Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

майстра

  • 1 мастер

    1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);
    2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];
    3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;
    4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].
    5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);
    6) (титул у англичан) мастер (-ра);
    7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).
    * * *
    1) ма́йстер, -тра
    2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а

    Русско-украинский словарь > мастер

  • 2 мастер

    * * *
    майстар, -тра муж., разг. майстра, -ра муж.

    золотых дел мастер — залатар, (ювелир) ювелір

    Русско-белорусский словарь > мастер

  • 3 бояться

    баиваться боятися кого-чого, страхатися к.-чого, страшитися к.-чого, (с жуткостью) - потерпати за кого, за що. [Я потерпаю за свою дитину]. Дело мастера боится - діло майстра величає.
    * * *
    боя́тися; ( страшиться) страха́тися

    Русско-украинский словарь > бояться

  • 4 корпорация

    корпорація, (союз) спілка, (все причастные) округа. [Вигнали вони старшого майстра; ми думали, за нього підніметься ціла округа, - ні, нічого, ніхто й не обізвавсь (Звиног.)].
    * * *
    корпора́ція; ( объединение) об'є́днання

    Русско-украинский словарь > корпорация

  • 5 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 6 Медница

    мідяна посудина, (преим. таз) мідниця. [Тремтіли під молотом майстра нові мідниці (Коцюб.)].

    Русско-украинский словарь > Медница

  • 7 для

    * * *
    предлог с род. для (каго-чаго)
    кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:
    а) (в знач.: ради, по случаю, с целью чего-либо) дзеля (каго-чаго)
    в) (при таких возможностях, как у кого-чего-либо) для (каго-чаго)

    для него это непосильно — для яго гэта не пад сілу, яму гэта не пад сілу

    г) (принимая во внимание свойство кого-чего-либо, в условиях чего-либо) для (чаго), на (што)

    для чего? — нашто?, навошта?, для чаго?

    для того, чтобы — для таго, каб

    не для чего — няма чаго, няма дзеля чаго

    для вида — для віду, для выгляду

    Русско-белорусский словарь > для

  • 8 мастерский

    майстэрскі; штукарскі
    * * *
    I майстроўскі, майстраў II (искусный) майстэрскі

    Русско-белорусский словарь > мастерский

  • 9 фонд мастера

    фонд мастера
    фонд майстра

    Краткий русско-белорусский словарь экономических терминов > фонд мастера

См. также в других словарях:

  • МАЙСТРА, МЕЙСТР — (Main mast of a galley) (стар.) грот мачта на галере. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • МЕЙСТР, МАЙСТРА, МЕСТРА — (стар. ) грот мачта на галере. Местровая райна грота рей. Мейстровый парус грот. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • челядник — а, ч., іст. 1) Той, хто належав до челяді (у 1 знач.). 2) Той, хто належав до челяді (у 2 знач.). 3) діал. Ремісник, який працював під керівництвом майстра аж до здобуття звання майстра; підмайстер …   Український тлумачний словник

  • майстерштік — Майстерштік: мистецький витвір [16] пробна робота після закінчення навчання у майстра ремісника [21] пробна робота по закінченні навчання в ремеслі [II] пробна робота по закінченні навчання у майстра ремісника [IV] …   Толковый украинский словарь

  • термінатор — Термінатор: Терміпатор [??]: учень ремісника [17] учень ремісника, підмайстер [9] учень у майстра [44 2] учень у ремісника [24,IX] учень, що вчився в ремісника; [VI] учень, що вчиться ремесла [2,21,XIII ] учень, що вчиться ремесла у майстра [IV] …   Толковый украинский словарь

  • Гродно — Запрос «Гродно» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Город Гродно белор. Гродна Флаг Герб …   Википедия

  • Самокиш, Николай Семёнович — Николай Семёнович Самокиш Имя при рождении: Николай Самокиш Дата рождения: 13 (25) октября 1860(1860 10 2 …   Википедия

  • Карякин, Сергей — Сергей Карякин Сергій Карякін Дата рождения: 12 января 1990 Место рождения: Симферополь …   Википедия

  • Голуб, Владимир — Значимость предмета статьи поставлена под сомнение. Пожалуйста, покажите в статье значимость её предмета, добавив в неё доказательства значимости по частным критериям значимости или, в случае если частные критерии значимости для… …   Википедия

  • Карякин, Сергей Александрович — Сергей Александрович Карякин Сергій Карякін …   Википедия

  • Карякин С. — Сергей Карякин Сергій Карякін Дата рождения: 12 января 1990 Место рождения: Симферополь …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»