-
1 опозиція
жбути в опозиції до чогось — to be in opposition to smth., to oppose smth.
-
2 опозиційна партія
Українсько-англійський юридичний словник > опозиційна партія
-
3 опозиційний
dissenting, oppositional -
4 опозиційний депутат
Українсько-англійський юридичний словник > опозиційний депутат
-
5 опозиційно налаштована особа
Українсько-англійський юридичний словник > опозиційно налаштована особа
-
6 опозиціонер
-
7 опозиція
-
8 опозиційна діяльність
-
9 опозиційний
opposition; oppositional -
10 опозиціонер
чoppositionist; member of the opposition; амер. dissenter -
11 блок демократичної опозиції
Українсько-англійський юридичний словник > блок демократичної опозиції
-
12 лава опозиції
( у парламенті) opposition bench -
13 лідер опозиції
-
14 організація опозиції уряду
Українсько-англійський юридичний словник > організація опозиції уряду
-
15 офіційна опозиція
Українсько-англійський юридичний словник > офіційна опозиція
-
16 парламентська опозиція
Українсько-англійський юридичний словник > парламентська опозиція
-
17 політична опозиція
Українсько-англійський юридичний словник > політична опозиція
-
18 придушувати опозицію
crush opposition, smash opposition, suppress oppositionУкраїнсько-англійський юридичний словник > придушувати опозицію
-
19 придушувати політичну опозицію
Українсько-англійський юридичний словник > придушувати політичну опозицію
-
20 стикатися з опозицією
Українсько-англійський юридичний словник > стикатися з опозицією
- 1
- 2
См. также в других словарях:
опозиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
опозиційник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
опозиційність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
опозиційно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
опозиціонер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
опозиціонерка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
опозиціоніст — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
опозиційний — а, е. 1) Який стоїть в опозиції до кого , чого небудь, протидіє або протистоїть кому , чому небудь. || Який характеризується опозицією, протидією або протиставленням кому , чому небудь. Опозиційний рух. 2) Належний до опозиції (у 2 знач.).… … Український тлумачний словник
опозиційно — Присл. до опозиційний 1) … Український тлумачний словник
опозиціонер — а, ч. 1) Член, прихильник опозиції (у 2 знач.). 2) Той, хто протидіє, чинить опір кому , чому небудь або протиставляє свої погляди, дії і т. ін. іншим поглядам, діям і т. ін … Український тлумачний словник
опозиціонерка — и. Жін. до опозиціонер … Український тлумачний словник