май

погоня, погінь и погонь (-гони), нагоня, догоня, (гоньба) гонитва за ким, за чим. [Не дрімай, козаче, погінь за тобою (Чуб.). Вже нас нагоня знагоняє. Довго тяглася гонитва (Коцюб.)]. В -ню - у погоню, у погінь, удогін, на(в)здогін, на(в)здогінки, на(в)здогінці, уздогін, уздогінці, нагонцем, нагонця. [Майнув навздогінці. Я нагонцем біжу за ним]. Пуститься в -ню за кем - побігти вдогін, кинутися на(в)здогін за ким. -ня за модою, за властью - гонитва за модою, за владою. Срв. Гоньба 1.

* * *

что и о чём думати, гадати, помишляти, міркувати що и про що. И не -ляй об этом - і в голові (і в головах) собі не клади (не покладай), і гадки (думки) не май про це. Он и не -ляет о смерти - він і гадки не має про смерть. Он -ляет об отъезде, о смерти - він думає про від'їзд, про смерть, спогадує про (на) смерть, йому від'їзд, смерть у голові. Он -ляет о путешествии за границу, о женитьбе - він має гадку (думку) поїхати за кордон, одружитися; йому за кордон мандрівочка пахне, йому шлюб у голові.

* * *

попів (-пова, -пове, -пового, -пової…), батюшчин (-на, -не; -ного, -ної…). Попова скуфья, -пово гуменце, бот. Taraxacum officinale - кульбаба, купава, купала, бабка, баранки, летучки, кульбака, жидівська шапка, жидик, май, майка, маївка.

* * *

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

присмотреть

1) кого, что - наглядати, нагле[я]діти и наглянути, назирати, назирити кого, що; назнати, навідати кого, що, набачити що. [І плиту вже навідав у нову хату (Борз.). А він набачив на полиці груші та тільки туди й дивиться (Звин.)]. -реть девушку - нагле[я]діти (наглянути, назнати) дівчину. -реть лошадку под масть своей - назирити, набачити коненя до пари своєму. [Назирив він коненя на ярмарку (Рудч.)]; срв. Высматривать 3, Приглядывать 2;

2) за кем, за чем - глядіти, доглядати, догле[я]діти, доглянути кого, чого, приглядати, пригле[я]діти, приглянути за ким, за чим и кого, що, наглядати, наглянути за ким, за чим и над ким, над чим, кого, що и чого, дозирати кого, чого (що) и за ким, за чим, назирати кого, що, над ким, над чим, давати позір на що, пильнувати, допильнувати, припильнувати, пантрувати, допантрувати кого, чого, мати обачення на кого. [Жінка кудись пішла і приручила йому глядіти дитини (Грінч.). І я цілу ніч не спала та його доглядала, та й не доглянула (Рудч.). Вона і зробить усе і догледить усього (М. Вовч.). Приглядати за дітьми (Васильч.). Наглядати, як сіно складатимуть (Г. Барв.). Вона за всім дозирає (Мова). Не будеш діток моїх дозирати (Метл.). Над містом назирати (Крим.). Наказував, аби давала позір на чоботи, бо десь пес може затягнути (Стеф.). Дітей пантрує (Мирн.). Май-же, сестро, обачення на діти мої (Пісня)]. -вать за детьми - глядіти, доглядати, дозирати, пантрувати дітей, наглядати дітей и за дітьми, приглядати за дітьми. -вай, -три за ребёнком - гляди, доглядай, дозирай дитини и дитину, наглядай дитину и за дитиною, приглядай за дитиною, доглянь дитину и дитини, приглянь за дитиною. -вать за скотом - глядіти, доглядати, дозирати худоби, наглядати за худобою; срв. Ухаживать. -вать за умирающим - доглядати, доглянути душі, смерти. Присмотренный - нагляджений, назирений, назнаний, навіданий, набачений.

* * *

несов.; сов. - присмотр`еть

1) (за кем-чем) догляда́ти, догля́нути и догляді́ти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти (кого-що, за ким-чим, над ким-чим), несов. гляді́ти (кого-що, чого); пригляда́ти, пригля́нути и пригля́діти и пригле́діти (за ким-чим, кого-що); несов. диал. дозира́ти (кого-чого); (несов.: наблюдать) пильнува́ти (кого-що, чого); ( следить) сте́жити, посте́жити (за ким-чим)

2) (высматривать, подыскивать) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти; диал. назира́ти, нази́рити

деревце, (в песнях) древко. Деревца, которыми украшают хаты и дворы в Троицын день - клечання, май; одно такое деревцо - клечанина.

правосл. праздник) Дух, Святий Дух [До Духа не знімай кожуха], другий день Зелених свят.

(ахар, ахай; / / ағар, ағай ВН, СБ, СМ) текти, протікати, струмувати, струменіти; ахмаса да, тамай хоч не тече, та капає СБ; сачахтан су ағай зі стріхи тече вода СБФ; ахкан сув / су ВН / СБФ потік, стрімка вода; ондан ағар эди, тамар эди май звідти стікав, капав жир ВН; бал ағай авузундан він говорить приємно — з його з уст тече мед СМ; кӧк йӱзӱне ахты вознісся на небо Кб.; див. сувахар.

