-
1 Лупёжник
обкорована деревня, лупіж (-пежу). -
2 лупинг
-
3 лупление
лупіння, луплення, облуплювання, білування; драння, обдирання; уминання; лупцювання; витріщання, вирячування (очей); колупання; чухрання; см. Лупить; облазіння, вилуплювання; см. Лупиться.* * *лу́плення, облу́плювання -
4 миг
1) мить (-ти), мент (-ту) и (реже) менть (-ти), хвиля, мінута, (редко) миг, змиг (-гу), мах (-ху); см. Мгновение. [Була їдна мить, що він хтів ударити панича (Крим.). Все - мент, не треба нам життя (Олесь)]. Мигом, нрч. - миттю, вмить, одним ментом, вмент, вменть, як стій, (духом) духом, на дух, (пров.) льотом, вльот, (фамил.) за одним махом-пахом. [Він миттю сів на коня (Крим.). Умить усе було зроблено (М. Грінч.). На дух зробив (Франко). Зроби мені вльот Липовеч.). Я льотом долетів до гайового окраю (М. Вовч.)]. В один миг - в одну мить, в один мент, одним ментом, в одну менть, миттю, вмить, вмент, вменть, в мінуті, у три мига, як оком змигнути, як «га» сказати, як стій. [В один мент зник йому з очей (М. Грінч.). І в мінуті стали гори як золоте море (Рудан.)]. В два -га - в два махи;2) междом. - миг, блим, кліп, луп. [Мов оси у літню пору з гнізда, - лиш миг! - і вже не видно (Франко). Кліп (блим) очима (М. Грінч.). А сова із дупла очицями луп-луп (Сл. Гр.)].* * *мить, -ті, хвили́нка, хвили́на, хви́лька -
5 морг
междом.I. морг, кліп, луп (очима). [Кив, морг на його (Номис). Ніженьками туп, туп, очицями луп, луп (Пісня)].II. Морг (мера земли) - морґ (-ґа). [Мав він кілька морґів земельки (Стор.)]. Делить на -ги - морґувати, (зап.) кавальцювати на морґи (землю). II.. Морг (здание для выставки трупов) - морґ (-ґа).* * *I( покойницкая) морг, -у; трупа́рняII( мера земли) морг, -аIII межд. -
6 грабитель
1) грабіжник, грабівник; срвн. Разбойник;2) дерій, дерун, дерилюд, здирщик, здирця (р. -ці), дряпіжник, дряпіка, лупій (р. лупія). См. Обирало, Взяточник.* * *грабі́жник; дері́й, -рія́; ( обирала) зди́рник, диал. зди́рця -
7 живодёр
собачий истребитель; переносно бессердечный эксплоататор) - гицель (р. -цля), живолуп, шкуролуп, шкуродер, лупій, деришкура, (только собакарь) псобійник (Фр.). [Він за гицля став: на базарі собак ловить та на шкуродерню одвозить, а таменьки шкури з них лупить. Чи тим живолупам гроші великі платять, що вони на таке діло наймаються? Бач, як дитину знівечив, гицелюга клятий. Позичила два карбованці в того деришкури, а віддам три. А хіба серед наших людей нема шкуролупів?].* * *ги́цель, -целя и -цля, псобі́йник; (перен.) шкуроде́р, живолу́п, шкуролу́п, лупі́й, -пія́ -
8 бац
глаг. частица бух, ген, бабах, торох, лясь, ляп, лулусь, хряп. [Бух у воду, ніби втопився. Коли це з лісу: бух! бух! бух! (о выстреле). Лулусь його по щелепах].* * *межд.бух, бубу́х, бах, баба́х, бех, торо́х, трах, тара́х, тарара́х, ляп, лясь, лусь, лулу́сь, луп, трісь, хруп -
9 взяточник
-ница хабарник, -ниця, хапун, хапуга, хапко, (с вымогательством) сіпака, дряпіжник, -ниця, дряпіка (общ.), здирця, здирщик, лупій, скубрій.* * *хаба́рник; хапуга, хапу́н, -а -
10 глядь
зирк, гульк, диви. Глядь-поглядь - глядь-поглядь, зирк-позирк.* * *межд.диви́, зирк, глядь, луп [очи́ма], гульк, ник; диал. глип -
