшенько.

* * *

1) см. Жилище;

2) (нанятое помещение) квартира, кватира, (зап.) помешкання (ср. р.), мешкання, (помещение) приміщення. [Що ж ви, панно, в кватирі живете, а грошей не платите вже другий місяць? (Грінч.). Вступив до своєї маленької кватири (Крим.). Перенісся на инше помешкання, наняв два покої кухнею (Франко). І наняли собі таке мешкання, щоб так як слід приятелів приймати (Куліш)]. -ра с пансионом - квартира з удержанням, з харчами (харчею), (одна комната) станція. [У тієї Пйотрової поставила Антося на станцію (Свидн.). Приїхали до Київа, стали на станції (Н.-Лев.)]. Общая -ра (общежитие) - житлогурток (-тка), житлогурт (-ту), гуртожит (-ту), гуртожиток (-тка). Снимать, снять -ру - наймати, на(й)няти, винаймати, винайняти квартиру (помешкання), закватирувати, замешкати, стати на квартиру де, у кого. [Закватирував у попа (Кон.)]. Расположиться на -ры (о войске) - постоєм стати, закватирувати де. Сдать -ру кому - наняти квартиру (помешкання, мешкання) кому, пустити (при(й)няти) на квартиру (в комірне) кого. Сдать -ру кому в своём помещении - пустити (при(й)няти) до себе в комірне (в сусіди) кого, (с пансионом) узяти кого на станцію (на квартиру з удержанням). Очистить -ру - звільнити квартиру (помешкання, приміщення). Переменить -ру - перейти на иншу квартиру (в инше помешкання). Отдаётся меблированная -ра - наймається квартира (помешкання, приміщення) з меблями (умебльована квартира, -не помешкання). Временная -ра - тимчасова, квартира, -ве помешкання. Жить в наёмной -ре - жити (мешкати) в найманій квартирі (помешканні), жити в комірнім, у сусідах. Совместная -ра - спільна квартира (помешкання). Жить в совместной -ре - жити (мешкати) спільно з ким, у посполі. [Ще й нажилася в комірнім: викидав Тимоха з подвір'я, і вона найняла собі хатину в посполі, так і жила (Свидн.)]. Главная -ра, воен. - головна квартира. Стоять на зимних -рах (о войске) - стояти на зимових квартирах, зимувати.

* * *

I. 1) ласка. [Досі я не віддала навіть нічиєї ласки (Кониськ.)]. -ки - ласки (р. ласк), пестощі, милощі, любощі (-щів и -щей), (также и -ка) пестування, голублення (с оттенком сожаленья) жалування. [За вишневий сад зелений, за ласки дівочі (Шевч.). «Киця» добре пам'ятає болючі пестощі маленької деспотки (Коцюб.). Освіти мене, (сонечко), добротою, красотою, любощами й милощами (Чуб.). Иншого якогось гріховного пестування старе тіло просить (Шевч.). За голубленням та милуванням не зчулися, як і ніч минулася (Квітка). Маруся не знала пестливого материного жалування (Грінч.)]. Любовные -ки (утехи) - любощі, милощі, пестощі, любування, милування. [Все проминуло: милощі, любощі, ласки ясні (Черняв.)];

2) см. Лакомка.

II. Ласка, зоол. Mustela vulgaris Briss. - ласиця, ласка, ласочка.

* * *

нрч. на підпитку, під чаркою, випивши. [Семен був веселий, трохи на підпитку (Коцюб.). Він був уже трохи під чаркою (Н.-Лев.)]. Он был маленько -ле - він був трохи на підпитку (під чаркою), він був веселенький (п'яненький), він мав трохи в голові.

* * *

пообважувати; обважити трохи. -сил всех - пообважував усіх. -сил меня маленько - обважив мене трохи.

промедлить гаяти, прогаяти, угаяти, дляти, продляти; (мешкать) баритися, забарятися, обарятися, забаритися, гаятися, прогаятися, длятися, задлятися, бавитися, забавитися. [Угаєш півгодини, - він і ти з ним, і всі погинете (Куліш). Продляли цілий день (Черк. п.). Наче трохи тільки задлявся, а спізнився]. -ть в пути - задлятися (загаятаса) в дорозі. -медли маленько - почекай трошки.