риба; бир кӧз бе балых риба з одним оком — про камбалу НМ; балых кебабы шашлик із риби Кб.; балых май риб'ячий жир О; балых тут- ловити рибу О, У; балыхка т'ет- піти по рибу СМ; балых баштан сасый / башындан чӱрӱр риба гниє з голови НБЄ / О.

нирка НБЄ, СБФ, СГС; бӱрйек май нирковий жир НБЄ; пор. бӧбрек, бӧрек, бӱрек.

свиня ВН, СБ, Б, К; доңуз бала порося НБЄ, Б; доңуз май свинячий жир, смалець СБ; пор. домуз, донуз.

1. внутрішність, середина; ич йанындан із внутрішнього боку Г; ичне халтрай внутрішність тремтить Б; ичи чӧплӱкленд'ен засмічений усередині СМ; ичи толу шет'ер усередині повно цукру ВН; ичи долу сарош илен айныхлар усередині повно п'яних і тверезих СБ; ичи долу сығырчых усередині повно шпаків СГ; собаан ичи толду халды алтын піч наповнилася золотом Г; хап ичи внутрішність взуття СЛ; ичиндэн ізсередини СМ; ичиндэн йаман о середина в нього погана СК; эвин ични бойалама фарбувати внутрішність хати НКД.

2. нутрощі, черево, живіт; ич йағ / май нутряний жир, здір О / НБЄ; ичим от тарзы йанай у мене всередині горить вогнем СБЧ; башлады аблай ичиме авурмаға почало у мене всередині отак боліти У; ичим туташты, йанай у мене всередині все запалене й горить СК; ичиндэн ур- бити в живіт СМ; ичи т'итий у нього понос СБ.

3. сл. ім. внутрішня частина; хара да иче бийаз йолахлары бар чорне, а по ньому білі смужки ВН; хойар эдлер ичине поклали в нього СБ; Ортабазар ичине в Ортабазарі П; дағ ичине в лісі Б; дэнизин ичине боғул- потонути в морі Г; ӱч ай ичине тахымы д'ирими ресторан ӧртӱльдӱ протягом трьох місяців закрилися всі ресторани СК; мезарын ичине кирдилер залізли до могили Кб.; ичне бахалар, йыланлар у ньому жаби, гадюки СМ; хойайляр ичне бир адам кладуть у нього людину СМ; ичне дэ сув йиберийлер пускають туди (у нього) воду Б; алый бу казанок, бахай — ичне су вар бере цеберку, дивиться — в ній вода Г; т'ирди ичне зайшов туди (усередину) Г; хойайсы ичне вкидаєш туди К; таз ичне у мисці М; йыхылый чухурун ичне падає до ями СК; ичнен чых- виходити звідти ВН; пор. ч.

зовсім, взагалі; ич отралмаз эдин ти зовсім не міг усидіти ВН; ич олсун алай ший щоб цього не було ніколи СБ; мен алай ич стэмедим айтханыңы я зовсім не хотів, щоб ти так сказав СМ; ич та да бильмер эди хазахчазна У; ич йухум йох ахшамдан у мене з вечора немає сну У; ич олаҗах ший дӧгӱль це неможлива річ Г; ич тэ сағ халмай не залишаються живими Г; не чағырды?— ич, ич тэ т'ерек ший дӧгӱль, ама айтмаа стийим чому ти мене кликав? — нічого такого, зовсім непотрібна річ, але хочу сказати Г; ич олмаса принаймні Г; ич хасевет этме нітрохи не журися Г; ич раатсыз олма онун ичӱн нітрохи не турбуйся про нього СЛ; ич олур му, падышаам, ғарипнен зенд'ин уйар сӧрпет? хіба це можливо, щоб багатий знався з бідним? СЛ; ич олмаанда принаймні СЛ; ич севдаңа тайанамам я не можу витримати кохання до тебе У; ич биламадым я не міг знати зовсім СЛ; бир хычырий — буға ич тэпренмий дэ кричить раз — бугай навіть не ворухнеться СГ; ич олур му айрылых север досттан? хіба можна розлучитися з коханим другом? СГ; ич олур му гӱзеле доймах? невже можна насититися красунею? М; ич лазым йох о він зовсім не потрібен СК; ич бир зарар олмасын онлара щоб їм не було жодної шкоди Кб.; пор. ичтэ.

кишка; ичеклер нутрощі Б; ичек йағы / май нутряний жир К / СБ; сохур ичек сліпа кишка, апендикс О, К; пор. энчек.

(оңай) жити, успішно у статках, розживатися, процвітати ВН-У, вдаватися; уродитися О; бири ӧльмеген, бири оңмай поки один не помре, другий не наживеться СБФ; хайда хонай, анда оңай де сяде, там і наживається, процвітає СБЧ; пор. он-.