11 добыча
1) добич, здобич (р. -чи), здобича, добуток, узяток (р. -тку), (чем можно поживиться) пожива. [Вовк здобичи шукає. Козацькая здобиченька марне пропадає. Сухе літо, малий узяток бджолі. Злодій шукає грошей, або якої иншої поживи]. Добыча военная - військова здобич, (устар.) луп; (невольники) ясир. За добычей - по здобич, на здобитки, на роздобутки. [Розбійники виїхали на здобитки]. В добычу (на съедение) - на поталу. [Оддати на поталу ворогам. Тіло моє козацьке звірю на поталу не дайте (Дума). Вони не дадуться на поталу]. Взять в добычу - здобути, доскочити. [Вовка живого доскочили (Куліш)]. Взятый как добыча, захваченный в добычу - здобични[і]й. [Ви здобичні гроші пропиваєте! (Куліш)]. Без добычи - (шутл.) нездобихом. [Не пощастило їм: нездобихом вернулися];2) (добыток) здобуток, видобуток (р. -тку). [Тепер і під Київом добувають кам'яне вугля, але видобуток невеликий].* * *1) ( действие) добува́ння, здобува́ння; добува́ння, видобува́ння, ви́добуток, -тку2) (добытое, приобретённое; жертва) здо́бич, -і, до́бич, -і, здоби́ча, добу́ток, -тку, узя́ток, -тку; ( пожива) пожи́ва, узя́ток3) горн. ви́добуток, добу́ток -
12 обдирательство
здирство, здирництво, драпіжництво, лупіжство.* * *зди́рство, зди́рщина, драпі́жка -
13 хвать
межд.2) (хватился, оглянулся) глядь, глип3) (вдруг, оказалось) хвать, баба́х -
14 хлоп
I межд.1) лясь, хлоп, ляп; бах; грюк; кліп, луп; ляп; лясь, лусь, усилит. лулу́сь2) бух, геп; бебе́хII см. хлопанье III сущ.1) ( о крестьянине) мужи́к, -а; диал. хлоп2) см. холоп -
15 Мятие
м'яття (-ття), наминання, м'яшкурення, бгання, гарбання, жмакання, жмакування, місіння;2) тертя (-тя), тіпання; мервлення; виминання, ключкування;3) жування, жертя (- тя), лупіння;4) муля[е]ння, (диал.) мона[я]ння; микуления. Срв. Мять, -ся.
См. также в других словарях:
Луп I — Луп (Лупус) I лат. Lupus фр. Loup герцог (принцепс) Аквитании и Васконии ок. 670 после 676 … Википедия
Луп — а, муж.; прост. к Лупан, а.Отч.: Лупович, Луповна.Производные: Лупка; Лупаня.Происхождение: (Лат. lupus волк.)Именины: 5 сент., 8 нояб. Словарь личных имён. Луп а, м.; прост. Лупан, а. Отч.: Лупович, Луповна. Производные: Лупка; Лупаня … Словарь личных имен
лупёж — сущ., кол во синонимов: 1 • лупеж (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
лупёж — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
луп — Луп: здобич [51;52] … Толковый украинский словарь
луп'яр — Луп яр: живодер [15] здирник, шкуролуп [5;7] шкуролуп [XII] … Толковый украинский словарь
луп — вигук незмінювана словникова одиниця фам … Орфографічний словник української мови
луп'яр — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Лупій — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
лупій — іменник чоловічого роду, істота шкуродер, шкуролуп; лихвар діал., фам … Орфографічний словник української мови
Луп — У этого термина существуют и другие значения, см. Луп (значения). Луп (англ. loop петля, кольцо) фрагмент звуковой или визуальной записи, замкнутый в кольцо (петлю) для его циклического воспроизведения. Содержание 1 Техника осуществления 2 … Википедия